Опис справи
НАБУ-САП обвинувачує екснардепа Георгія Логвинського та ще 5 осіб у заволодінні 54 млн грн шляхом введення в оману Європейського суду з прав людини. Йдеться про позов підконтрольної Логвинському компанії «Золотой мандарин ойл».
Справа бере свій початок ще у 2008-2009 роках, коли ТОВ «Золотой мандарин ойл» взяло 38 млн грн кредиту в державному «Родовід банку». За версією слідства, компанію фактично контролював Фелікс Козаков.
За кредитні кошти компанія купила в держави мазут за 54 млн грн, який використовували для виробництва електроенергії та тепла на ТЕЦ, а зберігався він на ТЕЦ-5 компанії «Київенерго». Остання за умовами договору могла користуватись мазутом, проте на вимогу мала повністю його повернути.
Тривалий час мазут через технічні причини не віддавався власнику, через що ТОВ «Золотой мандарин ойл» постійно зверталося до суду з 2009 року. Та рішення, прийняте на його користь не могло виконатися, через мораторій на стягнення з «Київенерго» боргів у примусовому порядку як з підприємства паливно-енергетичного комплексу.
Не отримавши бажаного, Логвинський з Козаковим, на думку слідства, розробили план з подання безпідставного позову до ЄСПЛ зі скаргою, що держава не виконала рішення 2009 року проти «Київенерго». У Європейського суду в 2013 році попросили стягнути з України понад 54 млн грн. Там скарга пролежала ще два роки.
У чому полягає «обман» ЄСПЛ?
Детективи з’ясували, що «Золотий мандарин» не звертався до виконавчої служби за реалізацією рішення українського суду, про що ЄСПЛ не знав. Як і про той факт, що право вимогу боргу від «Київенерго» відступили на користь іншої приватної компанії, також афільованої з Логвинським.
До схеми Логвинського, як вважає слідство, долучилася низка осіб. Серед них ключові ролі, за думкою НАБУ-САП, відігравали:
-
адвокатка Олександра Володимирська, яка здійснювала представництво «Золотого мандарина» в судах,
-
менеджери Мін’юсту Наталія Бернацька (Севостьянова) та Борис Бабін, які лобіювали рішення про визнання скарги до ЄСПЛ,
-
бухгалтерка Людмила Трубчанінова та помічниця Логвинського Марія Шевкопляс (Швець), які допомагали легалізувати отримані кошти.
Перед поданням скарги адвокатка Володимирська допомогла «Золотому мандарину» за 54 млн грн продати борг фіктивній компанії «Іссахар-Зевулон Імпорт-Експорт». Як кажуть у НАБУ, це зробили для того, щоб потенційно виграні в ЄСПЛ кошти не могли стягнути для погашення кредиту в «Родоводі». Адже компанія «Золотой мандарин ойл» купила мазут саме за кредитні кошти, а нова компанія не мала до цього жодного стосунку.
Низка осіб, на думку правоохоронців, не знала про злочинний план фігурантів. Наприклад, експерт Ігор Караман, який складав та надсилав скарги до ЄСПЛ від імені компанії.
У 2014 році Логвинський отримав депутатський мандат, а до схеми потрапили люди з менеджменту Міністерства юстиції. Спочатку — Урядова уповноважена у справах ЄСПЛ та перша заступниця міністра юстиції Бернацька, а потім її наступник на посаді Уповноваженого — Бабін.
Вони, як вважають правоохоронці, весь час у змові з організаторами злочину просували в держорганах ідею визнати вину держави в ЄСПЛ та добровільно виплатити 54 млн грн «Золотому мандарину». І хоча на той момент заборгованість «Київенерго» нібито зменшилася до 38 млн грн, щойно призначений Бабін все-таки підписав і надіслав доленосну декларацію до ЄСПЛ.
За даними від правоохоронців, ЄСПЛ отримав неповні відомості від «Золотого мандарину», а контрольовані Логвинським особи у кабінетах Мін’юсту забезпечили програш України в суді. 20 жовтня 2015 року ЄСПЛ виніс рішення проти України, яке вказувало на необхідність виконати судовий наказ 2009 року.
У 2016 році держава виплатила «Золотому мандарину» 54 млн грн, які перевели на рахунки згаданого раніше ТОВ «Іссахар-Зевулон Імпорт-Експорт» (компанії, якій продали право вимоги боргу). Потім Логвинський за допомогою бухгалтерки Трубчанінової та своєї помічниці Шевкопляс (Швець) легалізували отримані кошти через фіктивні компанії.
В НАБУ впевнені: замість того, щоб терпляче дочекатися стягнення боргу з «Київенерго» в українських судах, Логвинський з поплічниками вирішив отримати гроші від держави через ЄСПЛ, часткового обманувши суд та лобіюючи власні інтереси у Мін’юсті.
Логвинському інкримінують ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 384, ч. 1 ст. 387, ч. 4 ст. 368-3, ч. 4 ст. 358 та ч. 3 ст. 382 КК України. У серпні 2023-го його оголосили в розшук.
Що думають про цю справу правозахисні організації та сам Європейський суд з прав людини — розповіли детальніше в аналітичній статті про справу «Золотого мандарина».
.png)