- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
Справа № 638/12275/18
Провадження 1-кп/991/85/22
У Х В А Л А
19 липня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
представника потерпілого ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду питання про накладення грошового стягнення на обвинувачену ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 42017000000000011 від 03.01.2017
за обвинуваченням ОСОБА_9, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У зв`язку із неявкою обвинуваченої у судовому засіданні 10.07.2023 прокурор заявив клопотання про накладення на неї грошового стягнення.
З метою з`ясування поважності причини неприбуття обвинуваченої у судове засідання, призначене на 10.07.2023, вирішення цього клопотання було відкладено до наступного судового засідання.
У судовому засіданні 19.07.2023 обвинувачена ОСОБА_9 зазначила, що її неприбуття у судове засідання, призначене на 10.07.2023, пов`язане із перебуванням у відпустці за кордоном, про яку вона попереджала суд під час визначення дат судових засідань. Технічної можливості взяти участь у судовому засіданні за допомогою власних технічних засобів можливості не мала, оскільки у час, на який було призначено судове засідання, перебувала за кермом і на тій ділянці дороги був відсутній інтернет зв`язок.
Вважала, що вона належним чином виконує процесуальні обов`язки, передбачені КПК України, систематично прибуває на виклики суду, а тому відсутні підстави порушувати питання про застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження у виді накладення на неї грошового стягнення, зокрема, за неприбуття до суду у судове засідання, призначене на 10.07.2023.
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зазначили про відсутність підстав для накладення на ОСОБА_9 грошового стягнення.
Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що причини, наведені обвинуваченою ОСОБА_9, не є поважними, а тому вважає, що наявні підстави для накладення на неї грошового стягнення.
Представник потерпілого ОСОБА_8 погодився із думкою прокурора.
Вирішуючи питання поважності причини неявки обвинуваченої в судове засідання, призначене на 10.07.2023, суд виходить із такого.
Пунктом 1 частини 7 статті 42 КПК України на обвинуваченого покладений обов`язок прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик (ст. 138 КПК України).
Кожна з цих обставин має бути належним чином обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Змагальність сторін, передбачена статтею 22 КПК України, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Таке обстоювання полягає не лише у повідомленні суду своєї позиції та її належній аргументації, а й у доведенні відповідними засобами доказування певних обставин чи фактів, на яких вона ґрунтується.
Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу (ч. 1 ст. 323 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом за невиконання процесуальних обов`язків.
Якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.
Суд встановив, що обвинувачена ОСОБА_9 належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, призначеного на 10.07.2023, що підтверджується власноручним підписом обвинуваченої від 14.06.2023 у відповідній розписці про дату, час та місце проведення судового засідання, та не спростовується стороною захисту.
Але у судове засідання на вказану дату не прибула.
Причина неявки, зазначена обвинуваченою, а саме перебування у відпустці, на переконання суду та з огляду на перелік підстав, наведений у ст. 138 КПК України, не є безумовною та поважною причиною невиконання обвинуваченою обов`язку прибути за викликом суду.
При цьому будь-яких доказів щодо перебування у відпустці чи перебування за кордоном обвинувачена та її захисники не надали, належного обґрунтування обставин, які б об`єктивно унеможливлювали її участь в судовому засіданні також не навели.
Закон України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 336 КПК України передбачають право учасників кримінального провадження за певних умов брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) забезпечує, в тому числі, участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (п. 3). Підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів (п. 45).
Водночас обвинувачена ОСОБА_9, будучи обізнаною про дату та час судового засідання, не вжила заходів щодо участі у судовому засіданні, зокрема у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів. Так, обвинувачена не забезпечила подачу відповідного клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Також, як вбачається із її пояснень, навіть не намагалася зі свого боку забезпечити технічну можливість для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції (не забезпечила налаштування застосунку для здійснення входу у відповідну підсистему, не забезпечила перебування у відповідний час перебування у приміщенні зі сталим інтернет-зв`язком).
Враховуючи наведене, суд вважає, що причини неприбуття обвинуваченої ОСОБА_9 у судове засідання, призначене на 10.07.2023, не є поважними, та констатує невиконання нею процесуального обов`язку щодо прибуття за викликом до суду.
Зазначене приводить до безпідставного затягування судового розгляду та порушення розумних строків кримінального провадження.
З огляду на це суд вважає за необхідне накласти на обвинувачену грошове стягнення, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, в тому числі в частині виконання завдання кримінального провадження щодо забезпечення судового розгляду в розумний строк.
Оскільки суд уперше констатує невиконання обвинуваченою процесуальних обов`язків, накладення на неї грошового стягнення у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних громадян буде достатньо для досягнення мети цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Керуючись статтями 139, 140, 144, 323, 369, 372, 376 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Накласти на обвинувачену ОСОБА_9, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові, громадянку України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні, за нез`явлення без поважних причин в судове засідання (в тому числі за допомогою власних технічних засобів) 10 липня 2023 року.
Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до частини 1 статті 147 КПК України особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3