- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа №991/8587/23
провадження №1-кс/991/8658/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«10» жовтня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, прокурора САП ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5, на рішення прокурора вищого рівня про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002238 від 22 жовтня 2019 року за підозрою колишнього Першого віце-прем`єр-міністра України ОСОБА_5 та колишнього голови Державного агентства України з інвестицій та розвитку (далі - Держінвестицій) ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що листом від 14 вересня 2023 року №16/1-26056-29 (отримано поштою 22 вересня 2023 року) заступник Генерального прокурора - керівник САП ОСОБА_7 відмовив захисту в задоволенні скарги від 08 вересня 2023 року на недотримання розумних строків прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та був призначений керівництвом САП після того, як це кримінальне провадження 21 жовтня 2019 року було виділено з кримінального провадження №42014000000000368 від 08 травня 2014 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, процесуальне керівництво у якому на той час здійснював прокурор Генеральної прокуратури, та на підставі рішення Генерального прокурора України від 18 листопада 2023 року направлено для організації подальшого досудового розслідування до НАБУ. З виділеними матеріалами у кримінальному провадженні №42019000000002238 була направлена ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року, якою були задоволені вимоги захисту та встановлено органу досудового розслідування процесуальний строк тривалістю 30 днів для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368 та прийняття відповідним прокурором одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень. Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою процесуального керівника, тобто ухвала слідчого судді підлягала обов`язковому виконанню у строк до 04 жовтня 2019 року шляхом направлення кримінального провадження до суду для розгляду обвинувачення або його припинення шляхом закриття провадження. Однак процесуальним керівником дана ухвала слідчого судді виконана не була, натомість 13 вересня 2019 року ним прийнято рішення зупинити досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368. В свою чергу відповідний прокурор проігнорував рішення Генерального прокурора України від 18 листопада 2019 року щодо організації подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002238, відновивши досудове розслідування лише 06 квітня 2020 року та того ж дня зупинив його, після чого кримінальне провадження тривалий час знаходилося без руху і було відновлено лише у 2023 році. При цьому, ним відновлювалося слідство на один день 16, 20 січня, 10, 24 лютого, 13 березня і 09 травня 2023 року, тобто розслідування склало 6 днів. За цей час відповідним прокурором було отримано у слідчого судді ряд процесуальних рішень щодо обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, згоди на проведення спеціального досудового розслідування стосовно нього, а також змінено йому та ОСОБА_6 підозри, в яких уточнена роль кожного з них в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні. Проте, в задоволенні клопотань щодо виконання ухвали слідчого судді від 04 вересня 2019 року захисту було відмовлено. На переконання адвоката, у процесуального керівника не було перешкод для закінчення досудового розслідування та він повинен був ще до вказаної дати (04 вересня 2019 року) звернутися до суду з обвинувальним актом, натомість, оголосивши 02 жовтня 2017 року підозру ОСОБА_6, процесуальний керівник, як вважає адвокат, уникнув виконання своїх процесуальних обов`язків щодо закінчення досудового розслідування та прийняв незаконне рішення про зупинення досудового розслідування з підстав, які не мають відношення до ОСОБА_6, а саме: оголошення ОСОБА_5 в розшук. Отже, на думку адвоката, прийняття рішень щодо зупинення досудового розслідування за наявності ухвали слідчого судді, якою визначено строк для закінчення досудового розслідування, є неприпустимим, тож такі рішення незаконні, а тому ними неможливо зупинити встановлений слідчим суддею 30-денний строк для закінчення досудового розслідування, який давно сплив. Факт закінчення строку досудового розслідування виключає можливість виконання будь-яких слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, за виключенням рішення про закриття кримінального провадження, яке, за викладених обставин, є єдиним законним рішенням та яке відповідний прокурор мав прийняти негайно після отримання кримінального провадження №42019000000002238, однак цього зроблено не було, у зв`язку з чим захист звернувся із зазначеною вище скаргою від 08 вересня 2023 року до прокурора вищого рівня з проханням надати відповідному прокурору вказівку про закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування, у задоволенні якої було відмовлено. Враховуючи викладені доводи, адвокат у своїй скарзі до слідчого судді просить зобов`язати керівника САП ОСОБА_8 надати вказівку відповідному прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, прийняти постанову про закриття кримінального провадження №42019000000002238 від 22 жовтня 2019 року у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, встановленого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Адвокат ОСОБА_3 свою скаргу підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на наведені в ній підстави. Уточнила, що, крім зазначеного у даній скарзі прохання до слідчого судді, додатково просить також скасувати рішення прокурора від 14 вересня 2023 року про відмову в задоволенні поданої нею скарги в порядку ст. 308 КПК України.
В судове засідання з`явся прокурор САП ОСОБА_4, який, заперечуючи проти задоволення скарги, зазначив, що кримінальне провадження №42014000000000368 продовжує розслідуватись, однак він не здійснює у ньому кримінальне керівництво. Разом з тим вказав на те, що визначений ухвалою слідчого судді тридцятиденний строк наразі ще не вийшов, оскільки кримінальне провадження було зупинене. При цьому, воно неодноразово відновлювалось, втім, навіть після цього з визначеного тридцятиденного строку для проведення досудового розслідування залишилось ще близько десяти днів. Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено і здійснюється ознайомлення з його матеріалами, відповідно строки у цей період також не рахуються. Прокурор також зауважив, що прийняте слідчим суддею рішення від 04 вересня 2019 року не передбачене КПК України, воно було оскаржено, однак суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою сторони обвинувачення.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників судового засідання та матеріали скарги, слідчий суддя зазначає, що передбачений діючим процесуальним законодавством порядок розгляду відповідної скарги не визначає дієвого механізму та не надає слідчому судді можливості самостійно відновити права зазначених у ч. 1 ст. 308 КПК України осіб щодо дотримання слідчим/прокурором розумності строків під час досудового розслідування, оскільки конструкція ч. 2 ст. 308 КПК України покладає такий обов`язок саме на прокурора вищого рівня, який в разі наявності підстав для задоволення скарги зобов`язаний надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.
На переконання слідчого судді, відсутність у діючому процесуальному законодавстві ефективного способу захисту прав зацікавлених осіб у разі недотримання розумних строків чи зволікання сторони обвинувачення у виконанні певних процесуальних дій не може бути перешкодою для слідчого судді у наданні оцінки запропонованим твердженням сторони захисту.
Діюче процесуальне законодавство однією з засад кримінального провадження закріплює розумність строків, яка гарантує право насамперед підозрюваного та обвинуваченого, а також інших осіб, права чи законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного затягування кримінального провадження.
Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України).
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ч. 2 ст. 28 КПК України).
Отже, відповідно до положень КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень і не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Загалом під розумним строком доцільно розуміти найкоротший строк розгляду і вирішення кримінальної справи, проведення процесуальної дії або прийняття процесуального рішення, який достатній для надання своєчасного судового захисту порушених прав, свобод та інтересів, досягнення мети процесуальної дії та взагалі завдань кримінального провадження. Тобто, це період часу, який дозволив би уникнути надмірного, необґрунтованого зволікання у кримінальному провадженні, як під час досудового розслідування, так і судового розгляду кримінальних справ.
Розумність строку для проведення кожної окремої процесуальної дії є важливою складовою частиною гарантії права на справедливий суд, закріпленого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, отже строк досудового розслідування не є простою формальністю, а виступає проявом гарантії фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку.
Виходячи із загального підходу, сформованого Європейським судом з прав людини, право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим не доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них (рішення у справах «Карт проти Туреччини», «Штеґмюллер проти Австралії», «Вемхоф проти Німеччини»).
Як вбачається з матеріалів клопотання, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42019000000002238 від 22 жовтня 2019 року, що було виділено з кримінального провадження №42014000000000368 від 08 травня 2014 року, в межах якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру, яка в подальшому змінювалась. Так, кримінальне провадження №42019000000002238 здійснюється за підозрою колишнього Першого віце-прем`єр-міністра України ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та колишнього голови Державного агентства України з інвестицій та розвитку ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191 КК України щодо заволодіння шляхом зловживання службовим становищем державними коштами в особливо великому розмірі на користь ВАТ «Завод напівфабрикатів» та ТОВ «Рекуперація свинцю».
При цьому, в межах кримінального провадження №42014000000000368 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 04 вересня 2019 року задоволено частково скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 щодо бездіяльності уповноважених осіб Генеральної прокуратури України та встановлено процесуальний строк тривалістю 30 днів для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368 від 08 травня 2014 року за підозрою ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, та прийняття прокурором одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень у вказаному кримінальному провадженні.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя послався на встановлені під час розгляду скарги обставини, зокрема на те, що 15 січня 2015 року у кримінальному провадженні №42014000000000368 оголошено розшук ОСОБА_5 у зв`язку невстановленням його місцезнаходження. 21 квітня 2015 року матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч.5 ст. 191, ч.2 ст.364 КК України, виділені в окреме провадження за №42015000000000748, досудове розслідування у якому було зупинено 22 квітня 2015 року у зв`язку з розшуком та 15 травня 2016 року в межах міжнародного співробітництва направлено до генеральної прокуратури рф клопотання про взяття ОСОБА_5 під варту до отримання вимоги про його видачу, у задоволенні якого було відмовлено. 09 жовтня 2017 року досудове розслідування у кримінальному проваджені №42015000000000748 було відновлено та матеріали досудового розслідувань об`єднані в одне провадження з матеріалами кримінального провадження №42014000000000368. Цього ж дня ОСОБА_5 змінено раніше повідомлену підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ст. 219 КК України, та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. В межах вказаного кримінального провадження, досудове розслідування неодноразово відновлювалося та зупинялося. Отже, як вбачається з даної ухвали від 04 вересня 2019 року, приймаючи рішення про встановлення процесуального строку для проведення досудового розслідування та прийняття одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень, слідчий суддя у цій ухвалі враховував, що досудове розслідування триває значний проміжок часу, що в свою чергу призводить до порушення прав та свобод учасників процесу.
При цьому, слід зазначити, що станом на момент постановлення цієї ухваливід 04 вересня 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368 було зупинено, а 22 жовтня 2019 року матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виділено в окреме провадження №42019000000002238, в якому досудове розслідування з 24 жовтня 2019 року було зупинено тривалий час та в подальшому неодноразово відновлювалось і знову зупинялось.
Як вбачається з листа прокурора САП ОСОБА_9 від 17 липня 2020 року №16/1/1-26056-20 адвокату ОСОБА_3 у відповідь на її звернення щодо невиконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва повідомлено, що прокурором ОСОБА_10 нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному проваджені №42014000000000368 не здійснюється. При цьому зазначено, що кримінальне провадження №42019000000002238 за підозрою ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191 КК України зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України із роз`ясненням тієї обставини, що строк з дня прийняття про зупинення кримінального провадження до прийняття постанови про відновлення кримінального провадження не включається у строки досудового розслідування.
08 вересня 2023 року адвокат ОСОБА_3 звернулася до керівника САП ОСОБА_8 зі скаргою на недотримання розумних строків у порядку ст. 308 КПК України, у якій посилалась на знаходження тривалий час досудового розслідування у зупиненому стані та явне небажання сторони обвинувачення приймати рішення про його відновлення і вжиття заходів щодо завершення, що потягло за собою звернення з відповідною скаргою до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, за результатами розгляду якої була прийнята вказана вище ухвала від 04 вересня 2019 року про встановлення процесуального строку тривалістю 30 днів для проведення досудового розслідування та прийняття одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень. Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження щодо перегляду зазначеної ухвали, адвокат стверджувала, що 04 жовтня 2019 року процесуальний керівник зобов`язаний був виконати цю ухвалу, однак цього не зробив ні в межах кримінального провадження №42014000000000368, ні в подальшому в межах кримінального провадження №42019000000002238. Натомість, передане до НАБУ наприкінці 2019 року кримінальне провадження №42019000000002238 в зупиненому стані та відсутнім строком досудового розслідування знаходилось без руху до квітня 2020 року та лише 06 квітня 2020 року було відновлено і відразу зупинено з надуманих, на переконання адвоката, підстав та знаходилось у такому стані майже три роки.
Відповідно до листа Заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8 від 14 вересня 2023 року №16/1/1-26056-20, станом на час розгляду зазначеної скарги адвоката ОСОБА_3 прокурором повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження №42019000000002238 та в порядку ст. 290 КПК України надано доступ до матеріалів досудового розслідування. При цьому, не зважаючи на те, що ознайомлення стороною захисту з матеріалами кримінального провадження триває з 12 травня 2023 року, таке ознайомлення не завершено і сторона захисту за запитом прокурора доступ до матеріалів, які вона має використати як докази у суді, прокурору не надала. З метою забезпечення розгляду обвинувачення щодо ОСОБА_5 в суді в найкоротший строк, сторона обвинувачення звернулася до суду з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. За таких обставин, за висновками цього листа, прокурорами вживаються заходи невідкладного прийняття щодо ОСОБА_5 процесуального рішення в порядку ч. 1 ст. 283 КПК України, при цьому факту недотримання розумних строків не встановлено.
Отже, як бачимо, прокурором не надано відповідей на жоден із аргументів сторони захисту, не викладено обґрунтовано і вмотивовано, яким чином сторона обвинувачення обчислює строки у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням можливого їх спливу у жовтні 2019 року, як на те посилається сторона захисту, не пояснюючи при цьому, як обчислення строків стороною обвинувачення відрізняється від обчислення таких строків стороною захисту. Окремо слідчий суддя вважає за важливе вказати на відсутність з боку сторони обвинувачення у відповіді від 14 вересня 2023 року правової оцінки щодо обставин постановлення слідчим суддею Печерського районного суду ухвали від 04 вересня 2019 року про встановлення процесуального строку для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368 та вплив цієї ухвали на стан (рух) та загальний строк досудового розслідування кримінального провадження №42019000000002238.
Через зазначені обставини слідчий суддя вважає рішення прокурора необґрунтованим і невмотивованим у зв`язку з відсутністю належного висвітлення стороною обвинувачення порядку обчислення ними формальних строків у кримінальному провадженні, що значно ускладнює розуміння сторони захисту існування таких строків на даний час та руху кримінального провадження в цілому.
Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження (постанова Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 640/5023/19).
З огляду на це, слідчий суддя акцентує увагу прокурора вищого рівня на тому, що особа не повинна необмежений час перебувати в стані підозрюваного і якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку, особа має бути звільнена від підозри.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що рішення керівника САП ОСОБА_8, оформленого листом від 14 вересня 2023 року, про відмову в задоволенні скарги від 08 вересня 2023 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №42019000000002238 підлягає скасуванню.
При цьому, вважаю за доцільне запропонувати прокурору вищого рівня під час повторного розгляду скарги сторони захисту від 08 вересня 2023 року звернути увагу на висновки Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 15 вересня 2021 року (справа №711/3111/19) щодо підвищених гарантій захисту прав і свобод людини стосовно строків досудового розслідування, починаючи з механізму судового контролю за строками і закінчуючи введенням процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання ними чітких вимог КПК України і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків.
Щодо вимог заявника про зобов`язання керівника САП ОСОБА_8 надати відповідному прокурору, який здійснює процесуальне керівництво, вказівки про закриття кримінального провадження №42019000000002238 у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, встановленого ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року, слід зазначити, що оскільки ч. 2 ст. 283 КПК України, крім закриття кримінального провадження, передбачає можливість здійснення органом досудового розслідування і інших дій за результатами проведення досудового розслідування, то в цій частині прохальна частина скарги задоволенню не підлягає.
В той же час, дотримуючись балансу інтересів особи, суспільства та держави при завданні шкоди від кримінальних правопорушень, жодним чином не втручаючись в повноваження органу досудового розслідування та прокурора вищого рівня, слідчий суддя, забезпечуючи в цілому справедливість кримінального провадження на цій стадії досудового розслідування (встановлений строк для ознайомлення з матеріалами справи до 16 жовтня 2023 року, справа №991/8126/23), вважає за можливо запропонувати прокурору вищого рівня під час виконання цієї ухвали оцінити, у тому числі об`єктивну спроможність сторони обвинувачення досягти дієвість цього кримінальному провадженні та виконати завдання, з урахуванням, у тому числі дати реєстрації кримінального правопорушення (08 травня 2014 року), строку закінчення кримінального правопорушення (березень-грудень 2010 року, листопад 2010 року - квітень 2011 року), загальних строків притягнення особи до кримінальної відповідальності, з урахуванням зупинення перебігу давності за ч.2 ст.49 КК України (березень-грудень 2025 року, листопад 2025 року - квітень 2026 року), середнього часу розгляду ВАКС аналогічних обвинувальних актів за кількістю обвинувачених та обсягом матеріалів та прийняти відповідальне рішення за ст. 283 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ :
Скаргу адвоката ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, оформлене листом від 14 вересня 2023 року №16/1/1-26056-20 - скасувати.
Зобов`язати заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 розглянути скаргу адвоката ОСОБА_3 від 08 вересня 2023 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №42019000000002238.
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1