- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Панаід І.В.
Справа № 991/4676/23
Провадження №11-сс/991/469/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий
ізолятор»),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07 липня 2022 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року, в межах кримінального провадження №52022000000000169 від 07 липня 2022 року, частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, накладено арешт із забороною розпоряджатися на майно, зареєстроване на праві власності за підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6, а також автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 300D COUPE, 2022 року випуску, НОМЕР_1, зареєстрований за його дружиною.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував можливістю застосування спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива про арешт майна. Клопотання про поновлення строку на оскарження обґрунтовує тим, що підстави для оскарження судового рішення стали йому відомі лише після отримання повного тексту оскаржуваного рішення. Вважає, що строк пропущений з поважних причин. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею не враховано, що майно, на яке детектив просив накласти арешт, набуте у законний спосіб, а висновки слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 та правових підстав для арешту майна є помилковими.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просили її задовольнити та скасувати ухвалу слідчого судді, відмовивши у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_8 .
Належним чином повідомлений про час та місце судового засідання прокурор до суду не з`явився, що не є перешкодою апеляційному розгляду згідно ст.405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Згідно з положеннями п.3 ч.2, ч.3 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.117, п.4 ч.3 ст.399 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Оскільки ухвалу постановлено слідчим суддею 31 травня 2023 року у закритому судовому засіданні без виклику власників майна, перебіг строку на її апеляційне оскарження для підозрюваного ОСОБА_6 розпочався з дня наступного після отримання стороною захисту копії такого рішення, а саме 09 червня 2023 року, та мав закінчитись 14 червня 2023 року.
Враховуючи, що захисник ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду зі скаргою 14 червня 2023 року, тобто у межах строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає строк на апеляційне оскарження не пропущеним, у зв`язку з чим підстави для його поновлення відсутні.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно дотримався вказаних вимог закону.
Як вбачається з матеріалів провадження і встановлено слідчим суддею, слідчою групою детективів НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 за підозрою, зокрема, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9, будучи першим заступником виконавчого директора філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_10, ОСОБА_6 та іншими невстановленими слідством особами у період з листопада-грудня 2021 року розробили та запровадили механізм систематичного одержання неправомірної вигоди службовою особою філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» за вчинення нею дій з використанням наданого їй службового становища в інтересах представників та службових осіб постачальників товарної продукції для АТ «Укрзалізниця» з метою особистого збагачення і легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Безпосередньо ОСОБА_6 підозрюється у тому, що разом із ОСОБА_10, не пізніше січня 2022 року, запропонували першому заступнику виконавчого директора філії «Центр забезпечення виробництва» акціонерного товариства «Українська залізниця» ОСОБА_9 використати його службове становище для надання переваг в укладанні договорів купівлі-продажу/поставки з наперед визначеними ними учасниками, створення для них штучних конкурентних переваг порівняно з іншими учасниками торгів, забезпечення їх перемоги за результатами торгів та здійснення оплати за поставлену товарну продукцію, що забезпечувало б отримання від них грошової винагороди - частину предмета заволодіння ОСОБА_10 та ОСОБА_6 у розмірі від 5 до 15 % від суми договору та/або розміру сплачених грошей в адресу таких постачальників за поставлену товарну продукцію, на що ОСОБА_9 не пізніше січня 2022 року погодився та спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Філії сприяв у серпні 2022 року забезпеченню перемоги у публічних закупівлях фарб (емалей ПФ-115) ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна» та ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес», з якими ОСОБА_6 та ОСОБА_10 досягли попередніх домовленостей згідно їх злочинного плану та одержали у невстановлених досудовим розслідуванням осіб та представників названих суб?єктів господарювання не пізніше кінця січня 2023 року гроші орієнтовно у розмірі від 5 % до 15 % від оплачених Філією за поставлені емалі ПФ-115, що також обумовлювалось наданням неправомірної вигоди ОСОБА_9 . Загалом, вчинення ОСОБА_6, ОСОБА_10 та іншими невстановленими слідством особами вищевказаних протиправних дій забезпечувало одержання останніми грошових коштів орієнтовно від 80 тис доларів до 200 тис доларів США щомісячно від інших суб`єктів господарювання, відтак орієнтовна сума коштів одержаних останніми за період з грудня 2021 по теперішній час склала близько 960 000 доларів США - 2 400 000 доларів США, що еквівалентно 35 520 000 грн - 92 500 000 грн. У період з 01 березня 2023 року по 02 березня 2023 року ОСОБА_10 з відома та за згодою ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_9 надати йому неправомірну вигоду передану, зокрема, але не виключно, представниками вказаних суб?єктів господарювання, у вигляді транспортного засобу шляхом його купівлі та передачі ОСОБА_9, на що останній дав згоду на отримання нового легкового автомобіля Toyota Camry. Поряд з цим, для приховування факту вчинення протиправних діянь та отримання ним неправомірної вигоди у вигляді автомобільного засобу, ОСОБА_9 погодив із ОСОБА_10, що його за договором купівлі-продажу придбає останній, зареєструвавши право власності за собою та в подальшому фактично передасть автомобіль у володіння та користування ОСОБА_9 з передачею йому та/або вказаній ним особі у власність безоплатно, що ОСОБА_10 і зробив. Зокрема, 02 березня 2023 року уклав із ТОВ «Автосаміт ЛТД» договір купівлі-продажу транспортного засобу, заплативши авансовий платіж за його придбання у розмірі 120 000,00 грн, після чого 07 березня 2023 року ТОВ «Автосаміт ЛТД» здійснило державну реєстрацію автомобіля Toyota Camry, придбаного за названим договором купівлі-продажу, 08 березня 2023 року ОСОБА_10 оплатив залишок за транспортний засіб 1 430 089,00 грн, а всього у сумі 1 550 089,00 грн, та до 25 квітня 2023 року за домовленістю із ОСОБА_9 здійснював періодичне користування цим транспортним засобом, створюючи видимість відсутності причетності останнього як фактичного його власника, а в період з 25 квітня 2023 року по 01 травня 2023 року, ОСОБА_10 на виконання їх спільного умислу із ОСОБА_6 та за домовленістю із ОСОБА_9 надав останньому у фактичне володіння та користування вищезазначений транспортний засіб, а отже надав ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді автомобіля Toyota Camry, 2022 року випуску, грошовий еквівалент вартості якого становить 1 550 089,00 грн, за вчинення ОСОБА_9 з використанням наданого йому службового становища першого заступника виконавчого директора Філії в інтересах невстановлених досудовим розслідуванням осіб та представників суб`єктів господарювання, зокрема, але не виключно, ТОВ «Форум Трейд Логістік», ТОВ «8с Груп», ТОВ «ВП «Фарбпром Україна», ТОВ «Торговий Дім «Промбізнес». Таким чином, на переконання органу досудового розслідування, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у пособництві в наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
При цьому, у ході досудового розслідування було встановлено, що отримані від злочинної діяльності грошові кошти у сумі 3 410 651 грн, були легалізовані ОСОБА_6, шляхом використання їх для придбання транспортного засобу MERCEDES-BENZ GLE 300D COUPE, 2022 року випуску, НОМЕР_1 через укладення за довіреністю від імені дружини ОСОБА_8 договору СГ № 6436/23/1/034651 від 25.02.2023 з ОСОБА_11, тобто, останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 209КК України.
Крім того, стороною обвинувачення встановлено, що інша частина грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, були легалізовані ОСОБА_6 у травні 2023 року, шляхом купівлі за такі кошти житлову квартиру АДРЕСА_1 . За даними слідства, ОСОБА_6 уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з гр. ОСОБА_12, сплативши останній гроші у сумі 2 328 000 грн за вказаний об`єкт нерухомості, повторно легалізувавши майно (грошові кошти), одержане злочинним шляхом, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 209КК України.
31 травня 2023 року на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива про арешт майна підозрюваного ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_8, за результатами розгляду якого, слідчий суддя дійшов висновку про його часткову обґрунтованість та наклав арешт на автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 300D COUPE, 2022 року випуску, зареєстрований на праві власності за ОСОБА_8 та майно належне на праві власності підозрюваному.
За висновком слідчого судді, у випадку засудження підозрюваного ОСОБА_6 за вчинення інкримінованих йому правопорушень до останнього може бути застосоване покарання у виді конфіскації майна, з огляду на що, застосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт належного йому на праві власності майна є обґрунтованим. Крім того, є підстави вважати, що автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 300D COUPE, 2022 року випуску та квартира АДРЕСА_1, придбана ОСОБА_6 з метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, отже таке майно може підлягати спеціальній конфіскації.
Оцінюючи відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України доводи апеляційної скарги стосовно того, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вищевказане майно, колегія суддів виходить з наступного.
Обставини кримінального провадження, які розслідуються детективами НАБУ, свідчать про причетність ОСОБА_6 до злочинів, які розслідуються в кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2, 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368, ч. 3, 4 ст. 369 КК України. За версією слідства, заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» відбувається шляхом попереднього (до проведення процедури визначення переможця) погодження переможців торгів, визначення вартості їх цінових пропозицій та узгодження розміру неправомірної вигоди за перемогу в торгах для учасників організованої групи. Така неправомірна вигода надавалася учасникам організованої групи представниками постачальників після оплати АТ «Укрзалізниця» поставленого товару, наданих послуг та/або виконаних робіт. Зокрема, вказане вбачається із зафіксованих у протоколах НСРД даних, відповідно до яких встановлено спілкування ОСОБА_6 з підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 щодо забезпечення функціонування раніш розробленої схеми неправомірного заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» під час проведення публічних торгів із закупівлі товарів і послуг.
Твердження захисника на необґрунтованість підозри ОСОБА_6 колегія суддів оцінює критично та відхиляє. Як вбачається з оскаржуваної ухвали, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, останній дійшов висновків про наявність обґрунтованої підозри можливої причетності ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин. Колегія з таким висновком слідчого судді погоджується і зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209КК України підтверджується зібраними на даному етапі досудового розслідування даними, зокрема: протоколами про результати здійснення негласної (слідчої) розшукової дії - аудіо контроль від 21.02.2023, від 08.05.2023; протоколом обшуку від 22.05.2023; даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до яких ОСОБА_6 придбав квартиру АДРЕСА_1, за 2 328 000 грн. та зареєстрував за собою право власності на неї; даними реєстраційної картки ТЗ, відповідно до яких автомобіль MERCEDES-BENZ GLE 300D COUPE, 2022 року випуску був придбаний 25.02.2023 та зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_6 .
23 травня 2023 року ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.369, ч.1 ст. 209, ч. 2 ст. 209КК України (а.с. 15-19).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 5 ст. 12 КК України, злочини, передбачені ч. 3 ст. 369, ч. 1, 2 ст. 209КК України, є тяжкими та передбачають покарання у виді конфіскації майна.
Отже, закон про кримінальну відповідальність передбачає можливість конфіскації майна у випадку засудження особи за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 1, 2 ст. 209КК України, а тому наявні достатні підстави вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити ОСОБА_6 покарання у виді конфіскації майна.
Крім того, враховуючи, що органом досудового розслідування перевіряються обставини придбання підозрюваним ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1, з метою легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, вказане майно може підлягати спеціальній конфіскації.
Незастосування цього заходу може зумовити труднощі чи унеможливіть в майбутньому виконання вироку в частині конфіскації майна, а тому, на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про арешт належного підозрюваному майна, що є необхідним для забезпечення кримінального провадження.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали слід визнати непереконливими.
Враховуючи відсутність документів на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_5 здійснювати представництво інтересів ОСОБА_8, перевірка апеляційної скарги в частині арешту зареєстрованого за нею автомобілю колегією суддів не здійснюється. Доводи адвоката про порушення слідчим суддею у зв`язку з арештом автомобіля MERCEDES-BENZ прав його підзахисного зводяться до необґрунтованості підозри в частині легалізації коштів через набуття такого майна на колишню дружину ОСОБА_8, але вони можуть бути предметом розгляду в межах поданої у встановленому порядку скарги на обґрунтованість підозри, а не інших порушених, на думку захисника, прав ОСОБА_6 .
Істотних порушень вимог КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого слідчим суддею рішення та бути підставами для його скасування, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31 травня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07 липня 2022 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3