Пошук

Документ № 112680697

  • Дата засідання: 02/08/2023
  • Дата винесення рішення: 02/08/2023
  • Справа №: 626/1948/17
  • Провадження №: 42017000000001569
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.

Справа № 626/1948/17

Провадження 1-кп/991/69/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_7, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, про відвід прокурора у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19 травня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42017000000001569 від 19 травня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (далі - Кримінальне провадження).

02 серпня 2023 року надійшла заява адвоката ОСОБА_7, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі у Кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19 травня 2017 року (далі - Заява).

Заява мотивована тим, що у клопотанні про продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків прокурор ОСОБА_5 ще до моменту ухвалення щодо ОСОБА_6 вироку, який набрав законної сили, стверджує про його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, наголошує на тому, що вже наявний вирок у Кримінальному провадженні і наразі відбувається повторне визнання винуватості обвинуваченого, що свідчить про порушення прокурором презумпції невинуватості щодо обвинуваченого ОСОБА_6, а за такого існують підстави вважати щодо упередженості прокурора.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 підтримали Заяву, просили відвести прокурора ОСОБА_5 від Кримінального провадження.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти доводів Заяви, просив відмовити у її задоволенні з тих підстав, що прокурор наділений право звертатися з відповідним клопотанням, та у поданому ним клопотанні про продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків він зазначає, що ОСОБА_6 є обвинуваченим, а не засудженим, відсутні підстави вважати щодо порушення ним презумпції невинуватості.

Дослідивши Заяву, заслухавши думку учасників Кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, особами, які беруть участь у кримінальному провадженні може бути заявлено відвід слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання, який повинен бути вмотивованим.

Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Як вбачається зі змісту Заяви, про існування підстав вважати щодо упередженості прокурора ОСОБА_5 стало відомо адвокату під час ознайомлення з клопотанням про продовження строку дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків, поданого прокурором під час судового розгляду.

З огляду на положення ч. 2 ст. 81 КПК України заяву про відвід прокурора під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює.

Пунктом 3 частини 1 статті 77 КПК України, на підставі якої захисник заявив відвід прокурору ОСОБА_5, передбачено, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Згідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Отже, для відводу прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Натомість, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність такої підстави відводу, а Заява фактично містить власні припущення особи, яка подала заяву, щодо упередженості прокурора ОСОБА_5 .

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України).

Згідно положень ст. 36 КПК України прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 1 ст. 36 КПК України).

Частина 7 ст. 194 КПК України надає прокурору повноваження звертатися до суду з клопотанням про продовження строку дії покладених на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків.

З огляду на зазначені положення закону прокурор наділений правом у визначений КПК України спосіб та порядок подавати до суду клопотання, у яких висловлювати ту правову позицію, яку він вважає за потрібне. Зі свого боку, в ході винесення відповідних судових рішень оцінку зазначеним прокурором доводів у таких клопотаннях з огляду на їх обґрунтованість, вмотивованість здійснює вже суд.

Твердження захисника щодо порушення прокурором презумпції невинуватості щодо обвинуваченого ОСОБА_6, що виразилося у вказаних прокурором у клопотанні доводах про нібито винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, є виключно суб`єктивною оцінкою змісту клопотання та правової позиції прокурора, висловленої у такому клопотанні.

Зі змісту поданого прокурором клопотання не вбачається жодних висловів відносно ОСОБА_6, які б давали підстави вважати щодо порушення прокурором презумпції невинуватості щодо нього. У клопотанні відсутні відомості про те, що прокурор вказує про наявність у ОСОБА_6 статусу засудженого, як на це вказує захисник. Посилання у клопотанні на ухвалений відносно ОСОБА_6 вирок суду, яким останнього було визнано винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, не свідчить про протиправну поведінку прокурора, а є з його боку констатацією факту того, що такий вирок у Кримінальному провадженні вже було ухвалено, а в подальшому скасовано колегією суддів апеляційної інстанції з подальшим призначенням нового судового розгляду, та вказівка на ці події прокурором зроблена виключно задля повідомлення суд про хід Кримінального провадження.

Висловлені захисником судження щодо порушення прокурором презумпції невинуватості щодо ОСОБА_6 мають характер оціночних. Доказів на підтвердження умисної протиправної поведінки прокурора не надано.

Викладення у клопотанні певних доводів на обґрунтування своєї правової позиції таким чином, як прокурор вважає це за потрібне, є його правом, яке закріплене нормами КПК України. Вказані дії не можуть самі по собі вважатися об`єктивними обставинами, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора, або свідчать про його особисту зацікавленість в результатах Кримінального провадження, а відповідають змісту такої засади Кримінального провадження як змагальність сторін кримінального провадження, з такого не є підставою для відводу прокурора від участі у Кримінальному провадженні.

При цьому, у разі незгоди з доводами клопотання прокурора сторона захисту наділена правом у визначений законом спосіб та порядок подавати до суду заперечення, які спростовують правову позицію прокурора.

Та обставина, що захисник внаслідок суб`єктивних міркувань не погоджуються з висловленими прокурором у клопотанні доводами на підтвердження необхідності продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків не свідчить про його упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою його відводу.

Обставини, якими захисник обґрунтовує підстави для відводу прокурора, не пов`язані із виявом упередженості та не викликають сумнівів у його безсторонності, і як наслідок, не тягнуть за собою усунення прокурора від участі у Кримінальному провадженні. Доводи заявника щодо порушення прокурором презумпції невинуватості відносно ОСОБА_6 жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються, а незгода з доводами поданого прокурором клопотання може бути підставою для подання/висловлення заперечень з приводу такого клопотання відповідно до положень КПК України, а не для відводу прокурора.

Заява не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_5, та які б унеможливлювали в подальшому здійснювати ним повноваження прокурора у Кримінальному провадженні.

Таким чином, судом не встановлено та захисником не доведено наявність правових підстав для задоволення Заяви про відвід прокурора, а тому у задоволенні Заяви слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 77, 81, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви про відвід прокурора відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3