Документ № 115236665

Справа № 991/7976/23

Провадження №11-сс/991/705/23

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

О К Р Е М А У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

підозрюваної ОСОБА_8,

захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 вересня 2023 року про закриття провадження за клопотанням детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року стосовно підозрюваної ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м.Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1,

за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 (в редакції Закону №430-IV від 16 січня 2003 року; із змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VI від 18 травня 2010 року, №4025-VI від 15 листопада 2011 року, №1702-VII від 14 жовтня 2014 року) КК України,

в с т а н о в и л а:

У провадженні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду знаходилася на розгляді апеляційна скарга прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21 вересня 2023 року про закриття провадження за клопотанням детектива НАБУ про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді без змін.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності постановлення окремої ухвали в частині неналежного здійснення детективами НАБУ досудового розслідування, та неналежного здійснення нагляду прокурорами САП за додержанням законів під час проведення розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року, з таких підстав.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, у тому числі, організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.

Відповідно ч.5 ст.38 КПК України детективи НАБУ зобов`язані застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Розумність строків є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України.

Згідно зі ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті у розумні строки. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.

Разом з тим, на думку колегії суддів під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12017040000000531 від 06 березня 2017 року, стороною обвинувачення не дотримано вимог закону, внаслідок чого клопотання про застосування заходів забезпечення подано з матеріалами, які надані стороною обвинувачення, які свідчать про закінчення строків досудового розслідування у даному провадженні, яке має значний суспільний інтерес.

Так, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України. У даному ЄРДР обліковується 14 епізодів.

КПК України є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. У випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження, визначені положеннями ч.1 ст.7 КПК України (ч.6 ст.9 КПК України).

Згідно зі ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Тобто, застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування можливо лише в межах строків досудового розслідування.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою від 17 січня 2019 року у справі № 740/1244/16-к Верховний Суд звертає увагу, що за загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч. 3 ст. 214, ч. 8 ст. 223, ст. 219 КПК України). На думку колегії суддів, з врахуванням загальних засад кримінального процесуального закону, застосування заходів забезпечення кримінального провадження у кримінальних провадженнях після закінчення строків досудового розслідування є неможливим і незаконним, а продовження розслідування після закінчення таких строків не переслідує легітимної мети.

Так, згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ст.283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, КПК України чітко визначає межі, коли досудове розслідування вважається завершеним, та які дії сторона обвинувачення має вчинити в межах визначених законом строків досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу слідчий суддя має перевірити чи подано клопотання в межах строку досудового розслідування, оскільки згідно ч.2 ст.113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК України строк також міститься у ст.116 КПК України. Заснування інституту слідчих суддів у КПК України в редакції з 2012 року мало саме таку мету, оскільки згідно п.18 ст.3 КПК України слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.219 КПК України (у редакції, яка діяла станом на 06 березня 2017 року) досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування могло бути продовжено у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно з ч.2 ст.294 КПК України (у редакції, яка діяла станом на 06 березня 2017 року), якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п.2 ч.1 ст.219 КПК України, він може бути продовжений в межах строків, встановлених п.2 та 3 ч.2 ст.219 КПК України:

1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури;

2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником;

3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.

06 березня 2017 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження за №12017040000000531 на підставі заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про безпідставне перерахування 16 грудня 2016 року грошових коштів на підставі додаткової угоди у вигляді начислення індексації на рахунок ПрАТ СК «Інгострах», внаслідок чого банку спричинено тяжкі наслідки, які більш ніж у 250 разів перевищують неоподатковий розмір доходів громадян, з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст.364-1 КК України. Системний аналіз норм КПК України у редакції чинній на час внесення даних до ЄРДР по даному факту свідчить, що у цьому кримінальному провадженні строк досудового розслідування починався з дати повідомлення особі про підозру.

З 16 березня 2018 року норми КПК України щодо обрахування початку строку досудового розслідування зазнали змін. Так, згідно ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. При цьому, частина перша ст.219 в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, пункт 4 § 2 розділу 4 Закону.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

При цьому ст.219 доповнено ч.4 згідно із Законом №1950-VIII від 16 березня 2017 року, відповідно до якої загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому ст.217 КПК України, визначається:

1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;

2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.

Тобто, незалежно від дати внесення до ЄРДР кримінальне провадження повино бути закінчено у строк 12 місяців з часу повідомлення особі про вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину і залишався незмінним порядок обрахунку строку досудового розслідування при об`єднанні таких кримінальних проваджень. Та обрахований відповідно до частини четвертої цієї статті загальний строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у ч.4 ст.295 КПК України, про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об`єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження (ч.5 ст.219 КПК України в редакції станом на 16 березня 2018 року).

11 травня 2018 року до ЄРДР внесені відомості про кримінальне провадження за №42018100000000448 про те, що в березні 2015 року службові особи ПАТ КБ «Приватбанк», діючи у змові із службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнили кошти ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 9 264 807 900 грн, використовуючи при цьому підконтрольну компанію нерезидента «DROVALE LIMITED» та штучно створивши зобов`язання викупу облігацій серій «V», «W», «X» та «Y», з попередньою правовою кваліфікацією за ч.5 ст.191 КК України. Виходячи із дати внесення даних до ЄРДР по даному епізоду положеннями, якими орган досудового розслідування повинен був керуватися, це положення КПК України із змінами, внесеними, в тому числі, повинні регулюватися нормами Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, відповідно до яких строк досудового розслідування продовжувався слідчими суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року у справі №755/17874/18 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000448 від 11 травня 2018 року продовжено на дванадцять місяців - до 11 листопада 2020 року.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2020 року у справі №991/9061/20 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000448 від 11 травня 2018 року продовжено на десять місяців - до 11 вересня 2021 року.

Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_11 від 27 листопада 2019 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000448 від 11 травня 2018 року за ч.5 ст.191 КК України доручено детективам НАБУ.

Постановою Генерального прокурора ОСОБА_12 від 11 січня 2021 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року та №42018100000000448 від 11 травня 2018 року об`єднано в одне за №12017040000000531.

З матеріалів справи вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України. У даному ЄРДР обліковується 14 епізодів.

Відповідно до ч.7 ст.217 КПК України (станом на 11 січня 2021 року, дату винесення постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування) днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

22 лютого 2021 року в межах кримінального провадження №12017040000000531 повідомлено про підозру ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_15 - у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України.

15 березня 2021 року повідомлено про підозру ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_15 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України. Вручення підозр у даному кримінальному провадженні визнається прокурором та підтверджується постановами прокурора про продовження строків досудового розслідування.

Постановою Генерального прокурора ОСОБА_12 від 19 квітня 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за підозрою ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_16, ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч. 2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, продовжено до семи місяців -до 22 вересня 2021 року.

Постановою Генерального прокурора ОСОБА_12 від 13 вересня 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за підозрою ОСОБА_13, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_16, ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, продовжено до дванадцяти місяців - до 27 лютого 2022 року.

У матеріалах справи містяться постанови про зупинення досудового розслідування об`єднаного кримінального провадженя від 28 серпня 2021 року; 24 вересня 2021 року; 28 грудня 2021 року; 06 січня 2022 року; 19 січня 2022 року; 27 січня 2022 року; 16 січня 2022 року; 09 березня 2022 року; 01 червня 2022 року; 10 червня 2022 року; 13 червня 2022 року; 14 червня 2022 року; 06 липня 2022 року; 15 липня 2022 року; 25 липня 2022 року та 09 серпня 2022 року та про відновлення досудового розслідування від 02 вересня 2021 року; 29 жовтня 2021 року; 05 січня 2022 року; 19 січня 2022 року; 27 січня 2022 року; 14 лютого 2022 року; 09 березня 2022 року; 01 червня 2022 року; 10 червня 2022 року; 13 червня 2022 року; 14 червня 2022 року; 05 липня 2022 року; 14 липня 2022 року; 25 липня 2022 року; 08 серпня 2022 року та 19 серпня 2022 року.

Постановою прокурора САП ОСОБА_6 від 19 серпня 2022 року матеріали за підозрами ОСОБА_15, у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_13, ОСОБА_18 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_16, ОСОБА_17 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та за підозрою ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України виділено з кримінального провадження за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за епізодами, однин з яких у даному об`єднаному провадженні внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року.

З врахуванням вище зазначених обставин та положень законодавства на час виділення цього епізоду з 12 місяців строку досудового розслідування об`єднаного провадженя залишилося в органу досудового розслідування 261 день. Матеріали кримінального провадження не містять інших даних про зупинення кримінального провадження, а тому останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 було 06 травня 2023 року.

Лише 07 вересня 2023 року ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12017040000000531 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України (в редакції Закону №430-IV від 16 січня 2003 року; із змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VI від 18 травня 2010 року, №4025-VI від 15 листопада 2011 року, №1702-VII від 14 жовтня 2014 року), тобто після закінчення строків досудового розслідуваня. Так, у цій справі були об`єднані кримінальні провадження №12017040000000531 від 06 березня 2017 року та №42018100000000448 від 11 травня 2018 року, а тому, відповідно до ч.7 ст.217 КПК України (в редакції, що діяла на момент 11 травня 2018 року) та з врахуванням позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 11 квітня 2023 року у справі №201/3571/20, колегія суддів вважає, що днем початку досудового розслідування у об`єднаному провадженні №12017040000000531, є саме 22 лютого 2021 року в межах кримінального провадження №12017040000000531, коли повідомлено про підозру ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_15 - у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги сторони обвинувачення, що виділення епізоду з особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, в інше провадження не впливає на обчислення та продовження строків досудового розслідуваня, а навпаки повертає кримінальне провадження до юридичного стану, за якого жодній особі не повідомлялося про підозру з таких підстав.

Так, згідно постанови Верховного Суду у справі № 264/7347/20 від 14 вересня 2021 року встановлено, що «твердження прокурора про те, що строки досудового розслідування не були порушені, оскільки з кримінального провадження N 42019050000000061 від 20 березня 2019 року відділялися матеріали в окреме провадження та повідомлялося про підозру за ч. 3 ст. 358 КК України ОСОБА_9, а 20 березня 2019 року - ОСОБА_10 за ч. ч. 3, 5 ст. 191 КК України, а далі продовжувалися строки досудового розслідування у цих провадженнях, а тому строки досудового розслідування слід обчислювати відповідно до положень ч. 3 ст. 219 КПК України, є хибними. Колегія суддів звертає увагу на те, що факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які знайшли окрему кримінально-правову кваліфікацію і повідомлення про підозру у їх вчиненні не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося».

Чинний КПК України не передбачає такого правового режиму як повернення кримінального провадження, у якому вже вручено повідомлення про підозру до так званого «фактового», а тому виділення з кримінального провадження за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року матеріалыв за підозрами ОСОБА_15, у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_13, ОСОБА_18 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_16, ОСОБА_17 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України не свідчить, що кримінальне провадження №12017040000000531 від 06 березня 2017 року стало таким, у якому підозри були відсутні, в тому числі на дату введення воєнного стану (саме на дату введення воєнного стану у кримінальному провадженні №12017040000000531 були наявні підозрювані). Крім цього, Генеральним прокурором строк досудового розслідування продовжено в максимально допустимих межах - на 12 місяців.

Навіть, якщо виходити із логіки прокурора, що кримінальне провадження№12017040000000531 після виділення осіб, яким вручено повідомлення про підозру, повертається у попередній стан, то епізоди, у яких вручено підозру за матеріалами даного клопотання, були внесені після 16 березня 2018 року, до них застосовуються положення про продовження строків досудового розслідування слідчим суддею, який був продовжено останній раз до 11 вересня 2021 року, що узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеною у постанові від 11 вересня 2023 року у справі №711/8244/18.

Відповідно до ст.3 та 283 КПК України формами закінчення досудового розслідування є: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, що у даному випадку, за наявності документів, які містяться у матеріалах судової справи, мало відбутися у межах строку - 06 травня 2023 року.

Відповідно до ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді, в тому числі колегії суддів, належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а до повноважень прокурора - здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням (ст.36 КПК України), що у даному кримінальному проваджені, стороною обвинувачення зроблено не було.

На думку колегії суддів, після закінчення строків досудового розслідування у провадженні, дані до ЄРДР у яких внесено після 16 березня 2018 року, є неможливим вчинення будь-якої процесуальної дії за межами визначеного законом строку, оскільки такі дії згідно з вимогами КПК України не приводять до правових наслідків.

Враховуючи, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року закінчились 06 травня 2023 року, колегія суддів дійшла висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 07 вересня 2023 року вручено поза межами строків досудового розслідування, що унеможливлює набуття нею статусу підозрюваної.

Крім того, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність застосування ч.8 ст.615 КПК України, з таких підстав.

Відповідно до ч.8 ст.615 КПК України (в редакції від 19 серпня 2023 року) у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених ст.219 КПК України.

Однак, у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року 22 лютого 2021 року, тобто до введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року, було повідомлено про підозру ОСОБА_13, ОСОБА_14, у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_15 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, що унеможливлює застосування ч.8 ст.615 КПК України до даного кримінального провадження. Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду відповідно до постанови від 14 вересня 2021 року (справа №264/7347/20), що факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які знайшли окрему кримінально-правову кваліфікацію і повідомлення про підозру у їх вчиненні не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося.

Доводи ж апеляційної скарги прокурора в частині, що постановами Генерального прокурора по епізодам, внесеним до ЄРДР з 11 травня 2018 року, врученої 07 вересня 2023 року підозри ОСОБА_8, строки не продовжувались, можуть свідчити про висновок прокурора, що вони закінчились 11 вересня 2021 року, до введення воєнного стану в Україні, що він і зробив у розділі 2 доповнень до його апеляційної скарги (т.13 а.с.50).

Щодо доводів прокурора, що слідчим суддею було застосовано заходи забезпечення кримінального провадження у справах, де на його думку, наявна подібна ситуація, то навіть, за наявності рішення апеляційного суду у таких провадженнях про залишення їх без змін, дані обставини не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки апеляційний суд розглядає справу у межах апеляційних скарг та встановлених судом обставин з наданих сторонами доказів.

Колегія суддів вважає безпіставне посилання прокурора на постанову Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року в справі № 753/10155/22 відповідно до якої, на його думку, в об`єднаних кримінальних провадженнях, які внесені як до, так і після 16 березня 2018 року, строки досудового розслідування обраховуються та продовжуються за правилами КПК України, які були чинними до 16 березня 2018 року, так як такий висновок у рішенні відсутній і висновки суду зроблені в постанові, яка постановлялася щодо одного лише провадження, яке було внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року.

Перекручення тлумачень норм законодавства в апеляційній скарзі прокурора, суд розцінює як перекладання відповідальності за порушення строків досудового розслідування стороною обвинувачення на суд, з метою дискредитації судової влади в очах суспільства. Судова влада фактично втратить підстави для свого існування, якщо під страхом осуду, згенерованим бездіяльністю органу досудового розслідування, буде приймати судові рішення, які не грунтуються на вимогах закону, що буде мати наслідком створення не правової держави, а поліцейської.

Згідно ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи положення даної статті, суд зобов`язаний застосовувати норми законодавства, які прийняті Верховною Радою України і є законом, незалежно від того, хто був автором законопроектів.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положення КПК України про закриття кримінального провадження з підстави закінчення строків досудового розслідування прийняті Верховною Радою, набрали сили закону та на час ухвалення даного судового рішення не скасовані.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі №686/9636/18 зазначила: «що діючий КПК не урегульовує питання постановлення такого виду судових рішень, як то окрема ухвала чи постанова, які би надавали можливість суду звертатися до державних органів, посадових чи службових осіб з метою належного реагування на встановлені у ході судового розгляду порушення закону, прав і основоположних свобод людини органом досудового розслідування чи судом нижчестоящої інстанції. Проте Суд вбачає за можливе ухвалення рішень, які не пов`язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України».

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

На думку колегії суддів, об`єднання та розслідування значної кількості злочинів в одному кримінальному провадженні у даному випадку негативно вплинуло на завдання кримінального судочинства.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне постановити окрему ухвалу, якою звернути увагу заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_19 та директора НАБУ ОСОБА_20 на необхідність здійснення контролю щодо неухильного дотримання прокурорами та детективами під час здійснення досудового розслідування норм КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.372 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Постановити окрему ухвалу, якою звернути увагу заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_19 та директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_20 на необхідність здійснення контролю щодо неухильного дотримання прокурорами та детективами під час здійснення досудового розслідування норм КПК України.

Копію ухвали надіслати на керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_19 та директору Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_20 .

Окрема ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення.

Головуючий-суддя: ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4