Документ № 115096616

Справа № 991/9599/23

Провадження 1-кс/991/9695/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України,

у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 209 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що у період з вересня 2014 року по 27.04.2015 ОСОБА_8 обіймав посаду заступника генерального директора ДК «Укрспецекспорт», та в подальшому дізнався від ОСОБА_9, з яким підтримував близькі дружні відносини, що останній товаришує з ОСОБА_7 .

ОСОБА_8 знав, що ОСОБА_7 є сином ОСОБА_10, який у період з 17.02.2015 до 04.03.2019 займав посаду Першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України і мав суттєвий вплив на діяльність підприємств - учасників Державного концерну «Укроборонпром» (надалі - ДК «УОП»), зокрема, на прийняття рішень щодо призначення або звільнення керівників таких підприємств. Тому, ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_9 із проханням познайомити його із ОСОБА_7, щоб використати таке знайомство для подальшого кар`єрного зростання та призначення на посаду генерального директора ДК «Укрспецекспорт». ОСОБА_9 погодився, та у період часу з вересня 2014 року, але не пізніше 20.01.2016, особисто познайомив ОСОБА_8 із ОСОБА_7 .

З цього часу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтримували спілкування незалежно від ОСОБА_9 та домовились про те, що ОСОБА_7 рекомендуватиме ОСОБА_8 як найбільш вдалого кандидата на посаду генерального директора ДК «Укрспецекспорт» своєму батьку - ОСОБА_10, а ОСОБА_8 взамін, використовуючи своє службове становище, забезпечить отримання ОСОБА_7 неправомірної вигоди від діяльності ДК «Укрспецекспорт», в тому числі, але не виключно, шляхом укладення від імені ДК «Укрспецекспорт» договорів із підконтрольними ОСОБА_7 юридичними особами на умовах, що дозволили б йому одержати неправомірну вигоду від виконання таких договорів.

Так, 09.02.2016 між ДК «УОП» та ОСОБА_8 укладено контракт № 6к/16, на підставі якого останнього з 10.02.2016 призначено на посаду генерального директора ДК «Укрспецекспорт», яку він обіймав до 21.02.2018.

Відповідно до п. 1.1 статуту ДК «Укрспецекспорт» у редакції чинній на період з 04.02.2015 до 11.04.2017 (далі - статут), ДК «Укрспецекспорт» є державним підприємством, заснованим відповідно до постанови КМУ від 14.08.1996 № 944 на державній власності та перебуває в управлінні ДК «УОП».

Частка держави у статутному капіталі ДК «Укрспецекспорт» складає 100 відсотків, а тому це підприємство відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, відповідно до ст. 81, 167 Цивільного кодексу України, є юридичною особою публічного права, та відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України ця юридична особа прирівнюється до державних підприємств.

Відповідно до п. 2.1 статуту компанія створена з метою одержання прибутку шляхом участі у реалізації державної політики у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військового призначення та подвійного використання, які підлягають експортному контролю, а також товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, підвищення ефективності використання і розвитку експортного потенціалу підприємств оборонно-промислового комплексу та розширення міжнародного співробітництва у військово-технічній сфері.

Враховуючи положення п. 7.2, п. 7.7, п. 9.1 статуту, ОСОБА_8, перебуваючи на посаді генерального директора ДК «Укрспецекспорт», обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто у розумінні п. 1 примітки до ст. 364 КК України, був службовою особою.

В ході досудового розслідування отримано відомості про те, що 14.03.2016 між ДК «Укрспецекспорт» та ДП «Завод 410 ЦА» укладено договір комісії № USЕ-17.3-23-D/К-16, за умовами якого ДК «Укрспецекспорт», як комісіонер, зобов`язувалася вчинити правочин щодо укладання зовнішньоекономічної угоди в інтересах ДП «Завод 410 ЦА» щодо надання послуг з виконання капітального ремонту двох літаків Ан-26 (без ремонту авіаційних двигунів АІ-24ВТ, з відновленням ресурсних показників та доробкою їх бортового радіоелектронного обладнання). Ціна ремонту складала 5 931 000 доларів США, з яких комісійна плата - 415 700 доларів США (7 відсотків); обсяг витрат, які комісіонер вправі відшкодувати без додаткового погодження - 2 009 830 доларів США; сума коштів, які комісіонер перерахує комітенту за надані послуги - 3 506 000 доларів США. (п.п. 5.2 договору) При цьому, усі кошти із витрат, які комісіонер вправі відшкодувати без додаткового погодження (тобто 2 009 830 доларів США), які залишилися невикористаними після виконання доручення комісіонером, вважалися додатковою комісійною платою останньому. (п. 5.2.2. договору)

На виконання зазначеного договору, 16.03.2016 між ДК «Укрспецекспорт» (підрядник) та Республіканською державною установою «Військова частина 20015» Міністерства оборони Республіки Казахстан (замовник) укладено зовнішньоекономічний контракт № USE 17.3-11-К/КЕ-16 (403-JIТ), за яким підрядник зобов`язувався забезпечити надання замовнику послуг з капітального ремонту двох літаків Ан-26 (без ремонту авіаційних двигунів АІ-24ВТ, з відновленням ресурсних показників та доробкою їх бортового радіоелектронного обладнання). Загальна вартість склала 5 931 000 доларів США, яка не підлягала зміні під час всього строку дії Контракту. (п. 2.2 контракту)

В межах виконання умов контракту та договору комісії ДП «Завод 410 ЦА» (комітент) зобов`язувався придбати власними силами та встановити на літаки бортове радіо електронне обладнання (далі - БРЕО): радіовисотомір РВ-5МД1 (з антеною); електричний висотомір ВЭМ-72ФГ з індикацією у футах; механічний висотомір ВМФ-50 з індикацією у футах; навігаційно-посадочну систему КУРС МП-70; літаковий далекомір СД-75; літаковий відповідач СОМ-64 з ШК ИКАО.

Умови вказаних договору та контрактів, а також детальний хід їх укладення та виконання були достеменно відомі ОСОБА_8 .

У період з 24.05.2016 до 08.06.2016 ДП «Завод 410 ЦА» та ДК «Укрспецекспорт» узгоджено рішення виключити придбання БРЕО з обов`язків ДП «Завод 410 ЦА», зменшити загальну суму коштів, які комісіонер перераховує комітенту за виконаний ремонт літаків (тобто з 3 506 000 доларів США до 2 502 000 доларів США), а обов`язок придбання БРЕО покладено на ДК «Укрспецекспорт» та, відповідно, збільшено обсяг витрат, пов`язаних із реалізацією договору комісії, які комісіонер вправі відшкодувати без додаткового погодження з комітентом, на 1 004 000 доларів США (тобто з 2 009 830 доларів США до 3 013 830 доларів США), за результатами яких підписано додаткову угоду № 1 від 08.06.2016 до договору комісії № USE-17.3-23-D/K-16.

Володіючи зазначеною інформацією про вказані вище домовленості, не пізніше 11.07.2016 ОСОБА_8 усвідомив можливість забезпечення надання неправомірної вигоди ОСОБА_7 із використанням свого службового становища, яка полягала в умисному укладенні ДК «Укрспецекспорт» договору про постачання БРЕО із компанією, що підконтрольна ОСОБА_7, за цінами, завідомо вищими, аніж ринкова вартість таких товарів.

Тобто, ОСОБА_8 розумів, що сума коштів, передбачена для такої закупівлі, суттєво перевищує вартість предмету закупівлі, володів інформацією про можливість придбання таких товарів у інших постачальників, а також усвідомлював, що укладення договору за завищеними цінами призведе до зменшення прибутку ДК «Укрспецекспорт» від виконання договору комісії.

У подальшому, реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_8 11.07.2016 повідомив ОСОБА_7 про готовність укладення із підконтрольною йому компанією договору про постачання товарів БРЕО за максимально високою ціною, але не більше 800 000 доларів США, щоб надати можливість ОСОБА_7 отримати неправомірну вигоду у розмірі різниці між ринковою ціною товарів та ціною поставлених товарів.

Так, у період часу, але не пізніше 14.07.2016 ОСОБА_7 підшукав та залучив для реалізації злочинного плану ТОВ «АН сервіс», як юридичну особу, що виступатиме офіційним імпортером товарів в Україну та буде постачальником за договором із ДК «Укрспецекспорт», про що повідомив ОСОБА_8 .

Узгоджуючи свої дії, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 організували надходження до ДК «Укрспецекспорт» цінової пропозиції ТОВ «АН сервіс» із цінами та умовами поставки (строк поставки, розмір передоплати, строк оплати), що були очевидно найвигіднішими та попередньо узгодженими між сторонами. Підтримуючи видимість звичайної комерційної діяльності, ОСОБА_8 організував укладення ДК «Укрспецекспорт» додаткового договору від 19.08.2016 № 3 до договору комісії № USE-17.3-23-D/K-16, за яким ДК «Укрспецекспорт» зобов`язувалося придбати БРЕО за ціною 14 377 249,99 грн.

В свою чергу ОСОБА_7 із використанням інших невстановлених осіб організував укладення ТОВ «АН сервіс» із компанією «Asia Capital Overseas Limited» (зареєстрована в Особливому адміністративному районі Китайської Народної Республіки Гонконг) контракту від 25.08.2016 № 25/08-16 та додаткової угоди № 1 від 25.08.2016 до цього контракту про поставку висотомірів РВ-5МД1 (з антеною), ВЭМ-72ФГ, ВМФ-50 за ціною 435 000 доларів США (11 007 905,55 грн за курсом НБУ на дату укладення договору).

Після цього, ОСОБА_8, організував укладення ДК «Укрспецекспорт» договору від 26.08.2016 № USE-17.3-163-D-16 з ТОВ «АН сервіс», за яким ТОВ «АН сервіс» зобов`язувалося поставити висотоміри РВ-5МД1 (з антеною), ВЭМ-72ФГ, ВМФ-50 за ціною 14 377 249,99 грн (у тому числі з ПДВ - 2 396 208,33 грн).

У подальшому ОСОБА_8 організував оплату ДК «Укрспецекспорт» 80 відсотків загальної ціни договору № USE-17.3-163-D-16 на рахунок ТОВ «АН сервіс» такими платежами: 31.08.2016 у розмірі 1 501 799,99 грн; 01.09.2016 у розмірі 2 000 000,00 грн; 02.09.2016 у розмірі 2 000 000,00 грн; 05.09.2016 у розмірі 2 000 000,00 грн; 06.09.2016 у розмірі 4 000 000,00 грн.

На виконання домовленості з ОСОБА_7 ТОВ «АН сервіс» 16.09.2016 придбало іноземну валюту у розмірі 335 000 доларів США, які перераховані 20.09.2016 на рахунок компанії «Asia Capital Overseas Limited».

Детектив зазначає, що із отриманої передоплати, лише частина коштів у розмірі 119 000 доларів США використані для придбання і доставки товарів, а решта у період часу з 20.09.2016 до 22.09.2016 розподілені між іншими невстановленими особами, з яких 86 600 доларів США передано ОСОБА_7 у якості неправомірної вигоди.

У період часу з 20.09.2016 до 23.01.2017 товар доставлено до ОАЕ, звідки компанією Double Power FZE від імені компанії «Asia Capital Overseas Limited» направлено авіатранспортом до ТОВ «АН сервіс». Під час доставки товару митницею емірату Шарджа ОАЕ 23.01.2017 видано вхідний/вихідний сертифікат, у якому вказано правдиві відомості щодо вартості товару - 90 000 доларів США.

23.01.2017 ОСОБА_7 організував надіслання копії цього документу ОСОБА_8, додатково поінформувавши його про реальну вартість товарів, спосіб та час їх доставки.

Одразу ж після технічного приймання висотомірів 08.02.2017 за вказівкою ОСОБА_8 співробітниками ДК «Укрспецекспорт» здійснено оплату решти загальної ціни договору № USE-17.3-163-D-16 (20 відсотків від загальної вартості) на користь ТОВ «АН сервіс» платежем від 08.02.2017 у розмірі 2 875 450,00 грн.

Після отримання оплати ТОВ «АН сервіс» 09.02.2017 придбано іноземну валюту у розмірі 100 000 доларів США, яку 14.02.2017 перераховано на рахунок компанії «Asia Capital Overseas Limited», з яких не раніше 20.02.2017 ОСОБА_7 отримав решту неправомірної вигоди від вчиненого злочину у розмірі 84 465 доларів США.

В ході досудового розслідування установлено, що різниця між вартістю товарів, отриманих ДК «Укрспецекспорт» за договором від 26.08.2016 № USE-17.3-163-D-16 від ТОВ «АН сервіс», та ринковою вартістю таких товарів складає 12 947 075,99 грн.

Поряд з цим, оплата за договором від 26.08.2016 № USE-17.3-163-D-16 здійснювалася за рахунок коштів, отриманих в межах додаткової угоди від 08.06.2016 № 1 до договору комісії № USE-17.3-23-D/K-16, а тому внаслідок укладення договору за завищеними цінами, що відбулося внаслідок умисних дій ОСОБА_8, який зловживав службовим становищем та діяв за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7, призвело до недоотримання ДК «Укрспецекспорт» комісійної плати у розмірі 12 947 075,99 грн, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та згідно з п. 4 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

В ході досуового розслідування також отримані відомості про те, що втілюючи злочинний задум ОСОБА_7, невстановленими особами, які мали вплив на ТОВ «АН сервіс», забезпечено здійснення фінансових операцій з коштами, здобутими злочинним шляхом, а саме: 16.09.2016 придбано іноземну валюту у розмірі 335 000 доларів США (еквівалент - 8 631 960,75 грн), використовуючи кошти, що надійшли від ДК «Укрспецекспорт», та 20.09.2016 придбану іноземну валюту у розмірі 335 000 доларів США зі рахунку товариства № НОМЕР_1 в АТ «Піреус банк МКБ» перераховано на рахунок компанії «Asia Capital Overseas Limited» № НОМЕР_2 у банку «Hongkong and Shanghai Banking Corporation Limited» із призначенням платежу «PREPMNT GOODS CONTR.25/08-16 DD 25.08.2016».

Після здійснення цього переказу за невстановлених обставин відбулася зміна форми (перетворення) майна - частина з вказаних коштів була конвертована у готівку та у період часу з 20.09.2016 до 22.09.2016 розподілена між співучасниками та іншими невстановленими особами, з яких 86 600 доларів США надано у володіння ОСОБА_7 у якості неправомірної вигоди від укладення та виконання ДК «Укрспецекспорт» договору № USE-17.3-163-D-16 з ТОВ «АН сервіс», що дало можливість розпорядитися ними на власний розсуд.

В подальшому, невстановленими особами, які мали вплив на ТОВ «АН сервіс», забезпечено здійснення фінансових операцій з коштами, здобутими злочинним шляхом, а саме: придбано ТОВ «АН сервіс» 09.02.2017 іноземну валюту у розмірі 100 000 доларів США (еквівалент - 2 720 683,30 грн), використовуючи кошти, що надійшли від ДК «Укрспецекспорт», та 14.02.2017 придбану іноземну валюту із рахунку товариства № НОМЕР_1 в АТ «Піреус банк МКБ» перераховано на рахунок компанії «Asia Capital Overseas Limited» № НОМЕР_2 у банку «Hongkong and Shanghai Banking Corporation Limited» із призначенням платежу «PMNT GOODS CONTR.25/08-16 DD 25.08.2016».

Тобто, після здійснення цього переказу за невстановлених обставин відбулася зміна форми (перетворення) майна - частину вказаних коштів було конвертовано у готівку, та у період часу не раніше 20.02.2017 розподіллено між співучасниками, з яких кошти у розмірі 84 465 доларів США надано у володіння ОСОБА_7 як неправомірну вигоду від укладення та виконання ДК «Укрспецекспорт» договору № USE-17.3-163-D-16 з ТОВ «АН сервіс», що дало можливість розпорядитися ними на власний розсуд.

З огляду на викладене ОСОБА_7 підозрюється в організації набуття, володіння та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом - коштами у великому розмірі у сумі 11 352 644,05 грн, у тому числі здійснення з ними фінансових операцій, зміна форми (перетворення) такого майна, вчиненому особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК України.

ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.

Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Детектив посилається на те, що наразі є неможливим запобігання ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Разом з цим, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_7 17.01.2022 повернувся на територію України та більше не перетинав державний кордон. Натомість, захисник підозрюваного у своїх заявах повідомляє, що ОСОБА_7 перебуває за межами території України у зв`язку зі службовою необхідністю.

У ході досудового розслідування ОСОБА_7 ухилявся від явки за повістками про виклик, намагався уникнути кримінальної відповідальності шляхом виїзду за кордон.

Тому, у зв`язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_7 31.10.2023 постановою детектива його оголошено у міжнародний розшук.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочинів, з метою запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків, детектив наполягає на обранні стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні вирішувалось клопотання про дозвіл на участь ОСОБА_11 у цьому судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних засобів, у зв`язку з чим, для з`ясування його думки щодо такого клопотання, секретарем судового засідання забезпечено підключення підозрюваного. У подальшому, слідчий суддя відмовив у задоволенні такого клопотання, у зв`язку з недоведеністю підстав, визначених у ч. 1 ст. 336 КПК України

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання про обрання запобіжного заходу підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надавав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.

Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання. Зазначили, що повідомлена ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою, оскільки, грунтується на матеріалах журналістського розслідування та показаннях свідка ОСОБА_9 . Однак, відсутні обґрунтовані підстави для висновку, що зміст листування з матеріалів журналістського розслідування, який досліджувався у цьому кримінальному провадженні, не змінювався, і не доведено, що воно отримане у законний спосіб. Сторона захисту зверталась з клопотанням про призначення експертизи, наявного в журналістському розслідуванні листуванні, однак експертизу не виявилось за можливим провести так як відсутнє першоджерело інформації. Щодо показань свідка ОСОБА_9, то сторона захисту вважає, що вони не можуть братись слідчим суддею до уваги, оскільки показання надані під впливом укладання угоди про визнання винуватості в іншому кримінальному провадженні. Інших доказів, які б підтверджували, що ТОВ «АН сервіс» підконтрольне ОСОБА_7, що він підшукував та залучав вказане товариство для реалізації злочинного плану, стороною обвинувачення не долучено до клопотання. Також відсутні докази і на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_7 отримував фактично кошти він вчиненого кримінального правопорушення. Захисник звертав увагу, що повідомляючи ОСОБА_7 про нову підозру за ч. 2 ст. 209 КК України, детективом у повідомленні про підозру викладено фактичні обставини вчинення цього кримінального правопорушення у восьми абзацах, і лише два з них стосуються можливого вчинення ОСОБА_7 злочину. Також необґрунтованими є посилання прокурора на те, що ОСОБА_7 незаконно перетнув державний кордон. Так, сторона захисту стверджує, що 16.03.2022 ОСОБА_7 перетнув державний кордон пішки, а відмітка відсутня оскільки були технічні проблеми зі програмним забезпеченням реєстрації на пункті пропуску. Окрім цього, захисники посилались на те, що у Солом`янському районному суді м. Києва розглядається кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_7 і судовий розгляд здійснюється з обвинуваченим дистанційно з використанням ним власних технічних засобів. Щодо наявності ризиків, то сторона захисту вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки, перебування ОСОБА_7 закордоном не може свідчити про ризик переховування; він готовий брати участь у процесуальних діях дистанційно, а оскарження вироку Солом`янського районного суду м. Києва, яким затверджено угоду про визнання винуватості ОСОБА_9, не може бути враховане на підтвердження існування ризиків. Тому, у сторони обвинувачення не було підстав оголошувати ОСОБА_7 у міжнародний розшук. Захисник ОСОБА_5 просив врахувати, що обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і в подальшому його затримання, розпочне процедуру екстрадиції, яка передбачає тримання особи під вартою до моменту її доставки в Україну.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Щодо набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного у межах цього кримінального провадження.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 209 КК України.

Також встановлено, що 06.10.2023 у межах цього кримінального провадження щодо ОСОБА_7 складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.

Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок вручення повідомлень визначений Главою 11 Кримінального процесуального кодексу України. Так, згідно ч. 1-2 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Відповідно до відомостей з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», ОСОБА_7 17.01.2022 в`їхав в Україну та відтоді не виїжджав, що підтверджується протоколом огляду від 06.10.2023. (т. 5 а.с. 79-81)

Разом з тим, 05.09.2023 адвокатом ОСОБА_4, який представляє інтереси обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52020000000000770, яке перебуває на розгляді у Солом`янському районному суді м. Києва, повідомлено суд про перебування ОСОБА_7 за межами території України. (т. 5 а.с. 37)

Встановлено, що ОСОБА_7 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується відомостями із клопотань захисника від 05.09.2023 та обвинуваченого ОСОБА_7 від 30.08.2022 до Солом`янського районного суду м. Києва, а також із особової картки Державної міграційної служби України. (т. 5 а.с. 37-39) Разом з цим, відомості про фактичну адресу проживання ОСОБА_7 у клопотаннях від 30.08.2022 та 05.09.2023 не зазначено, окрім загальної інформації про перебування останнього за кордоном.

Також встановлено, що ОСОБА_7 є кінцевим бенефіціарним власником, засновником і керівником ТОВ «Хюндай Мотор Україна», місцезнаходження якої зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівка, будинок 1А. (5 а.с. 28-32, 39-51)

Відповідно до копії клопотань від 09.10.2023, 16.10.2023, 18.10.2023 та 20.10.2023 про участь ОСОБА_7 у слідчих діях в режимі відеоконференції, поданих захисником ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 42016110350000102, зазначено адресу проживання ОСОБА_7 в Іспанії, однак жодних доказів на підтвердження цього до клопотань не надано. (т. 5 а.с. 234-237)

Отже, досліджені у судовому засіданні матеріали свідчать про те, що органу досудового розслідування станом на 06.10.2023 не було відомо про фактичне місце проживання ОСОБА_7, яке б підтверджувалось належними та достатніми доказами.

Так, у зв`язку із тимчасовою відсутністю ОСОБА_7 за місцем проживання, повідомлення про підозру разом із пам`яткою про процесуальні права підозрюваного 06.10.2023 засобами поштового зв`язку направлені ОСОБА_7 за місцем його проживання (реєстрації), за адресою: АДРЕСА_1 ; та для передачі йому житлово-експлуатаційній організації за місцем його проживання (реєстрації) - ОСББ «Клов-5»; за місцем роботи - ТОВ «Хюндай мотор Україна», що підтверджується поштовими описами цінного листа з вкладеннями, накладними АТ «Укрпошта», відміткою про отримання. (т. 5 а.с. 61-78, 82-85, 87)

Крім того, як додатковий захід, здійснено направлення скан-копії повідомлення про підозру та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки на електронну поштову скриньку: ІНФОРМАЦІЯ_2, якою користується ОСОБА_7, та яка зазначена у його клопотанні до Солом`янського районного суду м. Києва. (т. 5 а.с. 38, 86)

Встановлено, що 30.10.2023 старшим детективом Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро ОСОБА_6, за погодженням з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, складено повідомлення про нову підозру ОСОБА_7 про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.

Повідомлення про нову підозру вручено у тому ж порядку як і повідомлення про підозру від 06.10.2023, шляхом направлення за місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_7, житлово-експлуатаційній організації, та за місцем роботи, що підтверджується матеріалами справи. (т. 5 а.с. 88-90)

Отже, на переконання слідчого судді, орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру та про нову підозру у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень. Направлення за допомогою електронної пошти, є додатковим заходом, яке не підміняє собою визначені Кримінальним процесуальним кодексом України вимоги, а лише доповнюють їх.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування належним чином виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України із вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру від 06.10.2023 та про нову підозру від 30.10.2023, отже останній набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, а тому щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.

Водночас, слідчий суддя зазначає, що Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме з вжиттям заходів з вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням повідомлення про підозру.

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, зокрема, оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Отже, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ також підтверджено в таких рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень детектив надав матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: наказу № 31-к від 09.02.2016; контракту № USE-17.3-11-K\KE-16(403-ЛТ) від 16.03.2016; договору комісії № USE-17.3-23-D\K-16 від 14.03.2016 з додатковою угодою № 1 від 08.06.2016; листів від 24.05.2016 № 57-1406, від 03.06.2016 № 57-1506, від 25.08.2016 № USE-17.3-9764, додаткового договору від 19.08.2016 № 3 до договору комісії № USE-17.3-23-D\K-16 від 14.03.2016; цінових пропозицій; службової записки від 17.08.2016 № 17.1\1296; протоколу № 72 від 18.08.2016; договору від 26.08.2016 № USE-17.3-163-D-16, звіту про його укладання; акти здачі-приймання виробів для проведення технічного приймання; актів наданих послуг для ремонту від 30.03.2017; платіжних доручень; контракту від 25.08.2016 № 25\08-16, з додатковою угодою № 1; форми МД-2; заяв про купівлю іноземної валюти або банківських металів; відповіді на запит від компетентних органів Об`єднаних Арабських Еміратів; висновків експерта від 21.04.2022 № 32101\21\-56\32102\21-52 за результатами проведення судової товарознвчої експертизи, від 26.08.2022 № 14038\14039\22-71 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, від 09.02.2022 № 24298/19-35/2919-2940/22-35 за результатами проведення судової телекомунікаційної експертизи, від 17.06.2022 № 15259/20-35 за результатами проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи; протоколів допиту свідка ОСОБА_9 від 23.08.2023, від 28.08.2023, від 01.09.2023, від 04.09.2023; статуту ДК Укреспецекспорт»; протоколу огляду публікації Бігус.інфо від 19.03.2019; відомості з телефонів ОСОБА_10 та ОСОБА_7 ; протоколу огляду від 28.06.2023 та інші матеріали.

Отже, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходу забезпечення кримінального провадження.

Доводи сторони захисту щодо необгрунтованості підозри зводились до оцінки доказів, зібраних та наданих до клопотання стороною обвинувачення.

У судовому засіданні досліджено протокол огляду від 14.07.2020, складений за результатом огляду флеш-накопичувача, наданого добровільно ОСОБА_12, а також протокол огляду від 28.06.2023, складеного за результатом огляду вмісту флеш-накопичувача, наданого ОСОБА_12 (т. 3 а.с. 154-156, т. 4 а.с. 323-332)

На підтвердження неможливості експертним шляхом підтвердити автентичність листування у месенджері Whats App, яке містилося на флеш-накопичувачі наданого ОСОБА_12, сторона захисту надала копії висновків експертів від 19.02.2021 № 4462/21-35 та від 05.04.2021 № 21-1086, згідно з якими для експертного дослідження необхідні у первинному вигляді пристрої, на яких відбувалось створення та зберігання даної інформації ( т. 6 а.с. 21-37)

Матеріали справи не містять відомостей про наявність таких пристроїв.

Також, у судовому засіданні відтворено відеозпис, наданий строною захисту, на якому ОСОБА_12 повідомляє про те, що у п`ятницю ним опубліковано архів, який розкладений по абонентам, в зручній для читання формі, листування героїв сюжету; за змістом це повна копія трьох телефонів, які вилучено під час обшуку у одного з них; із листування видалені фото дітей та імена трьох постачальників.

Захисники стверджували, що цей відеозапис підтверджує внесення змін до того листування, яке у подальшому було передано ОСОБА_13 детективам Національного бюро. Однак, слідчий суддя вважає такі твердження необгрунтованими, оскільки, за змістом відеозапису не можливо однозначно встановити, про який саме сюжет іде мова, коли він був опублікований та яких обставин стосується.

Однак, до клопотання надано копії протоколів допиту ОСОБА_9, під час яких свідку надавалися для огляду додатки до протоколу огляду від 28.06.2023, у яких міститься листування ОСОБА_14 з іншими особами у період 2016-2017 років. Свідком надані показання щодо змісту цього листування та обставин, за яких воно виникло.

Слідчий суддя враховує, що одним із учасників листування був сам свідок ОСОБА_9 . А також те, що ОСОБА_9, надаючи показання як свідок, був повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від давання показань. Відомостей про те, що ОСОБА_9 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві показання матеріали справи не містять.

Доводи сторони захисту про те, що показання свідка ОСОБА_9 наданні під впливом укладання угоди про визнання винуватості,тому не повинні враховуватися при прийнятті рішення, слідчий суддя оцінює критично.

Встановлено, що вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 13.09.2023 справа 760/18564/23 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та ОСОБА_9 у межах кримінального провадження № 52021000000000328 від 24.06.2021, відповідно до якої ОСОБА_9 взяв зобов`язання, серед іншого, співпрацювати із прокурором у викритті кримінальних правопорушень, до вчинення яких, зокрема, може бути причетним ОСОБА_7 (т. 6 а.с. 46-91, 92-122)

Однак, такі обов`язки повністю узгоджуються з нормами п. 3 ч.1. ст. 470, 472 КПК України та були предметом перевірки судді під час вирішення питання про затвердження угоди.

Звертаю увагу, що відомості, які містяться у листуванні, узгоджуються зі змістом інших матеріалів справи, зокрема, матеріалами, що підтверджують факт укладення правочинів ДК «Укрспецекспорт», ТОВ «АН сервіс», та компанією «Asia Capital Overseas Limited» щодо постачання БРЕО; відомостями про рух коштів, на виконання цих правочинів; відомостями з телефону ОСОБА_7, зокрема відновлених записів у нотатках, серед яких «АНС 46500». (т. 4 а.с.124-135)

Тобто, копія листування, надана ОСОБА_15, не є єдиним доказом у кримінальному провадженні, за оцінкою якого слідчий суддя приймає рішення.

Надані стороною обвинувачення і досліджені у судовому засіданні докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують обставини, що підлягають доказуванню, зокрема подію злочину, осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину, чи яким можуть буди відомі обставини його вчинення та інші обставини, зазначені в ст. 91 КПК України. Ці докази містять у собі дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, слідчим суддею не встановлено.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри за ч. 2 ст. 209 КК України спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Разом з цим, слідчим суддею враховується, що відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань лише 26.10.2023, досудове розслідування не завершене.

Обставини, які підлягають доведенню у кримінальному провадженні, є предметом перевірки саме під час досудового розслідування і наразі є достатні підстави для висновку про можливість вчинення злочину за описаних у повідомленні про підозру обставин. На даній стадії досудового розслідування не є необхідним щоб органом досудового розслідування було встановлено існування всіх елементів складу злочину, який інкримінується підозрюваному, оскільки фактично досудове розслідування і здійснюється саме з тією метою, аби встановити всі чотири елементи складу злочину (суб`єктивна сторона, суб`єкт, об`єктивна сторона, об`єкт), а також встановити всі кваліфікуючі ознаки відповідного злочину.

Дослідивши зміст повідомлення про нову підозру ОСОБА_7 від 30.10.2023, слідчий суддя дійшов висновку, що воно відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, щодо змісту письмового повідомлення про підозру, визначеного ст. 277 КПК України, у ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Разом з тим слідчий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.

Однак надані стороною захисту докази не спростовують виновки про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 на такому рівні, який є достатнім для обрання запобіжного заходу стосовно нього.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_7, дослідивши у сукупності додані до клопотання докази, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, за викладених у повідомленні про нову підозру обставин.

Щодо наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 детектив у клопотанні послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які класифікуються як тяжкі злочини.

Водночас, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також його досвід перетину державного кордону України.

Також те, що за твердженням сторони захисту ОСОБА_7 наразі перебуває за кордоном, при цьому у системі «Аркан» відсутні відомості щодо перетину підозрюваним кордону України. (т. 5 а.с. 79-81)

Захисники стверджували, що під час перетину ОСОБА_7 кордону України у системі реєстрації даних міг відбутися технічний збій, що і призвело до відсутності таких даних, однак жодних доказів на підтвердження цього матеріли справи не містять.

Також встановлено, що сім`я ОСОБА_7, а саме: його дружина та дитина, перебувають разом з ним за кордоном, що свідчить про відсутність стійких соціальних зав`язків підозрюваного із місцем проживання в Україні.

Слідчий суддя враховує наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваного та його родини, який дає можливість тривалий час проживати за межами території України.

Не залишається поза увагою слідчого судді відповідь ОСОБА_7, надана ним на запитання слідчого судді під час розгляду клопотання про дозвіл на його участь у цьому судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо наявності у нього можливості та бажання приїзду в Україну для участі в судовому засіданні. Так, підозрюваний відповів, що бажання має, а можливості - ні.

Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_7 знайомств, зв`язків, соціального статусу і авторитету, набутих, зокрема, під час здійснення професійної діяльності, а також його батьком, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам та відмови від дачі показань на користь ОСОБА_7 .

Факт призначення та проведення у кримінальному провадженні судових експертиз, висновки яких матимуть значення для кримінального провадження, не виключають ризик здійснення впливу на експертів.

Також слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_7 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень у співучасті з іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_8 одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції та перешкоджання кримінальному провадженню. У той же час, слідчий суддя звертає увагу, що наявність такого ризику не свідчить про встановлення винуватості зазначених осіб. У цьому випадку слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням лише оцінює ступінь вірогідності такого ризику.

Разом з тим слідчий суддя вважає необґрунтованим цей ризик в частині можливого впливу на потерпілого, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність у кримінальному провадженні потерпілого.

За таких обставин, слідчий суддя вважає частково обґрунтованими твердження детектива, про існування цього ризику.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наявність цього ризику детектив у клопотанні обґрунтовує тим, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 підозрюваними за участі інших осіб неодноразово вживалися заходи щодо збирання інформації про слідчі та процесуальні дії, які проводили детективи Національного бюро.

Так, ОСОБА_7, спілкуючись із третіми особами, які мають доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, отримував інформацію про заплановані детективами Національного бюро слідчі дії, координував свою поведінку з огляду на отриману інформацію, зокрема, покидав територію України для уникнення участі у таких слідчих діях, а також поведінку інших осіб, які на даний час є учасниками інших кримінальних проваджень. (т. 4 а.с. 286-291)

ОСОБА_8, в тому числі користуючись своїм службовим становищем, відслідковував дії детективів Національного бюро у іншому кримінальному провадженні, інформував про це батька ОСОБА_7 - ОСОБА_10, отримував з невстановлених джерел та надавав ОСОБА_10 процесуальні документи Національного бюро. (т. 1 а.с. 44-54, 61-66, 68-76)

Також, ОСОБА_7 використовуючи свої матеріальні можливості та політичний вплив своїх близьких осіб, організовував кампанії в медіа, направлені на тиск на журналістів, якими були викриті його дії, зокрема, по імовірному отриманню неправомірної вигоди та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.(т. 4 а.с. 159-180)

Отже, враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя вважає доведеною наявність достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може вживати заходи для подальшого перешкоджання кримінальному провадженню.

Щодо оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного слідчий суддя, серед іншого, також зобов`язаний встановити наявність достатніх підстав вважати, що такий підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

Водночас вказана норма права не відокремлює оголошення особи в державний, міждержавний чи міжнародний розшук. Тобто, підставами для оголошення підозрюваного в розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

Відповідно до відомостей з Державної прикордонної служби 17.01.2022 ОСОБА_7 в`їхав в Україну та більше не перетинав державний кордон України. (т. 5 а.с. 79-81)

ОСОБА_7 викликався до органу досудового розслідування для допиту як підозрюваного на 16.10.2023, 18.10.2023, 20.10.2023, шляхом надіслання повісток на адресу за його місцем реєстрації та проживання в Україні, за місцем роботи, житлово-експлуатаційній організації за місцем реєстрації. Також, повістки про виклик для допиту як підозрюваного додатково опубліковувалися на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, та у газеті Урядовий кур`єр, що підтверджується матеріалами справи. (т. 5 а.с. 107, 108, 109, 111, 112, 128).

Встановлено, що ОСОБА_7 на виклики не прибув, натомість його захисником ОСОБА_4 на адресу детективів Національного бюро 09.10.2023, 16.10.2023, 18.10.2023 та 20.10.2023 подані клопотання про участь ОСОБА_7 у слідчий та процесульних діях в режимі відеоконференції. ( т. 6 а.с. 234-237)

Слідчий суддя вважає, що орган досудового розслідування вжив всіх можливих та достатніх заходів для виклику підозрюваного ОСОБА_7, тому підозрюваний належним чином повідомлений про виклик до Національного бюро. Також, враховуючи вчинені органом досудового розслідування заходи для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру, наявні підстави для висновку, що він обізнаний про наявність кримінального провадження стосовно нього.

Постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_6 від 31.10.2023 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, у зв`язку із неможливістю встановити місцезнаходження ОСОБА_7 та неприбуттям на неодноразові виклики детектива у період з 16.10.2023 по 20.10.2023 без поважних причин, будучи належним чином повідомленим. (т. 5 а.с. 102-104).

За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, для звернення із запитом про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України, правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу визначений пакет документів, у тому числі, завірену копію постанови про оголошення розшуку особи та завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування.

Тобто, розгляд слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування передує вирішенню питання про публікацію Червоного оповіщення Генеральним секретаріатом Інтерполу.

Отже, момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у виді постанови, що на думку слідчого судді, є достатнім для підтвердження факту оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук у розумінні вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, вчинення яких інкримінується ОСОБА_7, доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною та обґрунтованою необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Посилання сторони захисту на обтяжливість вказаного запобіжного заходу з огляду на те, що у разі затримання ОСОБА_7 та до закінчення процедури екстрадиції останній перебуватиме під вартою, слідчий суддя, враховуючи норми ч. 1 ст. 583, ст. 584, ст. 585 КПК України, вважає безпідставними.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя позбавлений можливості застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, оскільки таке питання буде розглядатися судом після затримання підозрюваного у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.

Також слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 177, 193, 196, 281, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Задовольнити клопотання.

Обрати підозрюваному ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_7 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1