НАБУ-САП обвинувачують колишнього першого віцепрем’єра часів президента-втікача Януковича Андрія Клюєва у привласненні понад 195 млн грн з бюджету разом з ексголовою Держінвестицій Олександром Тараном. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

За даними слідства, у 2008 році Андрій Клюєв через підконтрольні фірми став фактичним бенефіціарним власником збиткового ВАТ «Завод напівпровідників». А вже у 2010 році Клюєв у змові з ексголовою Держінвестицій Олександром Тараном імовірно організували розтрату бюджетних коштів через підконтрольні підприємства.

Всього Клюєв з Тараном, за даними слідства, розтратили понад 195 млн грн, кошти перераховували на рахунки підконтрольних фірм. Найбільшу частину цих грошей — 170 млн — фігуранти розтратили таким чином: виділили на користь ВАТ «Завод напівпровідників» нібито для розвитку інноваційного проєкту, проте, за даними слідства, ці кошти фактично були привласнені фігурантами. Згодом за подібною схемою перерахували ще 25,3 млн грн нібито для розвитку енергоощадних технологій на користь підконтрольних ТОВ.

ТОВ «Рекуперація свинцю» та АТ «ВКП “Металіст”» подали до Держінвестицій заявки на отримання державної підтримки. Попри збитковість цих товариств та існування заборгованості перед ДІФКУ, що було перешкодою для надання державної підтримки, Таран забезпечив розгляд зазначених заявок Конкурсною комісією та ухвалення 14 грудня 2010 року висновку щодо надання державної підтримки. Надалі обвинувачені забезпечили ухвалення Координаційною комісією рішення про надання зазначеним підприємствам держпідтримки.

Розслідування цього провадження розпочав Департамент спецрозслідувань ГПУ у 2014 році, НАБУ здійснювало розслідування з 2019 року.

Дії Клюєва кваліфікували за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а дії Тарана — за ч. 5 ст. 191 КК України.

Чим відомий Клюєв?

Андрій Клюєв був одним з впливових представників Партії регіонів.

У розслідуванні «Української правди» сказано, що саме на Клюєві лежить відповідальність за кривавий розгін Євромайдану 30 листопада 2013 року. Зокрема, журналісти вказували що «...керівництво цією операцією взяв на себе секретар Ради нацбезпеки Андрій Клюєв...», «...Клюєв разом зі своїм першим заступником Володимиром Сівковичем відбирали загони Беркуту, якому буде доручено брудну роботу».

Також Клюєв координував діяльність проросійського «Комітету спасіння України», в інтересах якого, за даними Мін'юсту, з 2019 року діяла заборонена партія «Соціалісти» — сам Клюєв через захисників заперечував зв'язок із партією.

В політиці Клюєв з середини 90-х, починав із регіонального рівня на Донеччині. На з'їзді Партії регіонів у грудні 2001 року його обрали першим заступником голови партії. З квітня 2002 року — народний депутат України, голова комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У квітні 2003 року на з'їзді партії обраний секретарем політради. У 2003–2005 роках — віцепрем'єр-міністр з питань паливно-енергетичного комплексу. У квітні 2006 року вдруге обраний народним депутатом за списком Партії регіонів, а в серпні того ж року знову призначений віцепрем'єр-міністром з ПЕК. На позачергових виборах 2007 року втретє обраний нардепом від Партії регіонів.

11 березня 2010 року Клюєва призначили першим віцепрем'єр-міністром в уряді Азарова, а 9 грудня 2010 року, після адмінреформи, — першим віцепрем'єр-міністром — міністром економічного розвитку і торгівлі. 14 лютого 2012 року він був звільнений з цієї посади й призначений секретарем РНБО. 24 січня 2014 року Клюєва призначили главою Адміністрації президента, але 23 лютого 2014 року він подав заяву про відставку, після чого зник.

Ексвіцепрем'єра неодноразово оголошували в розшук: спершу в національний (у березні 2014-го, зі скасуванням СБУ в червні того ж року), а згодом, у квітні 2016 року, — і в міжнародний. У січні 2017 року Печерський суд відмовив у дозволі на спеціальне заочне розслідування щодо нього, а в травні 2017-го Інтерпол зняв Клюєва з міжнародного розшуку. З нього також знімали депутатську недоторканність.

Відомо, що Клюєв втік до росії, як і експрезидент Янукович. За даними сторони обвинувачення, він брав участь у судовому засіданні в Москві й давав свідчення щодо «державного перевороту в Україні» (так у Росії називають Революцію Гідності), а також з'являвся в ефірі російського телебачення. До САП надходив лист з Азербайджану, у якому від імені Клюєва стверджувалось, що він перебуває в цій країні, — однак перевірка цю інформацію не підтвердила.

На початку січня 2020 року ВАКС заочно заарештував Клюєва, але вже за місяць скасував це рішення. У 2023 році президент Володимир Зеленський позбавив його українського громадянства, а РНБО запровадила проти нього персональні санкції. Станом на 2025 рік ВАКС розглядає — заочно, оскільки фігурант переховується в Росії й перебуває в міжнародному розшуку — справу про привласнення майже 200 млн грн бюджетних коштів за його участю.