- Головуючий суддя (ВАКС): Маслов В.В.
Справа № 991/7054/23
Провадження 1-кс/991/7079/23
У Х В А Л А
16 серпня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представників володільця майна ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000791,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання прокурора, яке погодив Генеральний прокурор ОСОБА_8 .
2.За змістом клопотання прокурор, з метою збереження речового доказу, просить накласти арешт на речі, які належать ОСОБА_9 та вилучені під час обшуку 08-09.08.2023 за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-а, а саме на: мобільний телефон Apple Iphone А2890; мобільний телефон Apple Iphone А2407.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
3.Детектив, діючи у судовому засіданні за дорученням прокурора ОСОБА_7,підтримав заявлене клопотання, з огляду на викладені у ньому обставини.
4. Представники володільця майна адвокати ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що з огляду на положення п. 3 ч. 1 ст.169 КПК, а саме спливу 72 годинного строку для розгляду клопотання про накладення арешту, відсутні підстави накладати арешт на зазначене майно, як тимчасово вилучене.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
5.У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
6.Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
7.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
8.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
9.Арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 1, 2 ст. 170 КПК).
10.У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК (ч. 3 ст. 170 КПК).
11.Арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
12.Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 10, 11 ст. 170 КПК).
13.Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
14.Привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
15.У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
16.Уразі задоволенняклопотання слідчийсуддя,суд постановляєухвалу,в якійзазначає: 1)перелік майна,на якенакладено арешт; 2)підстави застосуванняарешту майна; 3)перелік тимчасововилученого майна,яке підлягаєповерненню особі,у разіприйняття такогорішення; 4)заборону,обмеження розпоряджатисяабо користуватисямайном уразі їхпередбачення тавказівку натаке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (1, 2, 4, 5 ст. 173 КПК).
17. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
18. Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.
19. Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність.
20. Положеннями ч. 1, 3 ст. 26 КПК передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
21.Заслухавши доводи учасників кримінального провадження та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.
22.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1)щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання; (2) щодо обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (3) щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів; (4) щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи; (5) щодо існування ризиків; (6)щодо наслідків арешту майна; (7) щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.
Щодо повноважень слідчого судді на розгляд клопотання
23.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя встановив, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК, а тому його розгляд належить до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження
24.Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
25. Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, тобто у проханні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Зазначене підтверджується витягом з ЄРДР від 09.08.2023 (а.с. 8) та повідомленням про підозру ОСОБА_9 від 08.08.2023 (а.с. 201-214).
26. Детальні обставини, що є предметом розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, викладені у клопотанні прокурора та повідомлені про підозру від 08.08.2023.
27. На підтвердження вказаних обставин, прокурор посилався на фактичні дані, які містяться у таких документах (їх копіях):
- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 13.05.2023, згідно зяким свідокповідомивпро те, що 12.05.2023 приблизно о 16:45 він, перебуваючи в ресторані «Фенікс», за адресою м. Київ, бул. Лесі Українки 30А, познайомився з народним депутатом України ОСОБА_9, який під час зустрічі висловив завуальовану пропозицію надати для обробку земельні ділянки, що знаходяться у постійному користуванні підприємств, які віднесені до відання НААН. Водночас, ОСОБА_9 зазначив, що умови надання земельних ділянок він озвучить у подальшому (а.с. 9-12);
-протоколі допитусвідка ОСОБА_10 від 28.06.2023, згідно з яким свідок повідомив, що 26.06.2023 він мав зустріч з ОСОБА_11, під час якої останній познайомив його з довіреною особою ОСОБА_9 ОСОБА_12 . Під час зустрічі ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_9 був одним з ініціаторів створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для вирішення багатьох питань, що стосуються НААН. Окрім того, ОСОБА_12 повідомив, що вони з ОСОБА_9 можуть забезпечити надання для обробітку земельних ділянок державних підприємств, які знаходяться у віданні НААН, та територіально розміщені на території Одеської області. Також ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_9 з партнером сам займається обробітком земель державних підприємств на території Черкаської, Вінницької та Чернігівської областей (а.с. 19-23);
- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 24.07.2023 відповідно до якого, 10.07.2023 він зустрічався з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 в ресторані «Меркато», що розташований за адресою: м. Київ, Спортивна площа 1А, під час якої ОСОБА_9 висловив прохання надати неправомірну вигоду в розмірі 130-150 доларів США за забезпечення надання для обробітку земельних ділянок ДП «ДГ «Тучинське» на території Рівненської області. Водночас, ОСОБА_9 зазначив, що частину коштів з вказаної суми він має надати працівникам правоохоронних органів, а також голові місцевого органу місцевої виконавчої влади. Окрім того, 18.07.2023 між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 знову відбулася зустріч в офісному приміщенні ТРЦ «Гулівер», під час якої останній уточнив, що він забезпечить передачу в обробіток земельних ділянок ДП «ДГ «Тучинське» за результатами призначення директором підприємства підконтрольної йому людини. Разом із тим, ОСОБА_9 зазначив на необхідності передачі неправомірної вигоди в розмірі 150 доларів США з розрахунку за 1 га земельної ділянки, з яких 50 доларів США мають бути сплачені авансом перед обробітком землі, а решта після збору врожаю (а.с. 24-28);
- протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_10 від 24.07.2023, відповідно до якого зафіксоване листування між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за допомогою програмного додатку Telegram в період часу з 10.07.2023 по 21.07.2023, в тому числі щодо обговорення майбутніх зустрічей 18.07.2023 в ТРЦ «Гулівер» (а.с. 29-32);
- протоколах негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до яких ОСОБА_9 висловлював ОСОБА_10 прохання надати неправомірну вигоду за надання для обробітку земельних ділянок державних підприємств, віднесених до сфери управління НААН та озвучував інші умови надання неправомірної вигоди. Зокрема, зафіксовані такі висловлювання ОСОБА_9 у спілкуванні з ОСОБА_10 : за 10.07.2023: «Тобто, 100 на підприємство офіційно і 150 нам з силовиками. Ну можна 130 вот, так вот.»; «ми зазвичай, як тільки заходите в обробіток, там 50-30 відсотків. Можна 30, 50 з гектара. А там далі. Силовикам дам, щоб одразу менше бігали»; за 18.07.2023: «50 це аванс, там все 150 доларів, там менти і ми, і все закривається. Губернатор, там всі» (а.с. 116-131);
- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 04.08.2023 відповідно до якого, 03.08.2023 у нього відбулася зустріч з юристом ОСОБА_9 на ім`я ОСОБА_13 (ідентифікований як ОСОБА_14 ), а також самим народним депутатом України, під час якої ОСОБА_14 повідомив йому, що на ДП «ДГ «Тучинське» призначена директором підконтрольна ОСОБА_9 особа, та орієнтовна площа земельних ділянок, яка може бути передана в обробіток складає близько 2000 га ріллі. Окрім того, ОСОБА_14 зазначив, що формальною умовою передачі земельної ділянки для обробітку буде укладення з державним підприємством договору на обробіток землі або на поставку продукції. У подальшому, ОСОБА_9 на аркуші паперу написав, що умовою надання для обробітку земельних ділянок ДП «ДГ «Тучинське», ДП «ДГ «Радехівське», ДП «ДГ «Білокриницьке» є передача неправомірної вигоди в розмірі 130 доларів США у розрахунку за 1 га землі вказаних підприємств, а ДП «ДГ «Корделівське» - неправомірної вигоди в розмірі 150 доларів США у розрахунку за 1 га землі державного підприємства. Окрім цього, ОСОБА_9 написав на аркуші паперу про необхідність передачі частини озвученої ним неправомірної вигоди в розмірі 50 доларів США з розрахунку за 1 га землі підприємства як аванс до початку обробітку земель, а решту після збору врожаю (а.с. 132-137);
- протоколі огляду та вручення грошових коштів від 08.08.2023, згідно з яким детективи здійснили вручення ОСОБА_10 коштів в сумі 85000 доларів США, попередньо провівши їх ідентифікацію (а.с. 100-104);
- протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 08.08.2023, відповідно до якого свідок повідомив обставини одержання ОСОБА_9 08.08.2023 в офісі, який розташований у торгівельно-офісному комплексі «Гулівер», раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 85000 доларів США (а.с. 33-34);
- протоколі обшуку від 8-9.08.2023, згідно з яким в офісі, який розташований у торгівельно-офісному комплексі «Гулівер», та який, зокрема, знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_9, детективами було вилучено кошти, купюрами по 100 доларів США на загальну суму 85000 доларів США (а.с. 92-99).
28. На переконання слідчого судді, наведені фактичні дані є вагомими та вони свідчать про те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Щодо наявності підстав для арешту майна з метою збереження речових доказів
29.Правовою підставою для арешту зазначеного у клопотанні прокурора майна є п. 1 ч.2 ст.170 КПК - арешт з метою збереження речових доказів.
30. Відповідно до протоколу обшуку від 08-09.08.2023 детективом проведено обшук у приміщенні торгівельноофісного комплексу «Гулівер» за адресою: АДРЕСА_1, а саме: частини приміщень 18-го поверху офісного комплексу, які знаходяться у фактичному користуванні АО «Гільдія права», адвоката ОСОБА_15 та народного депутата України ОСОБА_9, під час якого вилучено, два мобільні телефони: Apple Iphone A2890 та Apple Iphone НОМЕР_1 (а.с. 149-188).
31. У подальшому, 09.08.2023 вказані речі, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с. 189-194).
32. Як вбачається з протоколу обшуку, під час огляду вказаних мобільних телефонів ОСОБА_9 запропоновано надати паролі для подолання системи логічного захисту, однак останній відмовився повідомити паролі, у зв`язку з чим вказані пристрої вилучено для їх подальшого експертного дослідження.
33. Постановою детектива від 09.08.2023 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу для подальшого криміналістичного дослідження зазначених мобільних телефонів.
34.На переконання слідчого судді, наведені обставини, щодо обмеження ОСОБА_9 доступу, до телефонів можуть свідчити про спробу приховування важливих відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, щодо листування з особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, та яке може бути пов`язане з обставинами, які підлягають доказуванню.
35. У зв`язку із цим та враховуючи незначний проміжок часу, який пройшов з часу вилучення телефонів, слідчий суддя вважає, що наявну на мобільних телефонах інформацію з об`єктивних причин неможливо було виявити і скопіювати у належному процесуальному порядку без залучення експерта та проведення експертного дослідження.
36. З огляду на це, орган досудового розслідування має виправдану потребу у подальшому утриманні таких пристроїв для подальшого розкриття змісту інформації та відомостей, що у них можуть міститися, в тому числі й видалені, що може бути реалізовано шляхом проведення його огляду за участю спеціаліста, застосування спеціального обладнання та/або програмного забезпечення та проведення експертного дослідження.
37.Затаких обставин,існують підставидля накладенняарешту навилучене детективоммайно зметою збереженняречових доказів.
38.Водночас, слідчий суддя критично оцінює доводи адвокатів щодо наявності підстав для відмови у клопотанні прокурора з огляду на пропущення строків розгляду клопотання, визначених ч. 6 ст. 173 КПК (не пізніше 72 годин з моменту надходження клопотання).
39.Так, положення ч. 1 ст. 173 КПК визначаю випадки, коли слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про накладення арешту, серед яких відсутня підстава закінчення строку, відведеного для вирішення клопотання про арешт вилученого майна.
40.Водночас ч. 6 ст. 173 КПК передбачає правові наслідки не розгляду клопотання у визначені строки, а саме, що це може бути підставою для звернення до слідчого із вимогою про повернення майна. Однак, незважаючи на пропущення строків, значення такого майна як доказу для встановлення суттєвих обставин провадження не втрачається.
41.Отже, сплив процесуального строку для постановлення ухвали за результатами розгляду клопотання про арешт вилученого майна, не припиняє необхідності виконати обов`язок щодо розгляду такого клопотання та не спростовує існування, визначених КПК, підстав для арешту вилученого майна.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
42. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
43. На переконання слідчого судді, на даному етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективом майно, з метою збереження речового доказу, є необхідним для виконання вищенаведених завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
44. Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - суспільної потреби у розслідуванні кримінальних правопорушень.
45. Слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес особи, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
46. Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Щодо існування ризиків
47.Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя доходить висновку, що не накладення арешту на вилучені мобільні телефони може призвести до вжиття ОСОБА_9 заходів щодо їх пошкодження, псування, знищення, перетворення з метою неможливості використання як речового доказу у кримінальному провадженні.
Щодо наслідків арешту майна
48. Дослідивши обставини вилучення майна, зазначеного у клопотанні прокурора, його доказове значення, зв`язок з особою володільця, слідчий суддя доходить висновку, що повернення вилученого майна його власнику (володільцю) може призвести до втрати як цього майна так і наявної у ньому доказової інформації.
49. Беручи до уваги вищенаведені положення ч. 11 ст. 170 КПК, слідчий суддя цією ухвалою накладає заборону на відчуження, користування та розпорядження щодо мобільного телефону Apple Iphone А2890 та мобільного телефону Apple Iphone А2407.
50. Внаслідок зазначеного власник (володілець) майна буде упродовж певного часу обмежений у своїх правомочностях, проте це є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.
Щодо можливості виконання завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням
51. Прокурор обґрунтовує необхідність арешту майна необхідністю збереження доказу для забезпечення розслідування кримінального правопорушення.
52. На переконання слідчого судді наведене узгоджується із завданнями кримінального провадження, передбаченими у ст. 2 КПК та існують обґрунтовані підстави вважати, що таке завдання може бути виконане, внаслідок збирання детективами достатніх доказів для повного та неупередженого розслідування.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 372 КПК,
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 - задовольнити.
2. Накласти арешт (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування) на речі, які належать ОСОБА_9 та вилучені під час обшуку 08-09.08.2023 за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-а, а саме на:
- мобільний телефон Apple Iphone А2890;
- мобільний телефон Apple Iphone А2407.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1