- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Чорненька Д.С.
Справа № 991/9599/23
Провадження №11-сс/991/905/23
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
підозрюваний ОСОБА_9 не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року, стосовно ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, зареєстрованого у АДРЕСА_1,
за ч.3 ст.27 ч.2 ст.364, ч.3 ст.27 ч.2 ст.209КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2023 року клопотання детектива НАБУ задоволено, обрано підозрюваному ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_9 до місця кримінального провадження має бути розглянуто за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід. Судове рішення мотивоване тим, що повідомлення про підозру та про нову підозру ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.364, ч.3 ст.27 ч.2 ст.209КК України є обґрунтованими; орган досудового розслідування виконав вимоги ч.1 ст.278, ч.2 ст.135 КПК України; він набув статусу підозрюваного; перебуває у міжнародному розшуку, а тому наявні підстави проводити розгляд справи у відповідності до ч.6 ст.193 КПК України. Стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3-4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: він має реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду; впливати на свідків, експертів та підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
20 листопада 2023 року та 28 листопада 2023 року через підсистему «Електронний суд» до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга та доповнення до неї захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7, у якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива НАБУ про обрання стосовно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити. На думку сторони захисту, стороною обвинувачення не надано у достатній мірі допустимих доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_9 . Також, не доведено наявніть ризиків, які, на думку сторони захисту, є надуманими та безпідставними, оскільки слідчому судді було надано докази легального перетину ОСОБА_9 державного кордону України 16 березня 2022 року. Освіта, посвідка на проживання та майно родичів за кордоном не можуть самі по собі свідчити про ризик переховування. Підозрюваний не судимий, має малолітню дитину, офіційно працює, на даний час здійснює свою службову діяльність та проживає в Іспанії, перебуває у даній країні на консульському обліку, належним чином виконує свої процесуальні обов`язки у іншому кримінальному провадженні, не відмовляється давати покази та іншим чином співпрацювати зі слідством. Крім того, прокурором не доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки застосування обмеження права на свободу та особисту недоторканність особи може мати місце лише за наявності обґрунтованої підозри, однак, слідчий суддя на вказані обставини належної уваги не звернув.Відповідно до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року, який сформовано станом на 01 листопада 2023 року, здійснюється досудове розслідування щодо дев`яти кримінальних правопорушень (провадження щодо чотирьох кримінальних правопорушень вже закрито). Отже, досудове розслідування здійснюється щодо п`яти різних кримінальних правопорушень, у вчиненні одного з яких двом особам повідомлено про підозру ( ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ). Кримінальні провадження №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року та №42016060360000121 від 30 червня 2016 року були внесені до ЄРДР до 15 березня 2018 року, на той час КПК України визначав строк досудового розслідування тільки у кримінальних провадженнях, в яких особі повідомлено про підозру. У кримінальних провадженнях №42019000000000438 від 26 лютого 2019 року та №52019000000000186 від 05 березня 2019 року (саме щодо цього кримінального правопорушення повідомлено про підозру ОСОБА_10 ), строк досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру почав спливати з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки вони були розпочаті після введення в дію 16 березня 2018 року змін до КПК, передбачених Законом №2147-VIII. На момент об`єднання матеріалів кримінальних проваджень №42019000000000438 та №52019000000000186 - 15 березня 2019 року - жодній особі не було повідомлено про підозру, тому відповідно правила, передбаченого ч.7 ст.217 КПК України, днем початку розслідування у цьому об`єднаному провадженні має бути 26 лютого 2019 року, тобто день початку розслідування того провадження, яке розпочалось раніше. Отже, строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №42019000000000438 мав закінчитися 27 серпня 2020 року, тобто через вісімнадцять місяців (п.2 ч.2 ст.219 КПК України). Однак, 17 січня 2020 року матеріали досудових розслідувань провадження №42019000000000438 було об`єднано з провадженням №42016060360000121, а 10 березня 2020 року з провадженням №42016110350000102. З цього часу досудове розслідування кримінального правопорушення, у вчиненні якого в подальшому було повідомлено про підозру ОСОБА_9, здійснюється у кримінальному провадженні №42016110350000102, яке обліковується як внесене до ЄРДР 01 квітня 2016 року, хоча в ньому розслідуються п`ять кримінальних правопорушень, відомості про які було внесено до ЄРДР в 2019-2023 роках. Таким чином, 17 січня 2020 року було об`єднано матеріали досудових розслідувань, відомості про які були внесені до ЄРДР як до 16 березня 2018 року, так і після 16 березня 2018 року. При цьому, на момент об`єднання 17 січня 2020 року, у кримінальному провадженні №42019000000000438 строк досудового розслідування кримінального правопорушення, у вчиненні якого було в подальшому повідомлено підозру ОСОБА_9, складав 10 місяців 21 день. З копії ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2020 року, яку було надано стороною захисту, вбачається, що 11 березня 2019 року у кримінальному провадженні №42016110350000102 було повідомлено про підозру ОСОБА_11 . Тобто, склалась ситуація, коли 10 березня 2020 року постановою прокурора були об`єднані досудові розслідування, в частині яких строк досудового розслідування не обраховувався з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, та досудові розслідування, в яких такий строк обраховувався, а також матеріали, в яких строк досудового розслідування розпочав свій перебіг з дня повідомлення особі про підозру. Приймаючи 10 березня 2020 року постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, прокурор не міг не бачити такі обставини і мав дати оцінку подальшому перебігу строків досудового розслідування, оскільки КПК України не врегульовує чітко питання обрахування строку досудового розслідування для таких випадків. Сторона захисту вважає, що строк досудового розслідування кримінальних правопорушень, які були внесені після 15 березня 2018 року і мали номер кримінального провадження №42019000000000438, оскільки інше не визначено ні в постанові прокурора від 17 січня 2020 року, ні в постанові прокурора від 10 березня 2020 року, продовжував спливати та закінчився 27 серпня 2020 року. Зі змісту ухвали Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2020 року у справі №991/6414/20, можна встановити, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 було продовжено на 12 місяців, до 03 вересня 2020 року. Під час розгляду справи, стороною обвинувачення не надано ухвал слідчого судді про продовження строків досудового розслідування до повідомлення про підозру щодо кримінальних правопорушень, які були внесені до ЄРДР в 2019 році; ухвал слідчого судді про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. Таким чином усі докази, які були зібрані після 27 серпня 2020 року, є недопустимими відповідно до імперативної вимоги ч.8 ст.223 КПК України, оскільки отримані поза межами строку досудового розслідування. Слідчим суддею необгрунтованою визнано розмір та наявність заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди поза розумним сумнівом на підставі зазначених доказів, які наявність відповідної шкоди не підтверджують, що в свою чергу спростовує наявність події інкримінованих кримінальних правопорушень. Зважаючи на те, що ОСОБА_11 є єдиною особою, яка повідомляє про причетність ОСОБА_9 до інкримінованих злочинів, за відсутності інших допустимих доказів щодо такої причетності, підозра не може бути визнана такою, що обґрунтовано поза розумним сумнівом. Таким чином, слідчим суддею без допустимих доказів, які б у достатній мірі обґрунтовували підозру ОСОБА_9 необґрунтовано задовольнив клопотання. Сторона захисту зазначає про відсутність ризиків, оскільки ОСОБА_9 надано доказ перетину кордону 16 березня 2022 року, в свою чергу стороною обвинувачення не підтверджено протиправність залишення території України з боку ОСОБА_9 . ОСОБА_9 надано детективам та суду інформацію щодо свого місця перебування, в тому числі, підтверджено перебування на консульському обліку за кордоном та наведено причини перебування на даний час за кордоном, як особисті, так і виробничі. Жодного доказу щодо наявності ризику впливу на свідків не надано, оскільки свідок у цій справі один - ОСОБА_11, і попереднє обвинувачення стосовно ОСОБА_9 так само, базувалося виключно на показах ОСОБА_11, при цьому, жодних доказів впливу ОСОБА_9 на зазначеного свідка, чи інших свідків, які не підтверджують обвинувачення, органом досудового розслідування не надано. Слідчий суддя не навів обставин, які б підтвердили, що отримання інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень чи гіпотетичний вплив на журналістів хоч якимось чином перешкоджає кримінальному провадженню. В свою чергу, аргументація щодо використання ОСОБА_9 інформації для подальшого уникнення від участі від слідчих дій лежить в площині доказування ризику переховування, а не ризику перешкоджання кримінальному провадженню. Таким чином, усі зазначені обставини щодо необгрунтованості підозри та відсутності ризиків свідчать про відсутність підстав для задоволення клопотання про обрання ОСОБА_9 запобіжного заходу, а тому ухвала суду є незаконною.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 підтримав доводи, зазначені у своїй апеляційній скарзі. Захисник ОСОБА_8 підтримав позицію, яка висловлена захисником ОСОБА_7 .
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просить залишити його без змін.
Підозрюваний ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду.
Відповідно до приписів ч.6 ст.193 КПК України його неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Разом з тим, слідчий суддя вказаних вимог не дотримався.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
КПК України є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. У випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження, визначені положеннями ч.1 ст.7 КПК України (ч.6 ст.9 КПК України).
Згідно зі ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Тобто, застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування можливо лише в межах строків досудового розслідування.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ухвалою від 17 січня 2019 року у справі №740/1244/16-к Верховний Суд звертає увагу, що за загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч. 3 ст.214, ч.8 ст.223, ст.219 КПК України). На думку колегії суддів, з врахуванням загальних засад кримінального процесуального закону, застосування заходів забезпечення кримінального провадження у кримінальних провадженнях після закінчення строків досудового розслідування є неможливим і незаконним, а продовження розслідування після закінчення таких строків не переслідує легітимної мети.
Так, згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст.283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
1) закрити кримінальне провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, КПК України чітко визначає межі, коли досудове розслідування вважається завершеним, та які дії сторона обвинувачення має вчинити в межах визначених законом строків досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу слідчий суддя має перевірити чи подано клопотання в межах строку досудового розслідування, оскільки згідно ч.2 ст.113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК України строк також міститься у ст.116 КПК України. Заснування інституту слідчих суддів у КПК України в редакції з 2012 року мало саме таку мету, оскільки згідно п.18 ст.3 КПК України слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.219 КПК України (у редакції, яка діяла станом на 05 березня 2019 року) строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:
1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;
2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;
3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;
3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
З відомостей, які містяться в ЄРДР, який долучено до матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2016 року внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №42016110350000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, щодо можливого привласнення чужого майна посадовими особами ТОВ «Оптимумспецдеталь» (ЄДРПОУ 38320170) в особі директора ОСОБА_12 та ТОВ «Фірма «Ренал» (ЄДРПОУ 19133293) в особі директора ОСОБА_13, яке було їм ввірено чи перебувало у їх віддані (кримінальне провадження в цій частині закрито 31 липня 2019 року на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України);
25 квітня 2016 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, щодо привласнення чужого майна невстановленими особами ТОВ «Промомаркетгруп» (ЄДРПОУ 39276264) протягом 2015 року, яке було їм ввірено чи перебувало в їх віддані (кримінальне провадження в цій частині закрито 31 липня 2019 року на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України);
23 лютого 2017 року внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209КК України, щодо шахрайських дій за попередньою змовою ОСОБА_14, ОСОБА_15, внаслідок яких вони заволоділи грошовими коштами, які належали ОСОБА_16 та легалізували їх частину шляхом придбання автомобіля (кримінальне провадження закрито 31 липня 2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України);
13 квітня 2017 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.358 КК України, щодо підроблення офіційного документу, який видається підприємством з метою використання його іншою особою, згідно показів колишнього засновника та директора ТОВ «Оптимумспецдеталь» (ЄДРПОУ 38320170) ОСОБА_12 (кримінальне провадження в цій частині закрито 31 липня 2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України);
26 лютого 2019 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, щодо факту заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами ДК «Укроборонпром» своїм службовим становищем у змові з іншими особами, в тому числі з представниками підприємств-постачальників, під час постачання до державних підприємств запчастин та комплектуючих для військової техніки за завищеними цінами у період 2016-2017 років на загальну суму понад 250 млн грн (повідомлення зареєстроване як повідомлення в засобах масової інформації);
26 лютого 2019 року внесені відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за фактом, що організована група у складі ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_9, яким підконтрольні ТОВ «Оптимумспецдеталь», ТОВ «Фірма «Ренал», із залученням посадових осіб Міністерства оборони України, ДК «Укроборонпром», ДП «Житомирський бронетанковий завод», ДП «Львівський бронетанковий завод», ДП «Харківський бронетанковий завод», ДП «Київський бронетанковий завод», ДП «Миколаївський бронетанковий завод», ДП «Ізюмський приладобудівний завод», ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському» грошовими коштами державного бюджету та державних підприємств у період з 2015 року до 2018 року орієнтовно у розмірі 250 млн грн., тобто в особливо великих розмірах, під час виконання договорів про постачання бронетанкового озброєння та техніки на зазначені вище державні підприємства;
05 березня 2019 року на підставі повідомлення в засобах масової інформації внесено відомості до ЄРДР ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, зокрема, що група, діючи за поперелньою змовою зі службовими особами ДК «Укрспецекспорт» у період з 2016-2017 років вчинили умисне, з метою одержання неправлмірної вигоди для третіх осіб, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки;
31 жовтня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України зокрема, що в ході досудового розслідування №42016110350000102 отримано відомості, що можуть свідчити про надання завідома непавдивого висновку есперта;
26 жовтня 2023 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209КК України, щодо набуття ТОВ «АН сервіс» майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом - оплати за договором у сумі 14 377 249,99 грн, володіння цими коштами шляхом утримання їх на банківському рахунку та розпорядження цим майном - придбанням іноземної валюти за рахунок цих коштів на загальну суму 11 352 644,05 грн та переказ їх на банківський рахунок компанії «Asia Capital Overseas Limited».
15 березня 2019 року прокурор виніс постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень №42019000000000438 з № 52019000000000186 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню №42019000000000438, досудове розслідування доручено детективам НАБУ (т.3, а.с.112-113);
08 листопада 2019 року Генеральним прокурором доручено здійснення досудового розслідування НАБУ у кримінальному провадженні №42016110350000102, яке перебувало у провадженні Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України. Постанова мотивована тим, що предметом досудового розслідування є одні і тіж фактичні обставини як і у кримінальному провадженні №42019000000000438, а також з метою забезпечення ефективності розслідувань кримінальних правопорушень у цих провадженнях (т.3, а.с.114-115).
17 січня 2020 року прокурор виніс постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень №42019000000000438 з №42016060360000121 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню №42016060360000121 (т.3, а.с.118-119);
10 березня 2020 року прокурор виніс постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень №42016110350000102 з №42016060360000121 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню №42016110350000102 (т.3, а.с.157-158).
27 жовтня 2023 року прокурор виніс постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень №42016110350000102 з №52023000000000543 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню №42016110350000102 (т.5, а.с.143-144).
31 жовтня 2023 року до Вищого антикорупційного суду подано клопотання про обрання стосовно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що детектив НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року за епізодом, який внесено до ЄРДР за №52019000000000186 05 березня 2019 року (т.3, а.с.111) та епізодом, який внесено до ЄРДР за №52023000000000543 26 жовтня 2023 року (т.5, а.с.143), та у подальшому постановами прокурора від 15 березня 2019 року, 17 січня 2020 року, 10 березня 2020 року та 27 жовтня 2023 року об`єднано декілька матеріалів кримінальних проваджень, та їм присвоєно №42016110350000102.
З матеріалів справи також вбачається, що у межах кримінального провадження №42016110350000102 від 01 червня 2016 року, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 вже було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів (т.3, а.с.114-115; 157-158), що відповідно до ст.219 КПК України свідчить про початок перебігу строків досудового розслідування, як такого у якому вручено підозру, та для якого законодавць визначає інші строки ніж для тих кримінальних проваджень, у яких підозра не вручена. Оскільки матеріли судової справи не містять відомостей, коли саме ОСОБА_11 та ОСОБА_15 вручено повідомлення про підозру, в тому числі докази продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102, визначити чи подане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 у межах строку досудового розслідування на стадії апеляційного розгляду справи неможливо.
Колегія суддів не може дати відповідь доводам апеляційної скарги сторони захисту щодо закінчення строку досудового розслідування 27 серпня 2020 року, оскільки на підтвердження вказаних обставин не надано жодного доказу, про який йдеться у доповненнях до апеляційої скарги.
Згідно ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Оскільки слідчим суддею, після отримання клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 не перевірено, чи подано воно у межах строків досудового розслідування, а докази, які містяться у матеріалах справи не дають можливість встановити ці обставини, з метою дотримання принципу змагальності сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого суді скасувати з постановленням нової ухвали, якою призначити новий розгляд клопотання слідчим суддею, у ході якого, у тому числі з`ясувати питання дотримання строків подання клопотання у межах строку досудового розслідування.
Під час розгляду необхідно врахувати наведене вище, ретельно, використовуючи усі процесуальні можливості та дотримуючись положень процесуального закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.21, 35, 77, 81, 309, 131, 132, 176, 177, 182-184, 194, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 409, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 листопада 2023 року про обрання підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року, скасувати та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд слідчим суддею у суді першої інстанції.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4