- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорненька Д.С.
Справа №991/7058/23
Провадження №11-сс/991/613/23
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представника власника майна: адвоката ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
захисники: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, підозрюваний ОСОБА_12, власник майна ОСОБА_13 та представник власника майна ОСОБА_13 - ОСОБА_14 не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_12 - ОСОБА_9, ОСОБА_8, та представника власника ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42023000000000791 від 13 травня 2023 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2023 року клопотання детектива НАБ України задоволено, накладено арешт на майно ОСОБА_12, яке зареєстровано на нього, шляхом тимчасового позбавлення власника (володільця) права на відчуження:
1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7423388100:03:001:0765 площею 1,1491 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7423388100:03:001:0766 площею 1,1491 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7423388100:03:001:0770 площею 0,5566 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7423388100:03:001:0767 площею 0,5567 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7423388100:03:001:0771 площею 0,9776 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7423388100:03:001:0772 площею 0,9776 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7423388100:03:001:0769 площею 0,5012 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 7423388100:03:001:0768 площею 0,5012 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
1/2 частини легкового автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER», 2014 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1, державний номерний знак - НОМЕР_2 ;
1/2 частини легкового автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER 200», 2017 року випуску, VIN-код: НОМЕР_3, державний номерний знак - НОМЕР_4 .
Крім того, накладено арешт на майно ОСОБА_12, яке зареєстровано за ОСОБА_13, шляхом тимчасового позбавлення власника (володільця) права на відчуження:
1/2 частини житлового будинку площею 220,6 кв.м, що розташований в АДРЕСА_1, (реєстраційний номер 15244434);
1/2 частини квартири АДРЕСА_2, (реєстраційний номер 2461793932060);
1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3221282800605:00:0069 площею 0,08 га, що розташована в АДРЕСА_3 ;
1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3221282800605:00:0088 площею 0,08 га, що розташована в АДРЕСА_3 ;
1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3221282800605:00:0072 площею 0,08 га, що розташована в АДРЕСА_3 ;
1/2 частини земельної ділянки з кадастровим номером 3221281601:01:033:0013 площею 0,22 га, що розташована в АДРЕСА_1 ;
1/2 частини житлового будинку площею 585,5 кв.м., що розташований в АДРЕСА_7 ;
1/2 частини автомобіля легкового «BMW 730LD», 2018 року випуску, VIN- НОМЕР_5, державний номерний знак - НОМЕР_6 . Ухвала мотивована наявністю підстав для накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначено підозрюваному ОСОБА_12, так як він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України; санкція ч.4 ст.368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
23 серпня 2023 року відділом поштового зв`язку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_12 - ОСОБА_9, яка надіслана ним 21 серпня 2023 року, в якій він просить ухвалу слідчого судді від 16 серпня 2023 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива. Зазначає, що слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду, оскільки ним було відмовлено у задоволенні клопотання про дослідження додаткових доказів, зокрема витягу з ЄРДР. Вважає, що дослідження вказаного витягу є важливим для кримінального провадження, оскільки відповідно до ч.1 ст.482-2 КПК України відомості до ЄРДР стосовно народного депутата України вносяться Генеральним прокурором України, разом з тим матеріали клопотання не містять доказів цього. Також, на його думку, слідчим суддею допущено істотне порушення вимог п.3 ч.2 ст.173 КПК України, так як докази, які детектив додає до клопотання та обґрунтовує ними повідомлення про підозру і необхідність застосування конфіскації, свідчать про необґрунтованість повідомлення про підозру. Вказує, що показання свідка ОСОБА_15 у протоколах його допиту в більшості випадків надаються з чужих слів, а детективом, у порушення норм КПК України, фактично проводиться слідча дія - пред`явлення особи для впізнання, з порушенням її вимог. Крім того, враховуючи репутацію свідка, який є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, розгляд якого здійснюється Ленінський районним судом Миколаївської області, показання, надані ним у даному кримінальному провадженні, викликають сумнів, оскільки він є упередженим і діяв під контролем органу досудового розслідування. На його думку, протоколи НСРД, долучені до матеріалів клопотання, складені з порушенням норм КПК України. Крім того, ухвала слідчого судді прийнята без врахування позиції ЄСПЛ, зокрема в частині непорушності права власності особи.
24 серпня 2023 року відділом поштового зв`язку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_12 - ОСОБА_8, яка надіслана ним 21 серпня 2023 року, в якій він просить ухвалу слідчого судді від 16 серпня 2023 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Вважає, ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, постановленою внаслідок неповного судового розгляду, з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, без належної оцінки доводів сторони захисту, матеріалів клопотання, а також недоведеністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.
25 серпня 2023 року електронним зв`язком до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_6, яка відправлена нею 25 серпня 2023 року, в якій вона просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження, за результатами якого ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива НАБ України про арешт майна відмовити. Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою, винесеною внаслідок неповного судового розгляду, з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, без належної оцінки доводів сторони захисту, матеріалів клопотання, недоведеністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Зазначає, що матеріали клопотання не містять доказів, що майно ОСОБА_13 будь-яким чином пов`язане із протиправною діяльністю, дані щодо якої внесені до ЄРДР, а також відомостей, що таке майно здобуте злочинним шляхом або є знаряддям злочину, що виправдовувало б втручання у право на мирне володіння її довірительки. ОСОБА_13 не має ніякого відношення до інкримінованого злочину, а тому накладення арешту на 1/2 належного їй майна незаконно обмежує її законні права та інтереси щодо відчуження та розпорядження таким майном, чим покладено надмірний індивідуальний тягар. Для забезпечення ж можливої конфіскації як виду покарання слідчий суддя на стадії досудового розслідування не має права здійснювати поділ спільного майна подружжя або виділяти частку одного з них. Крім того, накладенням арешту на майно ОСОБА_13 порушується її право на мирне володіння майном, передбачене ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Також, на її думку, слідчим суддею при прийнятті рішення не враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, у зв`язку з тим, що ОСОБА_13 не була присутня під час розгляду клопотання про арешт майна, а повний текст ухвали нею отримано 23 серпня 2023 року, що підтверджується матеріалами справи.
У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_6 доводи, зазначені у її апеляційній скарзі, апеляційних скаргах захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8, підтримала та просила скарги задовольнити. Надала пояснення, аналогічні доводам, своєї апеляційної скарги.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін.
Захисник ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, надіслав клопотання, в якому зазначив, що подану ним апеляційну скаргу, апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 та представника власника майна ОСОБА_6, підтримує, просить їх задовольнити, апеляційний розгляд проводити за його відсутності та відсутності підозрюваного ОСОБА_12 .
Захисник ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився, надіслав клопотання, в якому зазначив, що подану ним апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити, апеляційний розгляд проводити за його відсутності та відсутності підозрюваного ОСОБА_12 .
Підозрюваний ОСОБА_12, повідомлений належним чином про розгляд апеляційної скарги, клопотання про розгляд апеляційної скарги за його участі не подавав.
Захисники: ОСОБА_10, ОСОБА_11, власник майна ОСОБА_13 та представник власника майна ОСОБА_13 - ОСОБА_14 у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлені належним чином. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України їх неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді, яка є предметом перегляду, постановлена 16 серпня 2023 року за участю детектива, захисників підозрюваного ОСОБА_12 - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 .
Відповідно до матеріалів справи представник власника майна ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_14 копію повного тексту судового рішення отримав 23 серпня 2023 року, відомості про вручення копії ухвали слідчого судді іншим учасникам справи відсутні.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18 (провадження №51-6470кмо18) зазначила, що у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення у порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України.
Апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_6 подана до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 25 серпня 2023 року, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що представник власника майна ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_6 строк для подачі апеляційної скарги пропустила з поважних причин, а тому клопотання про його поновлення підлягає задоволенню.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення конфіскація майна як виду покарання та спеціальної конфіскації (абз.2 ч.1, ч.2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3,4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч.3 ст.132 КПК України).
Як вбачається з матеріалів судової справи, НАБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000791 від 13 травня 2023 року за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, а також ОСОБА_16, ОСОБА_17 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні у відповідності до ч.1 ст.170 КПК України.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Вказані вимоги детективом НАБ України при поданні клопотання про арешт майна виконані.
Дії ОСОБА_12 сторона обвинувачення кваліфікує як прохання службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, надати неправомірну вигоду у особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди у особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
08 серпня 2023 року ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.
Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст.368 КК України, належить до особливо тяжких.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що наявні в матеріалах справи документи, вказують на причетність ОСОБА_12 до кримінального правопорушення, що розслідуються у кримінальному провадженні №42023000000000791 від 13 травня 2023 року. Долучені до клопотання матеріали, в своїй сукупності, вказують на можливу причетність ОСОБА_12 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що обгрунтовується доказами, які не є очевидно недопустимими. Зазначені вище обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно з ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.3 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до вимог ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Так, ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, та у випадку доведеності його вини, санкція ч.4 ст.368 КК України передбачає, покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.
Детектив у клопотанні навів перелік майна, на яке просить накласти арешт.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09 серпня 2023 року (т.1 а.с.21-25) ОСОБА_12 на праві власності належать:
- земельна ділянка з кадастровим номером 7423388100:03:001:0765 площею 1,1491 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
- земельна ділянка з кадастровим номером 7423388100:03:001:0766 площею 1,1491 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
- земельна ділянка з кадастровим номером 7423388100:03:001:0770 площею 0,5566 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
- земельна ділянка з кадастровим номером 7423388100:03:001:0767 площею 0,5567 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
- земельна ділянка з кадастровим номером 7423388100:03:001:0771 площею 0,9776 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
- земельна ділянка з кадастровим номером 7423388100:03:001:0772 площею 0,9776 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне;
- земельна ділянка з кадастровим номером 7423388100:03:001:0769 площею 0,5012 га, що розташована за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с.Сальне;
- земельна ділянка з кадастровим номером 7423388100:03:001:0768 площею 0,5012 га, що розташована в Чернігівській області, Ніжинському районі, с.Сальне.
Крім того, згідно з реєстраційних карток транспортного засобу (т.1 а.с.26-27) ОСОБА_12 є власником легкового автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER», 2014 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1, державний номерний знак - НОМЕР_2 та легкового автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER 200», 2017 року випуску, VIN-код: НОМЕР_3, державний номерний знак - НОМЕР_4 .
Також відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09 серпня 2023 року (т.1 а.с.28-30) встановлено, що ОСОБА_13 є власником:
-з 29 листопада 2012 року - житлового будинку площею 220,6 кв.м, що розташований у АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 15244434);
-з 20 вересня 2021 року - квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 2461793932060);
-з 16 лютого 2018 року - земельної ділянки з кадастровим номером 3221282800:05:00:0069 площею 0,08 га (детектив у клопотанні помилково вказав розмір ділянки 0,8 га), що розташована у АДРЕСА_3 ;
-з 16 лютого 2018 року - земельної ділянки з кадастровим номером 3221282800:05:00:0088 площею 0,08 га (детектив у клопотанні помилково вказав розмір ділянки 0,8 га), що розташована у АДРЕСА_6 ;
-з 16 лютого 2018 року - земельної ділянки з кадастровим номером 3221282800:05:00:0072 площею 0,08 га (детектив у клопотанні помилково вказав розмір ділянки 0,8 га), що розташована у АДРЕСА_4 ;
-з 16 лютого 2018 року - житлового будинку площею 585,5 кв.м., що розташований у АДРЕСА_6, 42, 44 .
Згідно з Поземельною книгою Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області (т.1 а.с.32-39) з 14 липня 2016 року право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221281601:01:033:0013 площею 0,22 га, що розташована у АДРЕСА_1, належить ОСОБА_13 .
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу (т.1 а.с.31) вбачається, що з 18 липня 2018 року ОСОБА_13 набула права власності на транспортний засіб марки «BMW 730LD», 2018 року випуску, VIN- НОМЕР_5, державний номерний знак - НОМЕР_6 .
Згідно зі ст.60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до актового запису №442 19 жовтня 1996 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 укладено шлюб, який станом на момент розгляду справи не розірвано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що майно, на яке детектив просив накласти арешт, є спільною сумісною власністю подружжя, а тому на нього може бути накладено арешт як на майно підозрюваного, що може підлягати конфіскації.
Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Враховуючи, що ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, та у випадку доведеності його вини, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, оскільки санкція статті передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна як обов`язкове, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.132,170-173 КПК України, наклав арешт на майно, яке належить підозрюваному, врахувавши, в тому числі, наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданню кримінального провадження. Таким чином, доводи сторони захисту про недоведеність завдань та підстав для накладення арешту не знайшли свого підтвердження.
Щодо доводів сторони захисту про те, що слідчим суддею неправомірно відмовлено у дослідженні витягу з ЄРДР, на предмет того ким вносилися відомості до ЄРДР, то вони спростовуються технічним записом судового засідання, згідно якого слідчий суддя з`ясовував у детектива це питання. Згідно копії протоколу огляду від 17 серпня 2023 року, яка надана під час апеляційного розгляду, що відповідає судовій практиці Верховного Суду, вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення стосовно ОСОБА_12 13 травня 2023 року внесені Генеральним прокурором у відповідності до ч.1 ст.482-2 КПК України.
Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що без арешту майна, як показує судова практика, виконати рішення суду про конфіскацію майна як виду покарання неможливо, якщо таке майно реалізовано до набрання рішенням суду законної сили. Ухвалою слідчого судді арешт накладено на 1/2 частину майна, а тому доводи про порушення права власності ОСОБА_13 є необґрунтованими, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться у клопотанні детектива, з метою виконання завдань у кримінальному провадженні.
У зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, так як слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна врахував і правову підставу для арешту майна, і наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Колегією суддів встановлено, що слідчим суддею допущено описку в частині кадастрових номерів земельних ділянок: площею 0,08 га, що розташована у АДРЕСА_3 ; площею 0,08 га, що розташована у АДРЕСА_6 ; площею 0,08 га, що розташована у АДРЕСА_4 ; та замість 3221282800:05:00:0069, 3221282800:05:00:0088 і 3221282800:05:00:0072 зазначив 3221282800605:00:0069, 3221282800605:00:0088 і 3221282800605:00:0072. Разом з тим, колегія суддів переглядає судові рішення у межах апеляційних скарг та вказане питання може бути вирішено в порядку, визначеному ст.379 КПК України.
Інші доводи апеляційних скарг були предметом судового розгляду в суді першої інстанції та висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції також не встановлено.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст.117, 131, 132, 170, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Поновити представнику власника майна ОСОБА_13 - адвокату ОСОБА_6 строк для апеляційного оскарження.
Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_12 - ОСОБА_9, ОСОБА_8, та представника власника майна ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2023 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4