Документ № 114157335

Справа № 991/8406/23

Провадження 1-кс/991/8462/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисників - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скаргу адвоката ОСОБА_5, яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6, на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 07.09.2023 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга (далі - Скарга), у якій захисник просить скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_7 від 07.09.2023 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 (далі - Кримінальне провадження). В подальшому, від адвоката надійшли додаткові письмові пояснення до Скарги.

Скарга, з урахуванням додаткових письмових пояснень, мотивована тим, що в рамках Кримінального провадження, досудове розслідування в якому здійснюється детективами НАБУ, зокрема, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, детективом НАБУ ОСОБА_7 винесена постанова від 07.09.2023 про зупинення досудового розслідування у Кримінальному провадженні на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України (постановами оголошено підозрюваних ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у міжнародний розшук) та п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України (направлення запитів про міжнародну правову допомогу (далі - МПД) до компетентних органів Держави Ізраїль, Співдружності Домініки, Швейцарської Конфедерації, Республіки Панама), яка, на думку сторони захисту є незаконною, безпідставною та підлягає скасуванню з огляду на наступне:

-вказані у постанові підстави для зупинення досудового розслідування протягом тривалого часу не змінюються, з вказаних підстав досудове розслідування зупинялося неодноразово, про що свідчать відповідні постанови;

-НАБУ відомо про місце проживання підозрюваних за кордоном, докази переховування підозрюваних від органу досудового розслідування та суду відсутні, що свідчить про відсутність підстав для оголошення їх у розшук. До оголошення ОСОБА_6 у розшук сторона обвинувачення не вжила заходів щодо встановлення її місцезнаходження, відсутні докази направлення підозрюваній повісток про виклик в порядку ч.7 ст. 135 КПК України. Стосовно підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, а тому зупинення досудового розслідування з підстав оголошення їх у розшук є незрозумілим. Постанова про оголошення у розшук за відсутності відомостей про внесення публікації до бази даних Інтерполу не є достатньою аби вважати підозрюваних оголошеними у міжнародний розшук;

-відсутні докази на підтвердження направлення вищевказаних запитів та прийняття їх до виконання. Документи, які необхідно отримати від компетентних органів Держави Ізраїль за результатом виконання запиту про МПД щодо місця реєстрації та проживання ОСОБА_6 на території Держави Ізраїль, вже наявні у розпорядженні сторони обвинувачення. У постанові не зазначено які процесуальні дії необхідно провести за участі ОСОБА_6 у межах міжнародного співробітництва на території Держави Ізраїль, яке доказове значення мають результати проведення таких процесуальних дій. Допит ОСОБА_6 в порядку МПД не може бути використаний як доказ у суді у відповідності до положень ч.4 ст. 95 КПК України. Інші запити про МПД взагалі не стосуються ОСОБА_6, що є підставою для виділення матеріалів досудового розслідування щодо неї в окреме провадження згідно ч. 3 ст. 280 КПК України;

-постанова не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України: не містить мотивів її прийняття, оскільки відсутні відомості щодо причин неможливості здійснення досудового розслідування за відсутності результатів запитів про МПД;

-постанова порушує право підозрюваної на розумні строки проведення досудового розслідування;

-судова практика свідчить про задоволення відповідних скарг за вищенаведених підстав.

Представники особи, в інтересах якої подано Скаргу, - адвокати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні Скаргу підтримали у повному обсязі та просили задовольнити з викладених у ній підстав.

Від детектива ОСОБА_7 надійшли письмові заперечення, у яких він просить відмовити у задоволенні Скарги з наступних підстав: (1) рішення про зупинення досудового розслідування прийнято у зв`язку із наявністю правових підстав, які йому передували, а саме: постановами детектива НАБУ ОСОБА_10 від 26.02.2020 р. підозрювану ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук, постановою детектива НАБУ ОСОБА_11 від 31.07.2023 підозрюваного ОСОБА_9 оголошено у міжнародний розшук (п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України), а також у зв`язку із необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва 28.05.2020 р. направлено запит про міжнародну правову допомогу до компетентного органу Держави Ізраїль, 24.06.2022 - до компетентних органів Співдружності Домініки, 29.08.2022 - до компетентного органу Швейцарської Конфедерації, які є достатніми для прийняття рішення про зупинення досудового розслідування, при цьому прийняття відповідного рішення перебуває в межах дискреційних повноважень детектива/прокурора; (2) сторона обвинувачення не виділяла матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_6, оскільки це могло негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду; (3) на даний час досудове розслідування не завершено, відповіді на запити про надання міжнародної правової допомоги наразі відсутні, розголошення змісту таких запитів може зашкодити досудовому розслідуванню на даній стадії, що свідчить про обґрунтованість постанови в частині не відображення мети скерування відповідних запитів; (4) та обставина, що досудове розслідування зупинялося декілька разів з аналогічних підстав, а також доводи сторони захисту щодо довготривалого строку здійснення досудового розслідування не свідчить про незаконність оскаржуваної постанови. Зазначив, що у постанові допущена технічна помилка щодо наявності необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва на території Республіка Панама. Просив Скаргу розглянути без участі сторони обвинувачення.

Дослідивши Скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).

Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження (п.5 ч.1 ст. 3 КПК України).

Статтею 280 КПК України передбачено підстави та порядок зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене у разі, якщо наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 4 ст. 280 КПК України).

Частиною 5 статті 110 КПК України встановлено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_9, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КПК України, ОСОБА_12, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 382 КПК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 209, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 382 КПК України,, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.1 ст. 387 КПК України.

07.09.2023 детективом ОСОБА_7 винесено постанову про зупинення досудового розслідування у Кримінальному провадженні, яка є предметом оскарження (далі - Постанова).

Зі змісту Постанови вбачається, що для прийняття рішення про зупинення досудового розслідування стали наступні підстави:

-постановами детектива НАБУ ОСОБА_10 від 26.02.2020 р. підозрювану ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук, постановою детектива НАБУ ОСОБА_11 від 31.07.2023 підозрюваного ОСОБА_9 оголошено у міжнародний розшук;

-28.05.2020 р. до компетентного органу Держави Ізраїль направлено запит про міжнародну правову допомогу з метою перевірки можливого перебування підозрюваної ОСОБА_6 на території Держави Ізраїль, та щодо проведення в межах міжнародного співробітництва процесуальних дій за участі підозрюваної ОСОБА_6, відповідь на який на даний час не отримано;

-24.06.2022 та 29.08.2022 до компетентних органів Співдружності Домініки та до компетентного органу Швейцарської Конфедерації відповідно направлені запити про міжнародну правову допомогу щодо виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва на території вказаних держав з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, у Постанові детектив зазначив, що незастосування у цьому випадку положення закону про зупинення досудового розслідування призведе до невиправданого витрачання його строків та подальшого їх закінчення, що з урахуванням положень ч.2 ст. 223 КПК України щодо заборони проведення слідчих (розшукових) дій після закінчення строків досудового розслідування унеможливіть досягнення завдань кримінального провадження.

Таким чином, у Постанові зазначено обставини, які стали підставами для зупинення досудового розслідування, та такі підстави передбачені законом у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України та п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, а також зазначено мотиви прийняття постанови.

Крім того, Постанова відповідає вимогам статті 110 КПК України, зокрема, містить вступну частину, прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову, мотивувальну частину, яка містить відомості про підстави для прийняття відповідного рішення, що зазначені вище, резолютивну частину, яка містить відомості про зміст прийнятого процесуального рішення, підпис особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, підпис особи, яка погодила прийняте рішення.

Доводи сторони захисту про те, що Постанова не містить належного обґрунтування підстав зупинення досудового розслідування, у зв`язку з чим не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, відхиляються слідчим суддею, оскільки ані статтею 110 КПК України, ані ч. 4 ст. 280 КПК України не передбачено такої вимоги до змісту постанови як обґрунтування обставин, які стали підставами для прийняття постанови, зокрема, підставами для зупинення досудового розслідування.

Частина 5 ст. 110 КПК України встановлює вимогу про необхідність зазначення що саме стало підставою для прийняття відповідної постанови.

Прийняття рішення про необхідність проведення тих чи інших слідчих/процесуальних дій (оголошення у розшук особи, направлення запитів про міжнародну правову допомогу) під час досудового розслідування перебуває в межах дискреційних повноважень слідчого/прокурора, який є самостійним у своїй процесуальній діяльності (ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України).

За такого, слідчий суддя при розгляді скарги на рішення про зупинення досудового розслідування не уповноважений надавати оцінку обґрунтованості та законності прийнятих рішень, зокрема, що передувало прийняттю таких рішень (про оголошення особи у розшук, щодо необхідності направлення запитів про міжнародну правову допомогу), які стали підставою для прийняття рішення про зупинення досудового розслідування та винесення Постанови. Факт існування відповідних підстав та їх відображення у Постанові свідчить про те, що рішення про зупинення досудового розслідування прийнято у відповідності до положень закону.

Пункт 2 ч. 1 ст. 280 КПК України чітко регламентує, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо оголошено в розшук підозрюваного.

Чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України). Факт оголошення особи у розшук (міжнародний розшук як один з різновидів розшуку) підтверджується окремою постановою слідчого (детектива).

Таким чином, у даному випадку доказом того, що така підстава для зупинення досудового розслідування (оголошення в розшук підозрюваних ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ) дійсно існує з огляду на положення ст.ст. 110, 281 КПК України є постанова слідчого/прокурора про оголошення у розшук.

Як встановлено в ході судового розгляду і сторонами не заперечувався цей факт постановами детектива НАБУ ОСОБА_10 від 26.02.2020 р. підозрювану ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_8 оголошено в міжнародний розшук, постановою детектива НАБУ ОСОБА_11 від 31.07.2023 підозрюваного ОСОБА_9 оголошено у міжнародний розшук.

Фактично, винесення вказаних постанов свідчить про те, що вказаних осіб оголошено у міжнародний розшук, саме цей факт свідчить про існування передбаченої законом підстави для зупинення досудового розслідування.

Частина 3 ст. 281 КПК України передбачає, що у подальшому оголошений розшук здійснюється за відповідним доручення, але поняття «здійснення розшуку» не є тотожним поняттю «оголошення розшуку» за змістом статті 281 КПК України. Розшук здійснюється після його оголошення, при чому здійснення розшуку стосується вирішення організаційних питань, які вирішуються після його оголошення. Подальше скерування зазначеної постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації міжнародного розшуку підозрюваної є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.

Вказану правову позицію підтверджує зміст ст. 281 КПК України, яка визначає загальні правила оголошення у розшук і здійснення розшуку.

При цьому, слідчий (детектив) вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.

Положення «Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол», затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020 Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, визначають, що однією з цілей міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу є установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються. При цьому не зазначається, що виключно вказана Інструкція регулює питання встановлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, зокрема оголошено їх міжнародний розшук.

Крім того, КПК України не обмежує поняття міжнародного розшуку тільки міжнародним розшуком з використанням інформаційної системи Інтерполу.

Так, за змістом статті 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи ще не свідчить про те, що особа не оголошена у міжнародний розшук, а може свідчити, що такий розшук не здійснюється цією організацією, але у цьому випадку компетентні органи відповідної країни для здійснення розшуку мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод.

Міжнародна організація кримінальної поліції Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.

Відсутність відомостей про скерування детективом постанов про оголошення у міжнародний розшук підозрюваних ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до організації Інтерпол, як і відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук цих осіб, не свідчить про те, що підозрювані не оголошені у міжнародний розшук, оскільки з наявністю/відсутністю такої інформації КПК України не пов`язує можливість/неможливість оголошення особи у розшук (міжнародний розшук).

Оскільки, детективами винесено постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваних ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, то можна зробити висновок, що останніх оголошено у міжнародний розшук, та така підстава для зупинення досудового розслідування передбачена у ч. 1 ст. 280 КПК України.

Крім того, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

Аналіз зазначеної норми процесуального закону дає підстави зробити висновок, що оголошення у розшук підозрюваного здійснюється у разі, якщо він не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, за умови його належного повідомлення про такий виклик, і наявності однієї з наступних умов:

1) якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме;

2) підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України;

3) підозрюваний виїхав та/або перебуває за межами України.

При цьому, термін "місцезнаходження" згадується тільки у першій умові.

Абзацем 2 ч. 1 ст. 281 КПК України передбачено, що до оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Таким чином, системний аналіз положень ч.1 ст.218 КПК України дає підстави зробити висновок, що слідчий/прокурор повинен вжити заходів щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного до оголошення його у розшук у разі, якщо місцезнаходження підозрюваного на неокупованій території Україні невідомо. А у разі, якщо підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України, прокурор/слідчий таких заходів вживати не зобов`язані.

Такий висновок цілком логічно співвідноситься з можливостями слідчого/прокурора встановлювати місцезнаходження підозрюваного шляхом проведення слідчих (розшукових) дій на неокупованій території України і відсутності таких можливостей на тимчасово окупованій території України або за її межами до оголошення підозрюваного у міжнародний або міждержавний розшук.

Матеріалами справи (супровідний лист № 10-145/18765 від 28.05.2020, супровідний лист № 10-013/10346 від 24.06.2022, супровідний лист № 10-145/15181 від 29.08.2022, а також реєстрами/списками поштових відправлень, т.2 а. 6-23) підтверджується, що запити про міжнародну правову допомогу було скеровано для організації їх виконання до компетентних органів Держави Ізраїль, Співдружності Домініки, Швейцарської Конфедерації.

Зазначене свідчить про те, що вказані запити складені в рамках Кримінального провадження та направлені для виконання до компетентних органів іноземних країн з метою виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. На даний час відповідь на ці запити органом досудового розслідування не отримано.

Доводи сторони захисту про те, що Постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки у ній не зазначено якими документами підтверджується, що такі запити направлено до компетентних органів іноземних країн та що такі запити прийняті до виконання, не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки положеннями КПК України не передбачено серед вимог, які встановлені до змісту рішень слідчого/прокурора, необхідність зазначати таку інформацію.

При цьому, відсутність доказів направлення, прийняття до виконання запитів про МПД не є підставою для скасування Постанови.

Постанова прийнята у зв`язку з тим, що у Кримінальному провадженні оголошено у розшук підозрюваних та наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, та у відповідності до ч. 5 ст. 110 КПК України детективом у Постанові зазначено відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови - наявність постанов про оголошення у міжнародний розшук підозрюваних ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та направлення запитів про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Держави Ізраїль, Співдружності Домініки, Швейцарської Конфедерації, у яких ставиться питання про виконання певних слідчих та інших процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, що в повному обсязі відповідає вимогам, які встановлені ч. 5 ст. 110 КПК України до змісту постанови.

При цьому, у Постанові обґрунтовано обставини, які стали підставою для зупинення досудового розслідування, в тій мірі, що є необхідним з урахуванням встановлених КПК України вимог.

Наявність у Постанові передбачених законом підстав для зупинення досудового розслідування з урахуванням відповідності Постанови формальним вимогам, зазначеним у ч.5 ст. 110 КПК України, щодо структури, форми, змісту, є достатнім аби дійти висновку про її законність та обґрунтованість.

Щодо доводів захисника про те, що положення ст.ст. 28, 280, 283 КПК України у своїй сукупності покладають на прокурора обов`язок виділити досудове розслідування стосовно підозрюваних, яких стосуються підстави зупинення досудового розслідування, та зупинити його стосовно цих підозрюваних, як таких, що перебувають в розшуку та відносно яких здійснюється запит про міжнародну правову допомогу, до яких, на думку сторони захисту, ОСОБА_6 не відноситься, слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч. 3, 4 ст. 217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Детектив у своїх письмових запереченнях зазначив, що виділення матеріалів досудового розслідування щодо підозрюваної в окреме провадження може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду, оскільки за версію органу досудового розслідування дії підозрюваних у Кримінальному провадженні є взаємопов`язаними, в ході досудового розслідування встановлюються обставини протиправної діяльності, здійсненої за попередньою змовою групою осіб, зокрема, підозрюваних у Кримінальному провадженні. За такого, відповідні доводи сторони захисту відхиляються слідчим суддею.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, підстави зупинення досудового розслідування у Кримінальному провадженні безпосередньо стосуються підозрюваної ОСОБА_6, оскільки відносно неї винесена детективом і діє постанова про оголошення у міжнародний розшук, а також направлено запит про МПД до компетентних органів Держави Ізраїль щодо отримання інформації щодо місця проживання/перебування (реєстрації) ОСОБА_6 на території Держави Ізраїль, та проведення за її участі процесуальних дій.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зазначені у ст. 91 КПК України, зокрема, підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України). Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ч. 1 ст. 92 КПК України). Докази можуть бути одержані на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження (ч. 4 ст. 93 КПК України).

З огляду на зміст Постанови, з метою повного всебічного та об`єктивного з`ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, у тому числі, для підтвердження відомостей, отриманих на підставі вже здобутих доказів у Кримінальному провадженні, зокрема, щодо причетності ОСОБА_6 до інкримінованих їй злочинів, органом досудового розслідування направлені відповідні запити, задля отримання якомога більше доказів, які в своїй сукупності нададуть можливість підтвердити або спростувати обставини вчинення кримінального правопорушення, які встановлені/встановлюються у Кримінальному провадженні та підлягають доказуванню.

Таким чином, звертаючись із запитами про МПД до компетентних органів іноземних держав орган досудового розслідування реалізує своє право на збирання доказів. Чи будуть такі докази належними, допустимими та достовірними буде вирішувати суд під час судового розгляду у випадку направлення обвинувального акту до суду.

Та обставина, що стосовно підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування, не свідчить про незаконність Постанови та необхідність її скасування, а тому такі доводи сторони захисту є необґрунтованими з огляду на наступне.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 218 КПК України орган досудового розслідування наділений можливістю встановлювати місцезнаходження підозрюваного шляхом проведення слідчих (розшукових) дій на неокупованій територій Україні, при цьому така можливість відсутня на тимчасово окупованій території України або за її межами до оголошення підозрюваного у міжнародний або міждержавний розшук.

Згідно положень ст. 297-1 КПК України прийняття рішення про оголошення у міжнародний розшук підозрюваного є передумовою звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про отримання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно такого підозрюваного. Таким чином, оголошення у міжнародний розшук підозрюваного та здійснення спеціального досудового розслідування відносно цього підозрюваного не є взаємовиключними обставинами.

За відсутності постанови про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук отримання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування відносно цього підозрюваного є неможливим.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється щодо підозрюваного, який ухиляється від явки на виклик слідчого/прокурора без поважної причини більш як два рази та оголошений у міжнародний розшук (ч.5 ст. 139, ст. 297-1 КПК України), задля забезпечення здійснення швидкого досудового розслідування Кримінального провадження (виконання всіх необхідних слідчих та процесуальних дій з метою отриманні доказів на підтвердження існування обставин, які підлягають доказуванню) на засадах законності за відсутності підозрюваного, місцезнаходження якого невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України.

Зупинення досудового розслідування з підстав оголошення у розшук підозрюваного, у тому числі, стосовно якого здійснюється спеціальне досудове розслідування, обумовлено тим, що всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких було необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку такого підозрюваного, органом досудового розслідування вже виконані, однак досудове розслідування неможливо завершити за відсутності підозрюваного у зв`язку із необхідністю проведення певних процесуальних дій за його участі або з інших законних підстав. У такому випадку розшук цієї особи продовжується здійснюватися, а досудове розслідування зупиняється задля запобігання невиправданому витрачанню його строків.

Надання на підставі ухвали суду дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного, якого оголошено у міжнародний розшук, не виключає можливість прийняття рішення про зупинення досудового розслідування з підстав оголошення цього підозрюваного у розшук. Відповідні рішення приймаються з різних підстав та переслідують різну мету.

Детективом при винесення Постанови дотримано вимог ч.5 ст. 110, ст. 280 КПК України, а за такого відсутні підстави для її скасування.

Доводи сторони захисту про затягування строків досудового розслідування внаслідок його тривалого зупинення не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови та не є підставою для її скасування, оскільки питання про розумність строків досудового розслідування забезпечується шляхом застосування положень ст.28 та ч.1 ст.114 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Посилання сторони захисту на інші судові рішення, в яких викладені висновки щодо змісту постанови про зупинення досудового розслідування кримінального провадження та які відомості така постанова має містити, обставини, які мають бути предметом перевірки, яка здійснюється слідчим суддею під час розгляду скарги на відповідну постанову, не беруться до уваги, оскільки наведені висновки не мають обов`язкового характеру для слідчого судді, який розглядає скаргу.

Крім того, у КПК України відсутні вимоги, які встановлюються саме до змісту постанови про зупинення досудового розслідування кримінального провадження. Стаття 110 КПК України встановлює єдині вимоги до змісту процесуального рішення слідчого, прокурора, яке приймається у формі постанови, та такі вимоги мають бути застосовані слідчим/прокурором при прийнятті ними постанов з будь-яких питань. Оскаржувана Постанова відповідає вимогам, які передбачені ст. 110 КПК України, що свідчить про відсутність підстав вважати її незаконною та необґрунтованою.

Доводи сторони захисту щодо закінчення строку досудового розслідування внаслідок продовження такого строку неналежним суб`єктом можуть бути предметом розгляду при вирішенні питання про закриття кримінального провадження внаслідок закінчення строку досудового розслідування, проте вони не є підставою для скасування оскаржуваної постанови про зупинення досудового розслідування.

Інші доводи сторони захисту не спростовують висновку про законність та обґрунтованість Постанови.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що Скарга не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 280-281, 303, 305- 307, 309, 369- 372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_16