Документ № 111597139

Справа № 991/4979/23

Провадження № 1-кс/991/4998/23

УХВАЛА

13.06.2023 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52021000000000242,

за підозрою ОСОБА_3, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Могилів-Подільський, Вінницької області, постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово проживає: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваної ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1. 08.06.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 (далі - САП, прокурор) про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_3, на підставі ч. 5 ст. 1914 КПК України, у кримінальному провадженні № 52021000000000242.

1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд, з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.04.2023 у справі № 991/2812/23 щодо підозрюваної ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень, з огляду на ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України на строк до 17.06.2023 /а.с. 30-46 т. 4/. Таке рішення слідчого судді ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023 залишено без змін /а.с. 47-55 т. 4/.

3.3.Під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладних на підозрювану, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень;

-продовження існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

-необхідність продовження строку обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України;

-обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрювану.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.4.05.05.2021 розпочато кримінальне провадження № 52021000000000242 /а.с. 2 т. 1/.

3.5.30.03.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України підписано заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_6 та за його дорученням, виданим на підставі ч. 2 ст. 481 КПК України, вручено прокурором САП ОСОБА_4 . Водночас, ОСОБА_3 у присутності своїх адвокатів відмовилася від підписання процесуальних документів, про що прокурором складено відповідний протокол. Вказана процесуальна дія також фіксувалась технічним засобом, відеозапис з якого долучено до матеріалів клопотання /а.с. 1-27 т. 4/.

3.6.Так, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні владою, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, використанні службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у внесенні службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей /а.с. 2-17 т. 4/.

3.7.За змістом підозри ОСОБА_3, будучи суддею Печерського районного суду м. Києва, обраною рішенням зборів суддів слідчим суддею, 10.11.2020 у справі № 757/47731/20-к постановила ухвалу, якою задовольнила клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про скасування арешту майна, а саме: коштів у розмірі 110700 Євро та 9300 дол. США, внаслідок чого ОСОБА_8 17.11.2020 та 18.11.2020 без законних на те підстав отримав кошти, що належать ОСОБА_9, чим завдав останньому шкоду на суму 110700 Євро та 9300 дол. США, а також внесла в офіційний документ - ухвалу слідчого судді від 10.11.2020 у справі №757/47731/20-к недостовірні відомості щодо подачі заявником ОСОБА_7 заяви про розгляд поданого ним клопотання без його участі за наступних обставин.

Так, слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001440 від 16.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України.

Під час здійснення досудового розслідування названого кримінального провадження 22.06.2018 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2018 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9, де виявлено та вилучено, окрім іншого, грошові кошти: купюрами номіналом 100 євро у кількості 272 шт., купюрами номіналом 500 євро у кількості 167 шт. (всього 110 700 євро), купюри номіналом 100 дол. США у кількості 93 шт. (всього 9 300 дол. США), які постановою прокурора від 27.06.2018 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Водночас, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018 у справі № 757/31430/18-к на зазначені грошові кошти накладено арешт, а ухвалою цього ж суду від 22.12.2018 у справі № 757/63592/18-к їх передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).

10.12.2019 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017000000001440 від 16.05.2017 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України, передано для розгляду до Печерського районного суду м. Києва та в цей же день отримано судом, а справу зареєстровано за № 757/64730/19.

Поряд з цим, 03.11.2020, тобто вже після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001440 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про скасування арешту майна, а саме зазначених вище коштів, якому присвоєно єдиний унікальний номер справи 757/47731/20-к (провадження 1-кс-42828/20) та, яке відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 03.11.2020 передано до провадження слідчого судді ОСОБА_3 .

Водночас, відповідно до підозри слідча суддя ОСОБА_3 володіючи з матеріалів судової справи № 757/47731/20-к інформацією про закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001440, зокрема, таке їй відомо з відомостей про дату повідомлення про підозру особі, за місцем проживання якої під час обшуку було вилучено відповідні кошти, та відповідно про неможливість здійснення досудового розслідування близько 2 років, а також розуміючи про відсутність за таких обставин, згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України у неї як у слідчого судді повноважень здійснювати розгляд клопотань про скасування арешту майна на інших стадіях кримінального провадження (крім стадії досудового розслідування), 10.11.2020 розглянула таке клопотання та постановила ухвалу про його задоволення.

Постановляючи названу ухвалу, слідча суддя ОСОБА_3, окрім іншого, зазначила порядок її виконання, що передбачений ч. 8 ст. 21 Закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» виключно для рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, майнових та інших прав, а не для грошових коштів, та згідно з яким АРМА повинна була безумовно виконати таке судове рішення у триденний строк, що обчислювався з моменту надходження цього судового рішення.

Так, 13.11.2020 за вх. № С-133-20 до АРМА надійшла ухвала слідчого судді ОСОБА_3 від 10.11.2020 у справі № 757/47731/20-к, на виконання якої 17.11.2020 та 18.11.2020 на рахунок ОСОБА_8 переведено кошти, що раніше були прийняті в управління АРМА, а саме 689, 99 Євро та 9 625 дол. США (з урахуванням нарахованих процентів), що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 4 034 017, 98 грн.

Окрім того, ОСОБА_3 органом досудового розслідування підозрюється у тому, що під час розгляду справи № 757/47731/20-к використавши матеріали, подані ОСОБА_7, як такі, що спростовують версію органу досудового розслідування про належність коштів, які були вилученні під час обшуку, саме підозрюваному та відповідно як такі, що нібито доводять необґрунтованість накладення арешту та відсутність підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, з метою приховування та надання своїм діям формальних ознак здійснення судового контролю в порядку, передбаченому КПК України, а постановленому у відповідному судовому засіданні судовому рішенню видимості законності, обґрунтованості і вмотивованості, а також для досягнення мети - отримання ОСОБА_8 грошових коштів без законних на те підстав, у постановленій ухвалі зазначила відомості, які не можливо було встановити у матеріалах клопотання, що свідчить про внесення нею завідомо недостовірніих відомостей до офіційного документа.

3.8.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.9.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.10.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.11.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строків тримання підозрюваного під вартою, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).

3.12.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.13.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання на близько 900 аркушах, зокрема копіями:

-указів Президента України № 1091/2009 від 22.12.2009 «Про призначення суддів», № 429/2018 від 19.12.2018 «Про призначення суддів», наказу голови Печерського районного суду м. Києва від 11.01.2010 № 09-к/2010 «Про зарахування ОСОБА_3 », рішень зборів суддів Печерського районного суду міста Києва /а.с 1-10 т. 3/;

-заяви ОСОБА_9 від 14.04.2021 про вчинення кримінальних правопорушень /а.с. 22-25 т. 1/;

-протоколу обшуку від 22.06.2018, під час якого за місцем проживання ОСОБА_9, окрім іншого, виявлено та вилучено кошти, а саме: 272 купюри номіналом по 100 євро, 167 купюр номіналом по 500 євро та 93 купюри номіналом по 100 дол. США /а.с. 29-34 т. 3/;

-ухвал Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018 у справі № 757/31430/18-к та від 22.12.2018 у справі № 757/63592/18-к, якими накладено арешт на вилучені кошти та передано їх в управління АРМА /а.с. 35-37, 40-44 т. 1/;

-повідомленням про підозру ОСОБА_9 від 22.06.2018 /а.с. 44-47 т. 1/;

-супровідного листом ГПУ від 09.12.2019 № 04/12/2-27484-17 та листа Печерського районного суду м. Києва від 20.02.2023, що підтверджують направлення та надходження 10.12.2019 обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України, до Печерського районного суду м. Києва /а.с. 48-50 т. 1/;

-судової справи № 757/46090/20-к (провадження № 1-кс-41441/20) Печерського районного суду м. Києва (слідчий суддя ОСОБА_10 ), за клопотанням адвоката ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_8 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.06.2018 року у справі 757/31430/18-к в рамках кримінального провадження № 42017000000001440, за результатами розгляду якої слідчим суддею ОСОБА_10 постанволено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання, з підстав неможливості його розгляду слідчим суддею, так як досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено /а.с. 54-69 т. 1/;

-судової справи № 757/47731/20-к за клопотанням адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про скасування арешту майна, з якої, зокрема встановлено дату надходження відповідного клопотання до суду, а також в якій наявна копія ухвали слідчої судді ОСОБА_3 від 10.11.2020, якою задоволено клопотання про скасування арешту майна /а.с. 70-115 т. 1/;

-листа АРМА №4432/3-19-21/6 від 26.05.2021 з додатками, та протоколу огляду від 07.07.2022, відповідно до яких АРМА на виконання ухвали слідчої судді від 10.11.2020 у справі № 757/47731/20-к 17.11.2020 здійснено перерахування коштів ОСОБА_8, переданих в управління АРМА відповідно до ухвали від 22.12.2018 у справі № 757/63592/18-к /а.с. 116-127, 158-161 т.1/;

-висновку експерта від 20.01.2022 № СЕ-19-21/41765-ПЧ, відповідно до якого підпис на супровідному листі від 12.11.2020 без вихідного номеру та штрих-коду, що зареєстрований в АРМА за вх. № 4102/27-20 від 13.11.2020, виконано не ОСОБА_3, а іншою особою з ретельним наслідуванням якомусь справжньому її підпису /а.с. 153-155 т.1/;

-висновку експерта від 21.06.2022 № КСЕ-19-21/35380 за результатами проведення комплексної судової експертизи документів, згідно з яким, друкований текст у підробленому супровідному листі від 12.11.2020 без вихідного номеру та штрих-коду, що зареєстрований в АРМА за вх. № 4102/27-20 від 13.11.2020, а також друкований текст у додатках до заяви про повернення коштів ОСОБА_8, від 12.11.2020 (реквізити розрахункового рахунку в українській валюті; реквізити розрахункового рахунку в доларах США; реквізити розрахункового рахунку в Євро), що зареєстрована в АРМА за вх. № С-133-20 від 13.11.2020 - виготовлено за допомогою одного монохромного знакодрукувального пристрою, за типом лазерного принтеру (багатофункціонального пристрою) /а.с. 209-225 т.1/;

-відповіді Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2022 вих. № 3756/22, відповідно до якої клопотання адвоката ОСОБА_7 від 10.11.2020 про розгляд судової справи без його участі, Печерським районним судом м. Києва як вхідний документ не реєструвалося /а.с. 16 т. 2/;

-протоколу огляду від 12.01.2023, яким встановлено, що ОСОБА_7 10-11.11.2020 не міг перебувати у приміщеннях Печерського районного суду м. Києва, а міг перебувати в них 12.11.2020 /а.с. 17-19 т. 2/;

-протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 24.02.2023, яким встановлено відсутність даних про відвідування ОСОБА_7 Печерського районного суду м. Києва у період з 10.11.2020 по 11.11.2020, включно, та наявність даних про відвідування ОСОБА_7 Печерського районного суду м. Києва 12.11.2020 /а.с. 26-37 т. 2/.

3.14.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52021000000000242 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 могла вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

3.15.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

Щодо наявності ризиків

3.16.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

3.17.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваній ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

3.18.Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі, зокрема строком від 3 до 6 років.

3.19.Також, за ч. 1 ст. 366 КК України передбачені основні альтернативні покарання у вигляді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.

3.20.Окрім того, обидва кримінальні правопорушення передбачають додаткове обов`язкове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3.21.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваної бути засудженою на тривалий строк, у сукупності з наступними обставинами.

3.22.Так, протягом останніх п`яти років підозрювана систематично перетинала державний кордон України, у тому числі і у червні 2022 року /а.с.189-197, 219-220, т. 1/, окрім того, у неї наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 160 т. 3, 57 т. 4/, а тому, підозрювана, будучи необтяженою певними процесуальним обв`язками, зокрема, у разі повернення їй відповідного паспорту, може вжити заходів для залишення території України.

3.23.До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

3.24.Окрім того, слідча суддя зважає на майновий стан підозрюваної, який, на переконання слідчої судді, свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя підозрюваної в умовах розшуку через наявність у неї значних майнових ресурсів.

3.25.Так, за період 2019-2022 року ОСОБА_3 лише заробітну плату нараховано на суму, що перевищує 5 млн грн /а.с. 200-201 т.3/, водночас останньою задекларовано у 2020 році грошові активи, а саме: кошти у сумі 55 500 доларів США та кошти чоловіка у сумі 147 750 доларів США /а.с. 205-209 т.3/, а також у 2021 році підозрюваною неодноразово подавалась декларації про суттєві зміни у майновому стані, пов`язані з відчуженням та набуттям транспортних засобів /а.с. 211-218 т. 3/.

3.26. Поряд з цим, ОСОБА_3 має у власності автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», 2016 року випуску, набутий 08.08.2022, вартість якого на день придбання становила 1 463 000,00 грн /а.с. 182, 183 т. 3/, та наступне нерухоме майно:

-земельну ділянку з кадастровим номером 3221888800:38:140:7314, площею 0,2425 га, за адресою: Київська область, Вишгородський р-н, с/рада Хотянівська /а.с. 168-169 т. 3/;

-садови будинок, загальною площею 264, 96 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 170-171 т. 3/, відповідно до відомостей, отриманих органом досудового розслідування, вартість такого будинку перевищує 4 млн грн /а.с. 246-249 т.3/;

-1/3 частки у праві власності на квартиру, загальною площею 102, 5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3 /а.с. 172-173 т. 3/.

3.27.Окрім того, слідча суддя звертає увагу на те, що 03.11.2021 ОСОБА_3 придбала автомобіль марки LAND ROVER, VIN НОМЕР_1, вартістю 280 000, 00 грн /а.с. 175-176, 179 т. 3/, який 15.09.2022 продала за значно вищою вартістю, а саме 1 100 000, грн /а.с. 180 т. 3/.

3.28.Водночас, слідча суддя зауважує, що понесені чоловіком підозрюваної витрати, у зв`язку із внесенням застави у даному кримінальному провадженні /а.с. 56 т. 4/, вцілому не впливають на наявність значних майнових ресурсів підозрюваної, з огляду на обставини, встановлені вище.

3.29.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваної, в сукупності, дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

3.30.Поряд з цим, слідча суддя оцінює такий ризик як мало ймовірний, з огляду на те, що підозрювана на даний час продовжує перебувати на посаді судді, має стійкі соціальні та професійні зв`язки саме на території України, окрім того для неї, як судді, існує заборона виїжджати за межі України на період дії воєнного стану.

3.31.Тут слід також зазначити, що сторона захисту не заперечувала проти існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, водночас оцінювала його як середній, з огляду на перебування підозрюваної на посаді судді.

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні

3.32.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.33.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.34.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.35.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.36.Тому, ризик впливу на потерпілого та свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань, та дослідження їх судом. Поряд з цим, під час судового розгляду у суду може виникнути потреба у допиті експертів, які проводили експертні дослідження у даному кримінальному проваджені.

3.37.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як до свідків, які безпосередньо вказують на підозрювану як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваній та не мають безпосереднього зв`язку із її особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.38.Натомість, підозрювана, будучи обізнаною про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що їй загрожує, може впливати на зміст їх показань.

3.39.Так, слідча суддя не виключає можливості підозрюваної використати її знайомства, зв`язки, соціальний статус та авторитет, з метою впливу на потерпілого, свідків, або ж експертів, зокрема, підбурювати їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам та відмови від дачі показань на її користь, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві, послідовні показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Водночас, слідча суддя також не виключає можливості впливу підозрюваної на потерпілого, з огляду на те, що в Печерському районному суді м. Києва розглядається кримінальне провадження відносно нього, а підозрювана, яка є суддею цього суду, може скористатись наявними у неї зв`язками з керівництвом та суддями з такою метою.

3.40.Окрім того, зважаючи нате, що серед свідків у кримінальному провадженні є працівники апарату Печерського районного суду м. Києва, існує ймовірність незаконного впливу на них або узгодження їх дій і показань з підозрюваною.

3.41.Щодо заперечень сторони захисту щодо наявності цього ризику, то слідча суддя зазначає, що захисник не заперечував існування такого ризику, водночас зазначив, що він зменшився, з огляду на те, що на момент його застосування органом досудового розслідування перевірялись обставини причетності до злочину інших осіб, на яких могла здійснювати вплив підозрювана, однак на тепер такі обставини відсутні, отже такий ризик зменшився. Водночас, він продовжує існувати, хоч і є незначним.

3.42.Отже, наразі встановлені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.04.2023 у справі № 991/2812/23, яка залишена без змін ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.05.2023, ризики, зокрема, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, продовжують існувати.

Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрювану

3.43.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.

3.44.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов?язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3.45.17.05.2023 у цьому кримінальному провадженні повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, надано стороні захисту і потерпілому доступ до матеріалів досудового розслідування /а.с. 118-142 т. 4/. Отже, кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення стороною захисту із матеріалами такого.

3.46.Водночас, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).

3.47.Слідча суддя зауважує, що, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно не є закінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні.

3.48.В матеріалах судової справи відсутня інформація щодо встановлення строку стороні кримінального провадження на ознайомлення з його матеріалами у відповідності до вимог ч. 10 ст. 290 КПК України, тому неможливо спрогнозувати час, який займе таке ознайомлення.

3.49.Слідча суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.

3.50.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення терміну дії обов`язків, покладених на підозрювану.

Щодо необхідності продовження строку обов`язків, покладених на підозрювану

3.51.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

3.52.З огляду на встановлені ризики, які продовжують існувати, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слідча суддя вважає, що встановленим ризикам можливо запобігти шляхом продовження строку обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_3, з урахуванням доповнення до клопотання прокурора у судовому засіданні, а саме: прибувати до детективів, прокурорів, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі території Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим ОСОБА_9, свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також іншими особами: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_10, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 щодо обставин, викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, окрім паспорта громадянина України.

3.53.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, строк дії зазначених обов`язків, продовжити на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України), однак, у будь-якому разі у межах строку досудового розслідування. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрювану, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_3, задовольнити.

Продовжити підозрюваній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці - до 13.08.2023, строк дії обов`язків, покладених на неї ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.04.2023 у справі № 991/2812/23, а саме:

1) прибувати до детективів, прокурорів, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі території Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілим ОСОБА_9, свідками: ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також іншими особами: ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_10, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 щодо обставин, викладених в повідомленні про підозру ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, окрім паспорта громадянина України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1