Документ № 114157346

Справа № 991/2364/23

Провадження 1-кп/991/40/23

УХВАЛА

Іменем України

09 жовтня 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4

за участі:

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9,

захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11

ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,

представників цивільних

відповідачів ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,

представника особи, що подала заяву

про визнання її потерпілою ОСОБА_22,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_11 - захисника обвинуваченого ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_12 - захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвокатів ОСОБА_13 та ОСОБА_16 - захисників обвинуваченого ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_14 - захисника обвинувачених ОСОБА_23 та ОСОБА_24, адвоката ОСОБА_10 - захисника обвинуваченого ОСОБА_23, адвоката ОСОБА_25 - захисника обвинуваченого ОСОБА_24, адвоката ОСОБА_15 - захисника обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження, подані у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, останнє відоме суду місце проживання: АДРЕСА_2, українець, громадянин України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Києва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, українець, громадянин України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Донецьк, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5, українець, громадянин України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Годунівка, Яготинського району, Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, проживає за адресою: АДРЕСА_7, українець, громадянин України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Києва, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_8, українець, громадянин України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Слов`янськ, Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9, останнє відоме суду місце проживання: АДРЕСА_10, українець, громадянин України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст клопотань та позиції учасників підготовчого судового засідання

До Вищого антикорупційного суду надійшли клопотання про закриття кримінального провадження № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року від адвоката ОСОБА_11 - захисника обвинуваченого ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_12 - захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвокатів ОСОБА_13 та ОСОБА_16 - захисників обвинуваченого ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_14 - захисника обвинувачених ОСОБА_23 та ОСОБА_24, адвоката ОСОБА_10 - захисника обвинуваченого ОСОБА_23, адвоката ОСОБА_25 - захисника обвинуваченого ОСОБА_24, адвоката ОСОБА_15 - захисника обвинуваченого ОСОБА_8 . Правова позиція сторони захисту у клопотаннях про закриття кримінального провадження та заперечення прокурора обґрунтовуються наступним.

(1) Захист стверджував, що продовження строку досудового розслідування у провадженні, в якому особам повідомлено про підозру, здійснено неуповноваженим суб`єктом.

Так, 08 серпня 2019 року вручено повідомлення про підозру фігурантам провадження, постановами керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 07 жовтня 2019 року, 02 грудня 2019 року, 03 лютого 2020 року, 31 березня 2020 року та 01 червня 2020 року строк досудового розслідування продовжено на максимальний 12-тимісячний термін. Водночас, відповідно до ст. 294 КПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, яка введена в дію з 16 березня 2018 року, строк досудового розслідування на термін, що перевищує 3 місяці, уповноважений продовжувати слідчий суддя. Закон України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року містить застереження про застосування його положень до проваджень, що внесені в ЄРДР після 16 березня 2018 року.

Посилаючись на численну судову практику, сторона захисту вважає, що з огляду на об`єднання в одному провадженні епізодів, які були внесені до ЄРДР як до 16 березня 2018 року (№ 52017000000000209 від 24 березня 2017 року, № 52018000000000159 від 26 лютого 2018 року та № 52018000000000158 від 26 лютого 2018 року), так і після 16 березня 2018 року (№ 52018000000000429 від 05 травня 2018 року, № 52019000000000726 від 15 серпня 2019 року, № 52019000000000725 від 15 серпня 2019 року, № 52019000000000723 від 15 серпня 2019 року та № 52019000000000722 від 15 серпня 2019 року), продовження строку досудового розслідування в об`єднаному провадженні повинно було відбуватись згідно ст. 294 КПК України, у редакції Законів України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року та № 2614-VIII від 22 листопада 2018 року.

Заперечуючи проти вказаного доводу сторони захисту прокурор ОСОБА_5 зазначив, що норми, які визначали зміну суб`єкта, уповноваженого продовжувати строк досудового розслідування, згідно з Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, набрали чинності 16 березня 2018 року. Вказані зміни не мали зворотної сили та застосовувались до проваджень, унесених до ЄРДР 16 березня 2018 року та пізніше, натомість провадження № 52017000000000209 унесено в ЄРДР 24 березня 2017 року. На момент об`єднання цього провадження з іншими провадженнями КПК України не визначав особливості правового регулювання продовження строків досудового розслідування в об`єднаних кримінальних провадженнях. При цьому провадження, яке було об`єднане, з моменту об`єднання припиняє своє самостійне існування та трансформується в епізод кримінального провадження, яке було розпочато раніше.

(2) Захист стверджував, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає застосуванню при вирішенні питання про закриття цього кримінального провадження.

Сторона захисту ОСОБА_23 акцентувала увагу, що пред`явлене йому обвинувачення охоплювало провадження № 52018000000000429 від 05 травня 2018 року, а також, з огляду на формулювання обвинувачення: «у вчиненні зловживання своїм службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичних осіб Групи компаній ДТЕК та групи компаній ICU» - провадження № 52019000000000726 від 15 серпня 2019 року, № 52019000000000725 від 15 серпня 2019 року, № 52019000000000723 від 15 серпня 2019 року та № 52019000000000722 від 15 серпня 2019 року, які були об`єднані з кримінальним провадженням № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року. Зазначене, на думку сторони захисту, обґрунтовує можливість застосування при вирішенні питання про закриття провадження № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, як до провадження, яке об`єднано з провадженням, унесеними до ЄРДР після введення в дію змін, визначених Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Окрім того, на думку сторони захисту, при вирішенні питання про застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, слід керуватись ч. 1 ст. 5 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення, а оскільки, на думку сторони захисту, строк досудового розслідування у провадженні № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року закінчився після набрання чинності положеннями Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, згідно з яким ч. 1 ст. 284 КПК України була доповнена п. 10, тому він підлягає застосуванню до цього провадження.

Також сторона захисту звернула увагу суду, що п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України відбулось посилення гарантій прав людини у кримінальному провадженні та розширення прав, а тому він підлягає застосуванню до всіх проваджень, не залежно від дати внесення відомостей щодо них в ЄРДР.

Обґрунтовуючи свою позицію, захист послався на висновки, викладені в рішенні Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19, а саме: суб`єктом, який наділений повноваженнями щодо продовження строку досудового розслідування за клопотанням про продовження такого строку в об`єднаному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII, а щодо наступних - після визначеної цим законом дати (16 березня 2018 року), є слідчий суддя, а отже продовження строку досудового розслідування першим заступником прокурора м. Києва не відповідає вимогам Закону № 2147-VIII. Оскільки після повідомлення особі про підозру сплив строк досудового розслідування, кримінальне провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає закриттю. Незастосування положень Законів № 2147-VIII і 2617-VIII у справах, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, а також у тих випадках, коли вказані провадження об`єднані із тими, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до 16 березня 2018 року, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої законом форми здійснення судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування.

Сторона захисту також висловила позицію, що слід розрізняти такі поняття як «внесення відомостей до ЄРДР» та «внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР». У зв`язку з чим зробила висновок, що у цьому кримінальному провадженні 24 березня 2017 року були внесені відомості до ЄРДР, натомість датою внесення відомостей про кримінальне правопорушення є дата внесення фабули кримінального провадження, яка протягом строку досудового розслідування декілька разів змінювалась, у тому числі й після 16 березня 2018 року.

Прокурор заперечував проти такої позиції сторони захисту, зазначив, що на відміну від матеріального закону, процесуальний закон не має зворотної дії в часі навіть, якщо його застосування створює більш сприятливі умови для учасників кримінального провадження. Прокурор також уважав за неможливе застосовувати постанову Об`єднаної палати Верховного Суду у справі 732/12578/19 як таку, що є нерелевантною.

(3) Захист стверджував, що численні зупинення та відновлення провадження, а також закриття кримінального провадження з наступним скасуванням постанов про закриття слідчим суддею та прокурором призвели до закінчення строку досудового розслідування до звернення прокурора з обвинувальним актом до суду.

Сторона захисту наголосила, що після зупинення кримінального провадження 03 серпня 2020 року, відбулось подальше його відновлення 20 серпня 2020 року та наступне зупинення провадження в цей же день; відновлення та закриття кримінального провадження 27 серпня 2020 року; скасування постанови про закриття кримінального провадження та зупинення провадження слідчим суддею 27 жовтня 2020 року; відновлення та закриття кримінального провадження 21 січня 2021 року; скасування постанови про закриття та зупинення кримінального провадження 25 січня 2021 року; відновлення та закриття кримінального провадження 09 квітня 2021 року; 15 квітня 2021 року скасування постанови про закриття, постанови про відновлення досудового розслідування та подальше 20 травня 2021 року відновлення кримінального провадження і в цей же день його закриття (зазначена постанова переглядалась в порядку судового контролю та ухвалою слідчого судді від 13 жовтня 2021 року та Апеляційної палати від 21 вересня 2021 року) в частині щодо закриття провадження залишена в силі; 22 вересня 2022 року скасування прокурором постанови про закриття провадження та прийняття рішення про завершення досудового розслідування. З урахуванням позиції сторони захисту щодо врахування в строк досудового розслідування днів прийняття постанов про відновлення досудового розслідування (оскільки навіть подальше їх скасування не скасовує факт існування відповідних постанов), днів прийняття постанов про зупинення та про закриття провадження, а також проміжків часу від дня винесення постанови про закриття до дня її скасування слідчим суддею, строк досудового розслідування завершився задовго до звернення прокурора до суду з обвинувальним актом.

При обґрунтуванні вказаної позиції сторона захисту послалась на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03 квітня 2023 року по справі № 367/1335/21, а саме: «у разі скасування Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками в межах строків, передбачених статтею 219 КПК, постанови прокурора про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття кримінального провадження до її скасування враховується у строки досудового розслідування. Кримінальним процесуальним законом не передбачено права скасування Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками постанови прокурора про закриття кримінального провадження, у якому особу повідомлено про підозру, поза межами строків, передбачених статтею 219 КПК України».

Заперечуючи проти вказаного доводу прокурор ОСОБА_5 зазначив, що зупинення та відновлення провадження здійснювалось з метою вчинення дій, спрямованих на розшук обвинувачених. При цьому жодних слідчих чи процесуальних дій прокурор в день відновлення провадження не вчиняв. Таким чином прокурор ОСОБА_5 робить висновок, що дні прийняття рішення про зупинення досудового розслідування, а саме: 03 серпня 2020 року, 20 серпня 2020 року, 27 жовтня 2020 року, 25 січня 2021 року не включаються у строк досудового розслідування, а дні відновлення - 27 серпня 2020 року, 21 січня 2021 року, 09 квітня 2021 року та 20 травня 2021 року враховуються.

Окрім того, постанови прокурора про закриття кримінального провадження, які неодноразово приймались: 27 серпня 2020 року, 21 січня 2021 року, 09 квітня 2021 року та 20 травня 2021 року, у подальшому були скасовані як необґрунтовані слідчим суддею та прокурором вищого рівня, а саме 27 жовтня 2020 року, 25 січня 2021 року, 15 квітня 2021 року та 22 вересня 2022 року. Незаконність рішень про закриття цього провадження є доказом необґрунтованості рішень про відновлення досудового розслідування 27 серпня 2020 року, 21 січня 2021 року, 09 квітня 2021 року та 20 травня 2021 року, у зв`язку з чим останні також були скасовані. Ураховуючи викладене, прокурор робить висновок, що дні прийняття прокурором постанов про відновлення досудового розслідування кримінального провадження без законних на те підстав, які в подальшому були скасовані прокурором вищого рівня, не можуть ураховуватися до строку досудового розслідування, а тому вказані дні мають обраховуватись як невикористані. Таким чином, за підрахунком прокурора ОСОБА_5, на дату скерування прокурором обвинувального акта до суду залишалось три дні строку досудового розслідування.

(4) Сторона захисту наголошувала на індивідуалізації строків на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

На думку сторони захисту, строк з моменту прийняття прокурором рішення про завершення досудового розслідування 22 вересня 2022 року до моменту закінчення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України не включається в строк досудового розслідування, при цьому такий строк обраховується щодо кожного обвинуваченого окремо, а не датою завершення ознайомлення з матеріалами справи останнього обвинуваченого та його захисника.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти індивідуалізації строків на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, зазначав, що 22 вересня 2022 року стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України. Під стороною захисту прокурор розуміє усіх на той час підозрюваних та їх захисників, уважав, що інший підхід призвів би до хаотичного руху цього кримінального провадження.

(5) Сторона захисту наголошувала на необхідності додавання різних періодів часу, протягом яких розслідувались окремі епізоди провадження.

Так, позиція сторони захисту зводиться до того, що епізоди, зареєстровані в ЄРДР за № 52019000000000726 від 15 серпня 2019 року, № 52019000000000725 від 15 серпня 2019 року, № 52019000000000723 від 15 серпня 2019 року, розслідувались окремо від епізодів (№ 52017000000000209 від 24 березня 2017 року, № 52018000000000159 від 26 лютого 2018 року та № 52018000000000158 від 26 лютого 2018 року), так і після 16 березня 2018 року (№ 52018000000000429 від 05 травня 2018 року, № 52019000000000722 від 15 серпня 2019 року) протягом 1 місяця і 36 днів, а тому цей строк повинен додаватись до строку досудового розслідування провадження № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року.

Прокурор заперечував проти врахування в строк досудового розслідування у цьому провадженні, строків у інших провадженнях, які в подальшому були об`єднані з провадженням № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року, в тій частині, в якій вони не пересікаються, оскільки, до проваджень, внесених до ЄРДР після 16 березня 2018 року, застосовується інший режим обчислення строків та їх продовження.

(6) Сторона захисту наголошувала на неврученні обвинуваченим, щодо яких здійснювалось спеціальне досудове розслідування, процесуальних документів.

Сторона захисту обвинувачених ОСОБА_23 та ОСОБА_24 також звернула увагу суду, що ні 22 вересня 2022 року, ні пізніше обвинуваченим не було надіслано повідомлення про завершення досудового розслідування, не було розміщено таке повідомлення на сайті Офісу Генерального прокурора та не опубліковано в Урядовому кур`єрі, у зв`язку з чим сторона захисту робить висновок про неповідомлення обвинувачених ОСОБА_23 та ОСОБА_24 про завершення досудового розслідування взагалі та невручення їм обвинувальних актів в порядку, встановленому законом.

Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що копії процесуальних документів, які підлягали врученню обвинуваченим ОСОБА_23 та ОСОБА_24, надсилались їх захисникам відповідно до вимог ч. 1 ст. 297-1 КПК України.

(7) Сторона захисту наголошувала на наявності остаточного рішення, яким обвинувачених виправдано у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Сторона захисту обвинуваченого ОСОБА_9 уважає, що таким рішенням є постанова прокурора про закриття кримінального провадження від 20 травня 2021 року (після її перегляду в порядку апеляційного оскарження Апеляційною палатою ВАКС 21 вересня 2022 року), якою кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року закрито у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості підозрюваних у вчиненні інкримінованих їм правопорушень. По суті обвинуваченого ОСОБА_9 визнано невинуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, що є еквівалентом виправдувального вироку. Посилаючись на ст. 4 протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який визначає, що нікого не буде притягнуто до суду або покарано в порядку кримінального провадження за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано чи засуджено, сторона захисту ОСОБА_9 уважає, що це кримінальне провадження підлягає закриттю у зв`язку з порушенням стороною обвинувачення принципу ne bis in idem (заборони притягувати двічі до кримінальної відповідальності).

На обґрунтування своєї позиції сторона захисту також послалась на практику Апеляційної палати ВАКС, Верховного Суду, рішення Конституційного суду та Європейського суду з прав людини.

Таку позицію сторони захисту прокурор уважав необґрунтованою, зазначив, що обвинувачення у цьому кримінальному провадженні стосується конкретних деталей вчинення кримінального правопорушення, визначеними особами, інших відомостей. Інших проваджень, з аналогічними обставинами не існувало.

Окрім того, прокурор додав, що вирішення поставлених стороною захисту питань потребує дослідження судом матеріалів кримінального провадження, що є неможливим на стадії проведення підготовчого судового засідання.

Обвинувачені підтримали позиції своїх захисників.

2. Мотиви суду

Суд, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали клопотань, поданих стороною захисту, заперечення прокурора, дійшов наступних висновків.

24 березня 2017 року зареєстровано кримінальне провадження № 52017000000000209 за ч. 2 ст. 364 КК України із такою фабулою: службові особи НКРЕКП ОСОБА_23, ОСОБА_6, ОСОБА_24, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 забезпечили прийняття постанови № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії», якою включено до формули розрахування прогнозованої ціни продажу електричної енергії в ОРЕ виробниками, які працюють за ціновими заявками, вартості палива за ціною купівлі в порту Роттердама та доставки до України морським транспортом (формула Роттердам+), що призвело до економічно необґрунтованого та не підтвердженого фактичними витратами збільшення ціни придбання електричної енергії ДП «Енергоринок» у енергогенеруючих компаній, які працюють за ціновими заявками, та спричинило тяжкі наслідки для суспільства у сумі 18 868 148 667,62 грн.

26 лютого 2018 року зареєстровано кримінальне провадження № 52018000000000159 за ч. 5 ст. 191 КК України із такою фабулою: упродовж 2016-2017 років службові особи НКРЕКП, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах товариств, які входять до складу холдингу ДТЕК, сприяли у заволодінні зазначеними посадовими особами чужим майном в особливо великих розмірах шляхом прийняття відповідних регуляторних рішень щодо напрямків використання коштів, які надходити до ДП «Енергоринок».

26 лютого 2018 року зареєстровано кримінальне провадження № 52018000000000158 за ч. 2 ст. 364 КК України із такою фабулою: упродовж 2016-2017 років службові особи НКРЕКП, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах енергетичного холдингу ДТЕК, приймали регуляторні рішення на користь зазначених товариств, що спричинило тяжкі наслідки іншим виробникам електричної енергії.

05 травня 2018 року зареєстровано кримінальне провадження № 52018000000000429 за ч. 2 ст. 364 КК України із такою фабулою: за фактом прийняття всупереч інтересам служби Головою та членами НКРЕКП, що діяли за попередньою змовою з невстановленими слідством службовим особами енергохолдингу ДТЕК та іншими службовими особами органів державної влади, шляхом зловживання своїм службовим становищем, Постанови № 289, якою затверджено порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни постановами НКРЕКП № 721 від 28 квітня 2016 року, № 1178 від 24 червня 2016 року, № 2326 від 20 грудня 2016 року, № 337 від 23 березня 2017 року, № 1513 від 28 грудня 2017 року, яка розраховувалась у відповідності до вказаного Порядку, що спричинило тяжкі наслідки.

15 серпня 2019 року зареєстровано кримінальне провадження № 52019000000000726 за ч. 2 ст. 232-1 КК України із такою фабулою: службові особи НКРЕКП умисно незаконно передали інсайдерську інформацію про плани Комісії включити до складу прогнозованої оптової ринкової ціни на електричну енергію необґрунтованих витрат, що значно покращувало фінансове становище групи компаній ДТЕК, а представники групи компаній ICU незаконно використали отриману інформацію та на її підставі придбали цінні папери та інші майнові права, пов`язані із фінансовими зобов`язаннями групи компаній ДТЕК, унаслідок чого отримали необґрунтований прибуток в значному розмірі.

15 серпня 2019 року зареєстровано кримінальне провадження № 52019000000000725 за ч. 3 ст. 209КК України із такою фабулою: представники групи компаній ICU в 2015-2016 роках використали кошти, які мали ознаки незаконно отриманих, для купівлі цінних паперів та інших майнових прав, пов`язаних із фінансовими зобов`язаннями групи компаній ДТЕК, таким чином вчинивши легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом в особливо великих розмірах.

15 серпня 2019 року зареєстровано кримінальне провадження № 52019000000000723 за ч. 3 ст. 209КК України із такою фабулою: представники групи компаній ICU з використанням незаконно одержаної інсайдерської інформації, придбали цінні папери та інші майнові права, пов`язані із фінансовими зобов`язаннями групи компаній ДТЕК, внаслідок чого одержали необґрунтований прибуток. У подальшому вказаний дохід був використаний в операційній діяльності групи компаній ICU, чим було вчинено легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом в особливо великих розмірах.

15 серпня 2019 року зареєстровано кримінальне провадження № 52019000000000722 за ч. 3 ст. 209КК України із такою фабулою: представники компаній групи ДТЕК унаслідок вчинення впродовж 2015-2016 років у співучасті злочину, пов`язаного із зловживанням службовими особами НКРЕКП своїми службовими повноваженнями в інтересах групи компаній ДТЕК, з метою отримання останніми неправомірної вигоди всупереч інтересам служби, впродовж 2016-2019 років одержали дохід, що в подальшому був використаний в операційній діяльності, чим вчинили легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом в особливо великих розмірах.

04 липня 2018 року об`єднано кримінальні провадження № 52018000000000158 та № 52018000000000159 під номером 52018000000000158.

07 серпня 2018 року об`єднано кримінальні провадження № 52017000000000209 та № 52018000000000429 під номером 52017000000000209.

19 грудня 2018 року об`єднано кримінальні провадження № 52017000000000209 та № 52018000000000158 під номером 52017000000000209.

03 вересня 2019 року об`єднано кримінальні провадження № 52017000000000209 та № 52019000000000726, № 52019000000000725, № 52019000000000722, № 52019000000000723 під номером 52017000000000209.

22 вересня 2022 року із кримінального провадження № 52017000000000209 виділені ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209та ч. 2 ст. 232-1 КК України.

Станом на 24 березня 2017 року, тобто на дату внесеня до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за № 52017000000000209 діяла ст. 219 КПК України в редакції, що не обмежувала строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, а строк досудового розслідування із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину міг максимально бути продовжений до 12 місяців.

Окрім того, чинна станом на 24 березня 2017 року редакція ч. 2 ст. 294 КПК України визначала право Генерального прокурора чи його заступника продовжувати строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому особі повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, до 12 місяців.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року унесено з-поміж іншого зміни до ст. 219 КПК України та встановлено строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину - 18 місяців. Вказана зміна введена в дію з 16 березня 2018 року. Водночас, як і в попередній редакції статті строк досудового розслідування після повідомлення особі про підозру міг максимально бути продовжений до 12 місяців.

Відповідно до п. 4 § 2 розд. 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року зміни, зокрема, до ст. 219 КПК України не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Окрім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIIІ викладена в новій редакції ст. 294 КПК України, якою визначалось, що уповноваженим суб`єктом на продовження строку досудового розслідування до дванадцяти місяців з дня повідомлення особі про підозру є слідчий суддя, який продовжує такий строк за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні питання про те, яка редакція кримінального процесуального закону застосовується при вирішенні судом клопотань сторони захисту про закриття цього кримінального провадження суд ураховує висновок, викладений в рішенні Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19, а саме: продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати.

Оскільки, у цьому кримінальному провадженні були об`єднані провадження, унесені до ЄРДР як до 16 березня 2018 року (№ 52017000000000209 24 березня 2017 року, № 52018000000000159 від 26 лютого 2018 року та № 52018000000000158 від 26 лютого 2018 року), так і після (№ 52018000000000429 від 05 травня 2018 року, № 52019000000000726 від 15 серпня 2019 року, № 52019000000000725 від 15 серпня 2019 року, № 52019000000000723 від 15 серпня 2019 року, № 52019000000000722 від 15 серпня 2019 року), то, керуючись позицією Верховного Суду, суд висновує, що суб`єктом, уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування у цьому провадженні, є слідчий суддя.

08 серпня 2019 року ОСОБА_23, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_24, ОСОБА_9, ОСОБА_8 повідомлено про підозру, отже суд робить висновок, що продовжувати строк досудового розслідування після 08 листопада 2019 року у цьому кримінальному провадженні повинен слідчий суддя.

Оскільки, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжувався постановами керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 08 грудня 2019 року, 08 лютого 2020 року, 08 квітня 2020 року, 08 червня 2020 року та 08 серпня 2020 року, то строк досудового розслідування закінчився 08 листопада 2019 року.

Суд також ураховує висновки, викладені в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 квітня 2023 року по справі № 367/1335/21, щодо застосування положень абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284, ч. 6 ст. 284, ч. 6 ст. 36, ст. 219 КПК України, а саме: у разі скасування Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, керівником окружної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками в межах строків, передбачених ст. 219 КПК України, постанови прокурора про закриття кримінального провадження, у якому особі було повідомлено про підозру, час між винесенням постанови про закриття кримінального провадження до її скасування враховується у строки досудового розслідування.

Кримінальне провадження № 52017000000000209 24 березня 2017 року неодноразово закривалось прокурором, зокрема 27 серпня 2020 року, 21 січня 2021 року, 09 квітня 2021 року, 20 травня 2021 року.

Так, старший груп прокурорів - прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_26 постановою від 27 серпня 2020 року закрив кримінальне провадження щодо підозрюваних на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати. У цій постанові прокурор зазначив про неможливість довести спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або держави чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Окрім того, у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування, відсутністю інших процесуальних джерел отримання доказів прокурор вказав на вичерпання можливостей отримати достатні докази для доведеності вини ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у зв`язку з чим прийняв рішення по закриття кримінального провадження

Старший груп прокурорів - прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_26 постановою від 21 січня 2021 року закрив кримінальне провадження щодо підозрюваних на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати. У цій постанові прокурор зазначив про відсутність доказів незаконності Постанови НКРЕКП № 289, та неможливість зібрати такі докази у зв`язку із закінчення граничного строку, на який може бути продовжене досудове розслідування; відсутність доказів спричинення шкоди та її розміру.

Старший груп прокурорів - виконуючий обов`язки заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_26 постановою від 09 квітня 2021 року закрив кримінальне провадження щодо підозрюваних на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати. У цій постанові прокурор зазначив про закінчення строку досудового розслідування та неможливість протягом такого строку зібрати докази, які б «поза розумним сумнівом» доводили вину підозрюваних у вчиненні інкримінованих злочинів; окрім того зібраних доказів недостатньо для того, щоб стверджувати про спричинення прямої шкоди чи збитків, а також, що кошти, отримані злочинним шляхом, були легалізовані.

Старший груп прокурорів - прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_27 постановою від 20 травня 2021 року закрив кримінальне провадження щодо підозрюваних на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати. У цій постанові прокурор зазначив, що станом на цю дату провадження розслідується 12 місяців і 2 дні, водночас не доведено ті обставини, вчинення яких інкриміновано ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 .

У подальшому всі вказані постанови про закриття були скасовані, так: постанова від 27 серпня 2020 року скасована слідчим суддею 27 жовтня 2020 року; постанова від 21 січня 2021 року - скасована Першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора 25 січня 2021 року; постанова від 09 квітня 2021 року - скасована Першим заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора 15 квітня 2021 року; постанова від 20 травня 2021 року скасована Заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 22 вересня 2022 року.

Таким чином, строк, який тривав з моменту закриття кримінального провадження прокурором до моменту скасування постанови прокурора про закриття, слід враховувати в строк досудового розслідування.

Оцінюючи доводи сторони захисту та заперечення прокурора щодо включення до загального строку досудового розслідування днів зупинення та відновлення досудового розслідування, суд визначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України в редакції Закону України № 2147-VIII строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки досудового розслідування. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.

Вказана норма була чинною на момент прийняття рішень про зупинення та відновлення досудового розслідування, а саме: рішення про зупинення - 03 серпня 2020 року, 20 серпня 2020 року, 27 жовтня 2020 року, 25 січня 2021 року, рішення про відновлення - 27 серпня 2020 року, 21 січня 2021 року, 09 квітня 2021 року та 20 травня 2021 року. Прокурор обґрунтовує неврахування днів відновлення досудового розслідування до загального строку тим, що у ці дні провадження відновлювалось лише для прийняття постанови про закриття, а будь-які слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії не вчинялись. Суд з такою позицією не погоджується, з огляду на те, що в органу досудового розслідування та прокурора була змога провести слідчі (розшукові) чи інші процесуальні дії в дні відновлення провадження, а їх непроведення не впливає на визначений кримінальним процесуальним законом порядок обрахунку строків досудового розслідування.

Висновку про необхідність врахування днів відновлення провадження у загальний строк досудового розслідування дійшла і слідча суддя Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 13 жовтня 2021 року в справі № 991/3849/21. Зазначеною ухвалою відмовлено в скасуванні постанови прокурора про закриття кримінального провадження від 20 травня 2021 року та вказано, що строк досудового розслідування у цьому провадженні закінчився.

Ураховуючи вищезазначене, суд висновує, що строк досудового розслідування після повідомлення особі про підозру у цьому кримінальному провадженні закінчився до моменту направлення прокурором обвинувального акта до суду.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 314 КПК України встановлено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Водночас суд відхиляє доводи клопотань сторони захисту, в тому числі висловлених в усних доповненнях, щодо індивідуалізації строків на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. У зазначеній статті мова йде про реалізацію усіма обвинуваченими та їх захисниками їх права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а не окремими з них.

Посилання захисника ОСОБА_13 на необхідність закриття цього кримінального провадження у зв`язку з порушенням стороною обвинувачення принципу ne bis in idem (заборони притягувати двічі до кримінальної відповідальності) суд уважає необгрунтованими, оскільки ст. 284 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження, серед яких вказана підстава відсутня. Тому вирішення такого клопотання не належить до компетенції суду саме на цій стадії (підготовче судове засідання).

Суд відхиляє інші доводи сторони захисту щодо закриття цього кримінального провадження, з огляду на їх необґрунтованість.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 219, 284, 294, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_11 - захисника обвинуваченого ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_12 - захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_16 - захисника обвинуваченого ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_14 - захисника обвинувачених ОСОБА_23 та ОСОБА_24, адвоката ОСОБА_10 - захисника обвинуваченого ОСОБА_23, адвоката ОСОБА_25 - захисника обвинуваченого ОСОБА_24, адвоката ОСОБА_15 - захисника обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження - задовольнити.

Кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_23 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_6 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_8 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_24 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України - закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

У задоволенні решти клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження - відмовити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 жовтня 2023 року на майно обвинуваченого ОСОБА_23 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, останнє відоме суду місце проживання: АДРЕСА_2 ), а саме:

- квартиру загальною площею 41,3 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_11 ;

- будинок загальною площею 243,2 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_12 ;

на майно обвинуваченого ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Донецьк, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ), а саме:

- квартиру загальною площею 81,90 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_5 ;

- квартиру загальною площею 72,4 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_13 ;

на майно обвинуваченого ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Годунівка, Яготинського району, Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, проживає за адресою: АДРЕСА_7 ), а саме:

- квартиру загальною площею 97,4 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_7 ;

- будинок загальною площею 219,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_14 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222282002:03:337:0002, розташовану за адресою: АДРЕСА_14 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 3222282002:03:337:0001, розташовану за адресою: АДРЕСА_14 .

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3