Пошук

Документ № 111653648

  • Дата засідання: 20/06/2023
  • Дата винесення рішення: 20/06/2023
  • Справа №: 991/4855/23
  • Провадження №: 52020000000000526
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.

Справа № 991/4855/23

Провадження 1-кс/991/4876/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харцизьк Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначити заставу у розмірі 10 000 000,00 грн та покласти на нього, у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4, за попередньою змовою із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, заволодів коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019 із ТОВ «Демі Трейд Груп», № 2911-01 від 29.11.2017 із ТОВ «Адвансен Трейд» за якими надмірно сплачено 43 740 788, 42 грн на рахунки останніх. Також, за попередньою змовою із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, заволодів коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 380 від 22.04.2019 та № 904 від 19.12.2019 (із додатковими угодами та специфікаціями) із ТОВ «Ап-Райт», за якими надмірно сплачено 11 747 764, 51 грн на рахунки останнього, що відповідно до висновку експерта № 1041/63901 від 22.07.2022 за результатами судово-економічної експертизи є збитками, завданими ДП «Укрспирт».

30.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив стверджує, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.

Вивченням особи підозрюваного даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

З огляду на майновий стан підозрюваного і його сімейне становище, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати, є співмірним розміру завданих збитків та складає 10 000 000 млн.

На випадок внесення підозрюваним застави, для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування на останнього необхідно покласти обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення, долучених до клопотання документів.

Захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6, з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_4, проти задоволення клопотання заперечували, вважають його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на відсутність доказів на підтвердження причетності ОСОБА_4 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема, попередньої змови, обізнаності з умислом інших фігурантів кримінального провадження. Сторона обвинувачення не дослідила положення про управління безпеки, алгоритм прийняття рішень щодо визначення переможця конкурсу на закупівлю того чи іншого товару, послуги. Також з матеріалів клопотання не вбачається наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Не доведено обставин, які б зумовлювали застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу. ОСОБА_4 з моменту повідомлення про підозру належним чином виконує процесуальні обов`язки. Розмір застави, на якому наполягає сторона обвинувачення, є неспівмірним з майновим станом підозрюваного. Просили не застосовувати до ОСОБА_4 запобіжний захід, пов`язаний із триманням під вартою. Письмові заперечення захисника ОСОБА_5 долучені до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 30.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

- наказів № 280-к від 05.09.2016 та № 157-к від 01.06.2018 про переведення ОСОБА_4 на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення комерційного управління ДП «Укрспирт» та на посаду начальника відділу організації та контролю постачання управління комерційної політики ДП «Укрспирт» відповідно;

- посадової інструкцією начальника відділу організації та контролю постачання управління комерційної політики ДП «Укрспирт», згідно якої, зокрема, на ОСОБА_4 покладено завдання та обов`язки, у тому числі організація комплексного вивчення та аналізу ринку товарів, моніторинг діючих цін на сировину (п. п. 2.4, 2.5, 2.7, 2.8 Інструкції);

- положень про комерційне управління ДП «Укрспирт», затвердженого 22.11.2016, та про управління комерційної політики ДП «Укрспирт», затвердженого 02.08.2018, якими визначено завдання, обов`язки та відповідальність працівників управління;

- регламенту здійснення закупівель, товарів, робіт та послуг ДП «Укрспирт», затвердженого наказом ДП «Укрспирт» № 522 від 06.10.2017, згідно розділу 3 якого, зокрема, укладення договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг здійснюється за результатами проведення моніторингу потенційних постачальників;

- договору поставки № 2911-01 від 29.11.2017, із додатковими угодами від 05.03.2018, 27.04.2018, 26.06.2018, 01.10.2018, 01.11.2018, 30.11.2018, та специфікаціями, укладеними між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Адвансен Трейд»;

- договорів поставки № 1161 від 17.12.2018 та № 931 від 19.12.2019 із додатковими угодами від 23.01.2019, 28.02.2019, 01.04.2019, 27.06.2019, 13.11.2019, та від 03.03.2020, 24.04.2020, 10.06.2020 відповідно, специфікаціями, укладеними між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Демі Трейд Груп»;

- договорів поставки № 380 від 22.04.2019, № 904 від 19.12.2019, із додатковими угодами від 27.06.2019, 13.11.2019, 05.03.2020, 24.04.2020, 10.06.2020, та специфікаціями, укладеними між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Ап-Райт»;

- протоколів визначення переможця конкурсу на закупівлю палива котельного коксохімічного № 294/1 від 05.03.2018, № 331/3 від 27.04.2018, № 367/2 від 26.06.2018, № 478/1 від 30.07.2018, № 457/1 від 01.11.2018, № 487/1 від 13.12.2018, № 20 від 22.01.2019, № 47 від 28.02.2019, № 66 від 28.03.2019, № 83 від 17.04.2019, № 149/4 від 26.06.2019, № 263 від 11.12.2019, № 323 від 05.03.2020, № 358/3 від 24.04.2020, № 391 від 14.07.2020, № 368 від 10.06.2020, згідно яких під час засідань комісії заслухані у том числі ОСОБА_14, ОСОБА_15, та за результатами розгляду комерційних пропозицій, поданих, серед інших юридичних осіб у тому числі ТОВ «Адвансен Трейд», ТОВ «Демі Трейд Груп», ТОВ «АП-РАЙТ», переможцями конкурсу визнано останніх, ухвалено внести зміни до договорів та укласти додаткові угоди та специфікації до договорів із цими товариствами;

- протоколу огляду від 16.02.2023, згідно якого за результатами аналітичної роботи за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено ланцюг постачання палива на користь ДП «Укрспирт»:

через ТОВ «Адвансен Трейд», з грудня 2017 року до грудня 2018 року, та через ТОВ «Демі Трейд Груп», з січня 2019 року до грудня 2020 року: ТОВ «НВП «Аврора» - ТОВ «Адвансен Трейд» - ДП «Укрспирт»; ТОВ «Аврора Бест»/ ТОВ «НВП «Аврора»/ ТОВ «Ювента-Н» - ТОВ «Демі Трейд Груп» - ДП «Укрспирт»;

через ТОВ «АП РАЙТ», з травня 2019 по червень 2020: ТОВ «А-Енергія» - ТОВ «Стиль Кепітал» - ТОВ «Вугілля Інвест» - ТОВ «АП - РАЙТ» - ДП «Укрспирт»;

- протоколу огляду від 31.01.2022, згідно якого відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що протягом 2017-2020 років ДП «Укрспирт» придбало паливо котельне коксохімічне суміше альтернативне у ТОВ «Адвансен Трейд», ТОВ «Демі Трйд Груп» та ТОВ «АП-РАЙТ» у кількості 19 290,14 тонн на загальну суму 216 298 117,83 грн з ПДВ, вірогідним (ймовірним) виробником якого є ТОВ «НВП «Аврора», ТОВ «Аврора Бест» та ТОВ «А-Енергія»; за період з 01.01.2017 до 20.08.2020 ТОВ «АП-РАЙТ» виписало на адресу ДП «Укрспирт» податкові накладні щодо реалізації палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного в кількості 2 910,24 тонн на загальну суму 32 935 037, 14 грн, у свою чергу ТОВ «АП-РАЙТ» придбало паливо у ТОВ «Вугілля Інвест» на загальну суму 32 792 445, 67 грн, а ТОВ «Вугілля Інвест» у ТОВ «А-Енергія» - у кількості 90 тонн на загальну суму 1 205 400,00 грн та у ТОВ «Стиль Кепітал» - у кількості 2 812,24 тонн на загальну суму 31 205 829, 95 грн, ТОВ «Стиль Кепітал» придбало паливо у кількості 2 812,24 тонн на загальну суму 31 149 594,38 грн;

- протоколом огляду від 27.04.2021 - вмісту поштової скриньки ТОВ «Адвансен Трейд» [email protected], якою користувалась ОСОБА_11, під час огляду якої факт надсилання листів із корпоративної робочої пошти ОСОБА_4 та ОСОБА_15 ;

- протоколу огляду від 29.11-01.12.2021 мобільного телефону ОСОБА_10, під час огляду якого зафіксовано спілкування із ОСОБА_4 щодо налагодження процесу постачання палива, узгодження цін, які у подальшому зазначалися у комерційних пропозиціях, надсилання останнім номерів банківських карток;

- протоколів огляду від 24.01.2022 та 17.01.2022 - відомостей щодо руху коштів по банківських рахунках, відкритому на ім`я ОСОБА_16, ОСОБА_17, реквізити яких пересилав ОСОБА_4 під час листування із ОСОБА_10, згідно якого встановлено факт надходження коштів на рахунки від ОСОБА_11 ;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 23.10.2021, яка надала показання про обставини контактування ОСОБА_4 із представниками ТОВ «Демі Трейд Груп», ТОВ «Ап-Райт» та розподілу між ними об`ємів постачання;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_19 від 08.04.2021, який надав показання щодо налагодження ОСОБА_10 виробництво палива котельного коксохімічного на нафтобазі за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Північна, 4, здійснення ним контролю за діяльністю цієї нафтобази;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_20 від 16.03.2021, директора ТОВ «Прогрес Пауер», який надав показання, що не підписував комерційні пропозиції в адресу ДП «Укрспирт», виготовлені від імені ТОВ «Прогрес Пауер», які використовувались під час проведення моніторингу ОСОБА_4, ОСОБА_15 ринку сировини;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_21 від 26.03.2021, колишнього директора ТОВ «Демі Трейд Груп», який не зміг пояснити обставини заключення договорів та додаткових угод із ДП «Укрспирт» та повідомив, що він працював комірником на нафтобазі на вулиці Північній в м. Новомосковськ, Дніпропетровської області;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_22 від 22.02.2023, директора ТОВ «Адвансен Трейд», який надав показання про те, що він не підписував жодних документів по взаємовідносинам із ДП «Укрспирт», зареєструвати підприємство його попросила юрист на ім`я «Гаяне» (згідно даних досудового розслідування - ОСОБА_23 «кума» ОСОБА_11 та ОСОБА_10, виконує роботу із юридичного супроводження діяльності групи підконтрольних підприємств);

- аудиторського звіту від 12.12.2019 № 5202-3/6 за результатами проведення позапланового внутрішнього аудиту діяльності, зокрема, державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості «Укрспирт», згідно якого внаслідок здійснення ДП «Укрспирт» закупівлі палива коксохімічного змішаного на підставі договорів із ТОВ «Демі Трейд Груп» від 17.12.2018 № 1161, ТОВ «АП-РАЙТ» від 22.04.2019 № 380, ТОВ «Адвансен - Трейд» № 2911-01 від 29.11.2017, підприємством понесені зайві витрати на суму 26 708, 86 тис. грн;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_24 від 22.02.2023, яка надала показання щодо обставин її роботи бухгалтером в офісі за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Малинова, 18, зокрема, вона вела бухгалтерський облік підприємств ТОВ «НВП «Аврора», ТОВ «Демі Трейд Груп», ТОВ «Респект Компані», ТОВ «АТП ТІР», ТОВ «Аврора-Бест»; керували діяльністю офісу ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ;

- висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 04.02.2022 № 15256/21-53, згідно якого встановлено ринкову вартість (з урахуванням ПДВ) палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного за 1 тону станом на квітень, червень, грудень 2019 року, березень, квітень, червень 2020 року, та яка менша ніж вартість придбання ДП «Укрспирт», станом на дати підписання договорів та специфікацій, якими ціна змінювалась;

- висновку експерта № 1041/63901 за результатами судово-економічної експертизи від 22.07.2022, згідно якого документально підтверджуються збитки ДП «Укрспирт» в результаті придбання за ціною вище ринкової палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного за договором № 2911-01 від 29.11.2017 із ТОВ «Адвансен Трейд» на суму 11 730 327, 90 грн, з урахуванням ПДВ, та договорами № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019 із ТОВ «Демі Трейд Груп» (із додатковими угодами та специфікаціями) у розмірі 9 32 010 460, 52 грн з урахуванням ПДВ, та інші матеріали.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у повідомлені про підозру обставин.

Доводи сторони захисту про те, що у діях ОСОБА_4 відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя не враховує при прийнятті рішення, оскільки на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, встановлення вини конкретної особи.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.

Так, надані стороною захисту накази ДП «Укрспирт», інструкції щодо організації процесу планування, пошуку постачальників та здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, положення про порядок здійснення публічних закупівель товарів, робіт та послуг, про конкурсну комісії з проведення закупівель, про управління організації захисту та контролю та наведені у судовому засіданні пояснення щодо цих документів зводяться до незгоди сторони захисту щодо не притягнення до кримінальної відповідальності інших службових осіб ДП «Укрспирт» та не спростовують зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження, які у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити дії, які призвели до розтрати коштів ДП «Укрспирт».

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його досвід перетину державного кордону України, наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваного та його родини.

Також не залишається поза увагою процесуальна поведінка ОСОБА_4 під час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_4 26.08.2021 не прибув на виклик до Національного бюро для його допиту як свідка, про причини неприбуття не повідомила, що стало підставою для постановлення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвали від 14.09.2021 у справі № 991/5959/21 про накладення на свідка ОСОБА_4 грошового стягнення.

Сторона захисту у судовому засіданні наголошувала на тому, що ОСОБА_4 не прибув на виклик до Національного бюро, діючи за рекомендацією юристів ДП «Укрспирт».

У той же час, підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що накладений на нього ухвалою слідчого судді штраф він оплатив, ухвалу не оскаржувала, що може свідчити про його погодження із судовим рішенням та встановленими у ньому обставинами.

Окрім цього, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_4, зафіксовано розмову, під час якої його дружина ОСОБА_15 повідомила співрозмовниці: «У нас нарисовался отпуск потому что по нас. Там ми є свідками, ми як свідки ідемо, по кримінальній справі. Нам надо було уйти в отпуск на місяць бистренько. Пока там это все сейчас суды и это все. Мы тут трубку не берем. Там нам повестки приходят. Да. Поэтому мы смылись».

Встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи детектива щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, під час досудового розслідування виявлено, що ОСОБА_4, дізнавшись про те, що ТОВ «Адвансен Трейд» в листопаді-грудні 2017 року продавало аналогічне паливо котельне коксохімічне в адресу ДП «Уладівський спиртовий завод» за ціною 8500-9500 гривень за тонну з ПДВ та доставкою, 09.06.2021 із використанням бланку підприємства ТОВ «Адвансен Трейд», підготував від імені цього підприємства на адресу заступника директора ДП «Укрспирт» ОСОБА_25 проект листа № 035, вказавши у ньому недостовірну дату - 08.12.2017, та, за допомогою додатку для передавання повідомлень «WhatsApp», надіслав ОСОБА_11 із проханням забезпечити підписання такого листа, проставлення печатки та надсилання сканкопії електронним зв`язком та оригіналу за допомогою поштового відправлення сервісу «Нова Пошта». Також у листі ОСОБА_14 від імені підприємства-постачальника описав що різниця у вартості постачання в адресу ДП «Укрспирт» та ДП «Уладівський спиртовий завод» виникла нібито через різку зміну ціни та неможливість ДП «Укрспирт» дати прогнозний план потреби палива котельного.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

У результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні існує ймовірність, що він може впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Окрім того, слідчий суддя також приймає до уваги, що іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні інкримінується скоєння у співучасті з ОСОБА_4 одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні щодо існування цього ризику.

Разом з цим, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які детектив посилається в обґрунтування наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку із чим ці ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і забезпеченням належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Оцінюючи можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_4 для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує процесуальну поведінку підозрюваного на час розгляду клопотання, його особу, який раніше не судимий, одружений, має на утримані двох малолітніх дітей, а також те, що події, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні і які стали підставою для звернення до суду із клопотанням, мали місце в 2017-2019 роках; 01.06.2023 підозрюваний самостійно прибув до органу досудового розслідування і надав показання щодо відомих йому обставин кримінального провадження, про що не заперечував прокурор у судовому засіданні.

На думку слідчого судді, сам по собі факт підозри ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого злочину не може виправдовувати необхідність обрання йому такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає недоведеною необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та що для запобігання встановленим під час судового засідання ризикам достатньо застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваного.

Відповідно до наявних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб, платників податків за період з 2019 до 2022 роки ОСОБА_4 податковими агентами нараховано доходи на загальну суму 2 296 608 грн, а його дружині ОСОБА_15 - у 2 145 925 грн.

У власності родини ОСОБА_4 та ОСОБА_15 перебуває таке майно:

квартира площею 59 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 (частка власності, власник ОСОБА_15 );

земельна ділянкою 0520210100:01:141:0046 площею 0,0998 га за адресою: АДРЕСА_4 (частка власності, власник ОСОБА_15 );

житловий будинок площею 87,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_5 (частка власності, власник ОСОБА_15 );

земельна ділянка 3221888800:34:049:0293 площею 0,24 га за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, с/т «Глядин» (власник ОСОБА_15 ; на ділянці подружжям збудовано будинок, який ще не введено в експлуатацію);

гаражний бокс площею 34,7 кв.м, за адресою: м. Київ, «Автолюбитель-5» автогаражний кооператив» обслуговуючий кооператив (Шевченківський район), гараж НОМЕР_1, адреса ГК: АДРЕСА_6 (власник ОСОБА_15 );

транспортний засіб Nissan Rogue, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 (власник ОСОБА_4 );

транспортний засіб ЗАЗ-Daewoo T13110, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 (власник ОСОБА_4 );

транспортний засіб Toyota Yaris, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 (власник ОСОБА_15 ).

У судовому засіданні підозрюваний пояснив, що на земельній ділянці 3221888800:34:049:0293, яка придбана нею 12.12.2019, будується будинок площею 130-140 метрів квадратних та гаржний бокс, які ще не введені в експлуатацію, оскільки збудовано лише стіни та дах.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави слідчий суддя вважає, що доводи детектива, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваного ОСОБА_4 внести заставу у розмірі 10 000 000,00 грн, є неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами.

Водночас внесення застави у розмірі 5 000 000 грн, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваного та обставин вчинення кримінального правопорушення, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірним для нього. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із міста Бар Жмеринський район Вінницька область без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_26, ОСОБА_18, ОСОБА_22 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива належить задовольнити частково.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею до 13.08.2023.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 183, 193-197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 000 000 (п`ять мільйонів) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_5 .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із міста Бар Жмеринський район Вінницька область без дозволу детектива, прокурора та суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_26, ОСОБА_18, ОСОБА_22 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 13 серпня 2023 року.

Відмовити у задоволенні іншої частини клопотання.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий прокурору, детективу, суду.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1