- Головуючий суддя (ВАКС): Ткаченко О.В.
Справа № 991/7915/23
Провадження № 1-кс/991/7953/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
09 вересня 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_42.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 06 березня 2017 року за № 12017040000000531.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпропетровськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація в клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014), ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 ; сторона захисту: адвокати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ; підозрюваний ОСОБА_2
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішуються питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про перевірку обґрунтованості затримання ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
Питання про застосування запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 вирішується за клопотанням детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 (надалі за текстом - детектив), погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 (надалі за текстом - прокурор).
Питання про перевірку обґрунтованості затримання ОСОБА_2 вирішується за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
До Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) 08 вересня 2023 року у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2023 року надійшло два клопотання: клопотання детектива про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08 вересня 2023 року вказане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_8, справа № 991/7915/23) і клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4 про перевірку обґрунтованості затримання ОСОБА_2 (протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08 вересня 2023 року вказане клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_8, справа № 991/7921/23). Слідчим суддею 08 вересня 2023 року була постановлена ухвала про об`єднання проваджень за зазначеними клопотаннями в одне провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи № 991/7915/23 (провадження № 1-кс/991/7953/23).
З клопотання прокурора видно таке: в провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
У межах даного кримінального провадження органом досудового розслідування було встановлено, що голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_9, який одночасно був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та членом наглядової ради ПАТ КБ «Приватбанк», маючи на меті заволодіти коштами вказаного банку, не пізніше періоду 26.01.2015 - 16.03.2015 організував та очолив стійку організовану групу, до складу якої, поряд з ним, у різний час входили Голова Правління ПАТ «КБ «Приватбанк» ОСОБА_10, заступник керівника напрямку- директор департаменту міжбанківського дилінгуПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2, який одночасно був довіреним представником компанії нерезидента DROVALE LIMITED, пов`язаної з АТ КБ «Приватбанк», заступник Голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» - директор казначейства ОСОБА_11, начальник департаменту підтримк міжбанківських операцій казначейства ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_12, заступник керівника Департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків- кореспондентів, нерезидентів головного офісу ПАТ «КБ Приватбанк» ОСОБА_13 та інші невстановлені органом досудового розслідування особи, які надали згоду приймати участь у вчиненні злочинів у складі організованої групи.
Так, у період з 26.01.2015 по 16.03.2015 у невстановленому в ході досудового розслідування місці, членами організованої групи був розроблений план злочинної діяльності, спрямований на заволодіння грошовими коштами ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особливо великих розмірах з корисливою метою, а саме фінансування підконтрольної компанії нерезидента DROVALE LIMITED та виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК на 2015-2017 рік в частині збільшення статутного капіталу Банку за рахунок акціонерів у червні 2015 року на суму 2 300 000 000,00 грн. На виконання злочинного плану ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та невстановлені в ході досудового розслідування особи штучно створили зобов`язання Банку виплатити грошові кошти компанії DROVALE LIMITED під приводом викупу власних облігацій за завищеною вартістю, а саме створили раніше не існуючі документи, підробивши їх минулими датами, згідно яких Банк нібито має обов`язок виплатити грошові кошти компанії DROVALE LIMITED в якості викупу цінних паперів - облігацій простих іменних ПАТ КБ «Приватбанк» серії V (код UA4000135222), серії W (код UA 4000143127), серії X (UA 4000150528), серії Y (код UA 4000171078) з хибною номінальною вартістю, яка неправомірно розраховується по формулі з прив`язкою вартості облігацій до курсу гривні відносно долару США з визначенням дати викупу від 16-18 березня 2015 року.
У подальшому здійснили виплату грошових коштів на поточний рахунок пов`язаної компанії-нерезидента DROVALE LIMITED в якості нібито зворотного викупу облігацій на підставі та відповідно до підроблених договорів про продаж та зворотній викуп від 10.02.2014 з подальшим закриттям від`ємного залишку коштів, що сформувався на розподільчих рахунках ПАТ КБ «Приватбанк НОМЕР_2, № НОМЕР_1 відкритих для DROVALE LIMITED, в результаті чого заволоділи грошовими коштами на суму 9 254 807 860,40 грн.
Після того як на розрахунковий рахунок DROVALE LIMITED надійшли грошові кошти, отримані в результаті заволодіння грошовими коштами AT «КБ «Приватбанк», у сумі 9 254 807 860,40 грн у якості нібито зворотного викупу облігацій серії V, W, X, Y на підставі та відповідно до підроблених договорів про продаж та зворотній викуп № 001/14 від 10.02.2014, № 002/14 від 10.02.2014, № 003/14 від 10.02.2014, № 001/15 від 10.02.2014, частину із вказаних коштів у сумі 499 761 000,00 грн, із урахуванням сум винагород торговцям цінними паперами, перерахували у три черги на рахунки юридичних осіб під виглядом вчинення фінансових операцій із купівлі-продажу цінних паперів з метою надання даним грошовим коштам вигляду легального походження та у результаті чого перерахували дані кошти на рахунок ОСОБА_9, а саме:
- у першу чергу здійснили перерахування коштів у сумі 499 761 000, 00 грн із рахунку «Дровалє Лімітед» на рахунки ТОВ «Реватіс», ТОВ «ІК «Бізнес-Інвест», ТОВ «Сонго» різними частинами;
- у другу чергу здійснили перерахування коштів із рахунків ТОВ «Реватіс» та ТОВ «ІК «Бізнес-Інвест» на рахунок ТОВ «Меріста», а також одночасно із вказаним здійснити перерахування коштів із рахунків ТОВ «Сонго» на рахунок ТОВ «Вітязь»;
- у третю чергу здійснили перерахування коштів із рахунків ТОВ «Меріста» та ТОВ «Вітязь» на рахунок ОСОБА_9 .
Після чого ОСОБА_9 використав набуті незаконним шляхом грошові кошти у сумі 446 038 920,00 грн під виглядом легальних активів для внесення до статутного капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» та збільшення власної частки у ньому та виконання вимог Програми фінансового оздоровлення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на 2015-2017 рік в частині збільшення статутного капіталу Банку за рахунок акціонерів у червні 2015 року на суму 2 300 000 000,00 грн.
Таким чином, організованою групою у складі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та невстановлених в ході досудового розслідування осіб вчинені заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, вчинені фінансові операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та вчинення дій, спрямованих на маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, а також використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах за наступних обставин, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014); а також складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчиненим організованою групою тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
07 вересня 2023 року о 11 годині 23 хвилини затримано ОСОБА_2 в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України та цього ж дня останньому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014), ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
У клопотанні детектив також зазначає, що під час досудового слідства також встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вищенаведені обставини, на думку детектива, свідчать про те, що більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.
Детектив просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 000 гривень. У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також свідками - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, з обставин, викладених у повідомленні про підозру; носити електронний засіб контролю.
Детектив, з метою доведення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, надав слідчому судді наступні матеріали (докази та документи): витяги з ЄРДР (том 1 а. с. 27-35; том 2 а.с. 9-10, 46); копію повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 07 вересня 2023 року (том 1 а.с. 39-96); копію протоколу затримання ОСОБА_2 від 07 вересня 2023 року (том 1 а.с. 97-105); копію заяви НБУ про вчинення кримінального правопорушення від 27.04.2018 (том 2 а.с. 1-8); копії постанов про об`єднання матеріалів досудового розслідування (том 2 а.с. 11, 30-31, 32-33,54-55); копії постанов про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування (том 2 а.с. 12-13, 19-20, 34-35); копії постанов про призначення, визначення та заміну груп прокурорів (том 2 а.с. 14-15, 26-27, 28-29, 39-40- 44-45, 52-53, 58-59); копії постанов про створення, зміну складу та призначення слідчих груп (том 2 а.с. 16, 24-25, 36-38, 41-43, 49-51, 56-57); копію пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого AT КБ «Приватбанк» (том 2 а.с. 17-18); копію постанови про здійснення досудового розслідування слідчою групою (том 2 а.с. 21-23); копію службової записки про внесення відомостей до ЄРДР (том 2 а.с. 47-48); копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (том 2 а.с. 60-66); копії заяв про реєстрацію випуску та проспекту емісії облігацій (том 2 а.с. 67, 75, 87, 99-100); копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій (том 2 а.с. 68-76, 88-101); копії виписок з реєстру кодів цінних паперів (том 2 а.с. 69, 77, 89, 102); копії договорів купівлі-продажу цінних паперів (том 2 а.с. 70-73, 78-81, 82-85, 90-93, 94-97, 103-106, 107-110, 134-137, 144-147, 154-157, 164-167); копії свідоцтв про реєстрацію випуску облігацій підприємств (том 2 а.с. 74-86, 98-111); копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, а також зауваженнями (том 2 а.с. 112-127); копії листів ПАТ КБ «Приватбанк» до НКЦПФР (том 2 а.с. 128, 129 -130, 138, 139-140, 148, 149-150, 158, 159-160); копії звітів про наслідки погашення облігацій (том 2 а.с. 131-132, 141-142, 151-152, 161-162); копії «заявления о предъявлении облигаций для долгосрочного выкупа» (том 2 а.с. 133, 143, 153, 163); копію виписки про операції з цінними паперами (том 2 а.с. 168-169); копії протоколів огляду з додатками (том 2 а.с. 170-174; том 5 а.с. 1-20; том 6 а.с. 21-103, 104-128; том 7 а.с. 1-52, 53-71, 72-243; том 8 а.с. 1-13, 14-29, 40-66; том 9 а.с. 1-12, 203-205; том 10 а.с. 55-80, 91-93, 97-112); копії додатків до заяви НБУ від 27.04.2018 (том 3 а.с.1-249 - том 4 а.с.1-249); копію протокол тимчасового доступу до речей та документів з описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді (том 5 а.с. 23-24; том 9 а.с. 200-202); копію довідки про перевірку ПАТ «Приватбанк» від 30.01.2018 з додатками (том 5 а.с. 25-87); копію додатку 19 до довідки про перевірку ПАТ «Приватбанк» (том 5 а.с. 88-103); копії висновків експертів (том 5 а.с. 104-247; том 8 а.с. 90-139); копії протоколів допитів свідків (том 6 а.с. 1-15, 16-20; том 8 а.с. 67-84, 85-89; том 10 а.с. 1-9, 10-18, 19-24, 25-30, 31-34, 35-37, 38-42, 43-51, 52-54); копії листів від АТ «Приватбанк» (том 6 а.с. 129-136); копії запитів НАБУ (том 6 а.с. 137-138, 147-148, 150, 153-155, 169-171, 193, 196); копії відповідей АТ «Приватбанк» та НБУ на запити НАБУ (том 6 а.с. 139-145, 146, 151-152, 156-166, 172-188, 189-192, 194-195); копію листа від ОП України із додатком (том 6 а.с. 167-168; 197-199); копію відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (том 8 а.с. 30-39); копії протоколів НСРД (том 9 а.с. 13-18, 19-67, 68-75, 76-86, 87-90, 91-97, 98-103, 104-115, 16-121, 122-126, 127- 128, 129-146, 147-149, 150-177, 178-188, 189-192, 193-199; том 10 а.с. 94-96); копію рішення НБУ (том 9 а.с. 206-235); копію службової записки (том 10 а.с. 81); копію запиту на проведення інформаційно-аналітичної роботи (том 10 а.с. 82-84); відомості про доходи фізичних осіб (том 10 а.с. 85-90); копію рапорту (том 10 а.с. 113-116); копію вимоги ДІ МВС України (том 10 а.с. 117); копію клопотання потерпілого AT КБ «Приватбанк» (том 10 а.с. 118-120); копію довіреності Drovale limited (том 10 а.с. 121-125); копію рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних систем (том 10 а.с. 126); копію доповідної записки Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайта) платіжних
систем (том 10 а.с. 127-129); копію відомостей про перетин кордону (том 10 а.с. 130-132); копію паспорту громадянина України ОСОБА_2 (том 10 а.с. 133-139) тощо.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав, а проти задоволення клопотання захисника заперечував з огляду на його безпідставність та відсутність зазначених у клопотанні порушень. Прокурор, з огляду на загальні засади кримінального провадження, встановлені ст. ст. 22 і 26 КПК України, і вимоги ч. 4 ст. 193 КПК України, у судовому засіданні надав слідчому судді для дослідження такі матеріали (докази і документи): копію ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року; копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2020 року; постанови Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування від 19 квітня та 13 вересня 2021 року; постанова прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування від 19 серпня 2022 року.
Сторона захисту в особі підозрюваного ОСОБА_2 та його захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 проти задоволення клопотання детектива заперечувала з огляду на відсутність обґрунтованої підозри та визначених стороною обвинувачення ризиків, відсутність події злочину та складу кримінального правопорушення у діях їх клієнта, незаконність затримання підозрюваного і порушення строків досудового розслідування. Клопотання захисника ОСОБА_4 сторона захисту підтримала і просила його задовольнити з наведених у ньому підстав. На підтвердження заперечень проти клопотання детектива сторона захисту у судовому засіданні надала слідчому судді для дослідження копії таких матеріалів (докази і документи): окрему фінансову звітність за МСФЗ від 31 грудня 2015 року;. Телеграму НБУ від 21 листопада 2012 року; лист від Державної фіскальної служби від 13 березня 2015 року; лист Голови Правління АТ КБ «Приватбанк» від 04 березня 2015 року з додатками; платіжне доручення від 31 липня 2012 року; висновок експерта від 23 травня 2019 року; заключний звіт від 30 листопада 2022 року, а також характеризуючі матеріали стосовно підозрюваного ОСОБА_2 .
Слідчий суддя, з метою встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує у клопотанні детектив та посилається у судовому засіданні прокурор, недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, та інших питань, які підлягають встановленню слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу за нормами кримінального процесуального права:
- дослідив клопотання з доданими до нього матеріалами (доказами і документами, які перелічені вище);
- з власної ініціативи, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 193 КПК України, дослідив надані йому прокурором у судовому засіданні на виконання вимог ст. ст. 22 і 26, ч. 4 ст. 193 КПК України матеріали (докази і документи, які зазначені вище за текстом);
- заслухав думки учасників судової справи (прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_2 та його захисників - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 );
- дослідив надані стороною захисту докази (документи і матеріали) та письмові заперечення.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України: «досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження».
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 3 КПК України: «досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів».
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України: «кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність».
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України: «слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні».
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України: «Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 113 КПК України: «Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 114 КПК України: «Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КПК України: «Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. п. 8 і 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження в тому числі є: затримання особи; запобіжні заходи».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження».
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 і ч. 2 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України: «Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В у хвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті».
Відповідно до вимог ч. ч. 2 і 3 ст. 214 КПК України: «Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-3, 4, 6 ст. 219 КПК України: «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить: дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу; протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 198-4 цього Кодексу; протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті; шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину; дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається: у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-5 ст. 294 КПК України: «Якщо досудове розслідування злочину до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений у частині другій статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу. Якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пунктах 1 і 2 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений прокурором у межах строку, встановленого пунктом 1 частини четвертої статті 219 цього Кодексу. Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження. Клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого статтею 219 цього Кодексу. Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 295 КПК України: «Продовження строку досудового розслідування кримінального правопорушення, у випадку, визначеному пунктом 1 частини третьої статті 294 цього Кодексу, здійснюється за клопотанням слідчого або прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 295-1 КПК України: «У випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого».
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 615 КПК України: «У кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу».
Під час розгляду клопотання слідчий суддя переконався у тому, що детектив звернувся з цим клопотанням до слідчого судді поза межами строку досудового розслідування, з огляду на таке.
06 березня 2017 року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне провадження за № 12017040000000531 (том 1 а.с. 27).
11 травня 2018 року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне провадження за № 42018100000000448 за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України з наступною фабулою: «невстановлені особи ПАТ КБ «ПриватБанк» вчиняли неправомірні дії, що полягають у привласненні майна ПАТ КБ «ПриватБанк» в особливо великих розмірах, шляхом штучного створення облігацій та здійснення ряду фінансових операцій» (том 2 а.с. 9).
Постановою прокурора САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 21 жовтня 2020 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за № 42018100000000448 від 11 травня 2018 року і за № 42018100000000870 від 17 вересня 2018 року були об`єднані в одне кримінальне провадження за № 42018100000000448 (том 2 а.с. 30-31).
Постановою Генерального прокурора ОСОБА_31 від 25 вересня 2019 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року було доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42018100000000448 від 11 травня 2018 року був продовжений на 12 місяців, а саме до 11 листопада 2020 року (справа № 755/17874/18) (том 14 а.с. 20-22). Зі змісту цієї ухвали видно, що у цьому кримінальному провадженні станом на час її постановлення повідомлення про підозру жодній особі не здійснено.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42018100000000448 від 11 травня 2018 року був продовжений на 10 місяців, а саме до 11 вересня 2021 року (справа № 991/9061/20, провадження № 1-кс/991/9289/20) (том 14 а.с. 20-22). Зі змісту цієї ухвали видно, що у цьому кримінальному провадженні станом на час її постановлення повідомлення про підозру жодній особі не здійснено.
Постановою Генерального прокурора ОСОБА_32 від 11 січня 2021 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за № 12017040000000531 від 06 березня 2023 року і за № 42018100000000448 від 11 травня 2018 року були об`єднані в одне провадження за № 12017040000000531 (том 2 а.с. 32-33). Зі змісту цієї постанови видно, що у зазначених кримінальних провадженнях станом на час їх об`єднання повідомлення про підозру жодній особі не здійснено.
Постановою Генерального прокурора ОСОБА_32 від 19 квітня 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року був продовжений до 7 місяців, а саме до 22 вересня 2021 року (том 14 а.с. 29-50). Зі змісту цієї постанови видно, що у цьому кримінальному провадженні 22 лютого 2021 року було повідомлено про підозру ОСОБА_33 та ОСОБА_34 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, а 15 березня 2021 року було повідомлено про підозру ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Постановою Генерального прокурора ОСОБА_32 від 13 вересня 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року був продовжений до 12 місяців, а саме до 27 лютого 2022 року (том 14 а.с. 51-69). Зі змісту цієї постанови видно, що у цьому кримінальному провадженні є підозрювані особи: ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 .
Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 19 серпня 2022 року матеріали за підозрами зазначених вище осіб були виділені з кримінального провадження за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
Прокурор у судовому засіданні пропуск строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні заперечував, наполягав на тому, що цей строк не пропущений, та послався на те, що:
- матеріали щодо всіх підозрюваних були виділені з цього кримінального провадження за його постановою від 19 серпня 2022 року під час дії воєнного стану, а тому відсутні вимоги щодо продовження строку досудового розслідування, що передбачено вимогами ч. 8 ст. 615 КПК України;
- кримінальне провадження у якому наразі подано клопотання про застосування запобіжного заходу взагалі є іншим епізодом у фактовому провадженні, перебіг строку досудового розслідування у якому необхідно відраховувати з дати повідомлення про підозру ОСОБА_2 ;
- досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні неодноразово зупинялося і відновлювалося, у зв`язку з чим строк досудового розслідування не був пропущений.
Прокурор не надав на пропозицію слідчого судді відповідних процесуальних документів на підтвердження своїх заперечень проти спливу строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також і на підтвердження того, що цей строк не був порушений (за винятком тих, які перелічені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]» мотивувальної частини цієї ухвали).
Сторона захисту наполягала на тому, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні сплив з огляду на незаконність, на думку сторони захисту, постанови Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування від 13 вересня 2021 року у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
У зв`язку з ненаданням прокурором на пропозицію слідчого судді матеріалів, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, з огляду на п. 9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року за № 1/0/2-22 та з урахуванням загальних засад кримінального провадження, а також обмеженим строком розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, вимушений був звернутися до відомостей, які містяться в АСДС КС «Д-3» ВАКС, з яких видно, що сторона обвинувачення у період з 18 лютого 2020 року по 22 серпня 2023 року неодноразово зверталася до слідчих суддів з різноманітними клопотаннями (про тимчасові доступи, надання дозволів на проведення обшуків, застосування запобіжних заходів, продовження строку обов`язків тощо), але ані детективи, ані прокурори жодного разу не зверталися до слідчого судді з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року.
З огляду на наведене вище, надані йому докази і матеріали, а також відомості, які містяться в АСДС КС «Д-3» ВАКС вважає, що:
- останнім днем встановленого п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України вісімнадцяти місячного строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року, розрахованим за правилами ч. ч. 4 і 5 ст. 115 КПК України, є 07 вересня 2018 року, оскільки до цієї дати жодній особі у цьому кримінальному провадженні повідомлено не було. З урахуванням норми ч. 5 ст. 294 КПК України, за якою строк досудового розслідування, який закінчився, не підлягає поновленню, слід визнати, що постанова Генерального прокурора ОСОБА_31 від 25 вересня 2019 року про доручення здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні детективам Національного антикорупційного бюро України та постанова Генерального прокурора ОСОБА_32 від 11 січня 2021 року, якою були об`єднані матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за № 12017040000000531 і за № 42018100000000448 суперечать вимогам норм кримінального процесуального закону та не відповідають концепції належної правової процедури (due process), оскільки будь-які процесуальні дії у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року не могли вчинятися з 08 вересня 2018 року (за винятком тих, що передбачені п. п. 1-3 ч. 2 ст. 283 КПК України);
- останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року, який був встановлений постановою Генерального прокурора ОСОБА_32 від 13 вересня 2021 року у цьому кримінальному провадженні, є 27 лютого 2022 року, оскільки у його межах починаючи з 22 лютого 2021 року була здійснена низка повідомлень про підозру ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, матеріали щодо яких були 19 серпня 2022 року виділені з цього кримінального провадження, тобто не до початку, а під час воєнного стану (діє в Україні з 24 лютого 2022 року по теперішній час), що унеможливлює застосування у даному випадку норми ч. 8 ст. 615 КПК України (підлягає застосуванню виключно у кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру), а після вказаного виділення матеріалів, строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні у порядку, передбаченому нормами кримінального процесуального закону, не продовжувалися.
Закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні унеможливлює не тільки проведення у ньому будь-яких слідчих дій, а також і здійснення будь-яких дій процесуального характеру, зокрема, затримання особи, повідомлення їй про підозру, накладання арешту на майно тощо (за винятком прийняття процесуальних рішень, зазначених у п. п. 1-3 ч. 2 ст. 283 КПК України), а також виключає і можливість розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу, оскільки таке вважається поданим поза межами строку досудового розслідування.
Слідчий суддя зазначає, що такий його висновок (щодо спливу строку досудового розслідування після повідомлення особам про підозру та неможливості застосування норми ч. 8 ст. 615 КПК України) грунтується, у тому числі, і на правових позиціях колегій суддів Апеляційної палати ВАКС, які неодноразово вказували на це у судових рішеннях, постановлених за наслідками апеляційного перегляду судових рішень слідчих суддів ВАКС (ухвала колегії суддів АП ВАКС у складі: головуючий суддя ОСОБА_37, судді ОСОБА_38, ОСОБА_39 від 15 лютого 2023 року у справі № 991/6076/22, провадження № 11-сс/991/57/23; ухвала колегії суддів АП ВАКС у складі: головуючий суддя ОСОБА_37, судді ОСОБА_38, ОСОБА_39 від 15 березня 2023 року у справі № 991/1466/22, провадження № 11-сс/991/204/23; ухвала колегії суддів АП ВАКС у складі: головуючий суддя ОСОБА_37, судді ОСОБА_38, ОСОБА_39 від 24 квітня 2023 року у справі № 991/6077/22, провадження № 11-сс/991/201/23).
Крім того, в аспекті спливу строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні важливим є також наступне.
Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року за № 2147-VIII (надалі - Закон № 2147-VIII), який набрав чинності ще до прийняття Генеральним прокурором ОСОБА_40 19 квітня 2021 року постанови про продовження строку досудового розслідування, позбавив керівників регіональних прокуратур, їх перших заступників і заступників, Генерального прокурора і його заступників, прав і повноважень продовжувати строки досудових розслідувань до 6 та 12 місяців, відповідно, у кримінальних провадженнях, у яких хоча б одній особі повідомлено про підозру. Цим Законом № 2147-VIII були внесені зміни до КПК України, згідно з якими були виключені ст. ст. 296 і 297 КПК України, а ст. ст. 294 і 295 КПК України були викладені у новій редакції. Відповідно до вимог, які були встановлені п. п. 2 і 3 ч. 3 ст. 294 КПК України в редакції Закону № 2147-VIII, повноваження на продовження строків досудових розслідувань до 6 та 12 місяців у кримінальних провадженнях, у яких хоча б одній особі повідомлено про підозру, належать виключно слідчим суддям, які розглядають та вирішують ці питання за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора, у випадку продовження строку досудового розслідування до 6 місяців; клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками, к випадку продовження строку досудового розслідування до 12 місяців. При цьому необхідно враховувати, що процесуальні дії проводяться, а процесуальні рішення приймаються згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку їх виконання або прийняття таких рішень, що встановлено вимогами ч. 1 ст. 5 КПК України.
Таким чином, постанови Генерального прокурора ОСОБА_32 від 19 квітня 2021 року та від 13 вересня 2021 року про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року до 7 місяців (до 22 вересня 2021 року) і до 12 місяців (до 27 лютого 2022 року), відповідно, винесені поза межами повноважень Генерального прокурора, з порушеннями вимог кримінального процесуального закону, не передбачені вимогами норм кримінального процесуального права, зокрема ст. ст. 219 і 294 КПК України, і порушують концепцію належної правової процедури (due process), у зв`язку з чим не можуть сприйматися слідчим суддею у якості належних процесуальних рішень, якими були продовжені строки досудового розслідування до 7 та 12 місяців у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на ці обставини, а також на те, що слідчому судді не були надані відповідні рішення слідчих суддів про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року, слідчий суддя вимушений констатувати, що строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не були продовжені, а досудове розслідування у ньому станом на дату повідомлення про підозру ОСОБА_2 і його затримання зі складанням відповідного протоколу (07 вересня 2023 року) і звернення детектива до слідчого судді з клопотанням про застосування до нього запобіжного заходу (08 вересня 2023 року) здійснювалося органом досудового розслідування поза межами строків досудового розслідування.
За таких обставин, процесуальна дія із затримання ОСОБА_2 зі складанням протоколу його затримання і повідомлення йому про підозру 07 вересня 2023 року, а також і звернення детектива до слідчого судді з клопотанням про застосування до нього запобіжного заходу 08 вересня 2023 року, були здійснені стороною обвинувачення поза межами строку досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року. Звернення детектива до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу поза межами строку досудового розслідування унеможливлює його розгляд останнім, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне закрити провадження за цим клопотанням детектива. З цих же підстав не може бути розглянуте по суті і клопотання сторони захисту про перевірку обґрунтованості затримання ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні, але з огляду на те, що останній був затриманий поза межами строку досудового розслідування, то у будь-якому випадку він підлягає звільненню відповідно до вимог ст. 206 КПК України, у зв`язку з чим клопотання сторони захисту у частині його звільнення має бути задоволено, а щодо решти клопотання провадження слід закрити.
З огляду на наведені обставини, слідчий суддя не приймає до уваги заперечення прокурора з приводу закінчення строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також і його пояснення з цього приводу.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»), у зв`язку з чим слідчий суддя не зважає на решту доводів і аргументів сторін кримінального провадження.
Слідчий суддя зауважує, що при розгляді цього клопотання він утримався від висновків щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявності достатніх підстав вважати, що існують зазначені у клопотанні ризики, а також і недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, хоча і дослідив усі надані учасниками справи докази та матеріали та заслухав їх думки з цього приводу, оскільки під час його розгляду дійшов висновку, що детектив звернувся з цим клопотанням до слідчого судді поза межами строку досудового розслідування, що унеможливлює його розгляд по суті.
Слідчий суддя, з огляду на наведене, керуючись загальними засадами кримінального провадження, а також положеннями ст. ст. 131, 132, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 219, 294, 295, 295-1, 372 КПК України, дійшов висновку про існування підстав для закриття провадження за клопотанням детектива про застосування запобіжного заходу і за клопотанням сторони захисту про перевірку обґрунтованості затриманого ОСОБА_2, за винятком вимоги про його звільнення яка підлягає задоволенню.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
1. Провадження за клопотанням детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року - закрити.
2. Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4 про перевірку обґрунтованості затримання ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 12017040000000531 від 06 березня 2017 року - задовольнити частково. Затриманого на підставі протоколу старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_41 про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07 вересня 2023 року ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - звільнити. Щодо решти клопотання захисника - провадження закрити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 14 вересня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1