- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
Справа № 991/9527/23
Провадження 1-кс/991/9621/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, детектива ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на рішення детектива про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій захисник просить:
- скасувати постанову старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 12.10.2023 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій відносно ОСОБА_5 в режимі відеоконференції;
- зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України допитати ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42016110350000102 в порядку п. 1 ч. 1 ст. 232 КПК України у режимі відеоконференції.
Скаргу обґрунтовує тим, що 14.10.2023 ним отримано 3 повістки про виклик ОСОБА_5 у статусі підозрюваного до старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 на 16.10.2023, 18.10.2023 та 20.10.2023.
Захисник стверджує, що ОСОБА_5 не має можливості прибути на допит з поважних причин, оскільки через службову та особисту необхідність перебуває за межами території України за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, ОСОБА_5 має намір брати участь у слідчих та процесуальних діях у кримінальному провадженні № 42016110350000102 у режимі відеоконференції в системі «EASYCON» або за допомогою іншої системи.
09.10.2023, до отримання зазначених вище повісток, захисником подано клопотання до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України про бажання ОСОБА_5 брати участь у слідчих та процесуальних діях в режимі відеоконференції.
Крім цього, 16.10.2023 захисником подано клопотання до детектива Національного бюро ОСОБА_4 про участь у слідчих та процесуальних діях в режимі відеоеоконференції за участю ОСОБА_5, та у телефонному режимі детектив повідомив, що відповідь буде надано письмово. Аналогічні клоптання подані до Національного антикорупційного бюро України 18.10.2023 та 20.10.2023.
Так, 21.10.2023 захисником отримано постанову від 12.10.2023 про відмову в задоволенні клопотання, винесену старшим детективом Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 .
Захисник вважає, що той факт, що ОСОБА_5 знаходиться за межами України та найближчим часом не матиме змоги повернутись в Україну та взяти безпосередню участь у слідчих та процесуальних діях, є вагомою підставою для проведення допиту підозрюваного у режимі «ВКЗ» відповідно до положень ст. 232 КПК України, а відтак постанова детектива є незаконною та такою, що порушує право на захист, передбачений ст. 20 КПК України.
У судовому засіданні захисник позицію, висловлену у скарзі, підтримав, просив скаргу задовольнити. Додатково пояснив, що ОСОБА_5 перебуває тривалий час за межами території України з огляду на те, що ним здійснюється господарська діяльність на території Європейського союзу, вирішує особисті питання, пов`язані з народженням дитини, на підтвердження чого ним надіслано електронною поштою копію свідоцтва про народження дитини за кордоном, копію закордонного паспорта, копії посвідок на роботу, копії контрактів, які є додатками до клопотання про участь підозрюваного у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 02.11.2023 (Вх. № 40409/23).
У судовому засіданні детектив ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні скарги, вважає її необґрунтованою та немотивованою. Пояснив, що винесена ним постанова від 12.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання є законною. Так, захисник у своєму клопотанні від 09.10.2023 зазначав, що ОСОБА_5 не може прибути на допит через службову необхідність та перебуванням його за межами території України, проте стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження того, що підозрюваний позбавлений об`єктивної можливості прибути на допит. Зазначені підстави детективом у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 232 КПК України визнано не достатніми, а захисник у клопотання від 09.10.2023 р. не вказував інших підстав, передбачених п. 1 - п. 4 ч. 1 ст. 232 КПК України.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість внесеного клопотання.
Отже, предметом судового контролю під час розгляду таких скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення стосовно поданого клопотання, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016, у тому числі за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209 КК України.
Встановлено, що 09.10.2023 захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із клопотанням, яке зареєстровано за Вх. № 252/23679-00, у якому просив, враховуючи службову необхідність у ОСОБА_5 та перебування його на даний час за межами території України, провести слідчі та процесуальні дії за його участю у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 в режимі відеоконференції.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку ст. 220 КПК України.
Вимоги до змісту постанови детектива визначені у ч. 5 ст. 110 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що за результатами розгляду клопотання захисника ОСОБА_3 детектив Національного бюро ОСОБА_4 виніс постанову від 12.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання від 09.10.2023 (Вх. № 252/23679-00). В обґрунтування прийнятого рішення детектив, посилаючись на ст. 220, ст. 232 КПК України, дійшов висновку, що у клопотанні захисника відсутні будь-які аргументи, документи або інші докази, що свідчили б про необхідність проведення слідчих або процесуальних дій у режимі відеоконференції, окрім суб`єктивного побажання підозрюваного. Слідством також не встановлено жодної обставини, які об`єктивно були б достатніми, у розумінні ст. 232 КПК України, для прийняття відповідного рішення.
Дослідивши у судовому засіданні постанову детектива від 12.10.2023, слідчий суддя дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, детектив навів мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.
Перевіряючи клопотання сторони захисту щодо проведення слідчої (розшукової) дії, яка ініціюється перед органам досудового розслідування у кримінальному провадженні, на предмет викладених у ньому вимог та їх обґрунтованості, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 232 КПК України допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках: 1) неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування; 5) наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.
Звертаючись із клопотанням від 09.10.2023 про участь підозрюваного ОСОБА_5 у слідчих та процесуальних діях в режимі відеоконференції, захисник посилався виключно на службову необхідність підозрюваного та перебування його за межами території України. Жодних додатків це клопотання не містить.
Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (п. 15 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 22 КПК України).
Отже, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії.
В свою чергу, захисником до клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій в режимі відеоконференції не додано жодного доказу у розумінні ст. 84 КПК України, які б підтверджували існування обставин на які він посилався у клопотанні. У той же час, службова необхідність та перебування особи за межами України, не є обставинами, які об`єктивно унеможливлюють прибуття особи на виклик, у розумінні ст. 138 КПК України.
Так, у судовому засіданні захисник додатково зазначив інші обставини для проведення слідчих та процесуальних дій в режимі відеоконференції за участю підозрюваного, та надав матеріали на підтвердження таких обставин. Але, такі доводи захисника, додатково зазначені у судовому засіданні, не можуть братись до уваги слідчим суддею при оцінці обґрунтованості заявленого клопотання, оскільки ці обставини не були зазначені ним при зверненні до детектива із клопотанням від 09.10.2023 Вх. № 252/23679-00.
Також захисником до матеріалів скарги додано клопотання від 16.10.2023, від 18.10.2023 та від 20.10.2023, із якими він звертався до детектива Національного бюро ОСОБА_4 про проведення слідчих та процесуальних дій за участю підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 в режимі відеоконференції.
Слідчий суддя не бере до уваги зазначені вище клопотання захисника з огляду на те, що предметом даного розгляду є скарга на постанову старшого детектива від 12.10.2023 про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій від 09.10.2023 (Вх. № 252/23679-00).
Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на детектива обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 40 КПК України детектив несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Здійснюючи свої повноваження детектив є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється.
Процесуальна самостійність детектива, серед іншого, обумовлюється необхідністю проведення ефективного досудового розслідування та наявністю повноважень на проведення слідчих (розшукових) дій у випадках встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки саме детектив, який здійснює слідство у кримінальному провадженні, визначає предмет та коло обставин, які підлягають доказуванню, та необхідністю вчинити окремі підготовчі дії, які забезпечать ефективність та результативність його проведення.
За вказаних обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення детектива, з урахуванням положень ч. 5 ст. 40 КПК України, є законним, обґрунтованим, винесеним у межах повноважень.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст. 2, 7, 22, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1