Документ № 115714606

Справа № 991/10576/23

Провадження 1-кс/991/10666/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, детектива ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 на повідомлення детектива про підозру,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 07.09.2023 у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Скарга обґрунтована тим, що 07.09.2023 детектив Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Захисник зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 складено та повідомлено після закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

Так, посилаючись на ч. 1 ст. 219, п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 116, ч. 2 ст. 113, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, захисник стверджує про недопустимість досудового розслідування та проведення процесуальних дій поза межами строку досудового розслідування.

Вважає, що при обрахуванні строків досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є неможливим застосування ч. 8 ст. 615 КПК України, та наводить практику Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, ухвалу від 15.02.2023 у справі № 991/6076/22, від 28.11.2023 у справах № 991/7915/23, № 991/7924/23, а також постанову Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 264/7347/20.

Захисник зазначає, якщо матеріали щодо осіб, яким повідомлено про підозру, виділяються з первісного кримінального провадження у інше кримінальне провадження (навіть до введення воєнного стану), це не є підставою для невиконання у первісному кримінальному провадженні вимог ст. 294 КПК України на підставі ч. 8 ст. 615 КПК України, так як виділення матеріалів не свідчить про не набуття особами статусу підозрюваних саме в (первісному) кримінальному провадженні.

Також захисник навів хронологію проведених у кримінальному провадженні № 12017040000000531 дій та прийнятих процесуальних рішень, на підставі чого дійшов висновку, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні мав би бути продовжений на 260 днів, а саме до 14.11.2022.

Разом з тим, захисник посилається на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 у справі № 991/7915/23, у якій колегія суддів визначила, що останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 було 06.05.2023.

Тобто, складання повідомлення про підозру 07.09.2023 щодо ОСОБА_3 та повідомлення йому про підозру відбулось після закінчення строків досудового розслідування 06.05.2023 у кримінальному провадженні № 12017040000000531, в порушення вимог ч. 1 ст. 116 та ч. 2 ст. 113 КПК України.

У судовому засіданні детектив Національного бюро ОСОБА_6 просив закрити провадження у справі, з тих підстав, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 не підлягає оскарженню у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України. На обґрунтування клопотання детектив, посилаючись на Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким доповнено ч. 1 ст. 303 КПК України пунктом 10, п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, ч. 7 ст. 217 КПК України зазначає, якщо в об`єднаному кримінальному провадженні розслідуються кримінальні правопорушення, відомості про які внесені як до, та і після 16.03.2018, то правовий режим у такому провадженні є єдиним і визначається датою внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про перше (за порядком обліку) кримінальне правопорушення, такий правовий режим поширюється на всі наступні епізоди (незалежно від дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань) та є незмінним протягом усього часу досудового розслідування.

Захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5, з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_3, у судовому засіданні позицію, висловлену у скарзі, підтримали, просили її задовольнити. У задоволенні клопотання детектива про закриття провадження за скаргою просили відмовити.

Детектив Національного бюро ОСОБА_6 наполягав на закриті провадження у справі, із зазначених ним підстав. У випадку відмови у закритті провадження просив відмовити у задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Щодо закриття провадження за скаргою.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів, зокрема, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (станом на 06.12.2023) слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 щодо 13 епізодів і один (епізод 5) за ч. 2 ст. 205 КК України закритий на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України. Відомості про кримінальні правопорушення вносились як до 16.03.2018, а саме: епізод 1 - 06.03.2017, епізод 2 -13.06.2017, епізод 3 - 13.06.2017, так і після 16.03.2018, а саме: епізод 4 - 11.05.2018, епізод 6 - 17.09.2018, епізод 7 - 23.11.2018, епізод 8 - 23.11.2018, епізод 9 - 27.01.2021, епізод 10 - 27.01.2021, епізод 11 - 11.06.2021, епізод 12 - 12.07.2021, епізод 13 - 28.01.2022, епізод 14 - 21.08.2023.

Встановлено, що ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України (епізод 4), ч. 3 ст. 209КК України (епізод 13), ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (епізод 14), тобто у вчиненні злочинів, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідування після 16.03.2018.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (надалі - Закон № 2147-VIII від 03.10.2017), яким, зокрема, доповнено ч. 1 ст. 303 КПК України пунктом 10, відповідно до якого на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Згідно із пунктом 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 ці зміни набули чинності з 16.03.2018 та не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Оскільки, відомості про кримінальні правопорушення, у яких ОСОБА_3 повідомлено про підозру, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію змін передбачених Законом України № 2147-VIII, тобто після 16.03.2018, слідчий суддя вважає, що повідомлення про підозру може бути оскаржено у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, а отже підстави для закриття провадження за скаргою відсутні.

Щодо скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 .

Підозра - це ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення. У разі отримання нових доказів раніше повідомлена підозра може бути змінена. Це відрізняє підозру від підсумкового висновку слідчого чи прокурора про винуватість особи, який формулюється у обвинувальному акті, та має бути з точки зору сторони обвинувачення обґрунтованим, достовірним та остаточним, оскільки саме направленням до суду обвинувального акта, зокрема, закінчується досудове розслідування як стадія кримінального провадження. Саме тому обвинувачення відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.01.2022 у справі № 991/8424/21).

У той же час, підозра також повинна бути обґрунтованою, оскільки закон вимагає, що особа обов`язково повідомляється про підозру передусім за наявності достатніх доказів для її підозри у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України).

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення.

Проте положення ст. 276 та п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України вказують на те, що під час розгляду скарг на повідомлення про підозру предметом перевірки слідчого судді є питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а також питання наявності достатніх підстав (доказів) для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

Встановлено, що 07.09.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ч. 3 ст. 209КК України (в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VІ від 18.05.2010, № 4025-VІ від 15.11.2011, № 1702-VІІ від 14.10.2014), ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах; у вчиненні фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів та вчинення дій, спрямованих на маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, а також використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах; а також у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинених організованою групою.

Сторона захисту у скарзі не порушує питання щодо дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, чи щодо дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тому слідчий суддя не надає оцінку вказаним обставинам.

Разом з тим, обґрунтовуючи необхідність скасування повідомлення про підозру, захисники посилаються на те, що повідомлення про підозру стосовно ОСОБА_3 складено та повідомлено останньому після закінчення строків досудового розслідування.

За результатом дослідження матеріалів справи у судовому засіданні встановлено таке.

06.03.2017 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 364-1 КК України, номер кримінальне провадження № 12017040000000531. (т. 1 а.с. 72)

15.03.2017 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України. (т. 1 а.с. 72)

13.06.2017 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про два кримінальні правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України.

11.05.2018 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України, номер кримінального провадження № 42018100000000448, та з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 205 КК України, номер кримінального провадження № 42018100000000450, які того ж дня об`єднані в одне провадження під загальним номером 42018100000000448. (т. 1 а.с. 76-77, 79)

17.09.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України, номер кримінальне провадження № 42018100000000870. (т. 1 а.с. 80)

21.10.2020 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 об`єднано в одне провадження матеріали кримінальних проваджень № 42018100000000870 від 17.09.2018 та № 42018100000000448 від 11.05.2018, під загальним номером 42018100000000448. (т. 1 а.с. 80-81)

23.11.2018 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про два кримінальні правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України.

11.01.2021 постановою Генерального прокурора України ОСОБА_9 об`єднано в одне провадження матеріали кримінальних проваджень № 12017040000000531 від 06.03.2017, у якому здійснювалось досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1 КК України, та № 42018100000000448 від 11.05.2018, під загальним номером 12017040000000531. (т. 1 а.с. 82-83)

27.01.2021 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про два кримінальні правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

11.06.2021 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 209КК України.

12.07.2021 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України.

28.01.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 209КК України, номер кримінального провадження № 52022000000000026. (т. 1 а.с. 78)

19.08.2022 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 виділено з матеріалів досудового розслідування за № 12017040000000531 від 06.03.2017 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України; ОСОБА_11, ОСОБА_12, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України; ОСОБА_13, ОСОБА_14, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_15, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України. (т. 1 а.с. 84-90)

У мотивувальній частині постанови прокурор зазначив, що у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017 перевіряються інші епізоди можливої злочинної діяльності, які не пов`язані з фактичними обставинами, які викладені у письмових повідомленнях про підозру ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Окрім того, в ході досудового розслідування продовжують вживатися заходи з метою ідентифікації невстановлених осіб, які згідно повідомлених підозр вчинили можливі кримінальні правопорушення за попередньою змовою групою осіб з підозрюваними.

14.09.2022 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 об`єднано в одне провадження матеріали кримінальних проваджень № 12017040000000531 від 06.03.2017 та № 52022000000000026 від 28.01.2022, під загальним номером 12017040000000531. (т. 1 а.с. 91-92)

21.08.2023 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Матеріали справи містять постанови про зупинення досудового розслідування об`єднаного кримінального провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017 - від 28.08.2021; 28.12.2021; 06.01.2022; 19.01.2022; 27.01.2022; 16.02.2022; 09.03.2022; 01.06.2022; 10.06.2022; 13.06.2022; 14.06.2022; 06.07.2022; 15.07.2022; 25.07.2022, 09.08.2022, та про відновлення досудового розслідування - від 02.09.2021; 05.01.2022; 19.01.2022; 27.01.2022; 14.02.2022; 09.03.2022; 01.06.2022; 10.06.2022; 13.06.2022; 14.06.2022; 05.07.2022; 14.07.2022; 25.07.2022; 08.08.2022; 19.08.2022. (т. 1 а.с. 93-250, т. 2 а.с. 1-89)

Тобто, після виділення матеріалів досудового розслідування по підозрам шістьом особам, а саме: з 19.08.2022, кримінальне провадження № 12017040000000531 від 06.03.2017 стало таким, у якому відсутні особи, яким повідомлено про підозру.

Так, у період, протягом якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, до Кримінального процесуального кодексу України були внесені зміни, якими змінено підходи до обчислення строку досудового розслідування, порядок його продовження та уповноважених на це осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України у редакції, яка діяла до 15.03.2018, досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначався відповідно до ч. 4, 5 ст. 219 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження» № 1950-VIII від 16.03.2017, який набрав чинності 14.04.2017.

15 грудня 2017 року набрали чинності норми Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, якими, зокрема, викладено в новій редакції частину 1 ст. 219 КПК України, а саме: «Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;

2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину»

Також Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 внесено зміни до ст. 217 КПК України, зокрема її доповнено частиною 7, якою визначено, що днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Водночас, Законом № 2147-VIII від 03.10.2017, а саме: пунктом 4 параграфу 2 розділу 4 «Прикінцеві положення» встановлено, що підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу (якими внесені зміни, зокрема, до ст. 217, 219, 294 КПК України), вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Тобто, внесені Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 зміни, зокрема, до ст. 217, 219, 294 КПК України, підлягали застосовуванню виключно до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з 16.03.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

В розумінні ч. 2 ст. 1 КПК України норми Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 є складовою кримінального процесуального законодавства України.

Таким чином, ст. 5 КПК України та Закон № 2147-VІІІ від 03.10.2017 мають рівну юридичну силу та не суперечать один одному.

Навпаки, темпоральне застереження щодо застосування Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 покликане унеможливити одночасну дію двох норм, що по-різному регулюють одні ті самі процедури, а відтак уникнути плутанини у їх застосуванні.

Тому, у даному випадку, в незалежності від того, коли було розпочато досудове розслідування у кількох кримінальних провадженнях, після їх об`єднання всі вони мають єдиний (загальний) строк досудового розслідування, який повинен обчислюватись у єдиному порядку, у тому числі з урахуванням застереження щодо застосування Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017.

Доводи захисників про те, що при обчисленні строку досудового розслідування у кримінальному провадженню № 12017040000000531 від 06.03.2017 треба враховувати дату повідомлення про підозру особам, щодо яких матеріали виділені в окреме провадження, та обчислювати строки в порядку ч. 3 ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає такими, що не узгоджуються з нормами Кримінального процесуального кодексу України, які були чинні як у редакції до 16.03.2018, так і після, а саме: норми § 4. Продовження строку досудового розслідування, які визначають, що може бути продовжений строк досудового розслідування злочину, тобто конкретного кримінального правопорушення (а не загальний строк досудового розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні - ч. 6, 7 ст. 219 КПК України), та регулюють порядок продовження таких строків, зокрема, повідомлення підозрюваних щодо необхідності їх продовження та врахування їх думки щодо цього питання.

Також, на переконання слідчого судді, доводи захисників про закінчення строків досудового розслідування суперечать правовій позиції колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 14.09.2021 у справі № 264/7347/20, на яку посилалася сторона захисту.

Так, сторона захисту акцентувала увагу на мотивувальній частині цієї постанови, у якій, зокрема, зазначено, що «Твердження прокурора про те, що строки досудового розслідування не були порушені, оскільки з кримінального провадження № 42019050000000061 від 20 березня 2019 року відділялися матеріали в окреме провадження та повідомлялося про підозру за ч. 3 ст. 358 КК України ОСОБА_9, а 20 березня 2019 року - ОСОБА_10 за ч. ч. 3, 5 ст. 191 КК України, а далі продовжувалися строки досудового розслідування у цих провадженнях, а тому строки досудового розслідування слід обчислювати відповідно до положень ч. 3 ст. 219 КПК України, є хибними. Колегія суддів звертає увагу на те, що факт виділення з кримінального провадження в окреме провадження матеріалів щодо частини кримінальних правопорушень, які знайшли окрему кримінально-правову кваліфікацію і повідомлення про підозру у їх вчиненні не впливає на обчислення процесуального строку досудового розслідування за фактом вчинення того кримінального правопорушення, в якому повідомлення про підозру не здійснювалося».

Якщо уважно ознайомитися з обставинами справи № 264/7347/20, викладеними у судових рішеннях з Єдиного державного реєстру судових рішень, то стає зрозумілим, що (1) відомості про кримінальні правопорушення у кримінальному провадженні № 42019050000000061 внесені після 16.03.2018; (2) у цьому кримінальному провадженні строки досудового розслідування двічі продовжувались слідчим суддею до повідомлення про підозру; (3) у подальшому декілька разів певним особам повідомлялося про підозру і до спливу двомісячного строку матеріали досудового розслідування щодо цих підозрюваних виділені в окремі провадження; (4) але після чергового виділення матеріалів строк досудового розслідування у "фактовому" кримінальному провадженні, тобто у період, коли жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, які об`єднані у цьому кримінальному провадженні, продовжений не був.

Саме ця обставина і стала підставою для закриття кримінального провадження.

Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що постанова від 14.09.2021 у справі № 264/7347/20 містить висновки суду щодо конкретного кримінального провадження, і не містить висновку щодо застосування норм права, який в силу ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також, не залишається поза увагою слідчого судді, що 07.09.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань як до 19.08.2022, а саме: епізод 4 за ч. 5 ст. 191 КК України, епізод 13 за ч. 3 ст. 209КК України, а також після 19.08.2022 - епізод 14 за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У частині 2 ст. 28 КПК України встановлено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом України слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням строків досудового розслідування під час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження у порядку ч. 9 ст. 284 КПК України, а також під час розгляду клопотань про продовження строку досудового розслідування у порядку ст. 294, 295-1 КПК України.

У всіх інших випадках закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні є підставою для його закриття прокурором або судом.

Тому, слідчий суддя переконаний, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру він не наділений повноваженнями надавати оцінку перебігу строків досудового розслідування.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні скарги належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання детектива ОСОБА_6 про закриття провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру.

Відмовити у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 на повідомлення детектива про підозру.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1