- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Павлишин О.Ф.
Cправа №991/6839/23
Провадження №11-сс/991/583/23
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 серпня 2023 року щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця у м. Олександрія Кіровоградської області, такого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України,
у кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18 травня 2023 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.08.2023 відмовлено у задоволенні скарги.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки, викладені у її тексті не відповідають фактичним обставинам справи.
Посилається на те, що слідчим суддею:
1. не враховано вчинення ОСОБА_5 лише двох дій для реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» (далі - Постанова КМУ №95 від 21.02.2017, Постанова), які виразились у підписанні Наказу №271 та Довіреності на ім`я директора департаменту нафтогазового комплексу ОСОБА_8, яка видавалась в межах реалізації Постанови КМУ №95 від 21.02.2017, де ОСОБА_8 був наділений відповідними повноваженнями для реалізації цієї Постанови. На підставі вказаної Постанови ОСОБА_8 виконав надані йому повноваження у свій дискреційний спосіб під контролем та із залученням інших посадових осіб Міненерго, визначених Наказом №271;
2. не враховано відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_5, у вигляді підписання Наказу №271 Міненерговугілля, Довіреності на ім`я ОСОБА_8, настанням наслідків реалізації Постанови КМУ №95 від 21.02.2017;
3. не надано оцінки відсутності доказів, які підтверджують правову кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ст.364 КК України;
4. не враховано, що відсутні докази щодо обґрунтованості підозри про вчинення кримінального правопорушення.
Просить:
1. скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.08.2023;
2. постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу адвоката ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 01.02.2023 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 16.05.2023 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18.05.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України;
3. скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 01.02.2023 у кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18.05.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України;
4. скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 16.05.2023 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18.05.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України;
5. зобов`язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18.05.2023 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, а також відомостей щодо набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор ОСОБА_7 зазначає, що у кримінальному провадженні існують факти та обставини, підтверджені достатніми на цій стадії доказами, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваним могло бути вчинене інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, що свідчить про те, що повідомлена підозра є обґрунтованою, а оскаржуване рішення слідчого судді ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, правильно оціненими судом, містить належні і достатні мотиви для його ухвалення.
Просить ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.08.2023 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали вимоги своєї апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6, прокурора ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367 КК України.
У межах кримінального провадження №62021000000000160 від 22.02.2021 ОСОБА_5 01.02.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
У подальшому, 16.05.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України.
03.08.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга захисника.
Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов до таких висновків:
1. скаргу подано після спливу двох місяців, що відповідає вимогам, встановленим п.10 ч.1 ст.303 КПК України;
2. доводи сторони обвинувачення, про те, що надані матеріали стверджують наявність в діях підозрюваного ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КПК України, не є вочевидь необґрунтованими та вимагають перевірки обставин укладення додаткових угод, що призвели до завдання збитків державі;
3. підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують ОСОБА_5 з кримінальним правопорушенням на цьому етапі досудового розслідування. У подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні;
4. наведені у повідомленні про підозру обставини вказують на причетність ОСОБА_5 до подій, що досліджуються у кримінальному провадженні, та відповідно до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, що виправдовує подальше розслідування;
5. правильність кваліфікації дій підозрюваного, так як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду і не підлягають вирішенню на досудовому провадженні;
6. захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру від 01.02.2023 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 16.05.2023 вручені за відсутності достатніх підстав для підозри;
7. інші обставини, на які посилається захисник, також не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю слідчого судді.
Перевіривши рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді відповідають встановленим обставинам та положенням закону.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Однак воно висвітлене у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що підлягає застосуванню українськими судами.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011).
Від фактів, які є причиною виникнення підозри не вимагається такого ж рівня переконливості, як від тих, що є необхідними для висунення обвинувачення чи обґрунтування обвинувального вироку. Крім того, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно з повідомленням про підозру від 01.02.2023 ОСОБА_5 підозрювався за ч.2 ст.367 КК України у неналежному виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні службової недбалості.
Відповідно до повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 16.05.2023 ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для виправдання подальшого розслідування з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри, колегія суддів вважає, що у слідчого судді були підстави для висновку про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.
Тому передчасним є твердження апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не враховано, що відсутні докази щодо обґрунтованості підозри про вчинення кримінального правопорушення, саме, що вчинення ОСОБА_5 лише двох дій для реалізації Постанови КМУ №95 від 21.02.2017, які виразились у підписанні Наказу №271 та Довіреності на ім`я директора департаменту нафтогазового комплексу ОСОБА_8, яка видавалась в межах реалізації Постанови КМУ №95 від 21.02.2017, де ОСОБА_8 був наділений відповідними повноваженнями для реалізації цієї Постанови та на підставі вказаної Постанови виконав надані йому повноваження у свій дискреційний спосіб під контролем та із залученням інших посадових осіб Міненерго, визначених Наказом №271.
До скарги захисником долучені, зокрема, копії таких матеріалів: витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №62023000000000400; повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 01.02.2023; повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 16.05.2023; висновку Міністерства юстиції України за результатами правової експертизи до проекту постанови Кабінету міністрів України «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем» від 08.02.2017; довідки про погодження постанови Кабінету міністрів України «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових»; постанови про визначення складу слідчої групи від 31.05.2023 у кримінальному провадженні №62023000000000400 від 18.05.2023; листа ДБР про направлення матеріалів кримінального провадження №62023000000000400 від 18.05.2023 до НАБУ; постанови про визначення підслідності від 19.05.2023 кримінального провадження №62023000000000400; довіреності на ОСОБА_8, підписаної ОСОБА_5, Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №271 від 13.04.2017 з аркушем погодження; листів НАБУ; протоколу наради Міненерговугілля щодо найскорішого вирішення питання оплати коштів за експлуатацію складових газорозподільних систем, що належать державі на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» від 20.03.2018; протоколу наради Міненерговугілля щодо обговорення спільних дій для невідкладного виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» від 26.04.2017; листа НКРЕКП до Міністерства енергетики та вугільної промисловості №3257/16/718 від 03.04.2018.
Разом із тим, жоден з вищевказаних доказів не спростовує існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Із огляду на це помилковими є доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не враховано відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_5, у вигляді підписання Наказу №271 Міненерговугілля, Довіреності на ім`я ОСОБА_8, настанням наслідків реалізації Постанови КМУ №95 від 21.02.2017.
Оскільки на цій стадії встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, що виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку встановлення вини конкретної особи, а також, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, покликання апеляційної скарги на те, що слідчим суддею не надано оцінки відсутності доказів, які підтверджують правову кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ст.364 КК України, є неспроможними.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що за наведених обставин слідчий суддя постановив правильне рішення про залишення без задоволення скаргу захисника. Відтак, безпідставним є покликання апеляційної скарги на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки, викладені у її тексті не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.376, 404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 серпня 2023 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3