Документ № 115273892

Справа № 991/7916/23

Провадження №11-сс/991/685/23

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

захисників: ОСОБА_7,

підозрюваної ОСОБА_8,

захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги прокурора та захисника підозрюваної ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року стосовно підозрюваної ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1,

за ч.5 ст.191 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2023 року у задоволенні клопотання детектива НАБ України про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено. Застосовано стосовно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 610 400 грн, зобов`язавши її прибувати за кожною вимогою до суду. У разі внесення застави покладено обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, з обставин, викладених у повідомленні про підозру. Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначено на строк два місяці, в межах строку досудового розслідування. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; вона набула статусу підозрюваної; наявні ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України: переховування від органу досудового розслідування або/та суду; вплив на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні. Разом з тим, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку слідчого судді, не є виправданим та пропорційним у даному кримінальному провадженні, враховуючи, зокрема: тривалий перебіг досудового розслідування та вручення підозри більше ніж через 5 років з моменту внесення даних до ЄРДР; відомості про особу підозрюваної, її активну громадянську позицію. Запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1 610 400 грн, який з урахуванням її майнового стану, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами вчинення кримінального правопорушення, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для неї. Крім того, слідчим суддею зазначено, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не закінчився, з огляду на ч.8 ст.615 КПК України.

15 вересня 2023 року та 22 вересня 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора та доповнення до неї, в яких він просить ухвалу слідчого судді від 12 вересня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 26 840 000 грн з покладенням у разі внесення застави, обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, з обставин, викладених у повідомленні про підозру. Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, вказує, що висновок слідчого судді про відсутність вказаних у клопотанні ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є необґрунтованим. Зазначає, що до клопотання долучені докази, які вказують на схильність ОСОБА_8 разом з іншими підозрюваними до спотворення доказів, їх приховування та знищення, як особисто так і через інших осіб. Крім того, долучені до матеріалів клопотання переписки ОСОБА_8 з іншими підозрюваними свідчать про те, що вона вживала заходів до штучного створення доказів у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року та з використанням кола знайомств може надалі вживати заходів до перешкоджання кримінальному провадженню, створювати загрозу впливу на експертів з метою надання ними викривлених висновків та показань. Посилання ж слідчого судді на те, що вказані докази були отримані ще у 2020 році щодо обставин, які відбувалися у 2017-2019 роках, а отже не підтверджують існування таких ризиків на даний стадії, є необґрунтованим, оскільки КПК України не містить такої категорії оцінки доказів як дата їх отримання. Тривалість здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні до моменту набуття особою статусу підозрюваної не може нівелювати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ймовірність їх реалізації збільшується внаслідок початку притягнення особи до кримінальної відповідальності, та не зменшує тяжкість можливого кримінального правопорушення чи встановлені збитки від його вчинення. На думку прокурора, з огляду на майновий стан підозрюваної, коло зв`язків та соціальний статус, вона має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, у тому числі за кордоном, а тому застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою, забезпечити виконання покладених на неї обов`язків. Також посилається на особливості та характер кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_8, яке є тяжким корупційним злочином, яким завдано збитки на суму понад 9.2 млрд грн; тяжкість ймовірного покарання; направлення до Вищого антикорупційного суду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, яким завдано збитки на суму понад 8 млрд грн. При цьому, визначений слідчим суддею розмір застави у сумі 1 610 400 грн не відповідає встановленим у ході розгляду обставинам, а ризик втрати вказаної суми для підозрюваної вочевидь не має ніякого стримуючого ефекту, враховуючи: вчинення можливого особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення у складі організованої групи, з корисливою метою; збитки завдані можливим кримінальним правопорушенням на суму понад 9,2 млрд. грн.; майновий стан підозрюваної, яка, без урахування доходів членів родини, лише за останні 2 роки отримала офіційних доходів приблизно у сумі 5 млн грн.; разом з чоловіком володіє житловим та нежитловим нерухомим майном у м.Дніпро приблизною вартістю понад 100 000 доларів США, а також 2 земельними ділянками та житловим будинком у Дніпропетровській області; встановлені перепискою між ОСОБА_8 та ОСОБА_14 за 2017-2019 роки факти систематичної виплати ОСОБА_8 неофіційної винагороди.

15 вересня 2023 року та 27 листопада 2023 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга та доповнення до неї захисника підозрюваної ОСОБА_8 - ОСОБА_9, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою провадження за клопотаням детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_8 закрити. Вважає, що ухвала слідчого судді прийнята з істотними порушеннями норм кримінального процесуального закону, а його висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Клопотання про застосування стосовно ОСОБА_8 запобіжного заходу подане поза межами строків досудового розслідування, оскільки продовження строків досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні за 12017040000000531 від 06 березня 2017 року (після його об`єднання 11 січня 2021 року з кримінальним провадженням за №42018100000000448 від 11 травня 2018 року), в тому числі після повідомлення у ньому 22 лютого 2021 року першим особам про підозру у вчиненні інкримінованих злочинів, мало здійснюватися слідчим суддею, а не Генеральним прокурором.Таким чином, постанови Генерального прокурора ОСОБА_33 від 19 квітня 2021 року та від 13 вересня 2021 року про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року до 7 місяців (до 22 вересня 2021 року) і до 12 місяців (до 27 лютого 2022 року) винесені поза межами повноважень Генерального прокурора, з порушеннями вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим не можуть сприйматися у якості належних процесуальних рішень, якими були продовжені строки досудового розслідування до 7 та 12 місяців у цьому кримінальному провадженні. На думку сторони захисту строк досудового розслідування після повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року закінчився - 22 травня 2022 року. У межах кримінального провадження за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року, починаючи з 22 лютого 2021 року була здійснена низка повідомлень про підозру ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_8, матеріали щодо яких були 19 серпня 2022 року виділені з цього кримінального провадження, тобто не до початку, а під час воєнного стану (діє в Україні з 24 лютого 2022 року по теперішній час), що унеможливлює застосування ч.8 ст.615 КПК України, а після вказаного виділення матеріалів, строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні у порядку, передбаченому нормами кримінального процесуального закону, не продовжувалися. Висновки слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. У повідомленні про підозру відсутні будь-які належні відомості щодо часу, місця і обставин вступу ОСОБА_8 у злочинну змову, як і відсутні будь-які посилання на докази того, що вона вступила у злочинну змову. Жодної фактичної обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8, як і визначення обов`язкових ознак складу злочину, зокрема його об`єктивної та суб`єктивної сторони, які в сукупності можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого їй злочину, текст повідомлення про підозру не містить. Крім того, дане кримінальне провадження розслідується НАБУ з порушенням правил підслідності, які визначені ст.216 КПК України. Встановлені слідчим суддею ризики не доведені прокурором у судовому засіданні, жодних документів на підтвердження їх існування слідчому судді не надано. Досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12017040000000531 здійснюється з травня 2018 року, за весь цей час стороною обвинувачення здійснюються слідчі (розшукові) дії, процесуальні дії, про які підозрюваній ОСОБА_8 вже відомо, оскільки стосовно неї застосовувався запобіжний захід у межах цього кримінального провадження, але за іншим епізодом підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України. Починаючи з 25 березня 2021 року і по теперішній час у сторони обвинувачення відсутні будь-які відомості про порушення підозрюваною ОСОБА_8 застосованого запобіжного заходу. Навпаки, ОСОБА_8 впродовж зазначеного періоду дотримувалась відповідальної процесуальної поведінки. Відсутність наміру переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується прибуттям до детективів та прокурорів для участі у слідчих та процесуальних діях та присутністю підозрюваної у судових засіданнях. ОСОБА_8 під час досудового розслідування не було допущено жодних спроб переховування від органу досудового розслідування та впливу на потерпілого, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор доводи, зазначені в його апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити, надав пояснення, які по суті відповідають доводам його апеляційної скарги. Заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваної.

Підозрювана ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_7 заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, підтримали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 та дали пояснення, які по суті відповідають доводам апеляційної скарги сторони захисту.

Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду повідомлені належним чином. Їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду згідно ст.405 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Разом з тим, слідчий суддя вказаних вимог не дотримався.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

КПК України є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. У випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження, визначені положеннями ч.1 ст.7 КПК України (ч.6 ст.9 КПК України).

Згідно зі ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Тобто, застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування можливо лише в межах строків досудового розслідування.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою від 17 січня 2019 року у справі № 740/1244/16-к Верховний Суд звертає увагу, що за загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч.3 ст.214, ч.8 ст.223, ст.219 КПК України). На думку колегії суддів, з врахуванням загальних засад кримінального процесуального закону, застосування заходів забезпечення кримінального провадження у кримінальних провадженнях після закінчення строків досудового розслідування є неможливим і незаконним, а продовження розслідування після закінчення таких строків не переслідує легітимної мети.

Так, згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ст.283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, КПК України чітко визначає межі, коли досудове розслідування вважається завершеним, та які дії сторона обвинувачення має вчинити в межах визначених законом строків досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу слідчий суддя має перевірити чи подано клопотання в межах строку досудового розслідування, оскільки згідно ч.2 ст.113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК України строк також міститься у ст.116 КПК України. Заснування інституту слідчих суддів у КПК України в редакції з 2012 року мало саме таку мету, оскільки згідно п.18 ст.3 КПК України слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.219 КПК України (у редакції, яка діяла станом на 06 березня 2017 року) досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування могло бути продовжено у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно з ч.2 ст.294 КПК України (у редакції, яка діяла станом на 06 березня 2017 року), якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п.2 ч.1 ст.219 КПК України, він може бути продовжений в межах строків, встановлених п.2 та 3 ч.2 ст.219 КПК України:

1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури;

2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником;

3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.

06 березня 2017 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження за №12017040000000531 на підставі заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про безпідставне перерахування 16 грудня 2016 року грошових коштів на підставі додаткової угоди у вигляді начислення індексації на рахунок ПрАТ СК «Інгострах», внаслідок чого банку спричинено тяжкі наслідки, які більш ніж у 250 разів перевищують неоподатковий розмір доходів громадян, з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст.364-1 КК України. Системний аналіз норм КПК України у редакції чинній на час внесення даних до ЄРДР по даному факту свідчить, що у цьому кримінальному провадженні строк досудового розслідування починався з дати повідомлення особі про підозру.

З 16 березня 2018 року норми КПК України щодо обрахування початку строку досудового розслідування зазнали змін. Так, згідно ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. При цьому, ч.1 ст.219 КПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, пункт 4 § 2 розділу 4 Закону.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

При цьому ст.219 доповнено ч.4 згідно із Законом №1950-VIII від 16 березня 2017 року, відповідно до якої загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому ст.217 КПК України, визначається:

1) у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;

2) у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.

Тобто, незалежно від дати внесення до ЄРДР кримінальне провадження повино бути закінчено у строк 12 місяців з часу повідомлення особі про вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину і залишався незмінним порядок обрахунку строку досудового розслідування при об`єднанні таких кримінальних проваджень. Так, обрахований відповідно до частини четвертої цієї статті загальний строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні визначається прокурором, зазначеним у частині четвертій статті 295 цього Кодексу, про що ним виноситься відповідна постанова. У разі необхідності одночасно з обрахуванням загального строку в об`єднаному кримінальному провадженні може бути вирішено питання його продовження (ч.5 ст.219 КПК України в редакції станом на 16 березня 2018 року).

11 травня 2018 року до ЄРДР внесені відомості про кримінальне провадження за №42018100000000448 про те, що в березні 2015 року службові особи ПАТ КБ «Приватбанк», діючи у змові із службовими особами Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Національного банку України, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнили кошти ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 9 264 807 900 грн, використовуючи при цьому підконтрольну компанію нерезидента «DROVALE LIMITED» та штучно створивши зобов`язання викупу облігацій серій «V», «W», «X» та «Y», з попередньою правовою кваліфікацією за ч.5 ст.191 КК України. Виходячи із дати внесення даних до ЄРДР по даному епізоду положеннями, якими орган досудового розслідування повинен був керуватися, це положення КПК України із змінами, внесеними, в тому числі, повинні регулюватися нормами Закону №2147-VIII від 03.10.2017, відповідно до яких строк досудового розслідування продовжувався слідчими суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2019 року у справі №755/17874/18 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000448 від 11 травня 2018 року продовжено на дванадцять місяців - до 11 листопада 2020 року.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 10 листопада 2020 року у справі №991/9061/20 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000448 від 11 травня 2018 року продовжено на десять місяців - до 11 вересня 2021 року.

Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_36 від 27 листопада 2019 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000448 від 11 травня 2018 року за ч.5 ст.191 КК України доручено детективам НАБУ.

Постановою Генерального прокурора ОСОБА_33 від 11 січня 2021 року матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року та №42018100000000448 від 11 травня 2018 року об`єднано в одне за №12017040000000531.

З матеріалів справи вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України. У даному ЄРДР обліковується 14 епізодів.

Відповідно до ч.7 ст.217 КПК України (станом на 11 січня 2021 року, дату винесення постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування) днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

22 лютого 2021 року в межах кримінального провадження №12017040000000531 повідомлено про підозру ОСОБА_37 та ОСОБА_35 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_12 - у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України.

15 березня 2021 року повідомлено про підозру ОСОБА_14 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_12 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України. Вручення підозр у даному кримінальному провадженні визнається прокурором та підтверджується постановами прокурора про продовження строків досудового розслідування.

Постановою Генерального прокурора ОСОБА_33 від 19 квітня 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за підозрою ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_14, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч. 2 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, продовжено до семи місяців -до 22 вересня 2021 року.

Постановою Генерального прокурора ОСОБА_33 від 13 вересня 2021 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за підозрою ОСОБА_38, ОСОБА_39 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_14, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, продовжено до дванадцяти місяців - до 27 лютого 2022 року.

У матеріалах справи містяться постанови про зупинення досудового розслідування об`єднаного кримінального провадженя від 28 серпня 2021 року; 24 вересня 2021 року; 28 грудня 2021 року; 06 січня 2022 року; 19 січня 2022 року; 27 січня 2022 року; 16 лютого 2022 року; 09 березня 2022 року; 01 червня 2022 року; 10 червня 2022 року; 13 червня 2022 року; 14 червня 2022 року; 06 липня 2022 року; 15 липня 2022 року; 25 липня 2022 року та 09 серпня 2022 року та про відновлення досудового розслідування від 02 вересня 2021 року; 29 жовтня 2021 року; 05 січня 2022 року; 19 січня 2022 року; 27 січня 2022 року; 14 лютого 2022 року; 09 березня 2022 року; 01 червня 2022 року; 10 червня 2022 року; 13 червня 2022 року; 14 червня 2022 року; 05 липня 2022 року; 14 липня 2022 року; 25 липня 2022 року; 08 серпня 2022 року та 19 серпня 2022 року.

Постановою прокурора САП ОСОБА_6 від 19 серпня 2022 року матеріали за підозрами ОСОБА_12, у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_38, ОСОБА_40 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_14, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та за підозрою ОСОБА_39 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.5 ст.191, ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України виділено з кримінального провадження за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року за епізодами, однин з яких та єдиний у даному об`єднаному провадженні внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року.

З врахуванням вище зазначених обставин та положень законодавства на час виділення цього епізоду з 12 місяців строку досудового розслідування об`єднаного провадженя залишилося в органу досудового розслідування 261 день. Матеріали кримінального провадження не містять інших даних про зупинення кримінального провадження, а тому останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 було 06 травня 2023 року.

Разом з тим, 07 вересня 2023 року ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12017040000000531 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Відповідно до ст.3 та 283 КПК України формами закінчення досудового розслідування є: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, що у даному випадку, за наявності документів, які містяться у матеріалах судової справи, мало відбутися у межах строку - 06 травня 2023 року.

Відповідно до ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді, в тому числі колегії суддів, належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а до повноважень прокурора - здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням (ст.36 КПК України), що у даному кримінальному проваджені, ні слідчим суддею, ні стороною обвинувачення зроблено не було.

На думку колегії суддів, після закінчення строків досудового розслідування у провадженні, дані до ЄРДР у яких внесено після 16 березня 2018 року, є неможливим вчинення будь-якої процесуальної дії за межами визначеного законом строку, оскільки такі дії згідно з вимогами КПК України не приводять до правових наслідків.

Враховуючи, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року закінчились 06 травня 2023 року, колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги сторони захисту та доходить висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 07 вересня 2023 року вручено поза межами строків досудового розслідування, що унеможливлює набуття нею статусу підозрюваної.

Також, на думку колегії суддів слідчий суддя безпідставно застосував ч.8 ст.615 КПК України, як підставу звернення у межах строків досудового розслідування, з таких підстав.

Відповідно до ч.8 ст.615 КПК України (в редакції від 19 серпня 2023 року) у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених ст.219 КПК України.

Однак, у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року 22 лютого 2021 року, тобто до введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року, було повідомлено про підозру ОСОБА_37, ОСОБА_35, у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_12 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України, що унеможливлює застосування ч.8 ст.615 КПК України до даного кримінального провадження. Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду відповідно до постанови від 14 вересня 2021 року (справа №264/7347/20), що факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які знайшли окрему кримінально-правову кваліфікацію і повідомлення про підозру у їх вчиненні не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося. Також, згідно постанови Верховного Суду у справі №264/7347/20 від 14 вересня 2021 року встановлено, що «твердження прокурора про те, що строки досудового розслідування не були порушені, оскільки з кримінального провадження N42019050000000061 від 20 березня 2019 року відділялися матеріали в окреме провадження та повідомлялося про підозру за ч. 3 ст. 358 КК України ОСОБА_9, а 20 березня 2019 року - ОСОБА_10 за ч. ч. 3, 5 ст. 191 КК України, а далі продовжувалися строки досудового розслідування у цих провадженнях, а тому строки досудового розслідування слід обчислювати відповідно до положень ч. 3 ст. 219 КПК України, є хибними. Колегія суддів звертає увагу на те, що факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які знайшли окрему кримінально-правову кваліфікацію і повідомлення про підозру у їх вчиненні не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося».

Згідно ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи положення даної статті, суд зобов`язаний застосовувати норми законодавства, які прийняті Верховною Радою України і є законом, незалежно від того, хто був автором законопроектів.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положення КПК України про закриття кримінального провадження з підстави закінчення строків досудового розслідування прийняті Верховною Радою України, набрали сили закону та на час ухвалення даного судового рішення не скасовані.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги сторони захисту про те, що постанови Генерального прокурора ОСОБА_33 від 19 квітня 2021 року та від 13 вересня 2021 року про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12017040000000531 від 06 березня 2017 року до 7 місяців (до 22 вересня 2021 року) і до 12 місяців (до 27 лютого 2022 року), відповідно, винесені поза межами повноважень Генерального прокурора, з порушенням вимог чинного КПК України, з таких підстав.

Станом на 19 квітня 2021 року та 13 вересня 2021 року КПК України передбачав два незалежні один від одного процесуальні порядки продовження строків досудового розслідування, один з яких передбачав, що у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких було розпочате до 16 березня 2018 року, продовження строку досудового розслідування мало б здійснюватися до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками (ч.2 ст.294 КПК України, п.4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), в той час як згідно з іншим, у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких було розпочате після 16 березня 2018 року, продовження строку досудового розслідування мало б здійснюватися до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками (ч.3 ст.294 КПК, п.4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Разом із тим, у кримінальному процесуальному законі станом на 19 квітня 2021 року і 13 вересня 2021 року не було норми, яка б прямо зазначала в який спосіб і ким саме має бути продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому в межах одного провадження об`єднані кримінальні провадження, досудове розслідування у яких було розпочате до 16 березня 2018 року, та провадження, розслідування в яких розпочато після 16 березня 2018 року. Лише 31 жовтня 2022 року Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові по справі №753/12578/19 сформувала позицію, згідно з якою продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів №2147-VIII і №2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 16 березня 2018 року і які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Однак колегія суддів вважає за необхідне відступити у цій справі при оцінці законності прийнятих постанов Генеральним прокурором від висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, зазначеного в постанові у справі №753/12578/19 від 31 жовтня 2022 року, оскільки на момент прийняття постанов про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 такого висновку не було та, враховуючи неможливість ретроспективного застосування висновків Верховного Суду, зважаючи на постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 17 грудня 2015 року у справі №5-205КС15, ухвали Верховного Суду від 07 березня 2023 року у справі №761/13685/14-к та постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 червня 2021 року у справі №663/267/19.

07 вересня 2023 року ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12017040000000531 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тобто після закінчення строків досудового розслідуваня. Так, у цій справі були об`єднані кримінальні провадження №12017040000000531 від 06 березня 2017 року та №42018100000000448 від 11 травня 2018 року, а тому, відповідно до ч.7 ст.217 КПК України (в редакції, що діяла на момент 11 травня 2018 року) та з врахуванням позиції Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 11 квітня 2023 року у справі №201/3571/20, колегія суддів вважає, що днем початку досудового розслідування у об`єднаному провадженні №12017040000000531, є саме 22 лютого 2021 року в межах кримінального провадження №12017040000000531, коли повідомлено про підозру ОСОБА_37 та ОСОБА_35 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, ОСОБА_12 - у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.2 ст.28 ч.2 ст.366 КК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 не набула статусу підозрюваної у зв`язку з врученням їй підозри поза межами строку досудового розслідування, інші доводи апеляційної скарги сторони захисту судом не аналізуються.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу прокурора та захисника підозрюваної ОСОБА_8 - ОСОБА_9 належить задовольнити частково, ухвалу слідчого судді від 12 вересня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою закрити провадження за клопотанням детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року стосовно ОСОБА_8 .

Керуючись ст.3, 7, 9, 113, 116, 131, 176, 217, 219, 294, 309, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 409, 418, 419, 422, 615 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційні скарги прокурора та захисника підозрюваної ОСОБА_8 - ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 вересня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року стосовно підозрюваної ОСОБА_8 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою закрити провадження за клопотанням детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017040000000531 від 06 березня 2017 року стосовно підозрюваної ОСОБА_8 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 3 місяців.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4