Документ № 114549575

Справа № 991/7810/23

Провадження № 1-кс/991/7850/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

26 жовтня 2023 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_21.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 05 квітня 2018 року за № 42018000000000824.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].

Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьк, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інша інформація у скарзі відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 ;

Сторона захисту: захисник ОСОБА_4

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за № 42018000000000824 від 05 квітня 2018 року.

Зазначене питання вирішується за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4 .

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

До слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_4, який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_2, про скасування повідомлення про підозру.

Свою скаргу адвокат обґрунтовує тим, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України до 19.11.2019 здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000824 від 05.04.2018 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. На даний час кримінальне провадження здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро.

Зі змісту повідомлення про підозру видно, що в кінці червня 2009 року ОСОБА_2 нібито вступив у злочинну змову з народним депутатом України ОСОБА_6, який також залучив до реалізації свого злочинного плану дружину ОСОБА_7 та тимчасового адміністратора ПАТ «Родовід Банк» ОСОБА_8, щодо заволодіння грошовими коштами банку шляхом створення фіктивної фінансової заборгованості. З цією метою наприкінці серпня 2009 року, після введення у банку тимчасової адміністрації, у центральному офісі ПАТ «Родовід Банк» за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 17, діючи умисно, з метою заволодіння грошовими коштами ПАТ «Родовід Банк», ОСОБА_2 нібито підписав надані йому ОСОБА_6 завідомо неправдиві документи:

- додаткову угоду до попереднього договору від 03.04.2007 між ТОВ «РЕД» та ВАТ «Родовід Банк» № 2 від 16.02.2009, відповідно до якої ВАТ «Родовід банк» зобов`язувався взяти в оренду приміщення будинку, який належить ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_5 після його здачі в експлуатацію;

- договір оренди від 18.02.2009 між ТОВ «РЕД» та ВАТ «Родовідбанк» з додатком

№ 1 до нього, додаткову угоду 1-2 від 18 та 25 лютого 2009 та акт приймання-передачі від 25.02.2009, відповідно до яких банк взяв в оренду приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_5 площею 5225,8 кв.м з орендною платою 550,5 грн. за 1 кв.м (без ПДВ).

В подальшому тимчасовий адміністратор ОСОБА_9 підписав додаткову угоду №3 від 03.09.2009 до вказаного договору оренди від 18.02.2009 без погодження з Національним банком України та надав доручення перерахувати грошові кошти з банківського рахунку ПАТ «Родовід банк» на банківський рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_1, відкритий у ЗАТ «Європейський банк раціонального фінансування», у розмірі 18 458 420, 12 грн.

Таким чином, на думку органу досудового розслідування ОСОБА_2, вчинив пособництво у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України), а також службове підроблення - складання та видачу службовою особою завідомо неправдивих документів (ч. 1 ст. 366 КК України в редакції закону України від 05.04.2001 № 2341-111).

Захисник зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України не здійснено в передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, оскільки на підтвердження здійснення повідомлення про підозру в матеріалах провадження містяться наступні копії документів:

- повідомлення про підозру ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, яке датоване 05 квітня 2018 року, затверджене прокурором 05 квітня 2018 року, підпис підозрюваного про отримання відсутній;

- розписка гр. ОСОБА_10 від 10 травня 2018 року, відповідно до змісту якої вона нібито є «управителем будинків, представником ТОВ «Житло-Сервіс», яке обслуговує будинок по вул. Паторжинського, 14 у м. Київ» та отримала для вручення ОСОБА_2 повідомлення про підозру та пам`ятку;

- розписка гр. ОСОБА_11 від 07 травня 2018 року, відповідно до якого він нібито є «начальником управління внутрішньої безпеки корпорації «Граніт», до складу якої входить ТОВ «Будсервісцентр-комфорт», представник ТОВ «Будсервісцентр-комфорт, яке обслуговує будинок АДРЕСА_4» та отримав для вручення ОСОБА_2 повідомлення про підозру та

пам`ятку.

На думку захисника, зазначені копії розписок не можуть підтвердити, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст.191, ч. 1 ст.366 КК України вручено «житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи», оскільки у них відсутні паспортні дані, засоби зв`язку, накази про прийом на роботу ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також відсутні докази того, що вказані особи є представниками юридичної особи, яка здійснює обслуговування будинку.

Захисник також вказує на те, що з дати внесення відомостей до ЄРДР в кримінальному провадженні № 42018000000000824 розслідування здійснювалось неуповноваженим органом, а саме слідчим відділом Генеральної прокуратури України, а не Національним антикорупційним бюро України, оскільки ОСОБА_2 інкримінується сприяння іншим особам у заволодінні коштами банку у сумі 18 458 420,12 грн., тобто сумою, яка дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, що відповідно до вимог КПК України належить до підслідності НАБУ.

Крім того, захисник вважає, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б об`єктивно доводили обставини, що викликають підозру ОСОБА_2 у причетності до вчинення кримінального правопорушення, а тому підозра є необґрунтованою.

З огляду на викладене, захисник ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою у якій просить скасувати повідомлення старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратори України ОСОБА_12 про підозру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, від 05 квітня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42018000000000824 від 05 квітня 2018 року.

На підтвердження зазначених обставини до скарги долучені наступні матеріали: копія листа від 02.04.2018 № 10/4/1-40153-13 з розпискою про отримання ОСОБА_13 ; копія електронного повідомлення № 9 від 05.04.2018; копія повідомлення про підозру від 05.04.2018; копія розписки ОСОБА_10 від 10.05.2018; копія розписки ОСОБА_11 від 07.05.2018; копія постанови про оголошення розшуку підозрюваного від 17.05.2018; копія листа ГЦОСІ ДПС України від 10.05.2023 № 91-21305/18/23-вих.; роздруківки з бази даних «Contr Agent» компанії ЛІГА:ЗАКОН на ТОВ «Житло-сервіс», ТОВ «Будсервісцентр-комфорт» та корпорацію «Граніт» (дані ЄДР та історія); лист Офісу Генерального прокурора 16/1/3-20442-21.

Слідчим суддею також було встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, було вручене в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, а його зміст відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.

Детектив НАБУ у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_14 є обґрунтованим, підтверджується наявністю достатніх доказів та здійснено відповідно до вимог КПК України.

Також просив долучити до матеріалів справи копії матеріалів досудового розслідування кримінального провадження на підтвердження викладеної позиції, а саме: витяг з ЄРДР; постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 05.04.2018; постанову про доручення здійснення досудового розслідування від 19.11.2019; акт КРУ від 27.04.2010 № 05-21/59; висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 28.04.2016 № 21018/15-45; висновок експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 03.10.2017 № 16182-16185/17-30; висновок судово-технічної експертизи документів від 30.07.2010 № 5648/10-11; висновок судово-технічної експертизи документів від 31.08.2010 №6511/10-11; договір комісії від 26.12.2008; попередній договір від 03.04.2007; додаткову угоду № 1 від 22.12.2008 до попереднього договору від 03.04.2007; додаткову угоду № 2 від 16.02.2009 до попереднього договору від 03.04.2007; договір оренди від 18.02.2009; додаток № 1 від 18.02.2009 до договору оренди від 18.02.2009; додаткову угоду № 1 від 18.02.2009 до договору оренди від 18.02.2009; акт приймання-передачі від 25.02.2009 до договору оренди від 18.02.2009; додаткову угоду № 2 від 25.02.2009 до договору оренди від 18.02.2009; додаткову угоду № 3 від 03.09.2009 до договору оренди від 18.02.2009; копії меморіальних ордерів; протоколи допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ; постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.2008 № 960; постанова Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 № 580; витяг з постанови правління НБУ від 28.08.2001 № 369; постанова правління НБУ від 13.03.2009 № 138; постанова правління НБУ від 17.06.2009 № 356; постанова правління НБУ від 15.03.2010 № 133;

постанова правління НБУ від 12.05.2010 № 233; договір про здійснення тимчасової адміністрації ВАТ «Родовід банк» від 17.06.2009; положення про правління ВАТ «Родовід банк» від 2007 року; наказ ВАТ «Родовід банк» від 13.01.2009 № 43 о/с; наказ ВАТ «Родовід банк» від 27.02.2009 № 214 о/с; наказ ВАТ «Родовід банк» від 20.07.2009 № 691 о/с; наказ ВАТ «Родовід банк» від 25.10.2009 № 197-25-05 о/с; договору генпідряду № 27 від 09.01.2008; протокол засідання спостережної ради ЗАТ «ЄБРФ» від 01.12.2008; договір купівлі-продажу від 19.12.2008; договір дарування від 21.05.2009; відомості про акціонерів ЗАТ «ЄБРФ»; декларацію ОСОБА_6 ; особову картку народного депутата ОСОБА_6 ; розписку від 07.05.2018; розписку від 10.05.2018; лист ГПУ від 02.04.2018; телеграму від 05.04.2018; відомості ДРАЦС щодо одруження ОСОБА_19 ; ІПН ОСОБА_19 ; особовий листок по обліку кадрів; паспорт громадянина України ОСОБА_20 ; картку фізичної особи-платника податків ОСОБА_20 ; відомості ДРРП щодо ОСОБА_2 ; відомості ДРРП щодо ОСОБА_20 ; лист ТОВ «Житло-сервіс»; вирок Подільського районного суду міста Києва; постанову про скасування постанови про закриття кримінальної справи від 03.07.2017; постанову про закриття кримінальної справи; протокол огляду від 25.08.2023.

Слідчий суддя дослідив скаргу адвоката ОСОБА_4 з доданими до неї матеріалами та документи надані сторонами у судовому засіданні, а також заслухав думки учасників справи.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України: «Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 111 КПК України: «Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 135 КПК України: «У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи».

Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».

Відповідно до вимог абз. 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів».

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».

Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення»

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».

Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення, проте, положення п. 3 ч. 1 ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді можуть бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому у разі посилання на них у скарзі.

Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя, з огляду на доводи та надані стороною обвинувачення матеріали, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, є обґрунтованою і підтверджується наявністю достатніх доказів.

Стосовно доводів захисника про те, що з тексту повідомлення про підозру ОСОБА_2 не вбачається наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, а наведені у ній обставини не відповідають фактичним обставинам справи, слідчий суддя зазначає наступне.

Зі змісту ч. 1 ст. 276 КПК України видно, що у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, на орган досудового розслідування покладається обов`язок здійснити повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, оскільки неповідомлення про підозру може привести до порушення таких загальних засад кримінального провадження як забезпечення права на захист та змагальність сторін. Крім того, для повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх доказів (підстав)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року та "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року).

З повідомлення про підозру та з озвученої у судовому засіданні версії сторони обвинувачення видно, що ОСОБА_2 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих документів.

З огляду на таке, на цій стадії досудового розслідування вирішення слідчим суддею питання про достатність доказів, а також невідповідність обставин, зазначених у повідомленні про підозру, фактичним обставинам справи є неможливим, оскільки це може бути вирішене за наслідками дослідження доказів під час судового розгляду і подальшої їх оцінки судом у їх сукупності та взаємозв`язку між собою, зокрема, висновків експертів, показань свідків, обвинувачених тощо, а тому таке рішення не може бути прийняте під час досудового розслідування слідчим суддею, оскільки на цій стадії він не має процесуальної можливості дослідити усі докази сторін кримінального провадження, а також і не може вдаватися до їх оцінки з метою встановлення наявності або відсутності обставин, на які посилається сторона захисту.

За таких обставин, слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони захисту в частині необґрунтованості повідомлення про підозру.

У судовому засіданні слідчим суддею було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2, покинув територію України і 17 травня 2018 року був оголошений у міжнародний розшук. Станом на теперішній час щодо вчинених ним кримінальних правопорушень на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 серпня 2023 року у справі № 991/4468/22 у цьому кримінальному провадженні здійснюється спеціальне досудове розслідування (in absentia).

Слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони захисту щодо порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_2, оскільки вважає, що стороною обвинувачення дотримані вимоги КПК України та вжито заходи для вручення повідомлення про підозру останньому. Зокрема, слідчий суддя вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_2, яке було направлено за наступними адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 було здійснено в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, та є належним з огляду на таке.

Слідчий суддя вважає належним повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом вручення повідомлення про підозру житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання ОСОБА_2, що підтверджується: розпискою від 10 травня 2018 року, яка надана ОСОБА_10 - представником ТОВ «Житло-Сервіс», яке обслуговує будинок по АДРЕСА_3 та розпискою від 07 травня 2018 року, яка надана ОСОБА_11 - представником ТОВ «Будсервісцентр-комфорт», яке обслуговує будинок № 39 по вул. Л. Толстого у місті Києві.

Слідчий суддя не бере до уваги твердження захисника ОСОБА_4 щодо відсутні доказів обслуговування будинків даними юридичними особами, а також відомостей, що особи, які отримали примірники повідомлення про підозру, є посадовими особами ТОВ «Житло-Сервіс» та ТОВ «Будсервісцентр-комфорт» з огляду на таке.

З долучених до матеріалів справи детективом НАБУ документів видно, що ТОВ «Житло-Сервіс» у 2018 році здійснювало обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_3, а ОСОБА_10 працювала на посаді управителя житлового будинку до 18 жовтня 2018 року, тобто під час надання вищевказаної розписки, остання була працевлаштована у житлово-експлуатаційній організації.

Слідчий суддя вважає належним направлення повідомлення про підозру за адресою: АДРЕСА_1, оскільки, відповідно до особового листка по обліку кадрів, вказана адреса є зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 . Крім того, відповідно до інформації з державного реєстру речових прав вказана квартира на праві власності належить ОСОБА_2 .

Також до матеріалів справи долучено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого квартира АДРЕСА_4 зареєстрована 23 лютого 2015 року за ОСОБА_20, яка відповідно до актового запису про шлюб № 495 від 08 серпня 1997 року перебуває в шлюбі із ОСОБА_2 .

Слідчий суддя зазначає, що відсутність в наданих слідчому судді розписках ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відомостей (паспортні дані, адреса та засоби зв`язку, наказ про прийом на роботу тощо), які на переконання захисника, унеможливлюють вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2 «житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи» не впливають на загальні обставини проведення такої процесуальної дії та не створюють передумови для визнання такої дії непроведеною, оскільки нормами чинного кримінально процесуального законодавства не встановлені вимоги до такого виду розписок та не передбачено, кому саме як представнику житлово-експлуатаційної організації має бути вручено примірник повідомлення про підозру.

Слідчий суддя не приймає доводи захисника стосовно того, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 складено з порушенням підслідності, оскільки відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 42018000000000824 від 05 квітня 2018 року були внесені до ЄРДР слідчим відділом управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратори України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 218 КПК України ( в редакції, яка діяла станом на 05 квітня 2018 року), якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

Постановою заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора від 19 листопада 2019 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000000824 від 05 квітня 2018 року доручено здійснювати детективам Національного антикорупційного бюро України.

За таких обставин, на момент здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_2, прокурор не визначив іншу підслідність у кримінальному провадженні № 42018000000000824, а тому складання і вручення повідомлення про підозру слідчим відділом управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратори України відповідає вимогам КПК України.

Слідчий суддя погоджується з мотивами, які викладені в ухвалі слідчого судді ВАКС від 02 серпня 2023 року у справі № 991/4468/23, якою було вирішене питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_2 .

Підсумовуючи викладене, слідчий суддя, з огляду на наявні у скарзі захисника та надані сторонами кримінального провадження матеріали, вважає, що сторона обвинувачення повідомила ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення з дотриманням вимог ст. ст. 276-278 КПК України.

Враховуючи те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, які б спростовували причетність ОСОБА_2 до вчинення зазначених в повідомленні про підозру кримінальних правопорушень та/або можливість їх вчинення останнім, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру складено відповідно до вимог Глави 22 КПК України та скасуванню не підлягає.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 276, 277, 278, 303, 304, 307, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що скарга, подана адвокатом ОСОБА_4 в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо оскарження повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 05 квітня 2018 року задоволенню не підлягає.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4, поданої в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, якою оскаржується повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 05 квітня 2018 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні за № 42018000000000824 від 05 квітня 2018 року - відмовити.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 31 жовтня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1