- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
Справа № 991/4832/23
Провадження №11-сс/991/458/23
УХВАЛА
20 червня 2023 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2023 про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022.
Історія провадження
1.Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000676 від 07.06.2022 за обставинами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28 частиною 1 - статті 111, частиною 4 статті 368, статтею 368-5, частиною 3 статті 209Кримінального кодексу України (далі - КК) щодо можливого вчинення народним депутатом України ОСОБА_4 державної зради, отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, незаконного збагачення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненої в особливо великому розмірі.
2.28.09.2022 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду в зазначеному кримінальному провадженні накладено арешт майно, зокрема на частину майна, що належить підозрюваному ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, а саме: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_2 (приміщення 51, 52, АДРЕСА_3 ).
3.До Вищого антикорупційного суду в порядку статті 174 КПК надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в частині майна, належного ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності. 12.06.2023 слідчий суддя відмовив у задоволенні цього клопотання (далі - ухвала слідчого судді).
4.19.06.2023 на зазначену ухвалу адвокат ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали і мотиви слідчого судді
5.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника власника майна про скасування арешту майна в частині майна, належного ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності.
6.Зазначене рішення мотивовано таким: (1) слідчим суддею під час накладення арешту на це майно та судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги були встановлені обставини щодо пов`язаності спільним побутом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 після розірвання ними шлюбу, які не були спростовані адвокатом ОСОБА_2 в судовому засіданні; (2) мають місце достатньо обґрунтовані сумніви в дійсних намірах сторін під час поділу майна; (3) накладений арешт на цьому етапі розслідування є виправданим та має бути дієвим.
7.Щодо дійсних намірів сторін під час поділу майна слідчий суддя зазначив таке. Хоча слідчий суддя, ухвалюючи рішення про арешт майна, не володів інформацією стосовно існування договору поділу спільної сумісної власності подружжя, визначення порядку проживання та участі у вихованні дітей від 20.11.2019 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зазначений договір був наданий на етапі апеляційного оскарження та отримав оцінку за результатами перегляду такої ухвали. В ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.02.2023 міститься висновок, що згаданий договір укладений з метою виведення майна з-під можливих (у майбутньому) негативних наслідків через дії ОСОБА_4 з проведення інформаційних заходів, які слідство кваліфікувало як державна зрада.
8.Про факт продовження сімейних відносин ОСОБА_4 і ОСОБА_3 після розірвання шлюбу, можуть свідчити такі обставини: (1) під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 були виявлені речі та документи, належні ОСОБА_4, а в належній їй на праві власності іншій квартирі - фотознімки ОСОБА_4 із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими проросійськими політиками і митрополитом Кирилом, а також чоловічі футболки з зображеннями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перекреслених червоною лінією із дискредитуючими їх фразами; (2) після розірвання шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом чи одночасно (в один день) виїжджали до рф, а також спільно з дітьми здійснювали перельоти за кордон; (3) свідок, який з 2018 року був водієм-охоронцем ОСОБА_4, зазначив, що до лютого 2022 року, коли він в останнє бачив ОСОБА_4, останній та ОСОБА_3 проживали в одній квартирі.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
9.В апеляційній скарзі захисник висловила такі прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання адвоката про скасування арешту майна в частині майна, що належить ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності.
10.Апеляційна скарга містить: (1) обґрунтування можливості окремого апеляційного оскарження ухвали про відмову в скасуванні арешту майна в порядку статті 174 КПК; (2) застереження щодо намірів доповнити апеляційну скаргу після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали до початку апеляційного розгляду.
11.Можливість окремого апеляційного оскарження ухвали слідчого судді обґрунтована посиланням на статті 24, 309 КПК та правовий висновок, викладений в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі № 760/5570/22 від 14.03.2023.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
12.Суддя-доповідач на етапі прийняття апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді має перевірити апеляційну скаргу на наявність чи відсутність перешкод для призначення її до розгляду, передбачених пунктами 2-4 частини 3 та частини 4 статті 399 КПК.
13.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
14.У цьому провадженні на етапі прийняття апеляційної скарги першочергово суддя-доповідач має вирішити, чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлена в порядку статті 174 КПК.
15.На це питання суддя-доповідач надає негативну відповідь з підстав, наведених нижче.
16.В апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК (частина 3 статті 392 КПК). У частинах 1 та 2 статті 309 КПК наведено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
17.Як вбачається із апеляційної скарги, адвокат ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, звернулася із клопотанням до слідчого судді Вищого антикорупційного суду у порядку, визначеному статтею 174 КПК, яке було розглянуто слідчим суддею по суті із прийняттям рішення, яке уповноважений постановити слідчий суддя відповідно до вимог КПК.
18.Ухвала слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна не передбачена як така, що може бути оскаржена в апеляційному порядку під час досудового розслідування відповідно до статті 309 КПК. Разом з тим КПК встановлює можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому (пункт 9 частини 1 статті 309 КПК).
19.Зазначені висновки відповідають позиції Касаційного кримінального суду Верховного Суду (ухвала від 17.03.2020 у справі № 524/4327/17), згідно до якої: (1) під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому (пункт 9 частини 1 статті 309 КПК), тобто судові рішення, які були постановлені в порядку статті 173 КПК; (2) при цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку статті 174 КПК кримінальний процесуальний закон не передбачає.
20.З цих підстав, ухвала слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна не може бути оскаржена в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
21.Суд додатково звертає увагу, що пунктом 8 частини 1 статті 129 Основного Закону України гарантоване забезпечення права на «апеляційний перегляд справи», тобто цією нормою гарантоване апеляційне оскарження кінцевого рішення суду першої інстанції в кримінальному провадженні за результатами судового провадження, а не кожного судового рішення в кримінальному провадженні під час досудового розгляду.
22.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).
23.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності апеляційних скарг і у кримінальному провадженні, зокрема, на етапі досудового розслідування. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на судове оскарження, гарантоване статтею 55 Конституції України, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі хоча і не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку по суті, проте це компенсується наявністю права подати заперечення проти цієї ухвали слідчого судді під час підготовчого провадження в суді (частина 3 статті 309 КПК) або повторно звернутися до слідчого судді у порядку, передбаченому статтею 174 КПК, за наявності нових підстав.
Висновок судді-доповідача щодо прийнятності апеляційної скарги
24.Якщо за наслідкам розгляду слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна (у порядку статті 174 КПК) раніше застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не скасовано, то така ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку та це не є обмеженням права на доступ до суду.
25.У зв`язку із цим слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.
26.Керуючись частиною 4 статті 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2023 про відмову в скасуванні арешту майна.
2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя ОСОБА_1