- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
Справа № 991/9796/23
Провадження 1-кп/991/120/23
УХВАЛА
13 грудня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9,
представник потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_10,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2017 року за № 42017111100000022, за обвинуваченням
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бориспіль Київської обл., громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 м. Терни Дніпропетровської обл., громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Згідно із ч. 12 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції Вищого антикорупційного суду здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2023 для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Ухвалою Суду від 09.11.2023 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2017 за № 42017111100000022.
2. Доводи клопотання про повернення обвинувального акта
Як свідчить зміст клопотання адвоката, стороною захисту в обвинувальному актіу кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017 встановлено низку процесуальних підстав, які дають можливість стверджувати про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.
Так, за твердженням захисника, стороною обвинувачення порушено приписи ст. 217 КПК України та направлено до суду обвинувальний акт щодо двох осіб, які окремо один від одного обвинувачуються у вчиненні двох різних не пов`язаних між собою кримінальних правопорушень. При цьому, кожний із обвинувачених підлягає допиту як свідок під час дослідження обставин вчинення злочину іншим обвинуваченим.
Крім цього, встановлені, на думку прокурора, обставини та викладені в обвинувальному акті, на переконання адвоката, є суперечливими та неповними, що перешкоджає розумінню суті обвинувачення. Так, стороною обвинувачення не наведено доводів з посиланням на норми права щодо неправомірності отримання ПАТ «Платинум Банк» вигоди у зв`язку з розміщенням Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух) коштів на своєму поточному рахунку. Так само незрозумілим лишається причинно-наслідковий зв`язок між діями ОСОБА_8 та настанням матеріальної шкоди на суму 70 000 000 грн. Не прослідковується у змісті обвинувального акта і корисливий мотив у діях ОСОБА_8 .
Разом з цим, як зазначає захисник, стороною обвинувачення залишено поза увагою встановлені досудовим розслідуванням обставини, які беззаперечно свідчать про відсутність в діянні обвинуваченого ОСОБА_8 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.
З-поміж іншого, як на підставу для повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017 адвокат посилався на те, що при інкримінуванні ОСОБА_8 матеріальної шкоди у розмірі 70 000 000 грн та ОСОБА_9 у розмірі 90 000 000 грн, обвинувальний акт містить інформацію щодо заявленого цивільного позову на суму 270 744 626,90 грн та 4 701 468,68 Євро.
З огляду на ці обставини захисник ОСОБА_6 ініціював перед судом питання про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017 прокурору.
3. Позиція учасників підготовчого судового засідання
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акта підтримав. Наполягав на невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017 вимогам КПК України. На цій підставі просив повернути такий обвинувальний акт прокурору.
Захисник ОСОБА_6 пояснив, що позиція щодо невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України є спільною позицією сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_8 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання про повернення обвинувального акта.
Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та повернення обвинувального акта. Свою позицію пояснила тим, що обставини, на які посилається сторона захисту, не є підставою для повернення обвинувального акта.
Представник потерпілого ОСОБА_10 підтримав позицію прокурора щодо відповідності обвинувального акта вимогам КПК України.
4. Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта
Колегія суддів, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку захисників, обвинувачених, прокурора та цивільного позивача, проаналізувавши доводи клопотання про повернення обвинувального акта, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення та повернення обвинувального акта прокурору з огляду на наступне.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Таким чином для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам кримінального процесуального закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд (Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 року «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України»).
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплено у ч. 2 ст. 291 КПК України. До них належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
Крім цього, за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд.
При цьому щодо доводів адвоката в частині повернення обвинувального акта з підстав
порушення приписів ст. 217 КПК України та направлення до суду обвинувального акта щодо двох осіб, які окремо один від одного обвинувачуються у вчиненні двох різних не пов`язаних між собою кримінальних правопорушень, колегія суддів зазначає про наступне.
Питання об`єднання і виділення матеріалів кримінального провадження унормовано ст. 217 та ст. 334 КПК України.
Так, на стадії досудового розслідування прийняття рішення про об`єднання чи виділення кримінального провадження згідно з ч. 5 ст. 217 КПК належить до виключної компетенції прокурора. Під час же судового розгляду матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, за правилами, передбаченими ст. 217 КПК України.
За таких обставин кримінальний процесуальний закон надає повноваження суду самостійно за наявності підстав визначених ст. 217 КПК України, вирішити питання про об`єднання чи виділення кримінального провадження. У свою чергу повернення обвинувального акта прокурору із зобов`язанням об`єднати або виділити кримінальне провадження матиме наслідком втручання у процесуальну самостійність прокурора, що прямо суперечитиме вимогам ч. 5 ст. 217 КПК України.
Оцінюючи доводи сторони захисту в частині аргументів про суперечливість та неповноту фактичних обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, та, як наслідок, незрозумілість пред`явленого обвинувачення, колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Саме сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).
З наведеного слідує, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг.
Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18). Відповідно до названої позиції кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Як попередньо зазначалося, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора, разом з тим, зміст та спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в достатній мірі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки позиції сторони захисту.
Про обізнаність обвинуваченого із суттю обвинувачення повинні свідчити не лише наявність у тексті обвинувального акта правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а й фактичні обставини вчинення злочину та інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказане є важливою передумовою забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що здатність розуміти суть обвинувачення залежить від індивідуальних особливостей сприйняття інформації певної особи. Саме тому, одні й ті самі фактичні обставини та/або формулювання обвинувачення, викладені прокурором в обвинувальному акті, різними людьми можуть сприйматися та осмислюватися по-різному, але це не може свідчити про факт неконкретності обвинувачення або його незрозумілості.
За наслідками ознайомлення з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21.01.2017 колегія суддів дійшла висновку, що він у достатній мірі інформує обвинуваченого як про причину обвинувачення, так і про його характер. У свою чергу недовдення прокурором причинно-наслідкового зв`язок між діями ОСОБА_8 та настанням матеріальної шкоди на суму 70 000 000 грн або корисливого мотиву у його діях є підставою для винесення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч. 1 ст. 373 КПК України).
Так само, виходячи з мети підготовчого судового засідання, не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору ненадання ним оцінки встановленим досудовим розслідуванням обставинам, які свідчать про відсутність в діянні обвинуваченого ОСОБА_8 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення. Зазначене пояснюється тим, що встановлення вказаної обставини вимагає дослідження матеріалів досудового розслідування та оцінки доказів, які в них містяться, що може бути зроблене судом виключно за наслідками судового розгляду.
Крім цього, колегія суддів наголошує, що за приписами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підставою для повернення обвинувального акта прокурору може стати невідповідність вимогам КПК України виключно такого обвинувального акта. Наявність формальних або змістовних недоліків у цивільному позові, який є додатком до обвинувального акта, не уповноважує суд вирішити питання про повернення обвинувального акта прокурору. За таких обставин посилання адвоката на невідповідність позовних вимог сумі інкримінованої ОСОБА_8 матеріальної шкоди (за умови, що цивільний позов містить такі позовні вимоги), як на підставу для повернення обвинувального акта, не ґрунтується на вимогах КПК України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що стороною захисту не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України, яка б слугувала підставою для його повернення прокурору. За таких обставин у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 291, 314-316, 369-372 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2017 року за № 42017111100000022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3