- Головуючий суддя (ВАКС) : Маслов В.В.
Справа № 991/7053/23
Провадження 1-кс/991/7078/23
УХВАЛА
16 серпня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представників володільця майна ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000791,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання прокурора, яке погодив Генеральний прокурор ОСОБА_8 .
2.За змістом клопотання прокурор, з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт на речі, які належать ОСОБА_9 та вилучені під час обшуку 08.08.2023 за адресою: АДРЕСА_1, та інших спорудах, які розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3221282800:05:001:0069, 3221282800:05:001:0088, 3221282800:05:001:0072, а саме: на планшет IPAD А2068 s/n: DMPDH2FUNTH8; моноблок Apple А2438, s/n: H4TFQ0RFQ6W8.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
3.Детектив, діючи у судовому засіданні за дорученням прокурора ОСОБА_7,підтримав заявлене клопотання в частині накладення арешту на планшет IPAD А2068 s/n: DMPDH2FUNTH8, з огляду на викладені у ньому обставини. Також зазначив, що інформація з моноблоку Apple А2438, s/n: H4TFQ0RFQ6W8 була досліджена та скопійована, а тому у накладенні арешту на цю річ відпала потреба.
4. Представник володільця майна адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на таке: (1) ОСОБА_9 є адвокатом, і хоча його адвокатська діяльність призупинена, на нього однаково поширюються гарантії адвокатської діяльності; (2) враховуючи те, що експертиза щодо вказаного планшету не призначена органом досудового розслідування, а також з огляду на положення п.3 ч. 1 ст.169 КПК, а саме спливу 72 годинного строку для розгляду клопотання про накладення арешту, відсутні підстави накладати арешт на зазначене майно, як тимчасово вилучене.
5. Представник володільця майна адвокат ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на те, що (1) на планшет IPAD А2068 s/n: DMPDH2FUNTH8 не був встановлений пароль, а отже доступ до нього не був захищений системою логічного захисту; (2) під час проведення обшуку детектив не оглядав зазначений планшет; (3) ухвала про проведення обшуку нікому не була вручена; (4) обшук проведений з порушенням ст. 236 КПК, оскільки ОСОБА_9 є адвокатом і під час проведення обшуку у його житлі не була забезпечена присутність представника ради адвокатів регіону; (5) в ухвалі не надано дозвіл на проникнення до житла особи.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
6.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
7.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
8.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
9.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
10.Арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).
11.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).
12.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
13.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).
14.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
15.Привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу у кримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
16.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
17.Уразі задоволенняклопотання слідчийсуддя,суд постановляєухвалу,в якійзазначає: 1)перелік майна,на якенакладено арешт; 2)підстави застосуванняарешту майна; 3)перелік тимчасововилученого майна,яке підлягаєповерненню особі,у разіприйняття такогорішення; 4)заборону,обмеження розпоряджатисяабо користуватисямайном уразі їхпередбачення тавказівку натаке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).
18. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
19. Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.
20. Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність.
21. Положеннями ч. 1, 3 ст. 26 КПК передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
22.Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.
23.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1)щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів; (4) щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи; (5) щодо існування ризиків; (6)щодо наслідків арешту майна; (7) щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням; (8) щодо прохання прокурора накласти арешт на моноблок Apple А2438.
Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання
24.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження
25.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
26. Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, тобто у проханні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Зазначене підтверджується витягом з ЄРДР від 09.08.2023 (а.с. 8) та повідомленням про підозру ОСОБА_9 від 08.08.2023 (а.с. 156-169).
27. Детальні обставини, що є предметом розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, викладені у клопотанні прокурора та повідомлені про підозру від 08.08.2023.
28. На підтвердження вказаних обставин, прокурор посилався на фактичні дані, які містяться у таких документах (їх копіях):
- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 13.05.2023, згідно зяким свідокповідомивпро те, що 12.05.2023 приблизно о 16:45 він, перебуваючи в ресторані «Фенікс», за адресою м. Київ, бул. Лесі Українки 30А, познайомився з народним депутатом України ОСОБА_9, який під час зустрічі висловив завуальовану пропозицію надати для обробку земельні ділянки, що знаходяться у постійному користуванні підприємств, які віднесені до відання НААН. Водночас, ОСОБА_9 зазначив, що умови надання земельних ділянок він озвучить у подальшому (а.с. 9-12);
-протоколі допитусвідка ОСОБА_10 від 28.06.2023, згідно з яким свідок повідомив, що 26.06.2023 він мав зустріч з ОСОБА_11, під час якої останній познайомив його з довіреною особою ОСОБА_9 ОСОБА_12 . Під час зустрічі ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_9 був одним з ініціаторів створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для вирішення багатьох питань, що стосуються НААН. Окрім того, ОСОБА_12 повідомив, що вони з ОСОБА_9 можуть забезпечити надання для обробітку земельних ділянок державних підприємств, які знаходяться у віданні НААН, та територіально розміщені на території Одеської області. Також ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_9 з партнером сам займається обробітком земель державних підприємств на території Черкаської, Вінницької та Чернігівської областей (а.с. 19-23);
- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 24.07.2023 відповідно до якого, 10.07.2023 він зустрічався з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 в ресторані «Меркато», що розташований за адресою: м. Київ, Спортивна площа 1А, під час якої ОСОБА_9 висловив прохання надати неправомірну вигоду в розмірі 130-150 доларів США за забезпечення надання для обробітку земельних ділянок ДП «ДГ «Тучинське» на території Рівненської області. Водночас, ОСОБА_9 зазначив, що частину коштів з вказаної суми він має надати працівникам правоохоронних органів, а також голові місцевого органу місцевої виконавчої влади. Окрім того, 18.07.2023 між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 знову відбулася зустріч в офісному приміщенні ТРЦ «Гулівер», під час якої останній уточнив, що він забезпечить передачу в обробіток земельних ділянок ДП «ДГ «Тучинське» за результатами призначення директором підприємства підконтрольної йому людини. Разом із тим, ОСОБА_9 зазначив на необхідності передачі неправомірної вигоди в розмірі 150 доларів США з розрахунку за 1 га земельної ділянки, з яких 50 доларів США мають бути сплачені авансом перед обробітком землі, а решта після збору врожаю (а.с. 24-28);
- протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_10 від 24.07.2023, відповідно до якого зафіксоване листування між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за допомогою програмного додатку Telegram в період часу з 10.07.2023 по 21.07.2023, в тому числі щодо обговорення майбутніх зустрічей 18.07.2023 в ТРЦ «Гулівер» (а.с. 29-32);
- протоколах негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до яких ОСОБА_9 висловлював ОСОБА_10 прохання надати неправомірну вигоду за надання для обробітку земельних ділянок державних підприємств, віднесених до сфери управління НААН та озвучував інші умови надання неправомірної вигоди. Зокрема, зафіксовані такі висловлювання ОСОБА_9 у спілкуванні з ОСОБА_10 : за 10.07.2023: «Тобто, 100 на підприємство офіційно і 150 нам з силовиками. Ну можна 130 вот, так вот.»; «ми зазвичай, як тільки заходите в обробіток, там 50-30 відсотків. Можна 30, 50 з гектара. А там далі. Силовикам дам, щоб одразу менше бігали»; за 18.07.2023: «50 це аванс, там все 150 доларів, там менти і ми, і все закривається. Губернатор, там всі» (а.с. 116-131);
- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 04.08.2023 відповідно до якого, 03.08.2023 у нього відбулася зустріч з юристом ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_13 (ідентифікований як ОСОБА_14 ), а також самим народним депутатом України, під час якої ОСОБА_14 повідомив йому, що на ДП «ДГ «Тучинське» призначена директором підконтрольна ОСОБА_9 особа, та орієнтовна площа земельних ділянок, яка може бути передана в обробіток складає близько 2000 га ріллі. Окрім того, ОСОБА_14 зазначив, що формальною умовою передачі земельної ділянки для обробітку буде укладення з державним підприємством договору на обробіток землі або на поставку продукції. У подальшому, ОСОБА_9 на аркуші паперу написав, що умовою надання для обробітку земельних ділянок ДП «ДГ «Тучинське», ДП «ДГ «Радехівське», ДП «ДГ «Білокриницьке» є передача неправомірної вигоди в розмірі 130 доларів США у розрахунку за 1 га землі вказаних підприємств, а ДП «ДГ «Корделівське» - неправомірної вигоди в розмірі 150 доларів США у розрахунку за 1 га землі державного підприємства. Окрім цього, ОСОБА_9 написав на аркуші паперу про необхідність передачі частини озвученої ним неправомірної вигоди в розмірі 50 доларів США з розрахунку за 1 га землі підприємства як аванс до початку обробітку земель, а решту після збору врожаю (а.с. 132-137);
- протоколі огляду та вручення грошових коштів від 08.08.2023, згідно з яким детективи здійснили вручення ОСОБА_10 коштів в сумі 85000 доларів США, попередньо провівши їх ідентифікацію (а.с. 100-104);
- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 08.08.2023, відповідно до якого свідок повідомив обставини одержання ОСОБА_9 08.08.2023 в офісі, який розташований у торгівельно-офісному комплексі «Гулівер», раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 85000 доларів США (а.с. 33-34);
- протоколі обшуку від 8-9.08.2023, згідно з яким в офісі, який розташований у торгівельно-офісному комплексі «Гулівер», та який, зокрема, знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_9, детективами було вилучено кошти, купюрами по 100 доларів США на загальну суму 85000 доларів США (а.с. 92-99).
29. На переконання слідчого судді, наведені фактичні дані є вагомими та вони свідчать про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів
30.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні прокурора майна є п. 1 ч.2 ст.170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.
31. Відповідно до протоколу обшуку від 08.08.2023 детективом проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, та інших спорудах, які розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221282800:05:001:0069, 3221282800:05:001:0088, 3221282800:05:001:0072, під час якого вилучено, у тому числі планшет IPAD A2068 s/n:DMPDH2FUNTH8 (а.с. 145-149).
32. У подальшому, 09.08.2023 вказану річ, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 150-155).
33. Як вбачається з протоколу обшуку, вилучений під час вказаного обшуку планшет IPAD A2068 s/n:DMPDH2FUNTH8 був захищений системою логічного захисту.
34.На переконання слідчого судді, наведені обставини, щодо обмеження доступу, до планшету можуть свідчити про спробу приховування важливих відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, щодо листування між особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, що розслідується.
35.У зв`язку із зазначеними обставинами та враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з часу вилучення планшету, слідчий суддя вважає, що наявну на планшеті інформацію з об`єктивних причин неможливо було виявити і скопіювати у належному процесуальному порядку без залучення експерта та проведення експертного дослідження.
36. З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні такого пристрою для подальшого розкриття змісту інформації та відомостей, що у ньому можуть міститися, в тому числі й видалені, що може бути реалізовано шляхом проведення його огляду за участю спеціаліста, застосування спеціального обладнання та/або програмного забезпечення та проведення експертного дослідження.
37.За таких обставин, існують підстави для накладення арешту на вилучений детективом планшет IPAD A2068 s/n:DMPDH2FUNTH8 з метою збереження речового доказу.
38. Разом з тим, адвокат ОСОБА_6 у своїх доводах щодо відсутності підстав накладення арешту зазначив, що на вказаному планшеті не був встановлений пароль, а отже доступ до нього не був захищений системою логічного захисту.
39. Водночас слідчий суддя відхиляє такі доводи адвоката з огляду на наданий детективом протокол огляду від 16.08.2023, в якому зафіксовано, що під час огляду планшета IPAD A2068 s/n:DMPDH2FUNTH8 його було ввімкнено та встановлено, що він містить систему логічного захисту та захищений 6-значним паролем, який на даний час органу досудового розслідування не відомий.
40. Також, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи адвоката ОСОБА_6 про те, що ухвала про проведення обшуку нікому не була вручена, оскільки в протоколі обшуку від 08.08.2023 зазначено, що вказана ухвала була пред`явлена учасникам обшуку, які відмовились її отримувати. Також протокол містить відмітку, про вручення такої ухвали адвокату ОСОБА_6, який прибув о 14 год 40 хв.
41.Слідчий суддя також критично оцінює посилання адвоката ОСОБА_4 на відсутність постанови про призначення експертизи та пропущення строків розгляду клопотання, визначених ч. 6 ст. 173 КПК (не пізніше 72 годин з моменту надходження клопотання), з огляду на таке.
42.Положення ч. 1 ст. 173 КПК визначають випадки, коли слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, серед яких відсутня підстава закінчення строку, відведеного для вирішення клопотання про арешт майна.
43.Водночас ч. 6 ст. 173 КПК передбачає правові наслідки не розгляду клопотання у визначені строки, а саме, що це може бути підставою для звернення до слідчого із вимогою про повернення майна. Однак, незважаючи на пропущення строків, значення такого майна як доказу для встановлення суттєвих обставин провадження не втрачається.
44.Отже, сплив процесуального строку для постановлення ухвали за результатами розгляду клопотання про арешт майна, не припиняє необхідності виконати обов`язок щодо розгляду такого клопотання.
45.Водночас, посилання адвоката на відсутність постанови про призначення експертизи, на переконання слідчого судді, не спростовують існування, визначених КПК, підстав для арешту вилученого майна.
46.Окрім того, адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зазначали, що обшук був проведений з порушеннями ст. 236 КПК, оскільки не було дотримано гарантій адвокатської діяльності ОСОБА_9, шляхом забезпечення присутності на відповідній слідчій дії представника ради адвокатів регіону.
47. З цього приводу слідчий суддя зазначає, що положеннями ст. 23 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», передбачено певний комплекс прав адвоката, які дозволяють бути незалежним від будь-якого незаконного впливу, в тому числі, під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини (абз. 2 ч. 2 ст. ст. 23 Закону).
48. Водночас з відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України вбачається, що 12.11.2020 ОСОБА_9 зупинено право на заняття адвокатською діяльністю.
49.Відповіднодо ч.5ст.31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати.
50.Положення п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають, що адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
51. З огляду на зазначені положення слід зробити висновок, що у разі зупинення адвокатом права на заняття адвокатською діяльністю, такий адвокат хоч і не позбавлений статусу адвоката, проте не має права здійснювати адвокатську діяльність.
52. Відповідно до змісту ухвали від 07.08.2023, слідчого судді було надано обшук у приміщенні за місцем проживання ОСОБА_9 з метою відшукання речей і документів, які можуть підтвердити факт отримання неправомірної вигоди та зберегли на собі сліди вчинення злочину ОСОБА_9 щодо обставин, які мали місце в період липень-серпень 2023 року.
53. Отже, обшук за місцем проживання ОСОБА_9 було проведено органом досудового розслідування щодо обставин, які не пов`язанні зі здійснювалося останнім адвокатської діяльності та в період, коли ОСОБА_9 не надав правничу допомогу як адвокат. Як наслідок, відсутні підстави для висновків, що під час проведення обшуку та внаслідок вилучення належного ОСОБА_9 планшету мало місце порушення гарантій адвокатської діяльності.
54. Окрім того, зазначена ухвала була постановлена за результатами розгляду клопотання детектива, погодженого Генеральним прокурором, що свідчить про намір органу досудового розслідування вчинити всі дії з метою не порушення прав ОСОБА_9 як народного депутата України та гарантій, які, в тому числі закріплені ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
55. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
56. На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективом майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
57. Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - суспільної потреби у розслідуванні кримінальних правопорушень.
58. Слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес особи, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
59. Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Щодо існування ризиків
60.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що не накладення арешту на вилучений планшет може призвести до вжиття ОСОБА_9 заходів щодо його пошкодження, псування, знищення, перетворення з метою неможливості використання як речового доказу у кримінальному провадженні.
Щодо наслідків арешту майна
61. Дослідивши обставини вилучення майна, зазначеного у клопотанні прокурора, його доказове значення, зв`язок з особою володільця, слідчий суддя доходить висновку, що повернення вилученого майна його володільцю може призвести до втрати як цього майна так і наявної у ньому доказової інформації.
62. Беручи до уваги вищенаведені положення ч. 11 ст. 170 КПК, слідчий суддя цією ухвалою накладає заборону на відчуження, користування та розпорядження щодо планшета IPAD A2068 s/n:DMPDH2FUNTH8.
63. Внаслідок зазначеного власник (володілець) майна буде упродовж певного часу обмежений у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.
Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням
64. Прокурор обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю збереження доказу для забезпечення розслідування кримінального правопорушення.
65. На переконання слідчого судді наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане, внаслідок збирання детективом достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.
Щодо прохання прокурора накласти арешт на моноблок Apple А2438
66. Загальними положеннями КПК передбачено, що однією із засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
67. Оскільки детектив у судовому засіданні повідомлено, що сторона обвинувачення не наполягає на арешті моноблока Apple А2438, s/n: H4TFQ0RFQ6W8, слідчий суддя дійшов висновку, що детектив втратив інтерес у подальшому розгляді клопотання про арешт майна.
68. За таких обставин, беручи до уваги принцип диспозитивності та враховуючи те, що детектив, фактично не підтримує подане прокурором клопотання в частині накладення арешту на моноблок, слідчий суддя вважає, що в цій частині клопотання необхідно залишити без розгляду.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 задовольнити частково.
2. Накласти арешт (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування) на речі, які належать ОСОБА_9 та вилучені під час обшуку 08.08.2023 за адресою: АДРЕСА_1, та інших спорудах, які розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3221282800:05:001:0069, 3221282800:05:001:0088, 3221282800:05:001:0072, а саме: на планшет IPAD А2068 s/n: DMPDH2FUNTH8.
3. Клопотання, в частині вимог щодо накладення арешту на моноблок Apple А2438, s/n: H4TFQ0RFQ6W8, який належить ОСОБА_9 залишити без розгляду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1