Документ № 115824725

Справа № 991/9620/23

Провадження №11-сс/991/921/23

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2023 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

прокурора ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

підозрюваний ОСОБА_9 не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2023 року про відмову у задоволенні клопотання детектива НАБУ щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року стосовно ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Київ, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1,

за ч.2 ст.364 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2023 року у задоволенні клопотання детектива НАБУ про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що у кримінальних провадженнях №42019000000000438 від 26 лютого 2019 року та №52019000000000186 від 05 березня 2019 року (щодо яких повідомлено про підозру ОСОБА_9 ) строк досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру почав спливати з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки дані внесено після введення в дію 16 березня 2018 року змін до КПК України, передбачених Законом №2147-VII. На момент об`єднання матеріалів кримінальних проваджень №42019000000000438 та №52019000000000186 - 15 березня 2019 року жодній особі не було повідомлено про підозру, тому відповідно до ч.7 ст.217 КПК України днем початку розслідування у цьому об`єднаному провадженні є 26 лютого 2019 року, тобто день початку розслідування того провадження, яке розпочалось раніше. Отже, строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №42019000000000438 закінчитися 27 серпня 2020 року. Проте,слідчий суддя встановив, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102, з яким було об`єднано кримінальне провадження за епізодом, який інкриміновано ОСОБА_9, було продовжено до 03 вересня 2020 року. Перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що усі докази, які були зібрані після 27 серпня 2020 року, є недопустимими, оскільки отримані поза межами строку досудового розслідування. Після виключення доказів, які зібрані поза межами строків досудового розслідування, який наданий стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри, залишаються копії договорів, контрактів, договорів комісії, додаткових угод, листів, жоден з яких не підписаний ОСОБА_9, а також копії статуту, митних декларацій, протоколів огляду, руху коштів та інше, які у сукупності не доводять обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. Також, слідчий суддя встановив наявність ризику переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та/або суду, проте за відсутності обґрунтованої? підозри, вказані обставини є недостатньою підставою для застосування до нього запобіжного заходу.

24 листопада 2023 року та 19 грудня 2023 року на електронну пошту Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора та доповнення до неї, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання детектива НАБУ та застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На його думку, слідчим суддею постановлено ухвалу без надання належної оцінки доводам, які викладено у клопотанні, що спричинило невідповідність висновків фактичним обставинам кримінального провадження та невірним трактуванням вимог кримінального процесуального закону. Прокурором надано відомості щодо руху кримінального провадження №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року, з якого вбачається, що 05 березня 2017 року повідомлено про підозру ОСОБА_10 ; 10 квітня 2017 року постановою заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора продовжено строк досудового розслідування у даному провадженні до 18 серпня 2017 року; 27 квітня 2017 року матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 виділено в окреме провадження. 05 березня 2019 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ст.212 КК України, ОСОБА_11 13 березня 2019 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27, 3 ст.212 КК України, ОСОБА_13 02 травня 2019 року постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування до 05 червня 2019 року. 13 травня 2019 року відкрито матеріали досудового розслідування в порядку ст.290 КПК України. 25 липня 2019 року відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні та направлено до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_11 та ОСОБА_14 08 листопада 2019 року судом повернуто клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.288 КПК України. 08 листопада 2019 року постановою Генерального прокурора здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено НАБУ. 19 листопада 2019 року постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування до 03 березня 2020 року. 27 лютого 2020 року постановою заступника Генерального прокурора продовжено строки досудового розслідування до 03 червня 2020 року. 29 квітня 2020 року повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 27, ч.3 ст.212, ч.3 ч.27, ч.3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13, ОСОБА_11 ; у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч. 5 ч.27, ч.3 ст. 209 КК України, ОСОБА_15, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ст.209 КК України, ОСОБА_16 06 травня 2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_17 у вчиненні злочину, передбачених ст.209, 212 КК України; 18 травня 2020 року постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування до 03 серпня 2020 року. 28 травня 2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.209 КК України. 28 травня 2020 року постановою прокурора у кримінальному провадженні матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_16 та ОСОБА_17 виділено в окреме провадження. 01 липня 2020 року постановою заступника Генерального прокурора продовжено строки досудового розслідування до 03 вересня 2020 року. 02 липня 2020 року постановою прокурора у кримінальному провадженні матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_18 та ОСОБА_19 виділено в окреме провадження. 06 серпня 2020 року постановою прокурора у кримінальному провадженні матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_11 виділено в окреме провадження. 13 серпня 2020 року постановою прокурора у кримінальному провадженні матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_13 та ОСОБА_15 виділено в окреме провадження. 21 грудня 2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_20 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України. 23 грудня 2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.369-2 КК України. 24 грудня 2020 року постановою прокурора у кримінальному провадженні матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_20 виділені в окреме кримінальне провадження. 27 січня 2021 року постановою прокурора у кримінальному провадженні матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_13 виділені в окреме кримінальне провадження. 06 жовтня 2023 року повідомлено про підозру ОСОБА_20 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України. На думку сторони обвинувачення, той факт, що у кримінальному провадженні раніше повідомлялося певній особі про підозру, проте надалі відповідний епізод з правопорушником був виділений в інше провадження, не утворює нового виду кримінального провадження з точки зору порядку обчислення та продовження строків, а лише повертає провадження до юридичного стану, за якого у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру, і, відповідно, при обчисленні строків досудового розслідування слід керуватися правилами, передбаченими ч.2 ст.219, ч.1 ст.294 КПК України, в залежності від того, коли відомості по відповідному кримінальному провадженні були внесені до ЄРДР: до 16 березня 2018 року, чи після. На момент винесення всіх процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42016110350000102 діяли редакції ст.219, 294 КПК України, які містили відповідні виключення, передбачені законодавцем (пункт 4 § 2 розділу 4 Закону 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року). Необхідність продовження строків досудового розслідування у об`єднаних або виділених кримінальних провадженнях можуть бути застосовані лише до кримінальних проваджень, відомості по яким внесені до ЄРДР після введення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» в дію змін до даних статей КПК України, тобто, після 16 березня 2018 року. На підтвердження відсутності необхідності продовження строків досудового розслідування посилався на постанови Верховного Суду від 11 квітня 2023 року у справі №201/3571/20 та ОП ККС ВС від 11 вересня 2023 року у справі 711/8244/18, ухвалу Верховного Суду від 07 березня 2023 року у справі №761/13685/14-к. На думку сторони обвинувачення, з посиланням на окрему думку судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, у слідчого судді відсутні повноваження перевіряти, чи подане клопотання у межах строків досудового розслідування, оскільки при зверненні з клопотанням про застосування запобіжного заходу сторона обвинувачення не зобов`язана надавати слідчому судді документи, які пов`язані з перебігом строків досудового розслідування. Для слідчого судді, який отримав клопотання про застосування запобіжного заходу, у якому прокурор чи слідчий за згодою з прокурором вказав номер певного кримінального провадження (витяг з ЄРДР є невід`ємною складовою додатків до такого клопотання в силу приписів ч.7 ст.132 КПК України), презюмується, що подання відповідного клопотання відбувається у межах строків досудового розслідування. Таким чином, висновки слідчого судді про те, що усі докази, які були зібрані після 27 серпня 2020 року є недопустимими відповідно до імперативної вимоги ч.8 ст.223 КПК України, оскільки отримані поза межами строку досудового розслідування, не відповідають вимогам законодавства.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи, зазначені у своїй апеляційній скарзі та пояснив, що без дослідження матеріалів всього кримінального провадження, у тому числі, виділених та об`єднаних, неможливо встановити початок обрахування строку досудового розслідування даного провадження.

Захисники підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора. Вважають, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просили залишити його без змін.

Підозрюваний ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду. Відповідно до приписів ч.6 ст.193 КПК України його неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

КПК України є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. У випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження, визначені положеннями ч.1 ст.7 КПК України (ч.6 ст.9 КПК України).

Згідно зі ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Тобто, застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування можливо лише в межах строків досудового розслідування.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ухвалою від 17 січня 2019 року у справі №740/1244/16-к Верховний Суд звертає увагу, що за загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч. 3 ст.214, ч.8 ст.223, ст.219 КПК України). На думку колегії суддів, з врахуванням загальних засад кримінального процесуального закону, застосування заходів забезпечення кримінального провадження у кримінальних провадженнях після закінчення строків досудового розслідування є неможливим і незаконним, а продовження розслідування після закінчення таких строків не переслідує легітимної мети.

Так, згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ст.283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:

1) закрити кримінальне провадження;

2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до ЄРДР.

Таким чином, КПК України чітко визначає межі, коли досудове розслідування вважається завершеним, та які дії сторона обвинувачення має вчинити в межах визначених законом строків досудового розслідування.

Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК України, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має перевірити чи подано клопотання в межах строку досудового розслідування, оскільки згідно ч.2 ст.113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК України строк також міститься у ст.116 КПК України. Заснування інституту слідчих суддів у КПК України в редакції з 2012 року мало саме таку мету, оскільки згідно з п.18 ст.3 КПК України слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.219 КПК України (у редакції, яка діяла станом на 05 березня 2019 року) строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:

1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;

2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

2. Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З відомостей, які містяться в ЄРДР, який долучено до матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2016 року внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №42016110350000102 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, щодо можливого привласнення чужого майна посадовими особами ТОВ «Оптимумспецдеталь» (ЄДРПОУ 38320170) в особі директора ОСОБА_16 та ТОВ «Фірма «Ренал» (ЄДРПОУ 19133293) в особі директора ОСОБА_21, яке було їм ввірено чи перебувало у їх віддані (кримінальне провадження в цій частині закрито 31 липня 2019 року на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України - за відсутністю події злочину).

25 квітня 2016 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, щодо привласнення чужого майна невстановленими особами ТОВ «Промомаркетгруп» (ЄДРПОУ 39276264) протягом 2015 року, яке було їм ввірено чи перебувало у їх віданні (кримінальне провадження в цій частині закрито 31 липня 2019 року на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України- за відсутністю події злочину).

23 лютого 2017 року внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України, щодо шахрайських дій за попередньою змовою ОСОБА_12, ОСОБА_11, внаслідок яких вони заволоділи грошовими коштами, які належали ОСОБА_22 та легалізували їх частину шляхом придбання автомобіля (кримінальне провадження закрито 31 липня 2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України).

13 квітня 2017 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 ч.3 ст.28 ч.3 ст.358 КК України, щодо підроблення офіційного документу, який видається підприємством з метою використання його іншою особою, згідно з показанями колишнього засновника та директора ТОВ «Оптимумспецдеталь» (ЄДРПОУ 38320170) ОСОБА_16 (кримінальне провадження в цій частині закрито 31 липня 2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України).

Тобто 31 липня 2019 року усі кримінальні провадження, які були внесені до ЄРДР до внесення змін щодо обрахування строків досудового розслідування, органом досудового розслідування були закриті.

26 лютого 2019 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, щодо факту заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами ДК «Укроборонпром» своїм службовим становищем у змові з іншими особами, в тому числі з представниками підприємств-постачальників, під час постачання до державних підприємств запчастин та комплектуючих для військової техніки за завищеними цінами у період 2016-2017 років на загальну суму понад 250 млн грн (повідомлення зареєстроване як повідомлення із засобів масової інформації).

26 лютого 2019 року внесені відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, за фактом, що організована група у складі ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_20, яким підконтрольні ТОВ «Оптимумспецдеталь», ТОВ «Фірма «Ренал», із залученням посадових осіб Міністерства оборони України, ДК «Укроборонпром», ДП «Житомирський бронетанковий завод», ДП «Львівський бронетанковий завод», ДП «Харківський бронетанковий завод», ДП «Київський бронетанковий завод», ДП «Миколаївський бронетанковий завод», ДП «Ізюмський приладобудівний завод», ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському» заволоділи грошовими коштами державного бюджету та державних підприємств у період з 2015 року до 2018 року орієнтовно у розмірі 250 млн грн., тобто в особливо великих розмірах, під час виконання договорів про постачання бронетанкового озброєння та техніки на вищезазначені підприємства.

05 березня 2019 року на підставі повідомлення в засобах масової інформації внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, зокрема, що група, діючи за попередньою змовою зі службовими особами ДК «Укрспецекспорт», у період з 2016-2017 років вчинили умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

31 жовтня 2019 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України зокрема, що в ході досудового розслідування №42016110350000102 отримано відомості, що можуть свідчити про надання завідомо неправдивого висновку експерта.

26 жовтня 2023 року внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.209 КК України, щодо набуття ТОВ «АН сервіс» майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом - оплати за договором у сумі 14 377 249,99 грн, володіння цими коштами шляхом утримання їх на банківському рахунку та розпорядження цим майном - придбанням іноземної валюти за рахунок цих коштів на загальну суму 11 352 644,05 грн та переказ їх на банківський рахунок компанії «Asia Capital Overseas Limited».

15 березня 2019 року прокурор виніс постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень №42019000000000438 з №52019000000000186 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню №42019000000000438, досудове розслідування доручено детективам НАБУ (т.2, а.с.112-113).

08 листопада 2019 року Генеральним прокурором доручено здійснення досудового розслідування НАБУ у кримінальному провадженні №42016110350000102, яке перебувало у провадженні Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України. Постанова мотивована тим, що предметом досудового розслідування є одні й ті фактичні обставини як і у кримінальному провадженні №42019000000000438, а також з метою забезпечення ефективності розслідувань кримінальних правопорушень у цих провадженнях (т.2, а.с.114-115).

17 січня 2020 року прокурор виніс постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень №42019000000000438 з №42016060360000121 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню №42016060360000121 (т.2, а.с.118-119).

10 березня 2020 року прокурор виніс постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень №42016110350000102 з №42016060360000121 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню №42016110350000102 (т.2, а.с.157-158). Тобто, станом на 10 березня 2020 року у кримінальному провадженні №42016110350000102 не розслідувалось органом досудового розслідування жодного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР до 16 березня 2018 року.

27 жовтня 2023 року прокурор виніс постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень №42016110350000102 з №52023000000000543 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню №42016110350000102 (т.4, а.с.272-273).

06 жовтня 2023 року ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №42016110350000102 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

01 листопада 2023 року до Вищого антикорупційного суду подано клопотання про обрання стосовно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що детектив НАБУ звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року за епізодом, який внесено до ЄРДР - 05 березня 2019 року за №52019000000000186 (т.2, а.с.111) та епізодом, який внесено до ЄРДР - 26 жовтня 2023 року за №52023000000000543 (т.5, а.с.272), та у подальшому вказані кримінальні провадження постановами прокурора від 15 березня 2019 року, 17 січня 2020 року, 10 березня 2020 року та 27 жовтня 2023 року об`єднано з іншими матеріалами кримінальних проваджень та їм присвоєно №42016110350000102.

Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2020 року, тобто після закриття проваджень, дані про які були внесені до ЄРДР до змін у КПК України 16 березня 2018 року, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 продовжено 03 вересня 2020 року. Будь-які інші докази, які б підтверджували факт продовження строків досудового розслідування матеріали справи не містять.

Тому, на думку колегії суддів, у будь-якому разі строк досудового розслідування кримінального провадження не міг закінчитися 27 серпня 2020 року, так як згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 серпня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 було продовжено до 03 вересня 2020 року.

Оскільки в кримінальному провадженні строк досудового розслідування, який за матеріалами справи закінчився 03 вересня 2020 року, продовжений у встановленому порядку КПК України не був, повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 06 жовтня 2023 року складено та вручено після закінчення строку досудового розслідування, а тому клопотання, подане поза межами строку досудового розслідування, виключає можливість його розгляду по суті, у тому числі, вирішенні питання щодо обгрунтованості підозри та наявності/відсутності ризиків.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положення КПК України про закриття кримінального провадження з підстави закінчення строків досудового розслідування прийняті Верховною Радою України, набрали сили закону та на час ухвалення даного судового рішення не скасовані.

Посилання сторони обвинувачення на постанову Верховного Суду від 11 квітня 2023 року у справі №201/3571/20 та постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11 вересня 2023 року у справі №711/8244/18 є нерелевантними, оскільки предмет розгляду справи не є ідентичним справі, яка є наразі предметом апеляційного розгляду, та у даних судових рішеннях не зазначено про відсутність необхідності продовжувати строки досудового розслідування. Ухвалу Верховного Суду від 07 березня 2023 року у справі №761/13685/14-к колегія суддів не враховує, оскільки нею не вирішувалось питання по суті.

Доводи сторони обвинувачення, що у слідчого судді відсутні повноваження перевіряти чи подане клопотання у межах строків досудового розслідування, є необгрунтованими, оскільки відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. За своєю суттю кримінальний процес - це урегульована нормами кримінального процесуального права діяльність органів досудового розслідування, слідчого, прокурора, слідчого судді та суду з розкриття злочинів, викриття й покарання винних та недопущення покарання невинних, у тому числі порушення їх процесуальних прав. Така діяльність, з огляду на визначені у ст.2 КПК України завдання кримінального провадження, є законодавчо регламентованою та має певну специфіку, у тому числі щодо перевірки дотримання звернення з клопотанням у межах строків досудового розслідування. Аналіз ч.6 ст.181, ч.3 ст.197, ч.4 ст.272, ч.5 ст.294 КПК України свідчить, що будь-яка процесуальна дія повинна здійснюватися у межах строку досудового розслідування, а тому слідчий суддя зобов`заний перевірити вказані обставини. Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. Отже, слідчий суддя здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та його роль не може мати меншої ваги, ніж суду, а тому доводи сторони обвинувачення у цій частині є безпідставними. На думку колегії суддів, як би законодавець вважав, що слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які стосуються строків досудового розслідування, то чинний КПК України не містив би ст.295-1 КПК України, яка надавала б йому такі повноваження. Крім того, надані стороною обвинувачення докази не презюмуються, а перевіряються слідчим суддею щодо наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Незважаючи на те, що слідчий суддя дійшов неправильного висновку щодо обчислення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01 квітня 2016 року, надав оцінку відсутності підозри та наявності ризику, та розглянув клопотання по суті, а не закрив провадження, на думку колегії суддів, наявність цих обставин не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення з формальних підстав. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»).

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.3, 7, 9, 113, 116, 131, 176, 217, 219, 294, 309, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 409, 418, 419, 422, 615 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення та ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 листопада 2023 року про відмову у задоволенні клопотання детектива НАБУ щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 - без змін.

Ухвала є остаточною та набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4