Документ № 114817141

справа №991/9592/23

провадження №1-кс/991/9689/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

«03» листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива НАБУ ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000156,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання детектива.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000156 від 04 квітня 2023 року за підозрою судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, стосовно прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 10 000 доларів США, а також за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України стосовно вчинення дій, спрямованих на прийняття судового рішення про зміну покарання, призначеного ОСОБА_8 у справі за його обвинуваченням у вченні злочину за ч. 2 ст. 286 КК України, на таке, що не пов`язане з позбавленням волі.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що на розгляд колегії суддів Кропивницького апеляційного суду у складі головуючого судді - ОСОБА_6 та суддів ОСОБА_9 і ОСОБА_10 (в подальшому замінено на суддю ОСОБА_11 ) надійшла апеляційна скарга на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 березня 2023 року, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки. 26 травня 2023 року ОСОБА_6 зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_7, який повідомив ОСОБА_6, що його знайомий ОСОБА_12 цікавиться можливістю прийняття за результатами розгляду вказаної вище апеляційної скарги рішення про призначення ОСОБА_8 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі. В ході розмови вони домовились, що ОСОБА_6 вчинить дії на користь ОСОБА_8, а ОСОБА_7 передасть ОСОБА_12 прохання надати для судді неправомірну вигоду в розмірі 3000 доларів США. ОСОБА_7 мав визначити суму грошової винагороди за своєї сприяння самостійно і повідомити зацікавленим особам загальну суму неправомірної вигоди. При цьому, ОСОБА_6 визначено обов`язкову умову прийняття рішення за вказану суму - відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого до підсудного. Того ж дня в телефонній розмові ОСОБА_7 повідомив необхідність досягнення зазначеної умови ОСОБА_12, а у ході особистої зустрічі висловив йому прохання надати неправомірну вигоду в загальному розмірі 3 350 доларів США (3000 - ОСОБА_6 та 350 - ОСОБА_7 ), а ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_7, що потерпілий відмовляється досягати будь-яких домовленостей з ОСОБА_8, про що ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 під час зустрічі 31 травня 2023 року. З урахуванням цієї інформації, ОСОБА_6 надав ОСОБА_7 вказівку визначити представникам ОСОБА_8 як альтернативу розмір неправомірної вигоди 1500 доларів США за зменшення призначеного ОСОБА_8 покарання з трьох років до вісімнадцяти місяців позбавлення волі, визначивши суму неправомірної вигоди за сприяння у вчиненні злочину самостійно. 05 червня 2023 року ОСОБА_7 під час зустрічі з ОСОБА_12 висловив йому прохання надати неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США (1500 - ОСОБА_6 та 500 - ОСОБА_7 ). В ході чергової зустрічі 15 червня 2023 року ОСОБА_6 з ОСОБА_7 вирішили збільшити розмір неправомірної вигоди до 10 000 доларів США незалежно від позиції потерпілого у кримінальному провадженні та обумовили, що одержані від представників ОСОБА_8 грошові кошти зберігатимуться у ОСОБА_7 до прийняття колегією суддів Кропивницького апеляційного суду рішення на користь вказаної особи. Після цього, 16 червня 2023 року, ОСОБА_7 під час зустрічі з ОСОБА_12 висловив йому прохання надати неправомірну вигоду у сумі 10 500 доларів США (10 000 - судді ОСОБА_6 та 500 - ОСОБА_7 ). Під час наступної зустрічі 13 липня 2023 року ОСОБА_7 висунув ОСОБА_12 категоричну вимогу щодо необхідності передати грошові кошти в сумі 250 доларів США як частину неправомірної вигоди за його посередницькі послуги, а 15 липня 2023 року ОСОБА_12 передав ОСОБА_7 зазначену суму грошових коштів. 01 серпня 2023 року ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 10 250 доларів США як решту із загальної суми неправомірної вигоди (10 500 доларів США). В ході особистого спілкування 02 серпня 2023 року ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6, що предмет неправомірної вигоди знаходиться у нього на зберіганні до ухвалення рішення та про зміну адвоката, який здійснює захист ОСОБА_8 . В ході судового засідання 03 серпня 2023 року відбулася заміна захисника ОСОБА_8, а судове засідання було відкладено на 28 вересня 2023 року. У зв`язку з тим, що обставини, заздалегідь визначені суддею ОСОБА_6 як умова одержання неправомірної вигоди, не настали, а судове засідання було відкладено, ОСОБА_7 03 серпня 2023 року повернув ОСОБА_12 раніше одержані від нього грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, а 250 доларів США залишив собі як повну оплату йому за посередницькі послуги. 10 вересня 2023 року в ході особистої розмови з ОСОБА_7 суддя ОСОБА_6 висунув категоричну вимогу щодо необхідності передачі йому представниками ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 10 000 доларів США, про що ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_12, зазначивши, що таку передачу слід здійснити не пізніше 27 вересня 2023 року. Вказану суму грошових коштів ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_12 26 вересня 2023 року. Разом з тим, у ході судового засідання 28 вересня 2023 року колегією суддів Кропивницького апеляційного суду під головуванням судді ОСОБА_6 вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 березня 2023 року залишено без змін. У зв`язку з тим, що обставини, заздалегідь визначені суддею ОСОБА_6 як умова одержання неправомірної вигоди не настали, грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, які були предметом неправомірної вигоди, 28 вересня 2023 року ОСОБА_7 повернуті ОСОБА_12

26 жовтня 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 вересня 2023 року в межах даного кримінального провадження був проведений обшук у житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого були виявлені та вилучені мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 11 IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2, на якому виявлено інформацію, що має значення для кримінального провадження та який, за необхідності, має бути підданий експертному дослідженню, а також чотири купюри номіналом по 100 доларів США кожна серій і номерів: PG44737432B, PB18478756M, PB53492403I, PF32873406L та одна купюра номіналом 50 доларів США серія номер ІН05407405А, які є частиною неправомірної вигоди в загальному розмірі 10500 доларів США.

Вилучене майно постановою детектива від 26 жовтня 2023 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Отже, з огляду на наявність достатність підстав вважати, що це майно містить доказове значення, а також може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване або знищене, необхідним є накладення на нього арешту.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Детектив ОСОБА_3 в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Належним чином повідомлені власник майна та його представник в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим,з урахуванням положень ч.1 ст.172 КПК України, було прийнято рішення про розгляд клопотання без їх участі.

Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає про наступне.

Перш ніж перейти до розгляду клопотання про арешт майна по суті, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що у КПК України законодавець розмежував статус майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук та тимчасово вилученого майна. Зокрема, у відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Разом з цим, абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України визначено, що процедура тимчасового вилучення саме електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

При цьому, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку (далі - електронні носії інформації), крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Так само і абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України містить застереження щодо накладення арешту на комп`ютерні системи або їх частини, зокрема зазначено, що арешт на такі системи накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як бачимо, законодавець визначає посилені гарантії дотримання прав у зв`язку з вилученням названих вище електронних носіїв інформації, які є засобами швидкого спілкування осіб між собою та обміну великою за кількістю і обсягом інформацією, яка є досить «чутливою» та потребує захисту. Тобто, ці електронні носії інформації фактично виокремлені із загального обсягу майна, яке може бути тимчасово вилученим під час обшуку, зокрема в частині, що стосується порядку такого вилучення.

Отже, можливо окреслити наведені положення таким чином, що коли мова йде про тимчасове вилучення зазначених електронних носіїв інформації, мають бути дотримані певні умови щодо зазначення цього майна в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук та існування обставин, визначених абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України.

З матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді від 26 вересня 2023 року було надано дозвіл на проведення обшуку житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 з метою відшукання, серед іншого: коштів, отриманих як предмет неправомірної вигоди, засобів зв`язку (мобільних телефонів, планшетів тощо) та сім-карт (ідентифікаційних модулів зв`язку), на яких зберігаються дані про обставини ймовірного кримінального правопорушення.

Цією ухвалою слідчий суддя надав органу досудового розслідування дозвіл на проникнення до житла ОСОБА_7, дійшовши висновку, що, з урахуванням дослідження долучених матеріалів, наявні підстави вважати, що могли бути вчинені кримінальні правопорушення за викладених детективом обставин. При цьому, з огляду на те, що цією ухвалою надано дозвіл лише на відшукання майна без вказівки на можливість його вилучення, то вказаний вище мобільний телефон є тимчасово вилученим майном, а тому подальшій перевірці слідчим суддею підлягає твердження органу досудового розслідування про те, що він може містити відомості та інформацію, які можуть мати значення для кримінального провадження та в подальшому використовуватись як докази.

Так, 26 жовтня 2023 року детективами НАБУ на підставі цієї ухвали був проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу обшуку від 26 жовтня 2023 року, під час такого обшуку були виявлені та вилучені мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 11 IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 та чотири купюри номіналом по 100 доларів США кожна серій і номерів: PG44737432B, PB18478756M, PB53492403I, PF32873406L і одна купюра номіналом 50 доларів США серія номер ІН05407405А. Відповідно до цього протоколу, в телефонній книзі мобільного телефона збережено контакт абонента ОСОБА_13, отже його було вилучено (без сім-карти) у зв`язку з тим, що він містить відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Що стосується грошових коштів загальною сумою 450 доларів США, то у протоколі вказано, що вони є частиною предмету неправомірної вигоди (10500 доларів США), а отже набуті кримінально-протиправним шляхом та є речовими доказом у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні детектив підтвердив, щостосовно вилученого мобільного телефона існують і інші обставини, що наразі не можуть бути оголошені у зв`язку з проведенням певних слідчий дій, разом з тим, повідомив, що експертне дослідження стосовно нього планується призначити протягом наступних десяти днів. Крім того, зазначив, що грошові кошти ідентифіковані, оглянуті і вручені 15 липня і 01 серпня 2023 року, їх власником є УСБУ у Кіровоградській області, однак детектив вважає, що вони вибули з власності держави і незаконно перейшли у власність ОСОБА_7 .

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості (п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна та допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).

Під час розгляду цього клопотання слідчий суддя досліджує лише питання достатності підстав вважати, що мало місце кримінальне правопорушення шляхом оцінки існуючих відомостей про діяння та можливість їх сприяння формуванню внутрішнього переконання в тому, що це діяння становить собою склад кримінального правопорушення.

Як вбачається з поданого клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000156 від 04 квітня 2023 рокуздійснюєтьсяза підозрою судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стосовно прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 10 000 доларів США, а також стосовно вчинення дій, спрямованих на прийняття судового рішення про зміну покарання на таке, що не пов`язане з позбавленням волі.

Наведені детективом відомості про обставини вчинення дій, в сукупності з наданими у судовому засіданні детективом поясненнями та доданими до клопотання матеріалами, дають слідчому судді підстави для висновку, що могли мати місце обставини, про які зазначається у цьому клопотанні, та можливу причетність до них осіб, зазначених у клопотанні.

Дослідивши відомості про вилучений телефон, врахувавши твердження детектива, що він містить інформацію, яка може мати значення для кримінального провадження та може в подальшому бути використана як докази, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування його вилучення відбулося правомірно, а подальше утримання потребує «легалізації» (встановлення правової визначеності щодо нього) з боку слідчого судді шляхом накладення на нього арешту, оскільки передача його володільцю на даному етапі досудового розслідування не забезпечить в повній мірі його належну схоронність, в тому числі для подальшого проведення експертного дослідження.

Отже, виходячи з фактичних обставин кримінального провадження, встановлених в ході розгляду клопотання, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів на даному етапі виправдовує утримання органом досудового розслідування вилученого у ОСОБА_7 телефона.

На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку, ступінь тяжкості, а також обставини щодо необхідності проведення експертного дослідження, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту телефона. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.

Крім того, слід зазначити, що для запобігання надмірному обмеженню права власності, слідчий суддя вважає за доцільне запропонувати органу досудового розслідування забезпечити можливість володільцю вилученого телефона скопіювати з нього контакти та іншу інформацію, яка не має відношення до цього провадження, але до неї має інтерес власник.

Слідчий суддя також акцентує увагу учасників, що після проведення експертиз/копіювання необхідної інформації та за наявності факту неправомірності подальшого утримання телефона органом досудового розслідування власник має право поставити перед слідчим суддею питання про його повернення.

При цьому, вирішуючи питання про накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти- чотири купюри номіналом по 100 доларів США кожна серій і номерів: PG44737432B, PB18478756M, PB53492403I, PF32873406L і одна купюра номіналом 50 доларів США серія номер ІН05407405А, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що не вбачає необхідності та не вважає доцільним і таким, що сприятиме досягненню завдань кримінального провадження, накладення арешту на дані грошові кошти, оскільки, відповідно до наявних в матеріалах клопотання протоколів огляду грошових коштів, вони належать УСБУ в Кіровоградській області, ідентифіковані та вручені ОСОБА_12 з метою документування можливої протиправної діяльності, після чого були вилучені під час обшуку та відправлені на зберігання до НАБУ і визнані речовими доказами, а отже будь-які зацікавлені особи, в тому числі підозрювані, позбавлені об`єктивних, наявних у часі можливостей щодо приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо вилучених грошових коштів, що, на думку слідчого судді, може бути самостійною підставою для відмови в накладенні на них арешту. У разі виникнення обставин, які будуть свідчити про наявність ознак необхідності повернення цих коштів до бухгалтерії УСБУ в Кіровоградській області, бюджету тощо, слідчий суддя готовий переглянути свою позицію щодо доцільності арешту на зазначені грошові кошти. При цьому, слідчий суддя також вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що в процесі дослідження відомостей стосовно цих грошових коштів виявлено, що в протоколі огляду і протоколі обшуку значиться різна інформація щодо однієї з купюр, на яку детектив просить накласти арешт (PG44737432B), зокрема в частині зазначення її серії, а саме: «PG» - в протоколі обшуку і «PС» - в протоколі огляду.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання про арешт майна в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання детектива - задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, вилучене 26 жовтня 2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

-мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 11 IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 .

В іншій частині клопотання відмовити.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали після її постановлення вручити детективу та іншим учасникам кримінального провадження.

Слідчий суддя ОСОБА_1