- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
Справа № 991/9601/23
Провадження 1-кс/991/9697/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 грудня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000172 від 13.04.2023 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, відносно:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
31.10.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У своєму клопотанні детектив просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, тобто, за відсутності самого підозрюваного.
В обгрунтування клопотання зазначено, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
За версією слідства, усвідомлюючи високий рівень дохідності Міжнародного аеропорту Одеса (далі аеропорт), діючи умисно, з метою протиправного та незаконного заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та привласнення доходу від його діяльності, представники сфери великого бізнесу міста Одеси ОСОБА_7 і ОСОБА_8 (прізвище та ім`я змінено з ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в період з грудня 2009 року по квітень 2011 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, домовились про спільне вчинення злочину, з огляду на що розпочали організацію та планування його вчинення у спосіб створення через офшорні підконтрольні іноземні компанії юридичної особи - резидента держави Україна, залучення як виконавця до вчинення злочину міського голови Одеської міської ради, який повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого створена ними юридична особа - резидент поза конкурсною процедурою буде визначена як така, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цій юридичній особі на умовах, що 75% спільно створеного підприємства буде належати їй, а 25% Одеській міській раді, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та видачу свідоцтва про право приватної власності на таке майно, обернення його на свою користь, а також подальше розпорядження ним з метою унеможливлення його повернення законному власнику.
З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, використовуючи підконтрольні іноземні компанії «Velafichita Holdings LTD» та «Letnon Limited» (підприємства -резиденти республіки Кіпр), 03.12.2009 створили та зареєстрували на території Великої Британії юридичну особу «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» («Odessa airport development Ltd.»), виступивши її бенефіціарними власниками.
Надалі, з метою маскування особистої ролі у вчиненні злочину, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, залучили як виконавця підконтрольного та підзвітного їм ОСОБА_10, який, у відповідності до заздалегідь розробленого плану, 14.04.2010 очолив створене ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та в подальшому спільно створене з Одеською міською радою ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».
04.11.2010 міським головою Одеської міської ради обрано ОСОБА_6 та відповідно до його розпорядження від 06.11.2010 №1394/К-01р розпочато виконання обов`язків Одеського міського голови.
Як вказує детектив, ОСОБА_6, залучили до вчинення злочину як виконавця який обіймаючи посаду міського голови Одеської міської ради повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» поза конкурсною процедурою буде визначене як таке, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цьому товариству на згаданих умовах, підписавши їх, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та, не пізніше грудня 2011 року, підписання та видачу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» свідоцтво про право приватної власності на таке майно.
На виконання вказаного, за сприянням ОСОБА_6 на сесії Одеської міської ради було прийнято рішення Одеської міської ради «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса», відповідно до п. 1 якого Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та п. 2 якого передбачалось надання згоди КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на укладення договору про спільну діяльність з таким Товариством.
У подальшому, з метою передачі майна у приватну власність саме ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а фактично ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в порушення законодавства, забезпечив підготовку та підписав з іншим, аніж був проголосований текстом рішення, відповідно до якого у пункті 1-му цього рішення зазначив, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», чим фактично вніс у таке рішення завідомо неправдиві відомості.
З метою визначення вартості майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та подальшої передачі його до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» саме в розмірі 25%, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 забезпечили проведення ПП «Бюро Маркуса» оцінки ринкової вартості основних засобів підприємства, за звітом якого загальна вартість основних засобів термінального комплексу і супроводжуючих служб (2488 позицій) складає 118 350 549 гривень.
При цьому, майно КП «Міжнародний аеропорт Одеса» не могло бути передано в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» оскільки, метою проведення оцінки було використання майна в бухгалтерському обліку і врахування при прийнятті управлінських рішень, а не розпорядження чи відчуження майна, шляхом внесення його в статутний капітал, що є порушенням абз. 2 п. 18 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України №1891 від 10.12.2003.
За сприяння ОСОБА_6, Одеською міською радою прийнято рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність», відповідно до якого визначено статутний капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у розмірі 473 402 196 гривень, та частку Одеської міської ради у ньому в розмірі 118 350 549 гривень, що складатиме 25%, та погоджено, що в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеська міська рада вносить майно загальною вартістю 118 350 549 гривень в кількості 2 488 одиниць.
Більше того, пунктом 1 рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність» надано згоду заступнику міського голови на підписання протоколу про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та його Статуту.
Разом з цим, пунктом 9.2.9.10 Статуту Товариства передбачено, що для прийняття рішень Загальними зборами з запропонованих питань, рішення вважається прийнятим, якщо про свою позицію з приводу такого рішення повідомили учасники, які володіють більше 60 % голосів та за прийняття такого рішення проголосувала необхідна кількість учасників, що володіють більш ніж 50 % загальної кількості голосів учасників товариства.
Таким чином, Одеська міська ради позбавлялась можливості впливати на господарську діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також розпоряджатись його майном і доходом.
Пунктом 2 цього ж рішення ОМР від 08.07.2011 передбачалось затвердження договору про корпоративні принципи управління товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та надання згоди заступнику міського голови ОСОБА_11 на підписання від імені Одеської міської ради зазначеного договору. Пунктом 8 цього ж рішення передбачалось підписання акта приймання-передачі майна у статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».
Однак, заступники міського голови - ОСОБА_12, а у подальшому ОСОБА_13 відмовлялися підписати відповідний договір, навіть на прохання ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у зв`язку з чим були усунуті від посад та призначено на вказану посаду ОСОБА_14, який і підписав необхідні документи.
Зокрема, за твердженнями детектива, співорганізатор вчинення злочину ОСОБА_7 у вересні 2011 року, спробував особисто переконати ОСОБА_11 у необхідності підписання протоколу про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса», його Статуту, договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та акту приймання-передачі майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», на що ОСОБА_11 відповів відмовою.
31.10.2011, ОСОБА_14 та ОСОБА_10 підписали акт приймання-передачі майна, що передається у власність Одеською міською радою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в якості внеску до статутного капіталу прийняло у власність 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень. 19.01.2012 здійснено перереєстрацію вказаного майна за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса». При цьому, 535 одиниць основних засобів з 2488 були аеродромними об`єктами, що забезпечують безпеку польотів та не могли бути відчуженими.
Окрім цього, детектив вказує, що 29.12.2011, тобто у день видачі виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтва від 29.12.2011 серії САЕ 572099 про право власності на основні засоби «Міжнародного аеропорту Одеса», громадянином російської федерації ОСОБА_15 придбано у власність та передано у користування ОСОБА_6 квартиру за адресою АДРЕСА_2, площею 700,2 кв.м. І в подальшому, між ОСОБА_15 та сестрою дружини ОСОБА_6 . ОСОБА_16 укладено договір купівлі - продажу вказаної квартири за ціною 10 096 884 гривень.
Більше того, 09.11.2011 між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в особі ОСОБА_10 та КП «Міжнародний аеропорт Одеса» укладено Генеральну угоду про основні принципи співробітництва, а 20.12.2011 - договір Доручення, за яким право підписання договорів від імені Міжнародного аеропорту «Одеса» від КП «Міжнародний аеропорт Одеса» до ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».
Таким чином, детектив вказує, що організатори вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримали повний контроль технологічного циклу та фінансово-господарської діяльності Міжнародного аеропорту «Одеса».
Більше того, за даними слідства, ОСОБА_10, будучи директором ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», відкрив у належному організаторам вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ПАТ «Фінбанк» розрахунковий поточний рахунок № НОМЕР_1 для забезпечення діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».
З метою створення видимості формування частини статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» на вищевказаний рахунок були перераховані кошти від ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» на суму 177 700 000 та 177 351 647 гривень.
Водночас, на підставі додаткової угоди укладеної між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та ПАТ «Фінбанк» до депозитної угоди № 118/11/11, вказані грошові кошти стали предметом застави та були заблоковані банком за договорами застави майнових прав по кредитних зобов`язаннях підприємств, які не мали жодного відношення до діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».
Вказані банківські операції стали прямим порушенням умов пункту 4 першого розділу договору «Про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким передбачалось обмеження щодо використання грошових коштів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» до початку будівництва злітно - посадкової смуги в сумі, що перевищує 10 % від його статутного капіталу.
Окрім цього, 20.05.2013 було проведено загальні збори учасників ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яке учасники оформили протоколом № 1-2013 від 20.05.2013 за відсутності представників Одеської міської ради, за яким було винесено рішення про залучення кредитної лінії в розмірі 30 000 000 доларів США ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та передачу банку в заставу/іпотеку майнових прав та майна ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яке було реалізовано 16.10.2013 та укладено кредитний договір № 151413К6 від 16.10.2013.
Для виконання передбачених кредитним договором зобов`язань, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 забезпечили укладення між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» договору застави №151413Z24, іпотечного договору №151413Z23, іпотечного договору №151414Z10, договору застави №151413Z28, договору застави №151413Z30, договору застави №151413Z29, договору застави №151414 Z11, договору застави №151413Z5, договору застави №151414Z2, договору поруки №151414Р3, відповідно до яких все майно, отримане внаслідок вчинення злочину від КП «Міжнародний аеропорт Одеса», у тому числі 75% корпоративних прав ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також приміщення Нового терміналу і права на вказане майно передані ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в якості гарантій виконання умов договору № 151413К6 від 16.10.2013.
Разом з цим, упродовж 2013 - 2023 років ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» сплатило ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» лише частину основного боргу у сумі 410 259,17 доларів США.
Таким чином, за версією слідства, організатори вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили усі необхідні дії, спрямовані на унеможливлення повернення майна аеропорту його законному власнику.
При цьому, за період часу з 01.06.2012 по 31.12.2022 вказані особи привласнили дохід від аеропортової діяльності в розмірі 2 млрд 576 млн 081 тис. грн.
Отже, за вказаних обставин, ОСОБА_6 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 5 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України (в редакції від 07.04.2011).
Так, 29.08.2023, після складення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_6, у зв`язку із невстановленням його фактичного місця знаходження детективами Головного підрозділу детективів письмове повідомлення про підозру, а також пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного направлені поштовим зв`язком за відомими адресами його проживання та реєстрації, а саме:
- АДРЕСА_2 ;
- АДРЕСА_3 ;
- АДРЕСА_1 ;
- АДРЕСА_4 .
Також, письмове повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного направлені поштовим зв`язком на ОСББ «Арк Палас», що обслуговує багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, через неможливість вручення документів особисто, повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного направлені ОСОБА_6 29.08.2023 на номер телефону НОМЕР_2 через застосунки: «WhatsApp», «Telegram», «Viber».
При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі. На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».
Як зазначає детектив, у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому для їх запобігання та для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6, покладених на нього процесуальних обов`язків, виникла необхідність у обранні йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, детектив стверджує, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, на що вказує:
-відсутність відомостей про його місцеперебування, враховуючи неявки на виклики до детектива, а також відомості з Державної прикордонної служби України від 04.10.2023 №0422-073/30753 про те, що ОСОБА_6 не перетинав кордон України з 08.11.2017. Однак, згідно з інформації Державної міграційної служби України ОСОБА_6 11.10.2018 отримував паспорт громадянина України для виїзду за кордон в Посольстві України в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії, що свідчить про його перебування закордоном;
-підозра в особливо тяжкому злочині, який передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна;
-наявність достатніх майнових ресурсів для переховування у підозрюваного.
Крім того, детектив стверджує про наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки з метою створення спільного ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» Одеською міською радою саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» ОСОБА_6 перед підписанням змінив проголосований депутатами Одеської міської ради проект рішення «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» від 29.04.2011 № 731-VI, до якого додав, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», чим фактично вніс у таке рішення завідомо неправдиві відомості.
Також детектив вважає реальним ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, оскільки:
-у кримінальному провадженні загалом допитано близько 150 свідків, серед яких близько 40 осіб - співробітників Одеської міської ради, у тому числі - депутатів, а підозрюваний ОСОБА_6, як колишній міський голова Одеської міської ради, може зберігати вплив на осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
-під час вчинення злочину ОСОБА_6 почергово впливав на своїх заступників ОСОБА_11 та ОСОБА_13, які в подальшому були звільнені;
-інший підозрюваний у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_7 здійснював вплив на свідків, висловлюючи незадоволеність їхніми діями;
-слідством встановлено відомості про знайомство підозрюваного з працівниками правоохоронних органів та представниками вищих органів державної влади, які він може використати для впливу на учасників кримінального провадження, а також про можливість впливу на ймовірно причетних осіб та свідків через інших співучасників та наявні знайомства;
-підозрюваний є колишнім міським головою Одеської міської ради, має широке коло знайомств та політичних зв`язків, які можуть бути використані ОСОБА_6 для застосування будь-яких заходів впливу як на свідків, експертів, підозрюваних, так і на службових осіб правоохоронних органів з метою схиляння останніх до надання неправдивих показів або зміну, викривлення даних.
На переконання детектива, щодо підозрюваного також існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, на що вказує вчинив інше кримінальне правопорушення, оскільки внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу свідчить про готовність підозрюваного до вчинення інших злочинів, у тому числі з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
Детектив вважає, що ОСОБА_6 має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов`язків у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Більш того, на думку детектива, не застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням ролі підозрюваного і його характеристики матиме негативні наслідки для досудового розслідування та судового розгляду, а також створить умови для уникнення кримінальної відповідальності осіб, причетних до скоєння цього особливо тяжкого злочину.
Звертаючи увагу на вищенаведені обґрунтовані ризики, з метою їх запобігання та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, сторона обвинувачення переконана, що найбільш дієвим запобіжним заходом застосованим до підозрюваного буде тримання під вартою.
Також детектив зауважує, що застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
Додатково детектив у своєму клопотанні вказує, що згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, ризиків, детектив просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
2. Позиції учасників судового засідання
Прокурори ОСОБА_17, який брав участь у попередніх судових засіданнях, та ОСОБА_3 підтримали вимоги заявленого клопотання та просили його задовольнити. Прокурором надано додаткові пояснення щодо обгрунтування належного повідомлення про підозру, а саме щодо відсутності відомостей про місцеперебування ОСОБА_6 станом на 29.08.2023. На переконання прокурора, підозрюваний не розривав відносини із Україною, не змінив своє зареєстроване місце проживання та не повідомляв органи державної влади про місце проживання у Великій Британії.
Захисник ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи його необгрунтованим. Доводи адвоката зводилися до такого:
- детективами НАБУ не здійснено належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6, яке відповідало б ст. 278 КПК України, адже останній не викликався на до органу досудового розслідування. Більше того, адвокат зазначив, що ОСОБА_6 тривалий час з 2014 року не проживає в Україні, а про належне місце проживання представникам сторони обвинувачення стало відомо з листів та звернень адвоката ОСОБА_18, які відправлялися з 01.09.2023 (листи від 01.09.2023, 06.09.2023, 14.09.2023, 27.09.2023, 05.10.2023 від адвоката ОСОБА_4, а також 13.10.2023 від ОСОБА_6 ). У вказаних листах адвокат інформував про фактичне місцезнаходження/місце проживання ОСОБА_6 у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Однак, сторона обвинувачення очевидно не виявила бажання комунікації із представниками захисту. Тому, детектив та прокурор не використали усі можливі способи для належного повідомлення ОСОБА_6 про підозру, а вказаний детективом перелік дій не створює таких наслідків як вручення підозри. Більше того, адреси на які направлялося повідомлення про підозру ОСОБА_6 навіть не є його місцем проживання, враховуючи, що належать іншій особі ОСОБА_16, а номери мобільних телефонів не використовується ОСОБА_6 . При цьому, адвокат вважає, що направлення підозри у сканованих копіях за допомогою програмних застосунків не передбачено законодавством та не містить відомостей про фактичне отримання ОСОБА_6 . Подальші намагання детективів направити повідомлення про підозру також не відповідає закону.
Захисник вважає, що у даному випадку необхідним було використання міжнародно-правової допомоги та направлення підозри у порядку ч. 7 ст. 135 КПК України та за 2 місяці від дня складення повідомлення про підозру ОСОБА_6 отримав належним чином підозру.
- ОСОБА_6 не переховується від слідства, а на законних підставах проживає у Великій Британії, про що достеменно відомо стороні обвинувачення;
- відсутні будь-які ризики перешкоджання кримінальному провадженню. На підтвердження вказаного адвокат наполягає на врахуванні давності виїзду підозрюваного за межі України (10 років тому) та готовності ОСОБА_6 брати участь у кримінальному провадженні і судовому засіданні через відеоконференцзв`язок. Вважає необгрунтованим твердження детектива про можливість переховуватися через суворість імовірного покарання, оскільки інкриміновані кримінальні правопорушення є безпідставними. Також адвокат наголосив на перекручення стороною обвинувачення відомостей про можливість будь-якого впливу на свідків, із врахуванням того, що за тривалий час проживання він втратив центр життєвих інтересів в Україні та відповідно свої ділові і службові зв`язки. Будь-якого впливу через іншого підозрюваного - ОСОБА_7 також не може вчинятися, оскільки ОСОБА_6 не підтримує з останнім будь-яких зв`язків. Ризик знищення чи спотворення речей та документів взагалі є абсурдним та формулювання детективом порушують презумпцію невинуватості, а беручи до увагу проживання у Великій Британії у ОСОБА_6 немає доступу до таких речей. Аналогічно вказаному адвокат вважає спростовний довід про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення;
- підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст. 191 та ч.2 ст. 366 КК України є необгрунтованим, захисником наведено свою хронологію та версію подій, і зазначив про відсутність доказів залучення ОСОБА_6 до вчинення злочину як виконавця, ініціювання ОСОБА_6 винесення на розгляд проекту рішення №4.7, просив врахувати, що рішення Одеської міської ради №731-VІ від 29.04.2011 було прийнято колегіальним органом міської ради, а підписання його відбувалося також іншими посадовими особами, будь-якого забезпечення щодо позитивного голосування за рішення ОМР не здійснювалося ОСОБА_6, наведений детективом порядок прийняття рішень про визначення часток у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» не відповідає дійсності.
- ОСОБА_6 не оголошений у міжнародний розшук належним чином, враховуючи наявність інформації про місцезнаходження ОСОБА_6, а здійснені детективом виклики не відповідають вимогам КПК України. Більше того, прибуття ОСОБА_6 в Україну наразі є неприпустимим, з огляду на воєнний стан та бойові дії на території України, що несе загрозу життю ОСОБА_6, а також незадовільний стан здоров`я через похилий вік і утруднений маршрут від Великої Британії до України.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, а у разі можливого застосувати більш м`який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_6 надіслав свої письмові заперечення, які за змістом обставин та доводів відповідають доводам його захисника. Також ОСОБА_6 просив брати участь у засіданні через відеоконфренецзв`язок, однак слідчим суддею було відмовлено у такому клопотання, з огляду на зміст та ціль ч.6 ст.193 КПК України, яка передбачає розгляд відповідного клопотання за відсутності підозрюваного, а також законодавчу заборону розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у режимі відеоконференції.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Водночас, враховуючи, що детектив просить обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності останнього, слідчий суддя зауважує, що згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного здійснюється лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
За змістом вказаних законодавчих положень, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, слідчому судді необхідно з`ясувати:
1)чи набула особа статусу підозрюваного?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи оголошена особа в міжнародний розшук або чи виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором?
4)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
5)чи наявні інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення детектива, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
За змістом ч.1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.
При цьому, згідно з ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (зокрема, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, тощо).
Як вбачається із матеріалів долучених до клопотання, повідомлення про підозру ОСОБА_6 складено та підписано 29.08.2023, однак не видалося за можливе вручити йому особисто та були відсутні відомості про його перебування.
При цьому, згідно із протоколом про здійснення повідомлення про підозру від 29.08.2023 письмове повідомлення про підозру було скероване способами, передбаченими ст. 135 КПК України, зокрема, шляхом направлення повідомлення про підозру за відомими місцями проживання ОСОБА_6 .
Так, 29.08.2023 повідомлення про підозру було направлено поштою за адресами:
- голові ОСББ «АРК ПАЛАС» за адресою вул. Генуезька, 1А, Одеська обл., м. Одеса, ;
- вул. Генуезька, 1Б, Одеська обл., м. Одеса;
- вул. Прорізна, 11, Київська обл., Фастівський р-н, Крячки (належить на праві власності);
- вул. Прорізна, 25, Київська обл., Фастівський р-н, Крячки (належить на праві власності);
- АДРЕСА_3 (належить ОСОБА_6 на праві власності);
- АДРЕСА_1 (зазначена адреса внесена до картки ДМС як місце проживання ОСОБА_6 станом на 23.08.2023 та належить йому на праві власності квартира).
Також з наданих матеріалів вбачається, що скановані повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки були направлені за мобільним номером телефону, НОМЕР_2 в мобільних застосунках Telegram, WhatsApp, Viber направлено повідомлення з інформацією про здійснення повідомлення про підозру.
Вирішуючи питання чи відповідало здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_6 вимогам чинного законодавства, слідчий суддя виходить із таких міркувань.
Так, у день складання та підписання повідомлення про підозру ОСОБА_6 не видалося за можливе вручити йому особисто.
У зв`язку з неможливістю особистого вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, детективами здійснено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме шляхом надсилання відповідного повідомлення засобами поштового зв`язку на відомі місця проживання.
Слідчий суддя вважає, що у сторони обвинувачення були обгрунтовані підстави вважати, що АДРЕСА_1 є місцем проживання ОСОБА_6, оскільки вказана квартира належить на праві власності останньому, а в офіційних базах даних - відомостях із Державної міграційної служби адреса внесена як офіційне місце проживання ОСОБА_6 .
Окрім цього, повідомлення про підозру було направлено також на вищевказані адреси об`єктів нерухомості, які належать на праві власності підозрюваному.
У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 у зазначений спосіб відповідає вимогам КПК України, а тому останній набув статусу підозрюваного. Дії сторони обвинувачення щодо направлення повідомлення про підозру та пам`яток про процесуальні права на мобільний номер телефону, які містять помітки про прочитання, сприймаються слідчим суддею як додаткові дії, всебічно направлені на виконання вимог щодо інформування особи про пред`явлену їй підозру.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення виправдано та дієво вчинено такі дії, які у своїй сукупності, свідчать про виконання обов`язку щодо інформування особи про характер і причину підозри.
У той же час, позицію захисника щодо необхідності здійснення такого повідомлення в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, тобто в порядку міжнародної правової допомоги, слідчий суддя відхиляє, враховуючи відсутність на момент такого повідомлення в розпорядженні детективів будь-яких достовірних і достатніх відомостей про наявність саме постійного місця проживання закордоном.
Захисником стверджується, що він та його підзахисний неодноразово повідомляв детективів про проживання у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії на підставі посвідки на проживання. Такі повідомлення та сповіщення, датовані уже після 29.08.2023. Відомості із картки ДМС щодо видачі закордонного паспорту Посольством України у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії не свідчить про розірвання будь-яких зв`язків з Україною та зміну місця проживання шляхом виїзду на постійне проживання закордон. Більше того, станом на день повідомлення про підозру сторона обвинувачення не володіла та не могла володіти інформацією про тривале перебування ОСОБА_6 за межами території України, та конкретне місце проживання закордоном, оскільки підозрюваний не повідомив завчасно державні органи влади про таку зміну.
Зокрема, слідчий суддя вважає, що вказані відомості не є належним підтвердженням того, що особа змінила своє місце постійного проживання.
Так, представники захисту повідомили, що ОСОБА_6 з 2015 року проживає на території Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 . На підтвердження вказаного було долучено фотокопію паспорту підозрюваного з відміткою про взяття на тимчасовий облік в Посольстві України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.
Такі обставини, на переконання адвоката, свідчать про необхідність вручення підозри у порядку ч.7 ст. 135 КПК України, а саме вручення згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
У той же час, чинне законодавство розрізняє поняття «місце проживання» і «місце перебування» особи. Зокрема, місцем перебування особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. При цьому, діюче законодавство України не виділяє окреме поняття «місце реєстрації», так як факт реєстрації будь-якої особи за певною адресою пов`язується виключно з місцем її проживання і саме за цією зареєстрованою адресою здійснюється офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Окрім цього, законодавство не передбачає юридичної можливості одночасного проживання особи за різними адресами, тобто згідно встановленої процедури реєстрації нового місця проживання має відбуватися із зняттям з реєстрації за попереднім місцем проживання (ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
З аналізу положень Законів України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне місце проживання, Податкового кодексу України, Порядку видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку - резидентом, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, у випадку зміни проживання у зв`язку з виїздом за кордон особа має виконати певні обов`язки та здійснити певні дії необхідні для зміни свого місця проживання, а саме: зняття з реєстрації місця проживання; внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон в частині, що стосується оформлення виїзду на постійне проживання за кордон; подання довідки про реєстрацію місця проживання; подання декларації про майновий стан і доходи до органу державної фіскальної служби; зняття з військового обліку.
Без проходження вказаних процедур не може відбуватися автоматична зміна статусу відповідної особи і вона продовжує вважатися такою, що має постійне місце проживання в Україні, оскільки зміна місця проживання не відбувається автоматично, з огляду на строк фактичного проживання особи за встановленою адресою. Визначення місця проживання особи для направлення повідомлень жодним чином не обумовлюється терміном її можливої відсутності за визначеною згідно законодавства адресою місця проживання (у тому числі від терміну відсутності відповідної особи на території України на протязі окремого періоду або певних років).
Процедура зміни місця проживання потребує від особи здійснення активних дій, а у разі зайняття пасивної позиції, особа свідомо наражає себе на можливі негативні наслідки, які можуть настати з причин непроведення відповідних процедур, пов`язаних зі зміною місця проживання.
З наданих захисником матеріалів не встановлено, що ОСОБА_6 вчинив будь-які з дій, які би свідчили про зміну місця проживання та повідомлення належні органу України про такі зміни.
Відтак, станом на день повідомлення про підозру орган досудового розслідування не володів інформацією про зміну місця проживання ОСОБА_6, а тому підстав для здійснення повідомлення про підозру йому в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України, в органу досудового розслідування не було, натомість у відповідності до ч.2 ст. 135 КПК України таке повідомлення здійснено за відомим місцем проживання.
При цьому, повідомлення підозрюваним про тривалий час перебування за кордоном не є підставою для зміни та необхідності фактично повторної процедури вручення підозри іншим шляхом. Із позиції ОСОБА_6, який надіслав на адресу суду власні заперечення на вказане клопотання, слідчий суддя вважає, що підозрюваний обізнаний із пред`явленою йому підозрою та змістом інкримінованих кримінальних правопорушень.
За таких обставин, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею може вирішуватись питання про обрання відносно нього запобіжного заходу.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України.
Зазначені норми передбачають відповідальність, зокрема за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки
Зі змісту клопотання, долучених до нього матеріалів та пояснень детектива вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння майном та доходом Одеського міжнародного аеропорту, шляхом позаконкурентного обрання інвестора ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» з яким було створено спільне з «Міжнародний аеропорт Одеса» товариство, з розподілом часток 75% і 25% відповідно, що спричинило вибуття із власності КП та подальшу приватизацію майнового комплексу аеропорту вартістю близько 118 млн грн. та привласнення доходу від діяльності аеропорту протягом 2012-2022 рр. у розмірі понад 2,5 млрд грн.
При цьому, за версією слідства, вказана схема заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» була організована представниками бізнесу ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які є бенефіціарними власниками товариства ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та передбачала залучення міського голову міста Одеси ОСОБА_19 та підконтрольного вищевказаними особами директора вказаного товариства ОСОБА_10 для реалізації плану.
Так, 04.11.2010 міським головою Одеської міської ради обрано ОСОБА_6 та відповідно до його розпорядження від 06.11.2010 №1394/К-01р розпочато виконання обов`язків Одеського міського голови.
У цей же період часу здійснювалися дії, на виконання рішення ОМР з вибору стратегічного партнера з метою реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса», яким визначено порядок підготовки та проведення конкурсу з вибору низки потенційних стратегічних партнерів з метою реконструкції та модернізації МАО.
Враховуючи посаду ОСОБА_6 та можливості, пов`язані з нею, він мав забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, про створення ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» поза конкурсною процедурою з яким Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса».
На виконання вказаного ОСОБА_6, подав на розгляд сесії Одеської міської ради проект рішення Одеської міської ради «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» та забезпечив позитивне голосування депутатами Одеської міської ради за рішення «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» відповідно до п. 1 якого Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та п. 2 якого передбачалось надання згоди КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на укладення договору про спільну діяльність з таким Товариством.
У подальшому, з метою передачі майна у приватну власність саме ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а фактично ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в порушення законодавства, забезпечив підготовку та підписав тест, відмінний від проголосованого рішення, відповідно до якого у пункті 1 зазначено, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», чим фактично вніс у таке рішення завідомо неправдиві відомості.
Таким чином, зазначеним рішенням передбачалося конкретне підприємство, підконтрольне ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з яким КП «МАО» мало створити спільне товариство.
Крім того, задля виконання відведеної ролі ОСОБА_6, підписав рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 16.06.2011 № 381 «Про винесення на розгляд Одеської міської ради проекту рішення «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт Одеса» у спільну діяльність», відповідно до якого статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» з часткою КП «Міжнародний аеропорт Одеса» у розмірі 25 %.
Вказане рішення у подальшому було прийнято депутатами ОМР та винесено рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність», визначивши статутний капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у розмірі 473 402 196 гривень, а частку Одеської міської ради у ньому в розмірі 118 350 549 гривень, що складатиме 25%. Крім того, зазначеним рішенням ОМР було затверджено висновок ПП «Бюро Маркуса» про ринкову вартість основних засобів КП «Міжнародний аеропорт Одеса», який імовірно був винесений з порушенням порядку проведення Методики оцінки майна, а також погоджено, що в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеська міська рада вносить майно загальною вартістю 118 350 549 гривень в кількості 2 488 одиниць.
При цьому, внесення у статутний капітал новоствореного товариства основних засобів КП «Міжнародний аеропорт Одеса», враховуючи його особливості та статус, суперечить ряду нормативно-правових норм українського законодавства.
Зокрема, ч. 4 ст. 3 та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, до яких відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення, а також майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Також вказана заборона передбачена ч. 1,2 ст. 75 «Повітряного кодексу України» аеродроми та аеродромні об`єкти, що забезпечують безпеку польотів та перебувають у державній чи комунальній власності, не підлягають відчуженню, продажу, приватизації, обміну, передачі в заставу, однак можуть передаватися в концесію, оренду в установленому законодавством порядку, за умови, що не змінюється цільове призначення таких об`єктів.
Створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та його Статуту передбачала необхідність згоди заступнику міського голови на підписання протоколу про таке створення, однак заступники ОСОБА_6 відмовлялися від таких дій, у зв`язку з чим останній призначив своїм заступником ОСОБА_14, який надав згоду та підписав протокол про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса», його Статуту, договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та акту приймання-передачі майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».
У подальшому, 31.10.2011, ОСОБА_14 та ОСОБА_10 підписали акт приймання-передачі майна, що передається у власність Одеською міською радою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» як внесок учасника до статутного капіталу прийняло у власність 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень. 19.01.2012 здійснено перереєстрацію вказаного майна за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».
Таким чином, ТОВ « МАО» набуло право власності на 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень.
Також, під час проведення загальних зборів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», було визначено статутний капітал Товариства у розмірі 473 402 196 гривень та розподілено вклади учасників, за яким Одеська міська рада -25%, ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» - 75%, директором ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» призначено ОСОБА_10 .
Зазначений розподіл часток, а також призначення підконтрольного організаторам директора дало можливості укладення необхідних договорів від імені ТОВ, зокрема банківських договорів. Так, частина грошових коштів, внесених товариством-співзасновником як внесок у статутний капітал стали предметом застави та були заблоковані банком, що не дозволяло їх використання на реконструкцію та модернізацію аеропорту.
Саме вказані дії щодо укладення договору про створення товариства, умов його Статуту, визначення розподілу часток у вказаних розмірах, на переконання слідства, призвели до заволодіння майном КП «МАО» у сумі 118 млн грн. та привласнення доходу від діяльності аеропорту протягом 2012-2022 рр. у розмірі понад 2,5 млрд грн., що у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та становить особливо великий розмір.
При цьому, способом вчинення розслідуваного злочину фактично є внесення завідомо неправдивих відомостей у рішення «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» від 29.04.2011 № 731-V, яким передбачалося визначення ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», що створило можливості для подальшого заволодіння майна та спричинило імовірні тяжкі наслідки, які перевищують у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Описані вище дії зазначених осіб, їх взаємоузгодженість та взаємозалежність, характер та послідовність, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на заволодіння майном аеропорту, а з огляду на посаду та повноваження, а також зміст та обсяг дій підозрюваного ОСОБА_6, існують достатні підстави вважати, що він міг вчинити злочин.
Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення, настали для комунального підприємства, у виді вибуття із власності майна. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
-положенням про порядок та умови проведення конкурсу з вибору партнера з метою реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса» від 24.06.2008;
-документами, що підтверджують проведення конкурсу для залучення інвестора у реконструкції аеропрорту відповідно до Положення затвердженого Одеською міською радою, зокрема Рішення ОМР №4461-V від 07.07.2009;
-поправкою, проектами рішень та рішеннями ОМР від 29.04.2011 №731 та від 08.07.2011, стенограми до цих рішень, аудіозаписом цих сесій та відеозаписом сесій, фоноскопічною експертизою, Регламентом ОМР;
-рішенням № 835-VI від 08.07.2011 Одеської міської ради про визначення частки Одеської міської ради статному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт Одеса» у спільну діяльність», а також передбачений ним договором про корпоративні принципи управління від 21.10.2011 укладений між ТОВ «ОАД» та ОМР;
-проектом Рішення ОМР за 2014 рік про вихід ОМР зі складу ТОВ «МАО» у зв`язку з невиконанням ТОВ «ОАД» взятих на себе зобов`язань як інвестора (за результатами висновків робочої комісії);
-рішенням ОМР №1318-VII від 19.10.2016 «Про вихід ОМР зі складу ТОВ «МАО», у зв`язку з невиконанням ТОВ «ОАД» обов`язків інвестора;
-розпорядженнями Одеського міського голови ОСОБА_6 № 1547/к-о/р від 29.09.2011 про тимчасове виконання обов`язків заступника міського голови ОСОБА_11 на заступника міського голови ОСОБА_13 ; № 1763/к-о/р від 18.10.2011 про звільнення ОСОБА_13 з посади заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради; № 1765/к-о/р від 18.10.2011 про призначення ОСОБА_14 виконуючим обов`язки заступника Одеського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради замість ОСОБА_13 ;
-протоколом загальних зборів ТОВ «МАО» від 21.10.2011, Статутом ТОВ «МАО», договором про корпоративні принципи управління товариством від 21.10.2011, Актом приймання-передачі майна основних засобів від 31.10.2011, які підписали ОСОБА_14 та ОСОБА_10, а також Свідоцтвом від 29.12.2011 виданим Виконавчим комітетом ОМР, очолюваним ОСОБА_6 та витягом з ЄДР про те, що основні засоби аеропорту відчужені з комунальної власності та стали належати на праві приватної власності ТОВ «МАО»;
-протоколом загальних зборів ТОВ «МАО» №1-2013 від 20.05.2013 та іншими аналогічними протоколами, якими без участі ОМР односторонньо ТОВ «ОАД» прийнято рішення про передачу в заставу АТ «Укрексімбанк» майна аеропорту «Одеса»;
-рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.2015 на підставі яких щодо визнання недійсним Статуту ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» в частині п. 6.3.1 ст. 6;
-довідкою Держаудитслужби від 28.04.2017, судово-економічними експертизами від 13.12.2016 №1-13/12/2016-се, від 22.12.2018 №16798/18-72/29769/18-72/29770/18-71, щодо незаконності відчуження майна з комунальної власносіт та спричинення збитків ОМР на суму вартості відчуженого майна в сумі 118 млн 350 тис. грн.;
-висновками будівельно-технічної та судово-економічної експертизи №65/06/17 від 09.06.2017 та комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи №6483/18-42/6484/6485/18-42/6848/18-41/9164-9246/20-42 від 14.04.2020, щодо вартості відчуженого комунального майна та новоствореного (за кредитні кошти) терміналу, а також земельної ділянки (переданої ТОВ «МАО» без конкурсної процедури, відповідно до умов Договору про корпоративні принципи управління Товариством);
-висновками судово-почеркознавчої експертизи від 11.12.2018 №20540:20543/18-32 та від 11.12.2018 №27875:27878/18-32, відповідно до яких підписи на Рішеннях ОМР №731 від 29.04.2011 та №835 від 08.07.2011, а також Рішенням виконкому підписані ОСОБА_6 . Поправка до рішення ОМР №731 завізована ОСОБА_20 ;
- оглядом реєстраційного сайту іноземних компаній «Companies House Service» від 05.05.2017 та перекладом документів долучених оглядом відповідно до яких, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) в період з реєстрації компанії «Odessa Airport Development Ltd.» до 06.04.2016 були особами, кожен з яких, прямо чи опосердковано володіли не менше 50% та не більше 75% акцій компанії;
-оглядом DVD-R диску від 26.02.2018, що є додатком до протоколу огляду речей та документів, вилучених під час проведення обшуку за адресою: м.Київ, пров. Музейний, 4 від 04.01.2018 на якому знаходився протокол чергових загальних зборів ТОВ «МАО» від 05.09.2016 про зменшення частки ОМР з 25% до 9,57% на користь ТОВ «ОАД»;
-протоколами допитів свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_11, ОСОБА_32 (Унгурян), ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження, що долучення до цього клопотання.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366 та ч.5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи захисника щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, враховуючи здебільшого показання свідків щодо активних дій підозрюваного, направлених на визначення саме ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» як співзасновника ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса». Позиція захисника в цілому зводиться до відсутності кримінально-караних ознак у діях ОСОБА_6 та його невинуватості, що на вказаній стадії є передчасним, оскільки здійснення остаточної кваліфікації дій особи лише в ході судового розгляду. Зокрема, питання суб`єктного складу виконавців злочину має вирішуватися на підставі дослідження усіх матеріалів кримінального провадження та дослідження дій кожного з членів колегіального органу. У той же час, у цьому кримінальному провадженні прослідковується зв`язок із підозрюваним, який був наділений повноваженнями затверджувати рішення щодо розпорядження майна міської ради та наслідками вибуття із права власності місцевого органу основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса».
У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає доведеним наявність обгрунтованої підозри ОСОБА_6 .
3.3.Щодо оголошення особи в міжнародний розшук або чи виїзду та/або перебування на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором
Як підстава для обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою прокурор зазначає оголошення останнього у міжнародний розшук.
Чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.
Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.
Так, стороною обвинувачення долучено постанову детектива НАБУ ОСОБА_37 від 02.10.2023 про оголошення ОСОБА_6 у розшук. Вказана постанова обгрунтована тим, що ОСОБА_6 викликався до детективів НАБУ на 15-17.09.2023, 27-29.2023, однак не з`явився.
Також детективом ОСОБА_38 винесено постанову від 10.10.2023 про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_6 . В обгрунтування постанови було зазначено, що за інформацією державної прикордонної служби України від 04.10.2023 ОСОБА_6 не перетинав кордон України з 08.11.2017, однак 11.10.2018 отримував паспорт громадянина України для виїзду за кордон в Посольстві України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Зазначене, на думку детектива, свідчить про перебування ОСОБА_6 поза межами території України. Із посиланням на положення ст. 271 КПК України детектив дійшов висновку про наявність підстав для оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук.
Як вбачається підставою для оголошення розшуку ОСОБА_6 стали відсутність даних щодо його місцезнаходження та його нез`явлення на виклики.
Слідчий суддя вважає, що постанова від 10.10.2023 винесена законно, оскільки згідно з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 неодноразово викликався до детективів НАБУ для проведення слідчих дій, зокрема на 11, 27, 28, 29 вересня 2023 року, 09.10.2023, 05, 06, 09 жовтня 2023 року. Такі виклики здійснювалися шляхом направлення на Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва Житлово-експлуатаційна дільниця «Печерськжитло», більше, ніж три дні до дати слідчої дії.
Захисником було долучено звернення ОСОБА_39 до детективів НАБУ з проханнями провести його допит у режимі відеоконференції. Із вказаних повідомлень можна встановити, що підозрюваний був обізнаним про такі виклики. При цьому, причиною свого неприбуття він вказує перебування закордоном та стан здоров`я, яке потребує постійне відвідування лікарів.
Оцінюючи зазначені обставини на предмет поважності причин неприбуття особи за відповідними викликами, слідчий суддя виходить із таких міркувань.
Наведені підозрюваним причини неприбуття на виклики детектива, на переконання слідчого судді, розцінюються як свідоме ігнорування підозрюваним обов`язку з`явитися на виклик та як переховування від слідства.
Слідчий суддя бере до уваги тривалість перебування підозрюваного закордоном, а також вік підозрюваного та стан його здоров`я, однак, на переконання слідчого судді, стороною обвинувачення створено умови та достатній час для прибуття на виклики.
Таким чином, слідчий суддя вважає необгрунтованими доводи сторони захисту про поважність причин неприбуття на виклики детектива НАБУ, та враховуючи очевидну обізнаність підозрюваного щодо існування відносно нього кримінального провадження, розцінює таке ігнорування викликів як ухилення від процесуального обов`язку підозрюваного з`являтися до детектива.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що прохання підозрюваного провести його допит у режимі відеозв`язку є необгрунтованими, оскільки зводяться до оспорювання факту переховування від органу досудового розслідування та переконання слідства у законності свого перебування закордоном. Слідчий суддя вважає, що така поведінка спрямована на оспорювання факту переховування підозрюваного, необґрунтованості оголошення його в міжнародний розшук.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеним той факт, що підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
3.4.Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.4.1.Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:
1)неодноразові неявки підозрюваного за викликами детектива та відсутність відомостей про постійне місце проживання закордоном, що стало підставою для оголошення його у міжнародний розшук;
2)перебування підозрюваного та членів його сім`ї протягом тривалого часу закордоном, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного в Україні;
3)достатність майнового стану підозрюваного, а саме наявність у власності нерухомого майна, які на переконання суду, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування;
4)історія перетину державного кордону підозрюваного (відсутність відомостей станом на 2017 рік про перетин кордону) та перебування підозрюваного закордоном, що уможливлює вільне переміщення та переховування на територіях різних держав;
5)тяжкість і характер злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 та суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки;
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.4.2.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає необгрунтованим вказаний ризик, з огляду на давність подій, які є предметом досудового розслідування, а також недоведеність доступу підозрюваного до речей та документів, які мають значення для цього кримінального провадження.
З урахуванням вказаного, слідчий суддя вважає недоведеним зазначений ризик.
3.4.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги:
- ОСОБА_6 тривалий час обіймав посаду міського голови міста Одеси, а інкриміновані йому кримінальні правопорушення пов`язані із вказаною посадою. Зазначене свідчить про наявність дружніх та приятельських відносин із особами, які були на період розслідуваних подій працівниками чи депутатами Одеської міської ради;
-специфіка вчинення інкримінованого злочину передбачала вплив на деяких свідків з метою позитивного голосування за необхідне рішення про вибір ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент»;
-в силу своєї політичної діяльності має широке коло зв`язків серед представників державних та правоохоронних органів, які можуть бути використані для застосування будь-яких заходів впливу як на свідків, експертів, підозрюваних;
-в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності вказаного ризику.
3.4.4.Щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Слідчий суддя вважає необгрунтованим доводи детектива про імовірність вчинення вказаного ризику, зважаючи на відсутність будь-яких відомостей про імовірність вчинення інших кримінальних правопорушень. Аргументи детектива на користь вказаного ризику є абсурдними, оскільки обмежуються виключно підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.5.Щодо інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про обрання до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_6 виповнилося 69 років;
-наявні відомості про стан здоров`я, а саме захворювання серцево-судинної системи;
-достатньо забезпечений майновий стан підозрюваного (наявність ряду об`єктів нерухомого майна (земельні ділянки, квартири, будинок на праві власності підозрюваного);
-відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в Україні, сімейний стан ОСОБА_6 - одружений, має малолітнього сина;
-має велику кількість нагород та відзнак - нагороджений орденами «За заслуги» І, ІІ ступеня;
-підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
При цьому, враховуючи, що при розгляді клопотання, поданого у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише можливість обрання єдиного запобіжного заходу - тримання під вартою, а тому відсутня необхідність оцінювати питання щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Також слідчий суддя зауважує, що обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою не тотожне його застосуванню, оскільки після затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку.
Крім того, керуючись положеннями абз. 7 ч. 4 ст. 183 та ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 135, 176-179, 193, 276-278, 280-281, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000172 від 13.04.2023 - задовольнити.
2.Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
3.Після затримання підозрюваного ОСОБА_6, і не пізніше як через 48 (сорок вісім) годин із часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1