Документ № 115273872

Справа № 991/9742/23

Провадження 1-кс/991/9836/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання від адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_5, в якому ставиться питання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 у справі №991/644/2020 на транспортні засоби, які на праві власності належать ОСОБА_5, а саме на: частини транспортного засобу марки «AUDI» модель «А8» 2017 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 та на частини транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» модель «GLS 350» 2018 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 .

Клопотання обґрунтоване тим, що у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. У той же час її чоловік - ОСОБА_5 не має жодного статусу у цьому кримінальному провадженні. Проте ухвалою слідчого судді від 23.01.2020 у справі №991/644/2020 накладено арешт, у тому числі на транспортні засоби, які належать ОСОБА_5, так як вони набуті під час шлюбу із ОСОБА_6, а тому є спільною сумісною власністю подружжя. Арешт накладено з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання та з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Адвокат у клопотанні зауважує, що арешт на транспортні засоби, що належать ОСОБА_5, накладено необґрунтовано, оскільки транспортні засоби є особистою приватною власністю ОСОБА_5, а не спільною сумісною власністю подружжя. ОСОБА_5 придбав транспортні засоби на власні кошти, отримані від продажу квартир, які були у його власності ще до шлюбу з ОСОБА_6 та дивіденди. За такого відсутні підстави для арешту майна на підставі п.3 ч.2 ст.170 КПК України, оскільки ОСОБА_5 не має статусу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого у кримінальному провадженні, окрім того, адвокатом наголошено, що арешт накладено за відсутності цивільного позову до ОСОБА_5 .

Так зокрема адвокатом зауважено, що у 2018 році, ОСОБА_5 було продано 2 квартири, які належали йому на праві особистої приватної власності.

13.06.2016 ОСОБА_5, після розірвання шлюбу з ОСОБА_7 на підставі Договору про поділ майна подружжя отримав у власність квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 243,6 кв. м. У подальшому, вказану квартиру було розділено на два об`єкти, які в 2018 році було продано, а саме: 28.04.2018 ОСОБА_5 продав ОСОБА_8 квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 за 2 860 000,00 грн; 17.07.2018 ОСОБА_5 продав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 за 2 623 272,00 грн.

Вказані квартири були особистою приватною власністю ОСОБА_5 задовго до шлюбу з ОСОБА_6 . Отже, кошти від їх продажу також є особистою приватною власністю.

Окрім того, у 2018-2019рр. ОСОБА_5 отримав дохід у вигляді дивідендів, виплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична фірма «ІНТЕГРІТЕС» у розмірі 3 180 137 грн. та 839 434 грн. Так як ОСОБА_5 є єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «МЮФ «ІНТЕГРІТЕС», яке засноване 02.10.2012, тобто до шлюбу з ОСОБА_6, дохід від його діяльності у формі дивідендів є також його особистою приватною власністю.

27.10.2018 було придбано Mercedes-Benz GLS 350 за 2 545 485 грн. Транспортний засіб було придбано за готівкові кошти від продажу в 2018 квартири. 17.07.2018 ОСОБА_11 з рахунку ОСОБА_5 та за його дорученням було отримано готівкові кошти у розмірі 2 623 272 грн. Однак зі спливом значного періоду часу з моменту придбання транспортного засобу та враховуючи спосіб його придбання (за готівкові кошти) документів щодо купівлі автомобіля не збереглося.

13.08.2019 ОСОБА_5 придбано транспортний засіб Audi А8 за 2 500 000 грн. Транспортний засіб був придбаний за готівкові кошти, які є власними активами від продажу квартири у 2018 та отриманих в 2018 -2019 рр. дивідендів від ТОВ «МЮФ «ІНТЕГРІТЕС». Поряд з цим адвокатом зазначено, що у зв`язку зі спливом значного періоду часу з моменту придбання транспортного засобу та враховуючи спосіб його придбання (за готівкові кошти) документів щодо купівлі автомобіля не збереглося.

Таким чином, як зазначила адвокат, арештовані автомобілі, хоча і були придбані за час шлюбу, але за особисті кошти ОСОБА_5 від продажу квартир та за рахунок дивідендів. Тож зазначені транспортні засоби є особистою приватною власністю ОСОБА_5 .

До того ж право власності на арештовані автомобілі було зареєстровано саме на ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.

Окрім того, адвокатом зауважено, що сам факт придбання арештованого майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя. Таким чином, арешт транспортних засобів ОСОБА_5 за відсутності у нього відповідного процесуального статусу у кримінальному провадженні є очевидно необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Вказане стало підставою для звернення адвоката із даним клопотанням до суду.

16.11.2023 до суду від детектива Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 надійшли заперечення на клопотання про скасування арешту майна. Детектив просила залишити таке клопотання без задоволення. Зазначила, що питання щодо зняття арешту з автомобіля MERCEDES-BENZ GLS 350 2018 року випуску та автомобіля AUDI А8 2017 року випуску, які належать чоловіку ОСОБА_6 - ОСОБА_5 вже неодноразово досліджувалися в суді, а саме: 18.04.2023 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (справа №991/644/20, провадження №11-сс/991/275/23) апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 23.01.2020 - без змін; 31.05.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа №991/4604/23) у задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою від 23.01.2020, відмовлено; 05.07.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа №991/5306/23) клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою від 23.01.2020 задоволено частково, скасовано арешт, накладений вищевказаною ухвалою в частині 1/2 арешту майна; 14.08.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа №991/6744/23) у задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту, накладеного ухвалою від 23.01.2020, відмовлено.

Поряд з цим, детектив зауважила, що представник у поданому клопотанні зазначає, що автомобілі, на які накладено арешт ухвалою слідчого судді від 23.01.2020, є особистою власністю ОСОБА_5, оскільки начебто придбані за його власні кошти, що не відповідає дійсності, оскільки до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження придбання вищевказаних автомобілів саме за кошти, які належали ОСОБА_5 особисто.

Детектив зазначила, що за новими обставини, відмінними від тих, що були викладені адвокатом ОСОБА_4 у апеляційній скарзі на ухвалу слідчого судді від 23.01.2020, згадані автомобілі придбані ОСОБА_5 за рахунок як особистих коштів, так і дивідендів, стосовно яких мова не йшла під час апеляційного розгляду. Водночас, доходи, отримані ОСОБА_5 в 2017 - 2019 рр., відповідно до ч.2 ст.61 Сімейного кодексу України, є об`єктом права спільної сумісної власності.

Також заслуговує на увагу той факт, що представник ОСОБА_5 зазначає, що у 2018 році витрати ОСОБА_5 на поточні витрати на забезпечення сім`ї складали 1 374 268 грн, а вже ті самі витрати в 2019 році склали 8 412 596 грн, що майже в шість разів більше. Вказане може свідчити про маніпулювання зі сторони представника ОСОБА_5 інформацією про суми доходів та їх подальші витрати як в бік зменшення, так й в бік збільшення.

Окрім того стороною обвинувачення встановлено, що під час придбання транспортних засобів не було укладено будь-яких правочинів про те, що майно набувається за кошти, які належать ОСОБА_5 особисто. Тому, майно, набуте ОСОБА_5 під час його перебування у шлюбі із підозрюваною ОСОБА_6, в силу вимог ч.3 ст.368 ЦК України та ст.60 СК України, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Водночас позиція адвоката ОСОБА_4, під час судового розгляду 05.07.2023 (справа №991/5306/23) про те, що ОСОБА_6 декларувала в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 та 2019 роки, інші авто, на думку детектива, не може підтверджувати фактичне користування зазначеними автомобілями. Окрім того, транспортні засоби Lexus RX350 та Porsche Cayenne зареєстровані на матір ОСОБА_6 - ОСОБА_13, яка мешкає в іншому регіоні України, та в тому числі не спростовує наявність спільного сумісного майна між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Поряд з цим детектив зауважила, що стороною обвинувачення за майже три роки не вчинялися жодні заходи щодо позбавлення фактичного користування майном ані ОСОБА_14, ані ОСОБА_5, ані будь-якою іншою особою. Крім того, безпосередньо ОСОБА_6 та члени її родини постійно користуються вищевказаними автомобілями.

За наведених обставин, детектив просила залишити клопотання адвоката без задоволення.

Окрім того у поданому до суду клопотанні детектив ОСОБА_12 просила розгляд клопотання про скасування арешту майна проводити без її участі.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту майна підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, заслухавши позицію адвоката, перевіривши заперечення детектива та додані до них матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.

З аналізу положень вказаних статей Кримінального процесуального кодексу України можна зробити висновок, що при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя наділений повноваженнями встановити лише обґрунтованість накладення такого арешту та виправданість подальшого застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, якщо це буде доведено особою, яка звернулась із відповідним клопотанням.

Встановлено, що cлідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 за підозрою серед інших ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 (справа №991/644/20 провадження № 1-кс/991/656/20) накладено арешт на майно набуте у шлюбі, яке зареєстроване за чоловіком ОСОБА_6 - ОСОБА_5, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п.3 ч.2 ст.170 КПК України) та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) (п.4 ч.2 ст.170 КПК України), а саме на наступні транспортні засоби:

-«AUDI» модель «А8» 2017 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ;

- «MERCEDES-BENZ» модель «GLS 350» 2018 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 .

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.04.2023 (справа № 991/644/20 провадження № 11-сс/991/275/23) вказана ухвала слідчого судді залишена без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 у справі №991/5306/23 скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 у справі № 991/644/20, в частині арешту 1/2 наступного майна зареєстрованого за ОСОБА_5 : транспортного засобу марки «AUDI» модель «A8», 2017 року випуску, сірого кольору, номер НОМЕР_1, транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» модель «GLS 350», 2018 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 .

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У ході судового розгляду клопотання про арешт майна (справа № 991/644/20 провадження №1-кс/991/656/20) слідчий суддя встановив наявність правових підстав для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна.

При цьому, колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (справа №991/644/20 провадження №11-сс/991/275/23) дійшла до висновку про обґрунтованість накладення арешту на майно (1) з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яке може бути призначено ОСОБА_6, у випадку направлення обвинувального акта щодо неї до суду та визнання її винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру у кримінальному провадженні, та (2) з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), яке можливе на будь-якій стадії кримінального провадження, як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, з моменту внесення відомостей до ЄРДР й до набрання чинності вироком.

Відповідно до ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноваженьцим Кодексом.

Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4, посилаючись на необґрунтованість накладення арешту на транспортні засоби, вказує саме про те, що вони є особистою приватною власністю ОСОБА_5, оскільки придбані за його власні кошти.

Встановлено, що 04.11.2017 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено шлюб.

У подальшому 27.10.2018 ОСОБА_5 придбано автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «GLS 350», д.н.з. НОМЕР_3, а 13.08.2019 автомобіль марки «Audi» моделі «А8», д.н.з. НОМЕР_4 .

Адвокат ОСОБА_4 стверджує, що згадані автомобілі придбані ОСОБА_5 за рахунок особистих коштів, одержаних від продажу 28.04.2018 та 17.07.2018 набутих до шлюбу з ОСОБА_6 квартир, вартістю 2 860 000 грн та 2 623 272 грн відповідно та доходів, отриманих у 2018-2019рр. у вигляді дивідендів, виплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична фірма «ІНТЕГРІТЕС».

Поряд з цим заслуговують на увагу твердження детектива про те, що під час апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 23.01.2020 адвокатом ОСОБА_4 наголошувалось, що згадані автомобілі придбані ОСОБА_5 за рахунок особистих коштів, отриманих внаслідок продажу квартир. Тобто мова про отримані доходи у період 2018-2019 рр у вигляді дивідендів від ТОВ «МЮФ «ІНТЕГРІТЕС» не йшла.

Поряд з цим слід зазначити, що наведені адвокатом ОСОБА_4 доводи, що ОСОБА_5 придбав вищевказані транспортні засоби у шлюбі з підозрюваною, втім за власні кошти, відповідно він є єдиним власником цих автомобілів, були предметом перевірки Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.

Так, під час апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що суду не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження придбання вищевказаного рухомого майна за кошти, які належали ОСОБА_5 особисто. При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 після розірвання попереднього шлюбу з ОСОБА_7 на підставі договору поділу майна подружжя отримав у власність дві квартири, які у 2018 році були ним відчужені та у подальшому за кошти від їх продажу придбано вищевказані транспортні засоби, колегія суддів визнала не переконливими, оскільки аналіз відомостей декларацій підозрюваної ОСОБА_6 за 2017 та 2018 роки, дає можливість стверджувати, що автомобіль MERCEDES-BENZ GLS 350 не міг бути придбаним у жовтні 2018 році за кошти, отримані від продажу нерухомого майна ОСОБА_5, оскільки грошові активи останнього, згідно декларації його дружини ОСОБА_6, збільшилися у 2018 році на суму більшу, ніж усі його доходи за цей період. Що стосується автомобіля Audi A8, придбаного у серпні 2019 року, доказів на підтвердження його придбання за особисті кошти, отримані в результаті продажу квартир у квітні та липні 2018 року, апелянтом не надано. При цьому, вказаний автомобіль придбаний через значний проміжок часу після відчуження нерухомості. Колегія суддів зауважила, що режим права власності виникає в залежності від виду правочину, на підставі якого майно було набуте. При цьому, майно є спільною сумісною власністю подружжя незалежно від того, на чиє ім`я видано та оформлено правовстановлюючий документ. Тож, враховуючи, що вищевказане майно набуте ОСОБА_5 під час його перебування у шлюбі із підозрюваною, в силу вимог ч.3 ст.368 ЦК України та ст.60 СК України воно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Доказів на спростування такого висновку, як-то наявності укладеного між подружжям шлюбного або іншого договору, або ж доказів про те, що таке майно набуте в інший спосіб, визначений законом (в тому числі і придбання за власні кошти, про що нотаріусом у договорі проставляється відповідна відмітка), апеляційному суду надано не було. За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене рухоме майно було оформлено на ім`я ОСОБА_5 у період перебування у шлюбі, а отже, за відсутності доказів іншого - є спільною сумісною власністю подружжя у відповідності до ст. 60 СК України.

Слід зауважити, що у відповідності до п.9 ч.1 ст.309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначається, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (п.4 ч.2 ст.396 КПК України).

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Отже, зважаючи на приписи ст.309 та ст.174 КПК України, а також керуючись принципом правової визначеності, res judicata, тобто остаточності рішення суду у спірних правовідносинах, слідчий суддя приходить висновку, що у випадку коли особа (підозрюваний, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, з цієї підстави він може: 1)оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі ст.174 КПК України.

Однак одна і та ж підстава не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями).

Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст.174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

Таким чином ухвала слідчого судді від 23.01.2020 (справа №991/644/20) була оскаржена в апеляційному порядку та за результатом розгляду, колегією суддів АП ВАКС була постановлена ухвала від 18.04.2023, якою ухвалу слідчого судді від 23.01.2020 визнано законною, обґрунтованою та залишено без зміни. Вказане свідчить про реалізацію представником ОСОБА_5 права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.

Окрім того обставини, на які посилається адвокат для доведення перед слідчим суддею своєї позиції щодо придбання арештованих автомобілів за особисті кошти ОСОБА_5, вже були предметом розгляду у суді (ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2023 у справі №991/4604/23, ухвала Вищого антикорупційного суду від 14.08.2023 (справа №991/6744/23).За результатами таких розглядів вказані обставини визнано недоведеними, а, враховуючи, що вищезазначені автомобілі набуті ОСОБА_5 під час його перебування у шлюбі із підозрюваною ОСОБА_6, в силу вимог ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України та ст. 60 Сімейного кодексу України, вони є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Також, відповідні обставини були встановлені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2023 у справі № 991/5306/23, якою, з урахуванням принципу пропорційності, було частково задоволено клопотання адвоката та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 у справі № 991/644/20, в частині арешту вищевказаних транспортних засобів, зареєстрованих за ОСОБА_5, шляхом застосування слідчим суддею принципу пропорційності до відповідного майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та належить подружжю у рівних частинах.

Варте уваги те, що у вказаних клопотаннях представником ОСОБА_5 наведені тотожні підстави для скасування арешту майна, які вже неодноразово перевірялись судом.

Будь-яких нових доводів на підтвердження необхідності скасування арешту майна адвокатом не надано.

Таким чином, в ході розгляду клопотання, адвокатом ОСОБА_4 не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Варте уваги і те, що до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження придбання вищевказаних автомобілів саме за кошти, які належали ОСОБА_5 особисто та/або за кошти від продажу квартир та/або дивідендів, у тому числі відповідних платіжних документів, правочинів тощо. Натомість адвокатом зазначено, що у зв`язку зі спливом значного періоду часу з моменту придбання транспортних засобів та враховуючи спосіб їх придбання (за готівкові кошти) документів щодо купівлі автомобілів не збереглося.

Стосовно отримання ОСОБА_5 в 2017 - 2019 рр., доходів у вигляді дивідендів, виплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна юридична фірма «ІНТЕГРІТЕС» слід зазначити, що на такі поширюється режим права спільної сумісної власності, відповідно до ч.2 ст.60 СК України.

Таким чином, майно набуте ОСОБА_5 під час його перебування у шлюбі із підозрюваною ОСОБА_6, в силу вимог ч.3 ст.368 ЦК України та ст.60 СК України, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Заслуговують на увагу і пояснення детектива, викладені в запереченнях стосовно того, що безпосередньо ОСОБА_6 та члени її родини постійно користуються вищевказаними автомобілями.

Так, відповідно до протоколу огляду від 10.04.2023, вбачається, що детективом НАБУ ОСОБА_12 проведено огляд відомостей отриманих з електронних систем бази даних «АРКАН», за результатом проведеного огляду встановлено, що під час перетину державного кордону в напрямку «виїзд» 28.02.2022 ОСОБА_6 користувалася транспортним засобом марки MERSEDES державний номерний знак НОМЕР_3 номер кузова авто НОМЕР_5 перетнула державний кордон в пункті пропуску Лужанка (код НОМЕР_6, ділянка кордону Угорська) 28.02.2022 о 19 год. 10 хв. Водієм вказаного транспортного засобу була ОСОБА_6 . В подальшому вказаний транспортний засіб заїхав на територію України в пункті пропуску Грушів (код 000401) 02.09.2022 о 16 год. 30 хв. та в подальшому виїзжав з території України через річкову поромну переправу (Пункт перетину Орлівка) 06.11.2022 о 11:44, в`їзжав 22.11.2022 о 12:59, виїзжав 11.12.2022 о 09:52, в`їзжав 13.02.2023 о 21:20. 11.03.2023 транспортний засіб виїхав через вказану переправу та станом на 10.04.2023 транспортний засіб на територію України не повертався.

Одночасно встановлено, що транспортний засіб AUDI державний номерний знак НОМЕР_4 номер кузова авто НОМЕР_1 вперше перетнув державний кордон в пункті пропуску Грушів (код 000401) 14.04.2022 о 13 год. 32 хв. Водієм вказаного ТЗ був ОСОБА_17 - батько ОСОБА_6 02.09.2022 о 16 год 16 хв. вказаний транспортний засіб заїхав на територію України в пункті пропуску Устилуг (код 071400, ділянка кордону Польська). Водієм вказаного транспортного засобу був ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 . У подальшому вказаний автомобіль виїзжав з території України через річкову поромну переправу (Пункт перетину Орлівка) 06.11.2022 о 11:44, в`їзжав 07.01.2023 о 12:21, виїзжав 14.01.2023 о 15:07, в`їзжав 20.03.2023 о 15:31. 29.03.2023 о 15:59 транспортний засіб виїхав через вказану переправу та станом на 10.04.2023 транспортний засіб на територію України не повертався.

Тож вказане свідчить про те, що ОСОБА_6 та її чоловік ОСОБА_5 спільно користуються вказаним майном, що спростовує твердження адвоката про те, що вказані автомобілі використовуються лише ОСОБА_5, а у ОСОБА_6, були інші автомобілі на праві користування.

Водночас варте уваги те, що санкція ч.5 ст.191 КК України, за якою ОСОБА_6 повідомлено про підозру, передбачає обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Зважаючи на обставини, що розслідуються у даному провадженні, та можливість конфіскації майна ОСОБА_6 за вироком суду у разі доведення її вини, забезпечення конфіскації майна як виду покарання може бути досягнуте через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою запобігання ризику відчуження вказаного майна.

Поряд з цим слід зазначити, що власники не позбавлені права фактичного користування арештованим майном, що стверджується зокрема відомостями про неодноразові перетини державного кордону на зазначених автомобілях.

Відтак, застосований судом захід забезпечення кримінального провадження не порушує справедливий баланс між потребами досудового розслідування та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_5, відповідає принципу розумності та є співрозмірним.

За наведених обставин, перевіривши надані сторонами матеріали, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності з потребами кримінального провадження та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5, зокрема транспортні засоби.

У ході розгляду клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту, нею не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того адвокатом не доведено необґрунтованості накладення такого арешту. В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз.2 ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав визначених ст.174 КПК України для скасування арешту майна, тому клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_5, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1