- Головуючий суддя (ККС ВС): Голубицький С.С.
УХВАЛА
іменем України
03 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 991/4073/21
провадження № 51-4569 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2023 року,
встановив:
За вироком Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК) та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки та зі штрафом у розмірі 8500 грн.
Також, цим вироком ОСОБА_5 визнано винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 ККта призначено їй покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки та зі штрафом у розмірі 8500 грн.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2023 року виправлено описку, допущену у вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року, а саме після державного символу «Герб України» та слів «Вищий антикорупційний суд» зазначено слова «вирок іменем України».
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2023 рокувідмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року.
У касаційній скарзі захисник висуває вимогу про скасування вказаної ухвали апеляційного суду від 27 червня 2023 року та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
На думку захисника, апеляційний суд, розглядаючи його заяву про поновлення строку на оскарження вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року, мав всі підстави для поновлення цього строку. Так, зазначає про те, що у вказаному вироку не було зазначено, що це вирок іменем України, тобто не вказано, що це судове рішення у формі вироку. За заявою прокурора про виправлення описки ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2023 року виправлено описку, допущену у вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року, а саме після державного символу «Герб України» та слів «Вищий антикорупційний суд» зазначено слова «вирок іменем України». Надалі вказана ухала від 19 травня 2023 року про виправлення описки була оскаржена стороною захисту до суду апеляційної інстанції та 20 червня 2023 року колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду відмовлено у задоволенні апеляційної скарги та залишено без зміни вказану ухвалу про виправлення описки. Вважає, що рішення Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року набуло статусу вироку лише після постановлення 20 червня 2023 року ухвали Вищого антикорупційного суду, а тому саме з цієї дати слід обчислювати строк на апеляційне оскарження.
Вказує на те, що ним було подано апеляційну скаргу на зазначений вирок 23 червня 2023 року саме після того, як із виправленої описки у вироку суду став зрозумілий порядок оскарження судового рішення та, як він вважає, це рішення набуло статусу вироку.
Посилається на те, що слова «вирок іменем України» в судовому рішенні - це не формальне найменування, відсутність якого не тягне за собою ніяких наслідків, а є порушенням, яке не дозволяє обвинуваченому, стороні захисту в повній мірі реалізувати право на доступ до правосуддя.
Крім того, зазначає про те, що вказівка в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду на подання обвинуваченою чи іншими її захисниками апеляційних скарг фактично позбавляє можливості іншого захисника подати апеляційну скаргу із власними мотивами та вказане суперечить засадам кримінального судочинства, зокрема, забезпечення права на захист.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПКапеляційна скарга повертається особі, яка її подала, у випадку, якщо таку скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
У ч. 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду з огляду на конкретні обставини, що завадили подачі скарги у визначений законом строк.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи захиснику ОСОБА_7 у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, вказав у своєму рішенні на те, що оскаржуваний вирок Вищого антикорупційного суду постановлено 01 березня 2023 року, а з апеляційною скаргою захисник ОСОБА_7 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду лише 23 червня 2023 року, тобто після закінчення тридцятиденного строку на його оскарження.
При цьому, апеляційний суд, перевіряючи доводи захисника ОСОБА_7 щодо поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року, дійшов висновку про те, що відсутність у вступній частині письмової форми цього судового рішення, на момент його ухвалення, слів «вирок іменем України» не може бути підставою для поновлення захиснику строку на апеляційне оскарження зазначеного вироку.
Зокрема, суд апеляційної інстанції послався на положення ч. 1 ст. 369 КПК, відповідно до якого судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку, та зазначив про те, що правова природа рішення суду не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст такого рішення.
Водночас, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду встановила, що судове рішення, яким завершено розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_5, повністю відповідає встановленим кримінальним процесуальним законом вимогам до змісту вироку, а у тексті цього документу неодноразово зазначено, що це вирок.
Крім того, апеляційний суд зауважив, що відповідне судове рішення у встановлений законом строк оскаржене до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду як самою обвинуваченою ОСОБА_5, так і її захисниками ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . У поданих апеляційних скаргах ними неодноразово зазначається про оскарження вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року, який вони просили скасувати. Тобто, на думку колегії суддів апеляційного суду, стороні захисту було достовірно відомо, що ухвалене судове рішення є саме вироком.
Отже, апеляційний суд не знайшов підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року та дійшов обґрунтованого висновку про те, що в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про поновлення цього строку слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути останньому.
З таким висновком апеляційного суду погоджується і колегія суддів, ураховуючи, що відповідно до кримінального процесуального закону апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його оголошення, однак захисник звернувся з апеляційною скаргою більше ніж через три місяці з дня постановлення цього рішення.
Що стосується, доводів захисника про те, що у рішенні від 01 березня 2023 року не було зазначено, що це вирок іменем України, тобто не вказано, що це судове рішення у формі вироку, а тому з апеляційною скаргою він звернувся саме після того, як із виправленої описки у вироку суду став зрозумілий порядок оскарження судового рішення та воно набуло статусу вироку, то колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Так, як правильно зазначив апеляційний суд у тексті рішення Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року неодноразово зазначено про те, що це вирок. При цьому, як вбачається зі змісту цього вироку, який міститься в Єдиному реєстрі судових рішень, судом було роз`яснено про те, що вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Отже, колегія суддів вважає, що апеляційним судом правильно встановлено, що цей вирок відповідає встановленим кримінальним процесуальним законом вимогам до змісту вироку, а допущена у цьому вироку описка, яка в подальшому була виправлена судом, не перешкоджала захиснику подати апеляційну скаргу у встановлені законом строки.
Інших обґрунтованих доводів, які б ставили під сумнів висновок суду апеляційної інстанції про відсутність законних підстав для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції, захисником ОСОБА_4 не наведено.
Отже, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування або зміни судового рішення, колегія суддів не вбачає.
Таким чином, з касаційної скарги захисника та доданих до неї копій судових рішень Верховний Суд не вбачає підстав для її задоволення.
З огляду на наведене, керуючись п. 2ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3