- Головуючий суддя (ВАКС) : Строгий І.Л.
Справа № 991/7771/23
Провадження № 1-кс/991/7811/23
УХВАЛА
22 вересня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
особи, яка подала скаргу - захисника ОСОБА_3,
захисника - ОСОБА_4,
прокурора - ОСОБА_5,
детектива - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - детектив, НАБУ) ОСОБА_6 від 18 серпня 2023 року про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного, в частині зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000334 від 17 квітня 2019 року (далі - кп № 52019000000000334),
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя) надійшла зазначена вище скарга.
2.Скарга обґрунтована тим, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кп № 52019000000000334 за підозрою у заволодінні службовими особами філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» спільно зі службовими особами ТОВ «Коларес-Брокерс» протягом 2018, 2019 років коштами АТ «Українська залізниця» у розмірі 11 859 395,17 грн.
3.14 серпня 2023 року було складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 в організації заволодіння чужим майном, шляхом зловживання особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
4.Захисник вважав постанову детектива в частині зупинення досудового розслідування такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що: (1) відсутні підстави для оголошення ОСОБА_7 у розшук; (2) недостатня вмотивованість постанови, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); (3) ОСОБА_7 не вручено у передбаченому КПК порядку письмове повідомлення про підозру, а тому він не набув статусу підозрюваного, що, у свою чергу виключає можливість оголошення його у розшук; (4) ОСОБА_7 викликався до органу досудового розслідування із порушенням вимог ч. 9 ст. 135 КПК, - менш ніж за три дні до того, коли він зобов`язаний був з`явитись за викликом. До того ж, захист вважав, що розміщення повістки про виклик на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у цьому випадку є неналежним повідомленням ОСОБА_7 ; (5) орган досудового розслідування до оголошення розшуку ОСОБА_7 не вжив заходів щодо встановлення його місцезнаходження; (6) відсутні докази переховування чи ухилення ОСОБА_7 від слідства чи суду.
5.Захисник стверджував, що оскільки відсутні підстави для розшуку ОСОБА_7, то зупинення досудового розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК, є незаконним, адже рішення про зупинення досудового розслідування є похідним від рішення про оголошення підозрюваного у розшук.
6.З огляду на викладене, захисник просив скасувати постанову детектива НАБУ ОСОБА_6 від 18 серпня 2023 року про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного, в частині зупинення досудового розслідування.
Позиція учасників у судовому засіданні
7.У судових засіданнях захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скаргу підтримали за обставин, викладених у ній. Окрім того, захист подав до слідчого судді додаткові письмові пояснення, у яких зазначив, що ОСОБА_7 не було вручено повідомлення про підозру в порядку, встановленому КПК, оскільки детектив надав лише супровідний лист без відповідних розрахункових документів та трек-номеру, що не є належним підтвердженням направлення ОСОБА_7 повідомлення про підозру, та порушує вимоги ч. 1 ст. 278 КПК. З огляду на це, захист вважав, що ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного. Захист також покликався на те, що в матеріалах кримінального провадженні відсутнє підтвердження отримання ОСОБА_7 листа з повісткою про виклик до детектива. На час оголошення ОСОБА_7 у розшук детективу було відомо його місцезнаходження, оскільки 17 серпня 2023 року про це повідомив адвокат. ОСОБА_7 мав поважні причин для неявки до детектива, а саме: (1) ОСОБА_7 тривалий час знаходиться за межами України, внаслідок догляду за матір`ю - інвалідом 2 групи; (2) залишення матері без нагляду загрожувало б її життю, та є поважною причиною неприбуття відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 138 КПК; (3) захист не оспорює факт отримання повістки про виклик на електронну пошту, водночас, це відбулось випадково, оскільки у ОСОБА_7 не було і не виникло обов`язку контролювати приватну електронну пошту, на яку можуть надійти офіційні листи. До того ж, повістка отримана несвоєчасно. Все це унеможливило прибуття ОСОБА_7 на виклик до детектива.
8.Підсумовуючи викладене, сторона захисту стверджувала, що: (1) детектив не довів належне вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру, що унеможливлює проведення будь яких подальших процесуальних дій щодо нього, як підозрюваної особи; (2) детектив не довів наявність підстави для оголошення ОСОБА_7 у розшук, оскільки ОСОБА_7 не був повідомлений про виклик до детектива на 18 серпня 2023 року у спосіб та строк, передбачений ст. 135 КПК; (3) слідчому судді не надано підтвердження отримання ОСОБА_7 електронного листа, яким надсилалась повістка про виклик; (4) причини неприбуття ОСОБА_7 на виклик детектива є поважними та відповідають пунктам 4, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 138 КПК; (5) місцезнаходження ОСОБА_7 детективу станом на 18 серпня 2023 року було достеменно відомо; (6) незаконність оголошення ОСОБА_7 у розшук не може бути підставою для зупинення досудового розслідування.
9.Детектив ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення скарги з огляду на те, що: (1) постанова належним чином мотивована; (2) повідомлення про підозру відповідно до вимог КПК надсилалось поштою, а також згідно з ч. 8 ст. 135 КПК було опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Наступного дня після публікації ОСОБА_7 надав детективу електронну пошту, на яку прокурор надіслав повідомлення про підозру. З огляду на це, ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного; (3) підставою для оголошення у розшук було те, що місцезнаходження ОСОБА_7 не було відомо, а також його неявка на виклик до детектива; (4) підставою для зупинення досудового розслідування було оголошення ОСОБА_7 у розшук, яке відбулось, на переконання детектива, обґрунтовано.
10.Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення скарги. Також зазначив, що на час здійснення виклику, місцезнаходження ОСОБА_7 органу досудового розслідування не було відоме. Водночас, була інформація щодо перетину 07 травня 2023 року ОСОБА_7 державного кордону України. Адресу проживання ОСОБА_7 на території Австрійської Республіки адвокат не повідомив. Прокурор не погоджується з твердженням адвоката щодо поважності причин неприбуття ОСОБА_7 на виклик детектива у зв`язку з хворобою його матері, позаяк медичні документи свідчать про перебування ОСОБА_8 (матері ОСОБА_7 ) на стаціонарному лікуванні у м. Відень з 21 по 27 липня 2023 року. Однак, жодних документів про перебування ОСОБА_8 у медичній установі станом на час виклику ОСОБА_7 адвокат не надав. Прокурор також зазначав, що ОСОБА_7 було достовірно відомо про повідомлення про підозру, його виклик до НАБУ та необхідність з`явитись. ОСОБА_7 покинув територію України після того, коли у цьому провадженні щодо іншої підозрюваної було обрано запобіжний захід.
Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали та положення закону, якими керувався слідчий суддя
11.Вирішуючи подану скаргу, слідчий суддя виходив із такого.
12.Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 52019000000000334.
13.У межах цього кримінального провадження заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 14 серпня 2023 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК.
14.Вручення ОСОБА_7 зазначеного письмового повідомлення про підозру було доручено прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 (далі - прокурор, САП).
15.14 серпня 2023 року прокурор ОСОБА_5 надіслав за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ) та голові об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ахматової 30» (далі - ОСББ) ОСОБА_10 (АДРЕСА_2) письмове повідомлення про підозру від 14 серпня 2023 року, що підтверджується супровідними листами № 16/1/2-19188-19 та списком рекомендованих відправлень Офісу Генерального прокурора від 15 серпня 2023 року.
16.Окрім того, 15 серпня 2023 року прокурор надіслав повідомлення про підозру та доручення на його вручення на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 16 серпня 2023 року на цю ж електронну пошту прокурор надіслав повістку про виклик ОСОБА_7 до НАБУ для допиту як підозрюваного на 09 год 00 хв 18 серпня 2023 року. У листі прокурора також зазначалось, що з повним текстом повістки про виклик ОСОБА_7 може ознайомитися за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2.
17.Захисник підозрюваного ОСОБА_7 17 серпня 2023 року звернувся до детектива НАБУ ОСОБА_6 з клопотанням, у якому просив перенести дату проведення допиту підозрюваного до завершення обставин неможливості прибуття на допит. Клопотання захисник обґрунтовував тим, що на сайті Офісу Генерального прокурора 16 серпня 2023 року розміщена повістка про виклик ОСОБА_7 на 09 год 00 хв 18 серпня 2023 року. Сама повістка датована 15 серпня 2023 року. Також, цю повістку було надіслано на електронну пошту ОСОБА_7 о 17 год 32 хв 16 серпня 2023 року. Захисник зазначав, що повістка підозрюваним була отримана 16 серпня 2023 року, тобто менше ніж за 3 дні до дня прибуття на допит. Окрім того, у клопотанні йшлося про те, що ОСОБА_7 проживає на легальних підставах в Республіці Австрія разом з матір`ю, інвалідом 2 групи, за якою здійснює догляд. Мати підозрюваного має післяінсультний стан, який несе серйозну загрозу її життю і потребує проведення операції на головному мозку.
18.З огляду на усі ці обставини, захисник ОСОБА_11 зазначав, що ОСОБА_7 з поважних причин, передбачених пунктами 4, 5 та 6 ч. 1 ст. 138 КПК не прибуде на допит до НАБУ 18 серпня 2023 року.
19.Постановою детектива НАБУ від 18 серпня 2023 року, погодженою з прокурором САП підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у розшук, а досудове розслідування у кп № 52019000000000334 зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК.
20.Згідно з цією постановою, 14 серпня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК. З метою проведення допиту ОСОБА_7 органом досудового розслідування в порядку КПК, підозрюваного викликано на 18 серпня 2023 року, однак останній на виклик не з`явився. Відповідно до даних про перетин ОСОБА_7 кордону, з території України він виїхав 07 травня 2023 року та станом на 18 серпня 2023 року не повернувся.
21.Органом досудового розслідування було вжито всіх можливих заходів стосовно виклику підозрюваного та встановлення його місцезнаходження, однак на цей час місцезнаходження ОСОБА_7 не відоме.
22.Покликаючись на положення статей 280 та 281 КПК, детектив оголосив підозрюваного ОСОБА_7 у розшук та зупинив досудове розслідування.
23.Не погоджуючись із цією постановою, сторона захисту оскаржила її в частині зупинення досудового розслідування.
24.Вирішуючи питання чи законною і обґрунтованою є оскаржувана постанова, слідчий суддя врахував, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про зупинення досудового розслідування - підозрюваним, його захисником.
25.Притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК).
26.Зі змісту ч. 1 ст. 42 КПК випливає, що підозрюваним є:
(1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру;
(2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення;
(3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак, його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте, вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
27.Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК).
28.Згідно зі ст. 277 КПК письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: (1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; (2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; (3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; (4) зміст підозри; (5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; (6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; (7) права підозрюваного; (8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
29.Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК).
30.Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
31.Особа викликається до слідчого, прокурора шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (частини 1, 2 ст. 135 КПК).
32.Насамперед, перевіряючи доводи захисту щодо не набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного, через не вручення останньому у встановленому КПК порядку письмового повідомлення про підозру, слідчий суддя виходив із такого.
33.Як зазначалося раніше, 14 серпня 2023 року прокурор ОСОБА_5 надіслав за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ) та голові ОСББ «Ахматової 30» ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 ) письмове повідомлення про підозру від 14 серпня 2023 року. Це ж повідомлення про підозру 15 серпня 2023 року прокурор надіслав на адресу електронної пошти ОСОБА_7 : ІНФОРМАЦІЯ_1 .
34.На момент надсилання повідомлення про підозру, сторона обвинувачення володіла інформацією про те, що 07 травня 2023 року ОСОБА_7 виїхав з території України та станом на 18 серпня 2023 року не повернувся.
35.Отже, станом на день складання та надсилання повідомлення про підозру, місцезнаходження ОСОБА_7 органу досудового розслідування не було відоме.
36.Стаття 42 КПК пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме із вжиттям заходів з вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним його отриманням. Тому, слідчий суддя вважає, що той факт, що поштові відправлення, у яких містилось письмове повідомлення про підозру, котрі надсилались прокурором за місцем проживання ОСОБА_7 та голові ОСББ для передачі підозрюваному згодом повернулись без вручення їх адресатам, не має вирішального значення, позаяк прокурор вжив усіх можливих та доступних заходів для вручення підозри.
37.З цих підстав, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного, адже щодо нього 14 серпня 2023 року уповноваженою особою було складене повідомлення про підозру, однак це повідомлення не було вручене безпосередньо ОСОБА_7 у день його складання, позаяк прокурор не встановив його місцезнаходження. Попри це, прокурор у спосіб, передбачений КПК вжив усіх доступних йому заходів для вручення ОСОБА_7 письмового повідомлення про підозру.
38.Окрім того, слідчий суддя відхиляє доводи захисників про те, що ОСОБА_7 не отримував на свою електронну пошту повідомлення про підозру від 14 серпня 2023 року. На переконання слідчого судді, яке ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 14 серпня 2023 року було надіслано прокурором 15 серпня 2023 року на електронну пошту підозрюваного: ІНФОРМАЦІЯ_1 На цю ж адресу електронної пошти, 16 серпня 2023 року була надіслана повістка про виклик ОСОБА_7 на допит. Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_11, звертаючись із клопотанням про перенесення допиту з 18 серпня 2023 року на іншу дату, визнав, що підозрюваний отримав на свою електронну пошту повістку про виклик. З огляду на що, сумнівними є твердження сторони захисту про неотримання ОСОБА_7 письмового повідомлення про підозру, надісланого прокурором на цю ж адресу електронної пошти.
39.Слідчий суддя вважає, що така позиція сторони захисту пояснюється намаганням у такий спосіб уникнути притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності або ж якомога далі відтермінувати цей момент.
40.Оскільки раніше слідчий суддя дійшов висновку про набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного, далі буде перевірено, чи підставно детектив оголосив підозрюваного у розшук та зупинив досудове розслідування.
41.Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
42.Отже, підставами для оголошення підозрюваного у розшук є наступні обставини:
(1)місце знаходження підозрюваного невідоме;
(2)підозрюваний виїхав на тимчасово окуповану територію України;
(3)підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України;
(4)підозрюваний перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.
43.Слід зауважити, що використання законодавцем у ч. 1 ст. 281 КПК сполучників «та/або» означає, що для оголошення підозрюваного у розшук, наведені вище обставини можуть існувати як кожна окремо (підозрюваний виїхав на тимчасово окуповану територію України), так і в поєднанні одна з одною (підорюваний, який належним чином повідомлений про виклик до слідчого перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин, а його місце знаходження невідоме).
44.Зіставляючи обставини, наведені у ч. 1 ст. 281 КПК із тими, про які йдеться в оскаржуваній постанові, в частині обґрунтування детективом необхідності оголошення ОСОБА_7 у розшук, слідчий суддя вважає, що підозрюваного цілком обґрунтовано оголошено у розшук, адже станом на час винесення постанови місцезнаходження ОСОБА_7 органу досудового розслідування не було відомо. У судовому засіданні захисники не змогли назвати конкретне місце перебування підозрюваного, оскільки таке їм невідоме, зазначали лише, що підозрюваний проживає в Австрії.
45.Слідчий суддя відкидає, як необґрунтовані посилання сторони захисту на начебто обізнаність детектива про фактичне місцезнаходження ОСОБА_7 . Такі твердження захисту не відповідають дійсності, позаяк під місцезнаходженням особи, слід розуміти конкретне місце, у якому вона знаходиться (адреса проживання, або установи, в якій особа утримується чи перебуває тощо). Натомість, зазначення у клопотанні про перенесення допиту того, що ОСОБА_7 на легальних підставах проживає в Республіці Австрія, не означає інформування детектива про місцезнаходження підозрюваного.
46.У цьому контексті, слідчий суддя зауважує, що у договорі про надання правової (правничої) допомоги № 18/8 від 18 серпня 2023 року не зазначено місцезнаходження ОСОБА_7 (адреса його перебування чи проживання), водночас такі дані щодо АО «КЛОЧКОВ ТА ПАРТНЕРИ» у договорі містяться.
47.Отже, очевидним для слідчого судді є намагання сторони захисту, з метою, зазначеною у п. 39 ухвали приховати фактичне місцезнаходження підозрюваного.
48.Щодо причин, у зв`язку із якими ОСОБА_7 не прибув до НАБУ на допит, слідчий суддя зазначає таке.
49.Обґрунтовуючи свою позицію щодо поважності причин неприбуття підозрюваного на допит до НАБУ 18 серпня 2023 року, захисник ОСОБА_11 у клопотанні про перенесення допиту, а захисник ОСОБА_3 у скарзі, а також в усних та письмових поясненнях, покликались на 3 обставини, а саме, на те, що: (1) підозрюваний тривалий час відсутній за місцем проживання, що підтверджується видом на проживання в Республіці Австрія (п. 4. ч. 1 ст. 138 КПК); (2) прибуттю підозрюваного перешкоджала серйозна загроза життю його матері, що підтверджується медичними документами (п. 6 ч. 1 ст. 138 КПК); (3) підозрюваний несвоєчасно одержав повістку про виклик, що підтверджується листуванням з органом досудового розслідування та розміщенням повістки на сайті Офісу Генерального прокурора (п. 7 ч. 1 ст. 138 КПК).
50.Оцінюючи ці доводи, слідчий суддя, насамперед бере до уваги те, що положення ст. 138 КПК визначають поважні причини неприбуття особи на виклик, тобто ті обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик. Обґрунтовуючи твердження щодо поважності причин неприбуття на виклик, особа має надати на їх підтвердження належні докази.
51.Тобто, покликаючись на те, що ОСОБА_7 не прибув на виклик до детектива з наведених у п. 49 ухвали причин, сторона захисту мала б обґрунтувати те, чому конкретно зазначені обставини об`єктивно перешкоджали підозрюваному прибути до НАБУ для допиту. Адже, саме по собі проживання певний час ОСОБА_7 в Австрії та його відсутність з травня місяця за місцем проживання в Україні однозначно не є обставиною, яка об`єктивно перешкоджає його з`явленню на виклик.
52.Це ж стосується і посилань сторони захисту на хворобу матері. Слідчому судді, як, власне, і детективу НАБУ не надано доказів того, що хвороба матері ОСОБА_7 перешкоджала йому прибути на допит до НАБУ. До того ж, захисники на підтвердження своїх доводів подали детективу та слідчому судді здебільшого копії документів, не перекладених на українську мову. Тому, зміст цих документів є незрозумілим, а їх достовірність не підтверджена оригіналами документів, або належним чином засвідченими копіями.
53.Слідчий суддя погоджується зі стороною захисту у тому, що згідно з ч. 9 ст. 135 КПК особа має отримати повістку не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. Такий строк законодавець вважає достатнім для того, щоб особа змогла підготуватись та прибути за викликом.
54.Водночас, помилковою, на переконання слідчого судді є правова позиція сторони захисту, згідно з якою отримання повістки у строк, який є меншим за строк, передбачений ч. 9 ст. 135 КПК не створює у підозрюваного обов`язку прибути на виклик.
55.Відповідно до ч. 1 ст. 133 КПК слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
56.Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК).
57.Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК підозрюваний зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
58.Очевидно, що одержання особою повістки про виклик менш ніж за три дні до дня виклику, не є автоматичною поважною причиною неприбуття на виклик, оскільки не завжди особі необхідно аж три дні для підготовки та прибуття на виклик і навпаки, трапляються випадки, коли повістка одержується особою заздалегідь, проте з об`єктивних причин (відсутність транспортного сполучення) особа не може прибути на виклик. В останньому випадку, особа має підтвердити належними доказами неможливість з об`єктивних причин прибути на виклик.
59.Підсумовуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що підозрюваний, отримавши повістку, зобов`язаний прибути за викликом до слідчого. Жодна норма КПК не дає підстав вважати, що у підозрюваного виникає обов`язок прибувати на виклик лише у разі, якщо повістку він отримав не менше ніж за три дні до дня, коли він зобов`язаний прибути за викликом. Водночас, якщо підозрюваний внаслідок несвоєчасного одержання повістки об`єктивно не має змоги прибути у призначений строк, він зобов`язаний заздалегідь повідомити про це слідчого. У цьому разі, за умови доведення того, що несвоєчасне одержання повістки унеможливило прибуття на виклик, ця обставина може бути визнана поважною відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 138 КПК.
60.Водночас, підозрюваний ОСОБА_7, отримавши 16 серпня 2023 року повістку про виклик на 18 серпня 2023 року, на допит до НАБУ не прибув, а його захисник ОСОБА_11 у клопотанні від 17 серпня 2023 року про перенесення допиту, обмежився констатацією того, що підозрюваний одержав повістку несвоєчасно, що на його думку, є поважною причиною неприбуття на виклик.
61.Слідчий суддя не погоджується із цим, адже як зазначалося вище, для того, щоб причина, з якої особа не прибула на виклик вважалась поважною, така причина має об`єктивно перешкоджати своєчасному прибуттю на виклик (підтверджена належним чином неможливість прибути, зокрема через відсутність квитків на транспорт, яким особа може дістатися до місця виклику тощо).
62.Разом із тим, сторона захисту ні у клопотанні про перенесення допиту, ні у судовому засіданні не покликалась на те, що ОСОБА_7 мав намір прибути на виклик, проте, через несвоєчасне одержання повістки, він не мав достатнього часу для підготовки та безпосереднього прибуття до НАБУ, у тому числі через відсутність зручного транспортного сполучення або квитків на відповідний транспорт.
63.З огляду на це, слідчий суддя вважає, що хоча повістка про виклик на допит була надіслана детективом та одержана підозрюваним менше ніж за три дні до дня виклику, сторона захисту не довела, що ця обставина сама по собі є поважною причиною неприбуття.
64.Оцінюючи інші доводи підозрюваного та його захисників, слідчий суддя виходив з усталеної практики ЄСПЛ щодо мотивування судового рішення. Так, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, § 58). Суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання (рішення у справі Van de Hurk проти Нідерландів, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (рішення у справі Boldea проти Румунії, §30).
65.Слід зауважити, що під час розгляду клопотання, підозрюваний та захисники наводили й інші аргументи, які жодним чином не свідчать про помилковість висновків, до яких дійшов слідчий суддя у цій ухвалі. Водночас, розглядаючи це клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
66.Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
67.Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частини 1, 2, 6 ст. 22 КПК).
68.Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
69.Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.
70.Попри те, що слідчий суддя створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав, сторона захисту не довела обставин, на які покликалась, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_3 на постанову детектива НАБУ ОСОБА_6 від 18 серпня 2023 року про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного, в частині зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000334 від 17 квітня 2019 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1