Документ № 115187186

Дата засідання: 20/11/2023
Дата винесення рішення: 20/11/2023
Справа №: 991/9620/23
Провадження №: 42016110350000102
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.

Справа № 991/9620/23

Провадження № 1-кс/991/9716/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3

з боку захисту: адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110350000102 від 01.04.2016, стосовно:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

УСТАНОВИВ:

01.11.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_6 від 01.11.2023 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Клопотання погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Перевіривши та дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора ОСОБА_3 та захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

слідчий суддя встановив факти та обставини, і дійшов таких висновків:

1. Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 відповідає вимогам ст. 183, 184 КПК України.

2. Постановою Генерального прокурора ОСОБА_8 від 08.11.2019 у кримінальному провадженні № 42016110350000102 доручено здійснення досудового розслідування детективам Національного антикорупційного бюро України, до цього розслідування здійснювалось Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України.

Кримінальне провадження щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

3. Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016, в якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_7, який обіймав посаду генерального директора ДК «Укрспецекспорт» період з 10.02.2016 по 21.02.2018, а саме в умисному використанні свого службового становища, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для бенефіціара ТОВ «АН Сервіс» ОСОБА_9, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди у розмірі 12 947 075, 99 грн.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7, діючи умисно, організував укладення договору № USE-17.3-163-D-16 від 26.08.2016 службовими особами ДК «Укрспецекспорт» з ТОВ «АН сервіс», за яким ТОВ «АН сервіс» зобов`язувалося поставити ДК «Укрспецекспорт» висотоміри РВ-5МД1 (з антеною), ВЭМ-72ФГ, ВМФ-50 по 2 одиниці кожного за ціною 14 377 249,99 грн (у тому числі ПДВ - 2 396 208,33 грн). Вартість товарів за вищевказаним договором була умисно необґрунтовано завищена з метою створення можливості отримання неправомірної вигоди ОСОБА_9, різниця між ринковою вартістю товарів та ціною договору склала 12 947 075, 99 грн.

Пунктами 1.1, 5.1 умов договору № USE-17.3-163-D-16 від 26.08.2016 передбачено, що продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти і оплатити обладнання (висотоміри РВ-5МД1 (з антеною), ВЭМ-72ФГ, ВМФ-50 по 2 шт., приймання-передача виборів здійснюється повноважними представниками ДК «Укрспецекспорт», ТОВ «АН сервіс» та ДП «Завод 410 ЦА» з оформленням Акту приймання-передачі виробів. У додатку №1 до договору № USE-17.3-163-D-16 від 26.08.2016 сторони погодили загальну вартість та кількість виробів за цим договором 14 377 249, 99 грн.

Внаслідок підписання договору від 26.08.2016 ОСОБА_9 зміг отримати неправомірну вигоду, а ДК «Укрспецекспорт» недоотримало комісійну плату, що завдало збитки державному підприємству у розмірі 12 947 075,99 грн.

Відповідно висновку експертів за результатами проведення судової товарознавчої експертизи військового майна, техніки та озброєння від 21.04.2022 №32101/21-56/32102/21-52, ринкова вартість на висотоміри РВ-5МД1 (з антеною), ВЭМ-72ФГ, ВМФ-50 була суттєво завищена з такими характеристиками: індикацією у футах, після капітального ремонту чи 1 категорії, ресурс якого не менше 5 000 льотних годин впродовж строку служби не менше 9 років, з урахуванням ціноутворюючих чинників, передбачених договором № USE-17.3-163-D-16 від 26.08.2016 станом на 26.08.2016, 31.08.2016, 01.09.2016, 02.09.2016, 05.09.2016, 06.09.2016, 26.01.2017, 08.02.2017. Проте, у висновку вказано, що за результатами опрацювання відкритих джерел інформації встановлено, що вони не містять достовірної цінової інформації стосовно пропозиції досліджуваних об`єктів.

Відповідно висновку експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 26.08.2022 № 14038/14039/22-71 різниця між вартістю отриманих ДК «Укрспецекспорт» від ТОВ «АН сервіс» за договором № USE-17.3-163-D-16 від 26.08.2016 радіовисотомірів РВ-5МД1 (з антенами), електричних висотомірів ВЭМ-72ФГ, механічних висотомірів ВМФ-50КГ, у кількості, якісних характеристиках та за цінами, погодженими сторонами з урахуванням ціноутворюючих чинників, розрахунково становить від 12 947 075, 99 грн. до 12 833 355, 99 грн. з ПДВ у період з 26.08.2016 по 08.02.2017.

Таким чином, різниця між ринковою вартістю та вартістю поставлених висотомірів за цим договором документально підтверджується у сумі 12 947 075,99 грн., що призвело до завдання матеріальної шкоди (збитків) державі, в особі ДК «Укрспецекспорт», внаслідок недоотримання доходу (комісійної плати).

4. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив обрати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що повідомлена ОСОБА_7 підозра є обґрунтованою, а ризики, встановлені ст. 177 КПК України, доведені долученими до клопотання матеріалами. Щодо використання листування ОСОБА_10, ОСОБА_9 ОСОБА_7 у якості доказів для підтвердження обґрунтованості підозри зазначив, що достовірність листування можна перевірити протоколами огляду, експертизою. Інформація з переписок перевірялась, співставлялась, вважає, що вона отримана в порядку передбаченому КПК України. Стосовно показань свідка ОСОБА_10, який на переконання захисту міг обмовити ОСОБА_7, то вказує, що його покази підтверджуються іншими матеріалами доданими до клопотання. Стосовно посилання захисту на те, що у листуванні не брав участь підозрюваний та мав інший номер телефону, зазначив, що ОСОБА_7 часто змінював номери. Підтвердив, що ОСОБА_7 не підписував укладені договори та контракти, однак організував їх укладення. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України вказує, що ОСОБА_7 перебуває за кордоном, не планує повертатись до України, а дистанційної участі не передбачено в процесі досудового розслідування. У даному випадку ризик переховування не є ймовірним, а є фактичним, особа не перебуває в Україні, а без застосування такого запобіжного заходу неможливо продовжувати досудове розслідування. Щодо строків досудового розслідування зазначив, що вони не сплили, оскільки кримінальне провадження № 42016110350000102 внесено до ЄРДР у 2016 році, тому до нього не можуть застосовуватись «правки Лозового» і це стосується усіх епізодів кримінальних правопорушень, в т.ч. і тих, які були внесені в 2019 році, а під час дії воєнного стану строки не обраховуються.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 . Щодо обґрунтованості підозри за ст. 364 КК України зазначив, що вона має містити обов`язкові ознаки: використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчинення такого діяння фізичною особою з метою одержання неправомірної вигоди, завдання істотної шкоди охоронюваним законом інтересам. Фактично у цьому випадку відсутнє завдання збитків, а відсутність одної ознаки за собою тягне відсутність складу правопорушення. В матеріалах, якими обґрунтовується клопотання, відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_7 вчиняв протиправні дії та роздавав незаконні вказівки. Сторона обвинувачення обґрунтовує підозру наявністю інформації листування між ОСОБА_7, ОСОБА_10 та іншими особами, проте ця інформація на флеш-носії отримана від свідка ОСОБА_11, але походження та достовірність інформації на цьому носії невідома і її справжність та належність неможливо перевірити. Щодо номерів телефону ОСОБА_7, які згадуються у протоколах допиту свідка ОСОБА_10 та в інформації з флеш-носія, зазначив, що вказані два номери телефонів (український, іноземний) за версією сторони обвинувачення належать ОСОБА_7, проте підтвердження цього немає. 06.11.2023 під час допиту ОСОБА_7 сказав прокурору, що вказані номери йому не належать і він ніколи не користувався ними та зазначив номери, якими він користувався у період 2016-2017 років.

Щодо показань ОСОБА_10, то сторона захисту вважає покази цього свідка зацікавленими, оскільки ОСОБА_10 уклав із стороною обвинувачення угоду про визнання винуватості, яку 13.09.2023 вироком Солом`янського районного суду м. Києва було затверджено. Свідок був допитаний чотири рази у 2023 році, проте на думку захисту, суд затвердив угоду лише після того, як вказаний свідок надав викривальні покази, навіть ті, котрі не відповідають дійсності. Якщо звернути увагу на показання свідка, його відповіді сформульовані, як припущення. Його показання протирічать ч. 5 ст. 95 КПК України, якою передбачено, що особа дає покази до фактів, які сприймає особисто, а ОСОБА_10 не є спеціалістом, що може надавати оцінку змісту тексту переписки. Таким чином, захисник ОСОБА_4 вважає, що матеріали, надані в обґрунтування підозри, жодним чином не підтверджують того, що ОСОБА_7 використовував своє службове становище всупереч інтересам служби в інтересах іншої особи.

Також відсутні докази щодо надання збитків ДК «Укрспецекспорт». Незрозуміло яким чином різницю ціни встановлював експерт за результатами проведення судової товарознавчої експертизи військового майна, техніки та озброєння від 21.04.2022 №32101/21-56/32102/21-52. Приймати до уваги виявлені цінові пропозиції, які зазначив експерт, неможливо, оскільки якісний стан об`єктів суттєво відрізняється від якісного стану об`єктів дослідження з урахування зазначених вихідних даних.

Щодо висновку експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 26.08.2022 № 14038/14039/22-71 (131-168 том №3 ) зазначив, що експерти дослідили, що у даному випадку збитки і розмір недоотриманого прибутку за договором комісії USE-17.3-23-D/K-16 від 14.03.2016 - не встановлені. Враховуючи вищевикладене, ці всі обставини підтверджують відсутність збитків, завдання шкоди охоронюваним інтересам та відсутність складу кримінального правопорушення. Підозра є необґрунтованою, тому відсутні підстави для обрання запобіжного заходу. Захисник вважає, що прокурором повідомлено про підозру ОСОБА_7 поза межами строків процесуальних строків, що у свою чергу виключає можливість подачі клопотання про обрання запобіжного заходу. Вважає, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 сплив 03.09.2020, оскільки прокурором не надано відомостей щодо продовження строків слідчим суддею.

Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію висловлену захисником ОСОБА_4, заперечував щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу. Зазначив, що неможливо брати до уваги у якості доказів переписку з ОСОБА_10, оскільки той не був працівником підприємства, походження цього листування сумнівне. Також вказує, що процедура закупівлі висотомірів була погоджена комісією підприємства ДК «Укрспецекспорт», а не самим генеральним директором ОСОБА_7 .

ОСОБА_7, який приєднався до розгляду клопотання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, зазначив, що не вчиняв тих дій, які йому інкримінуються, підтримує позицію захисту. Щодо листування він його не вів та немає жодного стосунку до нього. Номерами телефонів, які зазначені в листуванні, він не користувався. Номер телефону ОСОБА_10 він мав і був з ним знайомий. Вважає, що закупівля висотомірів здійснювалась за визначеною процедурою.

5. Під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела набуття особою статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Частиною першою статті 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру (а), особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (б), або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (в).

Оскільки ОСОБА_7 не було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя не розглядає дотримання порядку повідомлення про підозру затриманій особі.

Відповідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

- затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

- обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

- наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу (ч. 2 ст. 276 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Із долучених до матеріалів клопотання документів вбачається, що 06.10.2023 старший детектив Національного бюро ОСОБА_6 склав, а прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 погодив, повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (а.с. 188-195 т. 4).

Отже, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 мало бути вручено в день його складення - 06.10.2023 слідчим або прокурором у цьому кримінальному провадженні.

Обставини, які склались (виїзд ОСОБА_7 за межі території України та неможливість встановлення його місцезнаходження), не дозволили слідчим та/або прокурорам у цьому кримінальному провадженні вручити письмове повідомлення про підозру в день його складення, тому, у відповідності до положень КПК України, повідомлення про підозру мало бути вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Необхідно зауважити, що у КПК України не визначено прикладів неможливості вручення письмового повідомлення про підозру. Якщо вручення такого повідомлення особі, яка була затримана на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, або коли особа з`явилась до органу досудового розслідування в той день, коли складається підозра, труднощів не викликає, то «вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень», веде до різного розуміння як зі сторони обвинувачення, так і сторони захисту.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Аналізуючи положення глави 11 КПК України, можна зробити висновок, що особі здійснюється повідомлення шляхом його вручення, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Таке повідомлення вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором.

Необхідно також звернути увагу, що норми КПК України не встановлюють, щоб особа, якій вручається повідомлення про підозру, підтвердила такий факт письмовою розпискою, як наприклад, це вимагається при отриманні копії обвинувального акта (п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України).

Стороною обвинувачення на підтвердження вручення ОСОБА_7 письмового повідомлення про підозру надано такі матеріали (у копіях):

- опис поштового вкладення, квитанція про оплату та накладна № 0304911082640, зі змісту яких слідує, що 06.10.2023 на адресу: м. Київ, вул. Велика Васильківська 114, за якою знаходиться колишнє місце роботи підозрюваного ТОВ «ОБОРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ», засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» відправлено повідомлення про підозру ОСОБА_7 та пам`ятку про права підозрюваного (у відповідь Товариство направило лист від 19.10.2023 за Вих. №745/1, у якому зазначено, що в електронному вигляді передано ОСОБА_7 повідомлення про підозру та повідомлення про права підозрюваного);

- опис поштового вкладення, квитанція про оплату та накладна № 0304911082631, зі змісту яких слідує, що 06.10.2023 на останнє відоме місце проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2, засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» відправлено повідомлення про підозру ОСОБА_7 та пам`ятку про права підозрюваного;

- електронне підтвердження, зі змісту якого слідує, що 06.10.2023 о 14 год. 22 хв. з електронної пошти детектива НАБ України ОСОБА_6 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на встановлену електронну пошту ОСОБА_7 « ІНФОРМАЦІЯ_3 » надіслано текстове повідомлення про направлення повідомлення про підозру та файл із назвою «Повідомлення від 06.10.2023 про підозру ОСОБА_7 та повідомлення про права підозрюваного»;

- супровідний лист детектива НАБ України ОСОБА_6 від 06.10.2023 за вх.

№ 0413-142/30960, зі змісту якого слідує, що 06.10.2023 о 11 год. 00 хв. голова ОСББ «Смарагдовий» ОСОБА_12 отримала повідомлення про підозру ОСОБА_7 на 8 арк. та повідомлення про права підозрюваного на 1 арк. за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується її розпискою;

Місце проживання зазначене у декларації ОСОБА_7 - АДРЕСА_2 (а.с.173 т. 4). Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 348149372 від 27.09.2023) квартира, розташована за вказаною адресою, належить на праві ОСОБА_13, з якою ОСОБА_7 проживав однією сім`єю (а.с.156А -157 т.4).

Підсумовуючи, слідчий суддя зазначає, що органом досудового розслідування вжито заходи для повідомлення ОСОБА_7 про розпочате стосовно нього кримінальне провадження (притягнення до кримінальної відповідальності) у передбачений законом спосіб, для чого було використано одночасно кілька шляхів - засобами поштового зв`язку за останньою відомою адресою місця його проживання, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи, додатково засобами електронної пошти; текст повідомлення про підозру є зрозумілим і містить достатньо інформації для розуміння ОСОБА_7 обсягу і змісту інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння; внаслідок дій старшого детектива Національного бюро ОСОБА_6, що були пов`язані з повідомленням про підозру, мова про які йшла вище, ОСОБА_7 мав можливість дізнатися про факт наявності стосовно нього підозри у вчиненні кримінального правопорушення, з огляду на що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручено у визначеному КПК України порядку саме 06.10.2023 і з цього часу він набув статусу підозрюваного.

6. Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено таке:

- 01.04.2016 внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42016110350000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, а саме щодо можливого привласнення чужого майна посадовими особами ТОВ «Оптимумспецдеталь» (ЄДРПОУ 38320170) в особі директора ОСОБА_14 та ТОВ «Фірма «Ренал» (ЄДРПОУ 19133293) в особі директора ОСОБА_15, яке було їм ввірено чи перебувало у їх віддані ( кримінальне провадження в цій частині закрито 31.07.2019 на підставі п.1 ч. 1 ст. 284 КПК України);

- 25.04.2016 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, а саме щодо привласнення чужого майна невстановленими особами ТОВ «Промомаркетгруп» (ЄДРПОУ 39276264) протягом 2015 року, яке було їм ввірено чи перебувало в їх віддані (кримінальне провадження в цій частині закрито 31.07.2019 на підставі п.1 ч. 1 ст. 284 КПК України);

- 30.06.2016 внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42016060360000121 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч. 1, 3 ст. 212, а саме щодо заволодіння коштами, підробкою документів та ухилення від сплати податків ДП «Житомирський бронетанковий завод» ДК «Укроборонпром» (арк.118-119 відповідно до постанови від 17.01.2020);

- 23.02.2017 внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42017000000000513 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України, а саме щодо шахрайських дій за попередньою змовою ОСОБА_16, ОСОБА_17, внаслідок яких вони заволоділи грошовими коштами, які належали ОСОБА_18 та легалізували їх частину шляхом придбання автомобіля (кримінальне провадження закрито 31.07.2019 на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України);

- 13.04.2017 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, а саме щодо підроблення офіційного документу, який видається підприємством з метою використання його іншою особою, згідно показів колишнього засновника та директора ТОВ «Оптимумспецдеталь» (ЄДРПОУ 38320170) ОСОБА_14 (кримінальне провадження в цій частині закрито 31.07.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України);

- 26.02.2019 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме щодо факту заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами ДК «Укроборонпрм» своїм службовим становищем у змові з іншими особами, в тому числі з представниками підприємств-постачальників, під час постачання до державних підприємств запчастин та комплектуючих для військової техніки за завищеними цінами на загальну суму понад 250 млн грн;

- 26.02.2019 внесені відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 52019000000000172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме щодо заволодіння організованою групою у складі осіб, яким підконтрольні ТОВ «Оптимумспецдеталь», ТОВ «Фірма «Ренал», із залученням посадових осіб Міністерства оборони України, ДК «Укроборонпром», ДП «Житомирський бронетанковий завод», ДП «Львівський бронетанковий завод», ДП «Харківський бронетанковий завод», ДП «Київський бронетанковий завод», ДП «Миколаївський бронетанковий завод», ДП «Ізюмський приладобудівний завод», ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському» грошовими коштами державного бюджету та державних підприємств орієнтовно у розмірі 250 млн грн., тобто в особливо великих розмірах, під час виконання договорів про постачання бронетанкового озброєння та техніки на зазначені вище державні підприємства;

- 26.02.2019 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_19 доручив проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000438 за ознаками кримінального правопорушення детективам НАБ України;

- 04.03.2019 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_19 прийняв рішення про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42019000000000438 з № 52019000000000172 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню № 42019000000000438, досудове розслідування доручено детективам НАБ України;

- 05.03.2019 на підставі повідомлення в засобах масової інформації внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 52019000000000186 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме щодо зловживання своїм службовим становищем керівниками ДК «Укрспецекспорт» та Ради національної безпеки і оборони України за попередньою змовою з групою осіб, які мають вплив, контроль над діяльністю ТОВ «Оптимумспецдеталь» заволоділи коштами державного бюджету в особливо великому розмірі під час проведення закупівлі деталей та комплектуючих для авіатехніки (витяг з ЄРДР станом на 06.03.2019, арк. 111 том № 2);

- 15.03.2019 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 прийняв рішення про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42019000000000438 з № 52019000000000186 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню № 42019000000000438, досудове розслідування доручено детективам НАБ України (на момент об`єднання жодній особі не було вручено повідомлення про підозру);

- 08.11.2019 Генеральним прокурором ОСОБА_8 доручено здійснення досудового розслідування НАБ України у кримінальному провадженні № 42016110350000102, яке перебувало у провадженні Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України. Постанова мотивована тим, що предметом досудового розслідування є одні і таж фактичні обставини як і у кримінальному провадженні № 42019000000000438, а також з метою забезпечення ефективності розслідувань кримінальних правопорушень у цих провадженнях.

Зі змісту постанови від 08.11.2019 можна встановити, що у кримінальному провадженні № 42016110350000102 було повідомлено про підозру ОСОБА_10 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

Цього ж дня було визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42016110350000102 у складі, в тому числі першого заступника керівника САП ОСОБА_19, якого призначено старшим групи;

- 17.01.2020 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 прийняв рішення про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42019000000000438 з № 42016060360000121 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню № 42016060360000121 (на момент об`єднання не вручено повідомлення про підозру жодній особі);

- 10.03.2020 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 прийняв рішення про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42016110350000102 з № 42016060360000121 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню № 42016110350000102;

- 31.10.2022 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, а саме щодо надання завідомо неправдивого висновку експерта;

- 26.10.2023 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209КК України, а саме щодо набуття ТОВ «АН сервіс» майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом - оплати за договором у сумі 14 377 249,99 грн, володіння цими коштами шляхом утримання їх на банківському рахунку та розпорядження цим майном- придбанням іноземної валюти за рахунок цих коштів на загальну суму 11 352 644,05 грн та переказ їх на банківський рахунок компанії «Asia Capital Overseas Limited».

06.10.2023 ОСОБА_7 в порядку ч. 1 ст. 278 КПК України, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України у кримінальному провадженні № 42016110350000102 (а.с.188 т.4).

У тексті повідомлення про підозру зазначено таке:

Оплата за договором від 26.08.2016 № USE-17.3-163-D-16 здійснювалася за рахунок коштів, отриманих в межах додаткової угоди від 08.06.2016 № 1 до Договору комісії N? USE-17.3-23-D/K-16, а тому укладення договору за завищеним цінами, що відбулося внаслідок умисних дій ОСОБА_7, який зловживав службовим становищем та діяв за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9, призвело до недоотримання ДК «Укрспецекспорт» комісійної плати у розмірі 12 947 075,99 грн, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, що полягає в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_9, використанні свого службового становища генерального директора ДК «Укрспецекспорт» всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди.

Підставами підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, на переконання сторони обвинувачення, є встановлені досудовим розслідуванням обставини його скоєння, на підтвердження яких прокурором надано:

- протоколи допитів свідка ОСОБА_10 від 23.08.2023, 28.08.2023, 01.09.2023, 04.09.2023;

- статут ДК «Укрспецекспорт» у новій редакції, який затверджений наказом Генерального директора ДК «Укроборонпром» ОСОБА_20 від 04.12.2012 №311;

- зміни до статуту ДК «Укрспецекспорт», які затверджені наказом Генерального директора ДК «Укроборонпром» ОСОБА_21 від 04.02.2015 №36;

- протокол огляду документів від 19.03.2019, яким проведено огляд веб-порталу (сайту) https://bihus.info;

- лист керівника першого підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_22 до ОСОБА_23 від 09.07.2019 за вих. №041-188/22998 про надання матеріалів, що використовувались, як джерела інформації для випусків № 257-258 від 25.02.2019, 04.03.2019, 11.03.2019 програми «Наші гроші»;

- протокол огляду речей і документів від 14.07.2020, яким проведено огляд речей наданих ОСОБА_23 ;

- наказ генерального директора ДК «Укрспецекспорт» ОСОБА_24 від 09.02.2016 № 31-к про призначення ОСОБА_7 на посаду генерального директора ДК ««Укрспецекспорт» з 10.02.2016;

- договір комісії USE-17.3-23-D/K-16 від 14.03.2016, підписаний між комітентом (ДП «ЗАВОД 410 ЦА») в особі заступника Генерального директора - Директора з маркетингу та зовнішньоекономічної діяльності ОСОБА_25, який діє на підставі довіреності № 48-3723 від 29.12.2015, з одного боку, та комісіонера (ДК «Укрспецекспорт») в особі заступника генерального директора ОСОБА_26, який діє на підставі довіреності №Д-212/2015 від 28.12.2015, з іншого боку, а також документами, які створені під час його укладення та виконання;

- контракт USE 17.3-11-К/КЕ-16 (403-ЛТ) від 16.03.2016, підписаний між замовником «Військовою частиною № 20015» Міністерства оборони Республіки Казахстан в особі заступника начальника ОСОБА_27, який діяв на підставі довіреності №34/43 від 11.01.2016, з одному боку, та підрядником ДК «Укрспецекспорт» в особі начальника Регіонального управління ОСОБА_28, діючого на підставі довіреності №Д-020/2016 від 02.02.2016, а також документами, які створені під час його укладення та виконання;

- додаткову угоду № 1 від 08.06.2016 до договору комісії USE-17.3-23-D/K-16 від 14.03.2016, підписану між комітентом (ДП «ЗАВОД 410 ЦА»), в особі заступника Генерального директора - Технічного директора ОСОБА_29, який діяв на підставі довіреності № 48-3721 від 29.12.2015, з одного боку, та комісіонера (ДК «Укрспецекспорт») в особі заступника генерального директора ОСОБА_26, який діяв на підставі довіреності №Д-212/2015 від 28.12.2015, з іншого боку;

- лист Генерального директора ДП «ЗАВОД 410 ЦА» ОСОБА_30 від 24.05.2016 № 57-1406 до ДК «Укрспецекспорт» щодо пропозиції можливості виключення закупівлі комплектуючих виробів, конструкторської документації, необхідних для доробки БРЕО, з обсягу послуг передбачених договором USE-17.3-23-D/K-16;

- лист Генерального директора ДП «ЗАВОД 410 ЦА» ОСОБА_30 від 03.06.2016 № 57-1506 до ДК «Укрспецекспорт» щодо пропозиції перегляду умов договору комісії;

- лист Генерального директора ДК «Укрспецекспорт» від 25.08.2016 №USE-17.3-9764 до ДП «ЗАВОД 410 ЦА» щодо направлення проекту Додаткового договору;

- додатковий договір від 19.08.2016 № 3 до Договору комісії USE-17.3-23-D/K-16, який підписаний між комітентом (ДП «ЗАВОД 410 ЦА») в особі Генерального директора ОСОБА_31, який діє на підставі статуту підприємства, з одного боку та комісіонера (ДК «Укрспецекспорт») в особі заступника генерального директора ОСОБА_26, який діє на підставі довіреності №Д-212/2015 від 28.12.2015, з іншого боку;

- листи заступників Генерального директора ДК «Укрспецекспорт» ОСОБА_26, ОСОБА_32 щодо отримання комерційної пропозиції від 17.08.2016, 14.07.2016, 20.07.2016, 17.08.2016, 17.08.2016, 14.07.2016;

- лист директора ТОВ «АН сервіс» ОСОБА_33 від 08.08.2016 №08/08 щодо поставки продукції;

- протокол №72 засідання Комісії з конкурентних закупівель товарів, робіт і послуг ДК «Укрспецекспорт» від 18.08.2016 та звітом;

- договір USE-17.3-163-D-16 від 26.08.2016, який підписаний між ТОВ «АН СЕРВІС» (продавець),в особі директора ОСОБА_33, який діє на підставі статуту підприємства, з однієї сторони, і ДК «Укрспецекспорт» (покупець) в особі заступника Генерального директора ОСОБА_26, який діє на підставі Довіреності №Д-212/2015 від 28.12.2015, а також документами, які створені під час його укладення та виконання;

- контракт від 25.08.2016 № 25/08-16, який підписаний між ТОВ «АН СЕРВІС» (покупець) директором ОСОБА_34 та компанією «ASIA CAPITAL OVERSEAS LIMITED» (продавець) директором ОСОБА_35, а також документами, які створені під час його укладення та виконання;

- додаткову угоду № 1 до контракту від 25.08.2016 № 25/08-16, підписану між ТОВ «АН СЕРВІС» (покупець) в особі директора ОСОБА_33, який діє на підставі статуту підприємства, з однієї сторони, і компанією «ASIA CAPITAL OVERSEAS LIMITED» (продавець) директором ОСОБА_35 ;

- митні декларації (формами МД-2);

- інформацію про рух коштів по рахункам ДК «Укрспецекспорт», ТОВ «АН сервіс»;

- заяви про купівлю іноземної валюти ТОВ «АН сервіс» від 16.09.2016, 09.02.2017, та платіжні доручення від 20.09.2016, 14.02.2017;

- матеріали, що надані у відповідь на запит про міжнародну правову допомогу компетентними органами Об`єднаних Арабських Еміратів у кримінальному провадженні № 42019000000000438, які направлені до НАБ України листом начальника департаменту Офісу Генерального прокурора ОСОБА_36 від 25.03.2021;

- висновок експертів за результатами проведення судової товарознавчої експертизи військового майна, техніки та озброєння від 21.04.2022 №32101/21-56/32102/21-52;

- висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 26.08.2022 № 14038/14039/22-71;

- висновок експерта за результатами проведення судової телекомунікаційної експертизи від 09.02.2022 №24298/19-35/2919-2940/22-35;

- документи, інформація, яка міститься на мобільних телефонах ОСОБА_9 та ОСОБА_37 ;

- висновок експерта за результатами проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 17.06.2022 № 15259/20-35;

- протокол огляду інформації від 28.06.2023 - 07.08.2023, наданих ОСОБА_23 ;

- інформацію, що міститься в листуванні між ОСОБА_7, ОСОБА_9 та третіми особами, яка надана добровільно свідком у кримінальному провадженні.

Сторона захисту для підтвердження своєї позиції щодо відсутності у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення долучили наступні документи:

- лист Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави від 25.04.2019 за № 182/2019 у якому йдеться про те, що було встановлено переписка між ОСОБА_7 та ОСОБА_10, яка викладена Bihus.info не відповідає дійсності, проте переписка у додатку «WhatsApр», що була вилучена з мобільних телефонів мала місце, але її зміст не відповідав оприлюдненій інформації;

- лист заступника начальника департаменту контррозвідки Служби безпеки України ОСОБА_38 від 16.04.2019 щодо реалізації товару згідно договору від 26.08.2016, зазначив, що відповідно отриманих матеріалів із ДФС України, відсутні дані щодо імпорту за 2015-2018 рр. товарів за кодами УКТЗЕД 85261000;

- висновок експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи від 09.07.2019 № 28734 у якому зазначено, що визначити вартість обладнання для літаків: радіовисотоміру РВ-51 (з антенами); електричного висотоміру ВЭМ-72ФГ з індикацією у футах; механічного висотоміру ВМФ-50 з індикацією у футах на території України, експертним шляхом не представляється можливим.

Проте, при оцінці доказів, які надані на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_7 варто звернути увагу на їхню допустимість та їх отримання в межах строку досудового розслідування.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, а відповідно до п.10 ч.1 ст.3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 ст. 217 КПК України визначено, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Стаття 219 КПК України, в редакції яка діє з 16.03.2018, пов`язує початок строку досудового розслідування з моментом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тобто, тривалість такого строку визначається саме для кримінального правопорушення, яке має певну тяжкість. У ч. 2 цієї статті встановлено строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру залежно від ступеню тяжкості злочину, а у ч. 3 - встановлено строки досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. Також, КПК України передбачає можливість продовження строків досудового розслідування (ч. 4 ст. 219 КПК України). Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), внесено зміни до статті 294 КПК та надано повноваження слідчому судді щодо продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього Закону, тобто з 16.03.2018.

До 15.03.2018 включно діяли норми КПК України, які регулювали питання продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні і стосувались тільки випадків, коли особі було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення певної тяжкості.

З 16.03.2018 Законом №2147-VIII від 03.10.2017 було змінено норми КПК, якими регулюється питання продовження строку досудового розслідування.

При цьому, в п.4 параграфу 2 Прикінцевих положень Розділу 4 вказано, що підпункти 11-27, 45 пункту 7 параграфу 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін.

Отже, починаючи з 16.03.2018, строк досудового розслідування має продовжуватись за наявності для того підстав, як у випадках до повідомлення особі про підозру, так і після повідомлення про підозру.

Відповідно до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016, який сформовано станом на 01.11.2023, в ньому здійснюється досудове розслідування щодо дев`яти кримінальних правопорушень (провадження щодо чотирьох кримінальних правопорушень вже закрито). Отже, на сьогодні досудове розслідування здійснюється щодо п`яти різних кримінальних правопорушень, у вчиненні одного з яких двом особам повідомлено про підозру ( ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ).

Кримінальні провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016 та № 42016060360000121 від 30.06.2016 були внесені до ЄРДР до 15.03.2018, на той час КПК України визначав строк досудового розслідування тільки у кримінальних провадженнях, в яких особі повідомлено про підозру.

У кримінальних провадженнях № 42019000000000438 від 26.02.2019 та № 52019000000000186 від 05.03.2019 (саме щодо цього кримінального правопорушення повідомлено про підозру ОСОБА_7 ), строк досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру почав спливати з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки вони були розпочаті після введення в дію 16.03.2018 змін до КПК, передбачених Законом № 2147-VIII.

На момент об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 42019000000000438 та № 52019000000000186 - 15.03.2019 - жодній особі не було повідомлено про підозру, тому відповідно правила, передбаченого ч. 7 ст. 217 КПК України, днем початку розслідування у цьому об`єднаному провадженні має бути 26.02.2019, тобто день початку розслідування того провадження, яке розпочалось раніше.

Отже, строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 42019000000000438 мав сплинути 27.08.2020, тобто через вісімнадцять місяців (п. 2 ч. 2 ст.219 КПК України).

Однак, 17.01.2020 матеріали досудових розслідувань провадження № 42019000000000438 було об`єднано з провадженням № 42016060360000121, а 10.03.2020 - з провадженням № 42016110350000102.

З цього часу досудове розслідування кримінального правопорушення, у вчиненні якого в подальшому було повідомлено про підозру ОСОБА_7, здійснюється у кримінальному провадженні № 42016110350000102, яке обліковується як внесене до ЄРДР 01.04.2016, хоча в ньому розслідуються п`ять кримінальних правопорушень, відомості про які було внесено до ЄРДР в 2019-2023 роках.

З викладеного висновується, що 17.01.2020 було об`єднано матеріали досудових розслідувань, відомості про які були внесені до ЄРДР як до 16.03.2018, так і після 16.03.2018.

При цьому, на момент об`єднання 17.01.2020, у кримінальному провадженні № 42019000000000438 строк досудового розслідування кримінального правопорушення, у вчиненні якого було в подальшому повідомлено підозру ОСОБА_7, складав 10 місяців 21 день.

З копії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.08.2020, яку було надано стороною захисту, вбачається, що 11.03.2019 у кримінальному провадженні №42016110350000102 було повідомлено про підозру ОСОБА_10 .

Тобто, склалась ситуація, коли 10.03.2020 постановою прокурора були об`єднані досудові розслідування, в частині яких строк досудового розслідування не обраховувався з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, та досудові розслідування, в яких такий строк обраховувався, а також матеріали, в яких строк досудового розслідування розпочав свій перебіг з дня повідомлення особі про підозру.

Приймаючи 10.03.2020 постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, прокурор не міг не бачити такі обставини і мав дати оцінку подальшому перебігу строків досудового розслідування, адже КПК України не врегульовує чітко питання обрахування строку досудового розслідування для таких випадків. Тут не зайвим буде нагадати, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор (ч. 2 ст. 28 КПК України). Очевидно, що в результаті об`єднань досудових розслідувань, відомості про які внесено як до 16.03.2018, так і після 15.03.2018, строк, який був визначений ч. 2 ст. 219 КПК України для справ, які були внесені до ЄРДР в 2019 році, не міг зникнути, розчинитись чи припинити свій перебіг.

Тут необхідно зауважити, що ч. 7 ст. 217 КПК України, якою регулюється питання початку досудового розслідування у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, відповідно до примітки до цієї частини, застосовується тільки до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР, починаючи з 16.03.2018. Отже, ця норма закону не могла бути застосованою до справ, відомості про які були внесені до ЄРДР 01.04.2016, 25.04.2016, 23.02.2017, 13.04.2017, та розслідувались у кримінальних провадженнях № 42016060360000121 № 42016110350000102 до їх об`єднання з кримінальним провадженням №42019000000000438.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, приходить до висновку, що строк досудового розслідування кримінальних правопорушень, які були внесені після 15.03.2018 і мали номер кримінального провадження 42019000000000438, оскільки інше не визначено ні в постанові прокурора від 17.01.2020, ні в постанові прокурора від 10.03.2020, продовжував спливати і закінчився 27.08.2020.

Необхідно зауважити, що Кримінальним процесуальним кодексом України визначено наслідки закінчення строків досудового розслідування:

- ч. 8 ст. 223 КПК України: слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, будь-які слідчі (розшукові) дії або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими;

- п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України: якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, кримінальне провадження закривається прокурором; також, слідчий/прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження у разі, у разі, коли строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру;

- ч. 9. ст. 284 КПК України: якщо закінчились строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру, встановлені ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

- ч. 5 ст. 294 КПК України: строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Отже, з матеріалів, які є у розпорядженні слідчого судді, вбачається, що 17.01.2020 було об`єднано матеріали кримінальних проваджень № 42019000000000438 від 26.02.2019 (у якому обраховувались строки з моменту внесення відомостей до ЄРДР) та № 42016060360000121 від 30.06.2016 (у якому не обліковувались строки досудового розслідування, оскільки відомості про кримінальні правопорушення були внесені в ЄРДР до 16.03.2018).

Крім того, зі змісту ухвали Вищого антикорупційного суду від 14.08.2020 у справі №991/6414/20, яка долучена захисником ОСОБА_4, можна встановити, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 було продовжено на 12 місяців, до 03.09.2020.

Слідчий суддя вважає за необхідне наголосити на тому, що під час розгляду клопотання сторонами не було надано:

- постанов про закриття кримінального провадження чи закриття провадження щодо окремих кримінальних правопорушень на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України;

- ухвал слідчого судді про продовження строків досудового розслідування до повідомлення про підозру щодо кримінальних правопорушень, які були внесені до ЄРДР в 2019 році;

- ухвал слідчого судді про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.

Незастосування положень Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII у справах, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, а також у тих випадках, коли вказані провадження об`єднані із тими, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до 16.03.2018, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої законом форми здійснення судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування (постанова Об`єднаної палати ВС у складі ККС від 31.10.2022 у справі №753/12578/19).

Суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки "зруйнували" або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання (абз. 10 розділу "мотиви щодо застосування норми права" постанови ВП ВС від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17).

Частиною шостою статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також, що він оголошений у міжнародний розшук. Частина друга статті 194 КПК України зобов`язує слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; існування хоча б одного ризику (для справи, що розглядається).

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що усі докази, які були зібрані після 27.08.2020, є недопустимими відповідно до імперативної вимоги ч. 8 ст. 223 КПК України, оскільки отримані поза межами строку досудового розслідування, а саме:

- протоколи допитів свідка ОСОБА_10 від 23.08.2023, 28.08.2023, 01.09.2023, 04.09.2023;

- висновок експерта за результатами проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 17.06.2022 № 15259/20-35;

- протокол огляду інформації від 28.06.2023 - 07.08.2023 наданих ОСОБА_23 .

Після виключення цих доказів із переліку, який наданий стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри, залишаються копії договорів, контрактів, договорів комісії, додаткових угод, листів, жоден з яких не підписаний ОСОБА_7, а також статуту, митних декларацій, протоколів огляду, руху коштів та ін. Ці матеріали не доводять обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, навіть мінімального рівня, у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки факти та інформація в такому обсязі не змогли би переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, про яке повідомлено про підозру, а саме використати своє службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди.

Отже, наданими прокурором доказами не доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, що зобов`язує слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання, оскільки застосування обмеження права на свободу та особисту недоторканність особи може мати місце лише за наявності обґрунтованої підозри.

7. Оголошення особи в міжнародний розшук.

Хоча, з огляду на вищевикладене, вже не має значення доведення цієї підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за можливе надати оцінку дослідженим в ході розгляду матеріалам.

Чинний КПК України не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.

Викладене вище свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.

31.10.2023 старшим детективом Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 винесено постанову про оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_7 (а.с.274-276 т.4).

На переконання слідчого судді, вказане свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_7 оголошений у міжнародний розшук, та офіційно повідомлено шляхом винесення постанови, що органом досудового розслідування здійснюються дії для встановлення його місцезнаходження.

Разом з тим, слідчий суддя вважає доречним зазначити обставини, які свідчать про переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові Верховного Суду України № 5-1кс15 від 19.03.2015, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.

При з`ясуванні, які дії особа вчиняє з метою ухилення від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Це має бути особа, яка у встановленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Зі змісту протоколу огляду від 06.10.2023 слідує, що у ході досудового розслідування проведено огляд відомостей Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (системи «Аркан») отримано інформацію про те, що 14.02.2022 ОСОБА_7 перетнув державний кордон та вилетів у пункті «Бориспіль-D», до теперішнього часу в Україну не в`їжджав (державний кордон України не перетинав).

Листом заступника директора Департаменту консульської служби - начальника Управління консульських послуг Міністра закордонних справ від 11.10.2023 за Вих. № 71/15-522/5-121182 повідомлено, що відсутня інформація стосовно перебування тимчасовому/постійному консульському обліку ОСОБА_7 за даними відомчої інформаційної системи МЗС України.

Листом директора Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України ОСОБА_39 від 03.10.2023 за Вих. № 6.5-13017/6-23 повідомлено, що ОСОБА_7 з питань оформлення дозволу на постійне місце проживання за кордон в установленому порядку не звертався.

Старшим детективом Національного бюро ОСОБА_6 постановлено процесуальне рішення про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного з тих підстав, що ОСОБА_7, згідно інформації Державної прикордонної служби України виїхав за межі України та не повертався, належним чином повідомлений про підозру, не з`явився 16.10.2023, 18.10.2023 та 20.10.2023 без поважних причин на виклик, будучи належним чином повідомленим про такі виклики.

Із долучених до клопотання матеріалів вбачається, що детективами Національного бюро неодноразово здійснювались виклики ОСОБА_7 для допиту його у якості підозрюваного, усіма доступними засобами та способами (засобами поштового зв`язку, електронною поштою, публікаціями в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора), зокрема:

- 12.10.2023 шляхом направлення повісток про виклик від 09.10.2023 захиснику підозрюваного ОСОБА_4 на 16.10.2023 на 10:00, на 18.10.2023 на 10:00, на 20.10.2023 на 10:00, за адресою: м. Київ, вул. Трускавецька 6-А, офіс 3. Згідно супровідного листа від 12.10.2023 за № 0413-252/31678, відомості про доставку та направлення цього листа у матеріалах клопотання відсутні (а.с.234 т.4);

-12.10.2023 шляхом направлення повісток про виклик від 09.10.2023 за останнім відомим місцем проживання підозрюваного ОСББ «Смарагдовий» на 16.10.2023 на 10:00, на 18.10.2023 на 10:00, на 20.10.2023 на 10:00, за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно супровідного листа від 12.10.2023 за № 0413-142/31679, відомості про доставку та направлення цього листа у матеріалах клопотання відсутні (а.с.235 т.4);

-12.10.2023 шляхом направлення повісток про виклик від 09.10.2023 за колишнім місцем роботи підозрюваного ТОВ «ОБОРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ» на 16.10.2023 на 10:00, на 18.10.2023 на 10:00, на 20.10.2023 на 10:00, за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська 114, згідно супровідного листа від 12.10.2023 за № 0413-142/31681. У відповідь листом від 19.0.2023 Вих. №745/1 Товариство повідомило, що в електронному вигляді передали ОСОБА_7 повістки про виклик (а.с.236-237 т.4);

- шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у випуску газети «Урядовий кур`єр» від 12.10.2023 №205 (7603) повістки про виклик на 16.10.2023 на 10:00 (а.с.244 -245 т.4);

- шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у випуску газети «Урядовий кур`єр» від 13.10.2023 №206 (7604) повістки про виклик на 18.10.2023 на 10:00 (а.с.242 -243 т.4);

- шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у випуску газети «Урядовий кур`єр» від 14.10.2023 №207 (7605) повістки про виклик на 20.10.2023 на 10:00 (а.с.240- 241 т.4);

- 12.10.2023 шляхом публікації на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора повістки про виклик на 16.10.2023 на 10:00 (а.с.252 -253 т.4);

- 13.10.2023 шляхом публікації на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора повістки про виклик на 18.10.2023 на 10:00 (а.с.254 -255 т.4);

- 14.10.2023 шляхом публікації на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від повістки про виклик на 20.10.2023 на 10:00 (а.с.256 -257 т.4);

З матеріалів клопотання можливо припустити, що підозрюваний перебуває у м. Відень, Республіка Австрія, за адресою: «Bellariastrasse 10, Тор 9», оскільки цю адресу ОСОБА_7 зазначив у своєму клопотанні до суду 07.11.2023.

Для спростування позиції сторони обвинувачення захисник ОСОБА_4 долучив довідки про реєстрацію у Магістраті Відня - Магістратське районне управління по 1/8 району від 28.06.2022, 09.11.2023 за місцем проживання ОСОБА_7 у АДРЕСА_4 . Також, долучив заяву - анкету для внесенні інформації до Єдиного державного демографічного реєстру Посольства України в Республіці Австрія щодо внесення інформації місця проживання за кордоном за адресою: АДРЕСА_5 .

Факт оголошення ОСОБА_7 у міжнародний розшук слідчий суддя оцінює у сукупності із наявними у матеріалах клопотання відомостями щодо його процесуальної поведінки.

Так, останній неодноразово викликався детективом Національного бюро для участі у проведенні слідчих дій за його участі, проте на жоден із них, незважаючи на передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язок, не з`явився.

Об`єктивних підстав для неприбуття на виклики детектива, які були здійснені відповідно до положень ст. 135 КПК України, у підозрюваного ОСОБА_7 не було, враховуючи те, що повістки містили вичерпну інформацію щодо наслідків не прибуття особи на виклик.

8. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні старший детектив вказує на наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики: переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистих обставин підозрюваного ОСОБА_7 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування тощо).

Так, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Характер інкримінованого правопорушення пов`язаний з корисливою спрямованістю та використанням службовою особою службового становища. Санкція частини статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років. Таким чином, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, а також враховуються будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58). Слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7, у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування «пільгових» інститутів кримінального права у відповідній категорії справ.

Встановлені у ході досудового розслідування обставини, зокрема:

- історія перетину державного кордону України підозрюваним ОСОБА_7 ;

- виліт ОСОБА_7 14.02.2022 за межі території України через пункт пропуску «Бориспіль-D» та відсутність відомостей про його повернення на територію України;

- ймовірно член сім`ї ОСОБА_7 - ОСОБА_13 володіє юридичними особами, різноманітним цінним рухомим та нерухомим майном, а також відповідно до відомостей ДФС України, регулярно отримує значні доходи від своєї професійної діяльності (а.с. 143-171 т.4);

- систематичне ігнорування викликів детективів Національного бюро для участі у проведенні слідчих дій, без завчасного інформування про неможливість або поважність причин його неприбуття, вказують на наявність ризику переховування за межами території України, можливості подальшого переховування підозрюваного на території іноземних країн, а також про фактичну відсутність у органу досудового розслідування дієвих механізмів попередження негативних наслідків, які можуть виникнути, у зв`язку зі зникненням/втечею підозрюваного.

На думку органу досудового розслідування, усі ці відомості у сукупності свідчать про реальність ризику того, що ОСОБА_7, маючи достатні знання, досвід, грошові кошти, майно та безпосередню можливість, вчинятиме подальші спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду за межами території України.

Оцінюючи питання стійкості соціальних зв`язків підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що сімейний стан підозрюваного, його стан здоров`я, кількість та вік дітей враховується під час їх оцінки. Під соціальним зв`язком зазвичай розуміють соціальну дію, що виражає залежність і сумісність людей або груп; це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб`єктів від інших, їх взаємні відносини, які об`єднують людей у відповідні соціальні спільності і свідчать про їх колективне існування. Чим більш міцними є соціальні зв`язки, тим більше вони будуть відігравати стримуючу роль для підозрюваного, стимулюватимуть належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

На підтвердження наявності родинних зв`язків ОСОБА_7 детектив Національного бюро надає рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07.04.2016 у справі № 760/3095/16-ц у якому зазначено: «відповідно до акту обстеження умов проживання від 31.03.2016 за адресою: АДРЕСА_6, працівниками служби у справах дітей Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації встановлено, що неповнолітня ОСОБА_40 ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з матір`ю ОСОБА_13, вітчимом ОСОБА_7 та молодшим братом ОСОБА_41 проживають в квартирі, де створені належні умови для навчання, відпочинку та фізичного розвитку дитини».

Також, надає актовий запис про народження дитини № 934 від 26.03.2011 ОСОБА_42, батьком якого вказано ОСОБА_7, матір`ю - ОСОБА_13 .

Із наявних у матеріалах клопотання відомостей вбачається, що матір дитини підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_13 перетнула державний кордон 14.02.2022 (у той же день, що і ОСОБА_7 ) та перебуває за межами території України. Дані обставини підтверджуються протоколом огляду від 06.10.2023, яким проведено огляд відомостей Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан») (а.с. 222-224 т.4)

Відомостей про те, чи на даний момент ОСОБА_7 проживає з ОСОБА_13 та веде спільний побут, слідчому судді не надано.

Наявність на утриманні у підозрюваного однієї дитини (2011 року народження) та його можливе перебування у фактичних шлюбних відносинах, без сумніву, може свідчити про те, що ОСОБА_7 має соціальні зв`язки належного рівня. Проте, встановлені у ході судового засідання відомості про виїзд 14.02.2022 ОСОБА_7 та ОСОБА_13 за межі території України вказують на відсутність у нього міцних соціальних зв`язків саме на території України.

Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_7 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Отже, зазначені обставини самі по собі або у сукупності можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_7, користуючись своїм службовим становищем, відслідковував дії детективів Національного бюро у іншому кримінальному провадженні, інформував про це батька ОСОБА_9 - ОСОБА_37, отримував з невстановлених джерел та надавав ОСОБА_43 процесуальні документи Національного бюро. На думку органу досудового розслідування, вказані дії, які продовжувались навіть після початку кримінального провадження, свідчать про існування реального ризику подальших спроб перешкоджати кримінальному провадженню іншим доступним підозрюваним чином.

На переконання слідчого судді, наведеної у клопотанні детективом інформації недостатньо для того, аби зробити висновок, що ОСОБА_7 буде або може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Такі висловлювання є загальними та не ґрунтуються на конкретних обставинах та фактах.

Будь-якими іншими достатніми та належними документами, долученими до клопотання, такий ризик не підтверджується, а зазначена підстава є висловленням припущень, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.

9. Слідчий суддя вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, оцінка доказів віднесена до одного з визначальних повноважень, тому на підставі фактичних даних, отриманих у передбаченому кримінальним законодавством порядку, слідчий суддя встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для прийняття відповідного процесуального рішення, і підлягають доказуванню.

Наявність ризиків за відсутності обґрунтованої? підозри не є достатньою підставою для застосування запобіжного заходу, на чому неодноразово наголошував ЄСПЛ у своі?х рішеннях (рішення ЄСПЛ у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007), та зазначають Рекомендаціі? 13 Комітету міністрів Ради Європи (2006) державам-учасницям щодо застосування тримання під вартою, умов, в яких воно відбувається, та запровадження гарантіи? від зловживань.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-177, 183, 193, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016110350000102 від 01.04.2016, стосовно ОСОБА_7 .

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_44