Пошук

Документ № 114539004

  • Дата засідання: 25/10/2023
  • Дата винесення рішення: 25/10/2023
  • Справа №: 991/5021/20
  • Провадження №: 12015000000000200
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.

Справа № 991/5021/20

Провадження № 1-кп/991/54/20

УХВАЛА

25 жовтня 2023 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянув у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8 про призначення комісійної судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 12015000000000200 про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

(1) Зміст поданого клопотання

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_8 звернулася з клопотанням про призначення комісійної судово-економічної експертизи.

Вказує, що у цьому кримінальному провадженні проведено три судово-економічні експертизи, за результатами яких складено відповідні висновки.

Перший про те, що висновки позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 01.12.2014 по 27.01.2016 від 14.03.2016 № 05-21/2 щодо недоотримання доходів (коштів) ВАТ «Запоріжжяобленерго» в сумі 29 362 544,47 грн та ДП «Енергоринок» в сумі 315 157 977,63 грн, документально не підтверджується.

Інші два висновки підтверджують підсумки проведеної ревізії щодо недоотримання доходів. Однак, вони є необґрунтованими та такими, що суперечать іншим матеріалам справи, викликають сумніви в їх правильності.

Детективом НАБУ надано неповні та спотворені дані для проведення експертиз, і їх явно недостатньо, щоб зробити повноцінне дослідження.

Експерти вибірково взяли до уваги положення чинного законодавства, не піддали твердження, викладені в акті ревізії, критичному аналізу, не здійснили експертного дослідження відповідно до норм законодавства про судову експертну діяльність. Внаслідок цього, вони дійшли очевидно помилкових висновків.

Також, експерти не врахували, що заборгованість ДП «ЗТМК» перед ВАТ «Запоріжжяобленерго», а також ВАТ «Запоріжжяобленерго» перед ДП «Енергоринок» була розстрочена за відповідними графіками погашення заборгованості.

Сторона захисту стверджує, що показання допитаних свідків у цьому кримінальному провадженні спростовують викладені експертами висновки.

У зв`язку з цим, захисник просить призначити у справі комісійну судово-економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (ДНДЕКЦ МВС України); на вирішення експертам поставити запитання відповідно до резолютивної частини клопотання; для вирішення вказаних питань надати в розпорядження експерта матеріали кримінального провадження.

(2)Позиції учасників кримінального провадження

Захисники та обвинувачений підтримали доводи викладені в клопотанні, просили призначити комісійну судово-економічну експертизу у цьому кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив з приводу необхідності проведення експертизи. Вказав, що фактичні обставини цієї справи не потребують спеціальних знань. Більшість питань до експерта, зазначені в клопотанні, не заперечуються стороною захисту. На думку прокурора, призначення проведення експертизи є лише намаганням сторони захисту затягнути судовий процес.

(3)Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні клопотання

Дослідивши клопотання, заслухавши доводи сторін, суд доходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 обвинувачується за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України) - у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб та за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України - в організації вчинення службовою особою зловживання службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

В обвинувальному акті йдеться про наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі - ПАТ «Запоріжжяобленерго») постачало електричну енергію споживачам, зокрема: державному підприємству «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - ДП «ЗТМК»), публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.Н. Кузьміна» (далі - ПАТ «Дніпроспецсталь») та товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - ТОВ «ЗТМК»).

У процесі такого постачання, у цих підприємств виник борг перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» за електричну енергію на загальну суму 346 290 552,1 грн.

Законодавством у сфері електроенергетики було визначено обов`язок споживача проводити розрахунки з енергопостачальником за спожиту електроенергію виключно на його поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

В порушення цього, між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (як первісним кредитором), ПрАТ «ХК «Енергомережа» (як новим кредитором) та окремо з кожним із боржників - ДП «ЗТМК», ПАТ «Дніпроспецсталь», ТОВ «ЗТМК» укладено п`ять трьохсторонніх договорів про відступлення права вимоги щодо заборгованості.

Від імені ПрАТ «ХК «Енергомережа» ці договори уклав ОСОБА_6, який займав посаду голови правління цього підприємства.

За умовами договорів, ПАТ «Запоріжжяобленерго» передавало (відступало), а ПрАТ «ХК «Енергомережа» приймало на себе право вимоги до вказаних боржників щодо стягнення заборгованості, яка у них виникла за раніше поставлену електричну енергію. ПрАТ «ХК «Енергомережа» зобов`язувалося сплатити на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» кошти у розмірі відступленого права вимоги. За це, боржники ДП «ЗТМК», ПАТ «Дніпроспецсталь», ТОВ «ЗТМК» сплатили на користь ПрАТ «ХК «Енергомережа» кошти в загальному розмірі 196 823 482,14 грн. Решта зобов`язань на загальну суму 149 467 069,96 грн припинилися шляхом прощення та застосування дисконту.

Внаслідок таких дій сплачені споживачами кошти не надходили на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ПАТ «Запоріжжяобленерго». Також, до них не застосовувався алгоритм оптового ринку електричної енергії та вони не розподілялися між ПАТ «Запоріжжяобленерго» і ДП «Енергоринок» у встановленому НКРЕКП порядку.

Внаслідок таких дій, заподіяно тяжкі наслідки у вигляді недоотримання доходів у формі грошових коштів, які згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії підлягали розподілу між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок» відповідно у сумі 29 362 544,47 грн та 315 157 977,63 грн.

В свою чергу, ОСОБА_6 заволодів чужим майном в особливо великих розмірах, а саме сплаченими боржниками на виконання цих договорів коштами на загальну суму 196 823 482,14 грн.

А тому, стороною обвинувачення інкриміновано ОСОБА_6 вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Вирішуючи питання необхідності призначення у цьому кримінальному провадженні комісійної судово-економічної експертизи, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 332 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Згідно з ч. 1 ст. 244 КПК сторона захисту має право звернутися з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, зокрема якщо:

-суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

-існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності (ч. 2 ст. 332 КПК).

Під час досудового розслідування цього кримінального провадження, було проведено три судово-економічні експертизи, за результатами яких складено: висновок експертів від 29.04.2016 № 6335/6768/16-45, висновок експертів від 17.05.2016 № 6335/6768/16-45 та висновок експерта від 29.08.2017 № 15191/17-45.

Надана стороною захисту копія висновку експертів від 29.04.2016 № 6335/6768/16-45 є неповною, а тому, суд не може визначити до яких висновків прийшов експерт під час проведення цієї експертизи. Водночас, з неї вбачається, що на вирішення експертизи поставлено питання щодо спричинення збитків, зокрема, ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок».

У висновку від 17.05.2016 № 6335/6768/16-45 експерти дійшли висновків про недоотримання доходів у формі грошових коштів ПАТ «Запоріжжяобленерго» у сумі 4 261 242,11 грн та ДП «Енергоринок» у сумі 152 907 088,84 грн. Також, експерти підтвердили оплату боржниками на користь ПрАТ «ХК «Енергомережа», за договорами про відступлення права вимоги, на загальну суму 196 823 482,14 грн.

Висновок експерта від 29.08.2017 № 15191/17-45 дає наступні відповіді: 1) загальна сума відступленого ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ПрАТ «ХК «Енергомережа» права вимоги до боржників складає 346 290 552,1 грн; 2) заборгованість ПрАТ «ХК «Енергомережа» перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» складає 344 520 552,1 грн; 3) ПАТ «Запоріжжяобленерго» недоотримало доходів (коштів) у сумі 29 362 544,47 грн, а ДП «Енергоринок» - 315 157 977,63 грн; 4) питання встановлення збитків цим підприємствам не належить до компетенції судового експерта, а вирішується в судовому порядку.

Як зазначив прокурор, в обвинувальному акті йдеться про суми зазначені в третій експертизі, призначення якої було викликано особливостями здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Суд доходить висновку, що ці експертизи дають відповіді на головні економічні питання в цьому кримінальному провадженні, а саме, що сума боргу споживачів перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» складала 346 290 552,1 грн, сума сплачених боржниками на користь ПрАТ «ХК «Енергомережа» складала 196 823 482,14 грн, сума боргу ПрАТ «ХК «Енергомережа» перед ПАТ «Запоріжжяобленерго» складала 344 520 552,1 грн.

Сторона захисту не заперечує правильності визначення цих сум.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обов`язок доказування цих обставин покладається, зокрема, на прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого (ч. 1 ст. 92 КПК).

Водночас, саме суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 ; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен ОСОБА_6 у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Отже, саме суд, на підставі наданих доказів, повинен вирішити чи заволодів ОСОБА_6 коштами на загальну суму 196 823 482,14 грн та чи винен він за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, внаслідок чого ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ДП «Енергоринок» завдано тяжких наслідків у загальній сумі 344 520 552,1 грн.

Проведені у цьому кримінальному провадженні експертизи, дають відповіді на більшість запитань, які просить поставити захисник на вирішення експертам. Для відповіді на решту запитань не є необхідним застосування спеціальних знань, адже такі висновки повинні ґрунтуватися на дослідженні фактичних обставин та аналізі норм матеріального права, тобто є питаннями правозастосування.

У зв`язку з вищевикладеним, суд не вбачає потреби у призначенні комісійної судово-економічної експертизи у цьому кримінальному провадженні. А тому, у клопотанні захисника слід відмовити.

На підставі викладеного, суд постановив:

-відмовити у задоволенні клопотанні захисника ОСОБА_8 про призначення комісійної судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні № 12015000000000200 про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 30.10.2023 о 13:05 год.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3