- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
Справа № 991/5134/23
Провадження 1-кс/991/5155/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши скаргу підозрюваного ОСОБА_4 на рішення (постанову) детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про відмову у заваленні клопотання ОСОБА_4 про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 52018000000000461 від 15.05.2018,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_4 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_5 від 22.05.2023 р. про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 від 17.05.2023 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 52018000000000461 від 15.05.2018 (далі - Кримінальне провадження), в якій просить вищевказану постанову скасувати та зобов`язати детектива ОСОБА_5 провести одночасний допит ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з метою усунення розбіжностей, викладених у клопотанні ОСОБА_4 від 17.05.2023 (далі - Скарга).
Скарга мотивована тим, що 17.05.2023 ОСОБА_4 в порядку ст. 220 КПК України звернувся до детектива з клопотанням про одночасний допит ОСОБА_4 та свідка у Кримінальному провадженні ОСОБА_6, за результатом розгляду якого детективом НАБУ ОСОБА_5 винесена постанова від 22.05.2023 р. про відмову у задоволенні даного клопотання. Вважаючи дану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує права сторони захисту, гарантовані кримінальним процесуальним законодавством, ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з даною скаргою.
Представник особи, що звернулась із скаргою, адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні Скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити в повному обсязі.
Від детектива ОСОБА_5 надійшли письмові заперечення, згідно яких детектив просив відмовити у задоволенні Скарги з огляду на те, що на даній стадії досудового розслідування Кримінального провадження не встановлено підстав для проведення одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6 . Зазначив, що слідчий проводить слідчі дії у встановлених КПК України випадках, при цьому, проведення одночасного допиту осіб є дискрецією слідчого. Крім того, від детектива надійшла заява про розгляд Скарги за його відсутності.
Відповідно до ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, бездіяльність якої оскаржується.
Слідчий суддя, дослідивши Скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення представника особи, яка подала скаргу, дійшов наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України).
У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
На підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно положень ст. 95 КПК України процесуальними джерелами доказів є, в тому числі, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Відповідно до Глави 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України).
Аналізуючи норму ст. 223 КПК України, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, зокрема, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу (ч. 3 ст. 93 КПК України).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає не лише перевірку дотримання слідчим/прокурором норм кримінального процесуального законодавства при вирішенні клопотань про проведення слідчих дій, а опосередковано й оцінки таких клопотань на предмет обґрунтування необхідності їх здійснення.
Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, в рамках якого 17.05.2023 ОСОБА_4 в порядку ст. 220 КПК України звернувся до детектива НАБУ ОСОБА_5 з клопотанням про одночасний допит ОСОБА_4 та свідка у Кримінальному провадженні ОСОБА_6 з метою усунення розбіжностей, викладених у клопотанні, які прямо впливають на обсяг повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованих йому злочинів (далі - Клопотання).
За результатами розгляду Клопотання детективом НАБУ ОСОБА_5 винесено постанову від 22.05.2023 р. про відмову у задоволенні Клопотання (далі - Постанова).
Постанова є предметом оскарження у даній справі.
В даному випадку ставиться питання про проведення слідчої (розшукової) дії - одночасного допиту осіб. Отже, слідчий суддя має дослідити оскаржуване рішення детектива на предмет його законності і обґрунтованості у взаємному зв`язку з необхідністю проведення відповідної слідчої дії з точки зору досягнення її мети у конкретному кримінальному провадженні. Враховуючи завдання і засади кримінального провадження, слідчий суддя має встановити, чи була відмова детектива у задоволенні клопотання обґрунтованою та належним чином мотивованою, і чи в результаті прийняття оскаржуваного рішення не були порушені права сторони захисту.
У відповідності до ч.5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Отже, вимоги до змісту Постанови визначені ч.5 ст.110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що в мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Детектив мотивував своє рішення тим, що (1) на даній стадії досудового розслідування Кримінального провадження не встановлено підстав для проведення одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6, (2) з огляду на положення ст.ст. 40, 220, 224 слідчий проводить слідчі дії у встановлених КПК України випадках, при цьому, проведення одночасного допиту осіб є дискрецією слідчого.
У Клопотанні, за результатом розгляду якого детективом була винесена Постанова, ОСОБА_4 ставить питання про одночасний допит ОСОБА_4 та свідка у Кримінальному провадженні ОСОБА_6 з метою усунення розбіжностей у показаннях, наданих в рамках Кримінального провадження ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_6 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4, оскільки відповідні показання прямо впливають на обсяг повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях (ч.9 ст. 224 КПК України).
Зі свого боку, у Постанові відсутнє обґрунтування того, чому на думку детектива на даній стадії досудового розслідування Кримінального провадження відсутні підстави для проведення одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_6, відсутні відомості про те, з яких підстав детектив дійшов відповідного висновку. Детективом не обґрунтовано мотиви прийняття означеного рішення.
Таким чином, оскаржувана постанова є невмотивованою, мотиви прийняття детективом рішення про відмову у здійсненні одночасного допиту ОСОБА_4 та свідка у ОСОБА_6, їх обґрунтування, відсутнє, а отже така постанова не відповідає вимогам, зазначеним у ч.5 ст. 110 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та зобов`язати детектива розглянути Клопотання повторно з урахуванням викладених у цій ухвалі висновків.
Вирішення питання щодо покладення на детектива обов`язку провести одночасний допит ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з метою усунення розбіжностей, викладених у Клопотанні, є передчасним, оскільки детективом у оскаржуваній постанові не розкриті мотиви прийняття відповідного рішення - відмова у здійсненні одночасного допиту вказаних осіб, а викладені мотиви є необґрунтованими, а тому слідчий суддя позбавлений можливості вирішити питання щодо доцільності проведення одночасного допиту вказаних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, а також про зобов`язання вчинити певну дію.
Враховуючи викладене, з огляду на невідповідність оскаржуваної постанови вимогам, встановленим ч.5 ст.110 КПК України щодо зазначення мотивів прийнятого рішення, їх обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку, що Скарга підлягає частковому задоволенню, а саме оскаржувана постанова підлягає скасуванню із подальшим покладенням на детектива ОСОБА_5 обов`язку повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 від 17.05.2023 з урахуванням висновків, викладених в цій ухвалі.
Керуючись статтями 5, 9, 303, 306-308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 22.05.2023 про відмову у заваленні клопотання ОСОБА_4 від 17.05.2023 про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 52018000000000461 від 15.05.2018.
Зобов`язати детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 повторно, з урахуванням висновків викладених у цій ухвалі, розглянути клопотання ОСОБА_4 від 17.05.2023 про проведення слідчої дії у кримінальному провадженні № 52018000000000461 від 15.05.2018.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1