ВАКС визнав винним екснардепа Дмитра Крючкова у заволодінні коштами ПАТ «Запоріжжяобленерго» та засудив його до 10,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд встановив, що у 2014–2015 роках Крючков організував схему, за якою промислові споживачі замість оплати електроенергії державному обленерго перераховували кошти підконтрольній йому компанії. Вирок оскаржується в апеляції.

За версією обвинувачення, у період з грудня 2014 року по лютий 2015 року екснардеп Дмитро Крючков, перебуваючи на посаді голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа», організував схему, яка дозволила цій компанії незаконно заволодіти коштами, що мали надійти державному підприємству ПАТ «Запоріжжяобленерго». У змові з керівником обленерго Ігорем Корніленковим вони уклали п’ять договорів про відступлення на користь «Енергомережі» права вимоги заборгованості з великими споживачами електроенергії, а саме ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та ПАТ «Дніпроспецсталь».

Ці договори суперечили законодавству у сфері енергетики, адже змінювали встановлений порядок розрахунків на гуртовому ринку електроенергії. У результаті дії укладених договорів, компанії-боржники сплачували борг не безпосередньо «Запоріжжяобленерго», як це передбачено законом, а приватній компанії «Енергомережа», яка була підконтрольною екснардепу Крючкову. В теорії ця посередницька компанія мала надалі розрахуватися з обленерго, однак, за версією слідства, Крючков не здійснив проведення розрахунків з ПАТ «Запоріжжяобленерго», а заволодів одержаними від боржників грішми на загальну суму понад 196 млн грн. Інша частина заборгованості (149 млн грн) була списана «Енергомережею» шляхом прощення та застосуванням дисконту. Таким чином через дію укладених договорів «Запоріжжяобленерго» з понад 346 млн грн отримало лише трохи більше 2 млн грн. Це відбувалося у січні-лютому 2016 року, після того, як детективи НАБУ почали розслідування у цьому кримінальному провадженні.

З 2016 року Крючков та Корніленков переховувалися від слідства — обох оголосили в розшук. У 2019 році Крючкова екстрадували до України з Німеччини, після чого його взяли під варту з правом внесення застави у розмірі 7 млн грн. У 2021 році Крючков з'явився напідпитку на судове засідання у цій справі. 

Колишній керівник обленерго Корніленков тривалий час перебував у розшуку та, за даними слідства, знаходився на території Російської Федерації. У 2019 році Корніленкова затримали на території тимчасово окупованого Криму у зв'язку з його розшуком в Україні. У 2020 році ВАКС постановив здійснювати судовий розгляд обвинувачення Корніленкова за його відсутності. У грудні 2021 року кримінальне провадження щодо нього закрили у зв’язку з його смертю.

У червні 2025 року ВАКС визнав доведеним обвинувачення за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України та засудив Дмитра Крючкова до 10 років і 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки, а також із конфіскацією всього належного йому майна. Крім того, суд застосував спеціальну конфіскацію у розмірі понад 197 млн грн, що перебували на рахунках «Енергомережі». Обвинувачення за ч. 2 ст. 364 суд визнав недоведеним. Хоч суд при постановленні вироку обрав обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виконати це рішення поки неможливо, оскільки у лютому 2024 року як багатодітний батько Крючков виїхав за межі України та більше не повертався.

Наразі у цій справі триває розгляд апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції. У разі якщо Апеляційна палата ВАКС не скасує його та не направить справу на новий розгляд, вирок набуде законної сили.

Також варто зазначити, що це не перша кримінальна справа щодо екснардепа, у січні 2024 року ВАКС ухвалив обвинувальний вирок щодо Дмитра Крючкова та його спільниці у іншій справі про заволодіння коштами ПАТ «Черкасиобленерго» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» та призначив екснардепу 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Наразі цей вирок також переглядається в апеляції. 

Під час розслідування цієї справи детективи НАБУ виявили ознаки зв’язку між Крючковим та бенефіціарами «Запоріжжяобленерго» — братами Суркісами, які також є власниками ФК «Динамо» (Київ). У червні 2019 року детективи провели обшуки в офісі футбольного клубу та вилучили документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності «Запоріжжяобленерго». Суд встановив, що ці документи мають значення для слідства, оскільки містять інформацію про корпоративну структуру та взаємовідносини з енергокомпанією.

Після обшуку перший віцепрезидент «Динамо» подав скаргу, вимагаючи повернути вилучені документи, проте Вищий антикорупційний суд двічі відмовив у її задоволенні, визнавши дії детективів НАБУ правомірними. На думку медіа факт зберігання господарської документації в приміщеннях футбольного клубу вказує на зв'язок між Крючковим та особами з орбіти власників «Динамо» і додає контексту до встановленої схеми привласнення державних коштів.