- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
Справа № 991/6567/23
Провадження № 1-кс/991/6583/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасника кримінального провадження:
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000024 від 18.01.2023,
УСТАНОВИВ:
21.07.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000024 від 18.01.2023.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000024 від 18.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
16.03.2023 детективами Національного бюро проведено обшук у приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1, яке на праві власності належить ОСОБА_4, в ході якого вилучено:
- мобільний телефон Samsung S22+, модель SM-S906B/DS, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI (eSim): НОМЕР_2 (до якого ОСОБА_4 добровільно надав доступ та повідомив пароль захисту).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.04.2023 на майно накладено арешт, встановлено заборону відчуження, розпорядження та користування ним будь-якими особами у будь-який спосіб.
21.03.2023 постановою детектива Національного бюро призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено начальнику відділу детективів кримінальної лабораторії Управління аналітики та обробки інформації Національного бюро ОСОБА_5 .
Відомості про стан проведення комп`ютерно-технічної експертизи детективом Національного бюро на адвокатські запити від 11.05.2023 та 23.06.2023 надані не були.
На думку адвоката, накладений арешт підлягає скасуванню, оскільки прокурор не обґрунтував необхідність накладення арешту на мобільний телефон. Під час проведення обшуку детектив Національного бюро оглянув мобільний телефон та нібито встановив наявність переписок та невідомих документів, однак при їх відкритті операційна система пристрою генерувала повідомлення про відсутність в його пам`яті зазначених документів. Таким чином, можна дійти висновку, що на даному мобільному телефоні відсутні будь-які документи, які можуть мати значення для кримінального провадження, а отже відсутні підстави для арешту саме цього мобільного телефону.
Станом на день звернення із даним клопотанням до суду пройшло 122 календарних дні (тобто більше належного строку, необхідного для проведення експертизи), враховуючи той факт, що ОСОБА_4 було добровільно надано мобільний телефон з повідомленням всіх паролів доступів, що значно спрощує проведення експертизи, виникла необхідність у скасуванні арешту на мобільний телефон та поверненні майна.
На думку адвоката, у подальшому застосуванні арешту відпала потреба, так як строк визначений Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, по-перше, вже давно сплив, а по-друге, у сторони обвинувачення були всі можливості отримати доступ до всіх листувань та мобільних додатків, маючи достовірний пароль до мобільного телефону та можливість скопіювати все та повернути майно йото власнику, а з отриманою інформацією проводити необхідну детективу експертизу.
Порушення строків проведення експертизи та неповернення майна його власнику призводить до порушення права власності ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10.04.2023 (справа № 991/2508/23).
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2023. Вважає, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба, необхідності арешту мобільного телефону не було.
Детектив Національного бюро ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився, про поважність причин неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Підтвердження належного повідомлення детектива Національного бюро ОСОБА_6 міститься в матеріалах справи (телефонограма).
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши адвоката ОСОБА_3, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
За змістом ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, учасник судового провадження, який подав таке клопотання, має довести, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
Відповідно до вступної та резолютивної частини ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2023, арешт накладено на майно, вилучене 16.03.2023 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, із забороною відчуження, розпорядження та користування ним будь-якими особами у будь-який спосіб, а саме: мобільний телефон Samsung S22+, модель SM-S906B/DS, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI (eSim): НОМЕР_2 .
Повний текст ухвали суду від 10.04.2023 у матеріалах клопотання відсутній, що позбавляє слідчого суддю можливості з`ясувати мету застосування зазначеного у клопотанні адвоката ОСОБА_3 заходу забезпечення кримінального провадження (арешт майна).
Відповідно до змісту клопотання адвоката ОСОБА_3 та наданих ним у судовому засіданні пояснень, арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів, оскільки вилучений мобільний телефон, на думку сторони обвинувачення, має суттєве значення для предмету розслідування даного кримінального провадження та містить відомості, які можуть бути використані у рамках кримінального провадження № 52023000000000024 від 18.01.2023.
Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України буде свідчити, по-перше, те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт, накладений ухвалою суду від 10.04.2023, є таким, що передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, але з наявної у матеріалах клопотання копії вступної та резолютивної частини ухвали встановити мету його накладення неможливо. У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 зазначив, що вказана ухвала слідчого судді була предметом перегляду судом апеляційної інстанції (проте, матеріали клопотання такого судового рішення не містять), а метою арешту є забезпечення збереження речових доказів.
Оцінюючи вилучений під час обшуку мобільний телефон на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя робить наступні висновки.
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Адвокатом ОСОБА_3 до клопотання додано копії: протоколу обшуку від 16.03.2023 та вступної та резолютивної частини ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно від 10.04.2023.
Підставою скасування арешту майна адвокат ОСОБА_3 зазначає необґрунтованість накладення арешту та те, що у його подальшому застосуванні відпала потреба.
Слідчий суддя зазначає, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними.
Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема, до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження тощо.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що адвокатом ОСОБА_3 не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, або, що потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, які наразі досліджуються експертною установою (про що у своєму клопотанні та у судовому засіданні зазначив сам адвокат ОСОБА_3 ). Під час розгляду клопотання про скасування арешту не було встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним к статті 98 КПК України.
Крім того, згідно з доданим до клопотання листом детектива Національного бюро від 29.06.2023, комплексна судова телекомунікаційна та комп`ютерно-технічна експертиза, для якої передавалось майно вилучене в ході проведення обшуку житла ОСОБА_4, на даний час не завершена.
Будь-яких інших підстав, які могли би переконати слідчого суддю у наявності підстав, які свідчать про те, що у застосуванні цього заходу кримінального забезпечення відпала потреба, адвокатом ОСОБА_3 ні у клопотанні, ні у судовому засіданні зазначено не було.
Підсумовуючи викладене, слідчим суддею під час розгляду клопотання про скасування арешту не було встановлено підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст. 132, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000024 від 18.01.2023 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1