Документ № 115902084

Справа № 991/10964/23

Провадження 1-кс/991/11055/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 грудня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисника - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000172 від 13.04.2023 року,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні прокурор просить продовжити строк дії обов`язків підозрюваному ОСОБА_4 на 2 місяці.

В обґрунтування поданого клопотання, детектив зазначив, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Зокрема, детектив вказав, що усвідомлюючи високий рівень дохідності Міжнародного аеропорту Одеса (далі аеропорт), діючи умисно, з метою протиправного та незаконного заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та привласнення доходу від його діяльності, представники сфери великого бізнесу міста Одеси ОСОБА_7 і ОСОБА_4 (прізвище та ім`я змінено з ОСОБА_8 26.09.2018 ), в період з грудня 2009 року по квітень 2011 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, домовились про спільне вчинення злочину, з огляду на що розпочали організацію та планування його вчинення у спосіб створення через офшорні підконтрольні іноземні компанії юридичної особи - резидента держави Україна, залучення як виконавця до вчинення злочину міського голови Одеської міської ради, який повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого створена ними юридична особа - резидент поза конкурсною процедурою буде визначена як така, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цій юридичній особі на умовах, що 75% спільно створеного підприємства буде належати їй, а 25% Одеській міській раді, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та видачу свідоцтва про право приватної власності на таке майно, обернення його на свою користь, а також подальше розпорядження ним з метою унеможливлення його повернення законному власнику.

З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, використовуючи підконтрольні іноземні компанії «Velafichita Holdings LTD» та «Letnon Limited» (підприємства -резиденти республіки Кіпр), 03.12.2009 створили та зареєстрували на території Великої Британії юридичну особу «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» («Odessa airport development Ltd.»), виступивши її бенефіціарними власниками.

Надалі, з метою маскування особистої ролі у вчиненні злочину, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, залучили як виконавця підконтрольного та підзвітного їм ОСОБА_9, який, у відповідності до заздалегідь розробленого плану, 14.04.2010 очолив створене ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та в подальшому спільно створене з Одеською міською радою ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

04.11.2010 міським головою Одеської міської ради обрано ОСОБА_10 та відповідно до його розпорядження від 06.11.2010 №1394/К-01р розпочато виконання обов`язків Одеського міського голови.

Як вказує детектив, ОСОБА_10, залучили до вчинення злочину як виконавця який обіймаючи посаду міського голови Одеської міської ради забезпечив прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» поза конкурсною процедурою буде визначене як таке, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цьому товариству на згаданих умовах, підписавши їх, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та, не пізніше грудня 2011 року, підписання та видачу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» свідоцтво про право приватної власності на таке майно.

На виконання вказаного, за сприянням ОСОБА_10 на сесії Одеської міської ради було прийнято рішення Одеської міської ради «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса», відповідно до п. 1 якого Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та п. 2 якого передбачалось надання згоди КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на укладення договору про спільну діяльність з таким Товариством.

У подальшому, з метою передачі майна у приватну власність саме ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а фактично ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», ОСОБА_10, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в порушення законодавства, забезпечив підготовку та підписав з іншим, аніж був проголосований текстом рішення, відповідно до якого у пункті 1-му цього рішення зазначив, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», чим фактично вніс у таке рішення завідомо неправдиві відомості.

З метою визначення вартості майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та подальшої передачі його до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» саме в розмірі 25%, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 забезпечили проведення ПП «Бюро Маркуса» оцінки ринкової вартості основних засобів підприємства, за звітом якого загальна вартість основних засобів термінального комплексу і супроводжуючих служб (2488 позицій) складає 118 350 549 гривень.

При цьому, майно КП «Міжнародний аеропорт Одеса» не могло бути передано в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» оскільки, метою проведення оцінки було використання майна в бухгалтерському обліку і врахування при прийнятті управлінських рішень, а не розпорядження чи відчуження майна, шляхом внесення його в статутний капітал, що є порушенням абз. 2 п. 18 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України №1891 від 10.12.2003.

За сприяння ОСОБА_10, Одеською міською радою прийнято рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність», відповідно до якого визначено статутний капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у розмірі 473 402 196 гривень, та частку Одеської міської ради у ньому в розмірі 118 350 549 гривень, що складатиме 25%, та погоджено, що в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеська міська рада вносить майно загальною вартістю 118 350 549 гривень в кількості 2 488 одиниць.

Більше того, пунктом 1 рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність» надано згоду заступнику міського голови на підписання протоколу про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та його Статуту.

Разом з цим, пунктом 9.2.9.10 Статуту Товариства передбачено, що для прийняття рішень Загальними зборами з запропонованих питань, рішення вважається прийнятим, якщо про свою позицію з приводу такого рішення повідомили учасники, які володіють більше 60 % голосів та за прийняття такого рішення проголосувала необхідна кількість учасників, що володіють більш ніж 50 % загальної кількості голосів учасників товариства.

Таким чином, Одеська міська ради позбавлялась можливості впливати на господарську діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також розпоряджатись його майном і доходом.

Пунктом 2 цього ж рішення ОМР від 08.07.2011 передбачалось затвердження договору про корпоративні принципи управління товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та надання згоди заступнику міського голови ОСОБА_11 на підписання від імені Одеської міської ради зазначеного договору. Пунктом 8 цього ж рішення передбачалось підписання акта приймання-передачі майна у статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Однак, заступники міського голови - ОСОБА_12, а у подальшому ОСОБА_13 відмовлялися підписати відповідний договір, навіть на прохання ОСОБА_10 та ОСОБА_7, у зв`язку з чим були усунуті від посад та призначено на вказану посаду ОСОБА_14, який і підписав необхідні документи.

Зокрема, за твердженнями детектива, співорганізатор вчинення злочину ОСОБА_7 у вересні 2011 року, спробував особисто переконати ОСОБА_11 у необхідності підписання протоколу про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса», його Статуту, договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та акту приймання-передачі майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», на що ОСОБА_11 відповів відмовою.

31.10.2011, ОСОБА_14 та ОСОБА_9 підписали акт приймання-передачі майна, що передається у власність Одеською міською радою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в якості внеску до статутного капіталу прийняло у власність 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень. 19.01.2012 здійснено перереєстрацію вказаного майна за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса». При цьому, 535 одиниць основних засобів з 2488 були аеродромними об`єктами, що забезпечують безпеку польотів та не могли бути відчуженими.

Більше того, 09.11.2011 між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в особі ОСОБА_9 та КП «Міжнародний аеропорт Одеса» укладено Генеральну угоду про основні принципи співробітництва, а 20.12.2011 - договір Доручення, за яким право підписання договорів від імені Міжнародного аеропорту «Одеса» від КП «Міжнародний аеропорт Одеса» до ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Таким чином, детектив вказує, що організатори вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_4 отримали повний контроль технологічного циклу та фінансово-господарської діяльності Міжнародного аеропорту «Одеса».

Більше того, за даними слідства, ОСОБА_9, будучи директором ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», відкрив у належному організаторам вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ПАТ «Фінбанк» розрахунковий поточний рахунок № НОМЕР_1 для забезпечення діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

З метою створення видимості формування частини статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» на вищевказаний рахунок були перераховані кошти від ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» на суму 177 700 000 та 177 351 647 гривень.

Водночас, на підставі додаткової угоди укладеної між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та ПАТ «Фінбанк» до депозитної угоди № 118/11/11, вказані грошові кошти стали предметом застави та були заблоковані банком за договорами застави майнових прав по кредитних зобов`язаннях підприємств, які не мали жодного відношення до діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Вказані банківські операції стали прямим порушенням умов пункту 4 першого розділу договору «Про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким передбачалось обмеження щодо використання грошових коштів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» до початку будівництва злітно - посадкової смуги в сумі, що перевищує 10 % від його статутного капіталу.

Для виконання передбачених кредитним договором зобов`язань, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 забезпечили укладення між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» договору застави №151413Z24, іпотечного договору №151413Z23, іпотечного договору №151414Z10, договору застави №151413Z28, договору застави №151413Z30, договору застави №151413Z29, договору застави №151414 Z11, договору застави №151413Z5, договору застави №151414Z2, договору поруки №151414Р3, відповідно до яких все майно, отримане внаслідок вчинення злочину від КП «Міжнародний аеропорт Одеса», у тому числі 75% корпоративних прав ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також приміщення Нового терміналу і права на вказане майно передані ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в якості гарантій виконання умов договору № 151413К6 від 16.10.2013.

Разом з цим, упродовж 2013 - 2023 років ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» сплатило ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» лише частину основного боргу у сумі 410 259,17 доларів США.

Таким чином, за версією слідства, організатори вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_4 вчинили усі необхідні дії, спрямовані на унеможливлення повернення майна аеропорту його законному власнику.

При цьому, за період часу з 01.06.2012 по 31.12.2022 вказані особи привласнили дохід від аеропортової діяльності в розмірі 2 млрд 576 млн 081 тис. грн.

Отже, за вказаних обставин, ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри у клопотанні наведено перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі і які, на думку сторони обвинувачення, об`єктивно пов`язують підозрюваного зі злочином, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2023 у справі № 991/7735/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 120 780 000 (сто двадцять мільйонів сімсот вісімдесят тисяч) гривень.

Окрім цього, вказаною ухвалою було покладено ряд обов`язків, передбачених ч.4 ст. 194 КПК України, які були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду 27.10.2023 у справі № 991/9394/23 за виключенням обов`язку - носити електронний засіб контролю.

При цьому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2023 строк досудового розслідування продовжено до 29.02.2024.

Як зазначає прокурор, існує необхідність у продовженні покладених на підозрюваного обов`язків, оскільки ризики не зменшилися та існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування.

Так, прокурор вважає, що не зменшилися та не зникли такі ризики - ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

При цьому, строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 спливає 27.12.2023, однак, у вказаний строк неможливо закінчити усі слідчі (розшукові) та процесуальні дії, які необхідні для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, а саме: отримати висновки судово-економічної експертизи, зокрема щодо розмірів отриманих доходів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса»; висновки будівельно-оціночної експертизи; отримати відповіді на запити про міжнародно-правову допомогу від Республіки Кіпр, від Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, щодо кінцевих беніфіціарних власників ТОВ «Міжнародний аеропор Одеса»; оглянути будівлі, споруди, обладнання та територію ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» (загальна площа понад 50 000 кв.м.); інші процесуальні дії щодо передачі арештованого майна ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» у АРМА; питання здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного, який оголошений в міжнародний розшук, а також інших підозрюваних; провести допити працівників ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», близько 10 осіб та інших свідків, які були допитані у кримінальному провадженні №52016000000000214; тощо.

За таких обставин прокурор просить продовжити строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4, а саме:

1.Прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172, прокурора, суду.

2.Не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду.

3.Повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4.Особисто та через інших осіб утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_7, ОСОБА_9 ОСОБА_14, ОСОБА_10, а також зі свідками: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_11, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 .

5.Здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

2.Позиції сторін у судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 висловився щодо доказів на причетність підозрюваного до інкримінованого злочину, вважаючи їх не вагомими. Також захисник наголосив на положеннях ухвали слідчого судді ВАКС при попередньому продовженні дії обов`язків. Вважає, що ризики зазначені у клопотанні не конкретизовані та не містять фактичних обставин, які би свідчили про можливість перешкоджання кримінальному провадженню ОСОБА_4, однак не заперечував проти мінімальний рівень таких ризиків. Також просив скасувати обов`язок не відлучатися з міста Одеси, оскільки такий обов`язок створює певні незручності, а також просив скасувати обмеження спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_7, посилаючись на давні дружні відносини підозрюваних та необхідності формування тактики захисту. На підтвердження такої позиції адвокат надав копію ухвали слідчого судді ВАКС про скасування таких обмежень у межах іншого кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи, викладені його захисником.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, що можуть бути покладені на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов`язків; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Крім того, ч. 4 ст. 199 КПК України визначає, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку додаткових обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З аналізу вказаних норм, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя має керуватися положеннями, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків.

Зважаючи на вищевказане, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя має встановити:

- чи можливо продовжити дію покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України;

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- чи наявно достатньо підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України;

- чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження обов`язків;

- чи можливо застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1.Щодо можливості продовження дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

У ході дослідження клопотання та долучених сторонами матеріалів, слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2023 (справа № 991/7735/23, провадження 1-кс/991/7775/23), до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 120 780 000 гривень та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2023 (справа № 991/9292/23, провадження №1-кс/991/9374/23) продовжено строк досудового розслідування до 29 лютого 2024 року включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.10.2023 (справа № 991/9394/23, провадження №1-кс/991/9487/23) строк дії покладених на підозрюваного обов`язків продовжено на 2 місяці - до 27.12.2023.

Враховуючи, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 29.02.2024, а також, що запобіжний захід у виді застави продовжує діяти і наразі не скасований, беручи до уваги положення ч. 7 ст. 194 та ст. 199 КПК України, які визначають тривалість та порядок продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя вважає можливим розглянути питання про продовження дії обов`язків.

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Вказана норма передбачає відповідальність, зокрема за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.

Зі змісту клопотання, долучених до нього матеріалів та пояснень прокурора вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння майном та доходом Одеського міжнародного аеропорту, шляхом позаконкурентного обрання інвестора ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» з яким було створено спільне з «Міжнародний аеропорт Одеса» товариство, з розподілом часток 75% і 25% відповідно, що спричинило вибуття із власності КП та подальшу приватизацію майнового комплексу аеропорту вартістю близько 118 млн грн. та привласнення доходу від діяльності аеропорту протягом 2012-2022 рр. у розмірі понад 2,5 млрд грн.

При цьому, за версією слідства, вказана схема заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» була організована представниками бізнесу ОСОБА_7 та ОСОБА_4, які є бенефіціарними власниками товариства ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та передбачала залучення міського голову міста Одеси ОСОБА_31 та підконтрольного вищевказаним особам директора вказаного товариства ОСОБА_9 для реалізації плану.

Так, 04.11.2010 міським головою Одеської міської ради обрано ОСОБА_10 та відповідно до його розпорядження від 06.11.2010 №1394/К-01р розпочато виконання обов`язків Одеського міського голови.

У цей же період часу здійснювалися дії, на виконання рішення ОМР з вибору стратегічного партнера з метою реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса», яким визначено порядок підготовки та проведення конкурсу з вибору низки потенційних стратегічних партнерів з метою реконструкції та модернізації МАО.

На реалізацію злочинного плану ОСОБА_10, подав на розгляд сесії Одеської міської ради проект рішення Одеської міської ради «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» та забезпечив позитивне голосування депутатами Одеської міської ради за рішення «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» відповідно до п. 1 якого Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та п. 2 якого передбачалось надання згоди КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на укладення договору про спільну діяльність з таким Товариством.

У подальшому, з метою передачі майна у приватну власність саме ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а фактично ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», ОСОБА_10, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в порушення законодавства, забезпечив підготовку та підписав текст, відмінний від проголосованого рішення, відповідно до якого у пункті 1 зазначено, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», чим фактично вніс у таке рішення завідомо неправдиві відомості.

Таким чином, зазначеним рішенням передбачалося конкретне підприємство, підконтрольне ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з яким КП «МАО» мало створити спільне товариство.

Підконтрольність ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» (зареєстрована на території Великої Британії «Odessa airport development Ltd.»), підтверджується реєстраційними документами компанії, відповідно до яких засновниками товариства є компанії-нерезиденти «Velafichita Holdings LTD» та «Letnon Limited», а бенефіціарним власником ТОВ зазначений, в т.ч. Геннадій Грановський, який є батьком ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ).

У подальшому депутатами ОМР винесено рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність», визначивши статутний капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у розмірі 473 402 196 гривень, а частку Одеської міської ради у ньому в розмірі 118 350 549 гривень, що складатиме 25%. Крім того, зазначеним рішенням ОМР було затверджено висновок ПП «Бюро Маркуса» про ринкову вартість основних засобів КП «Міжнародний аеропорт Одеса», який імовірно був винесений з порушенням порядку проведення Методики оцінки майна, а також погоджено, що в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеська міська рада вносить майно загальною вартістю 118 350 549 гривень в кількості 2 488 одиниць.

При цьому, внесення у статутний капітал новоствореного товариства основних засобів КП «Міжнародний аеропорт Одеса», враховуючи його особливості та статус, суперечить ряду нормативно-правових норм українського законодавства. Більше того, заборона зміни права власності на майно, належне КП, було також визначено у вищевказаному рішенні ОМР.

Зокрема, ч. 4 ст. 3 та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, до яких відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення, а також майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Також вказана заборона передбачена ч. 1,2 ст. 75 «Повітряного кодексу України» аеродроми та аеродромні об`єкти, що забезпечують безпеку польотів та перебувають у державній чи комунальній власності, не підлягають відчуженню, продажу, приватизації, обміну, передачі в заставу, однак можуть передаватися в концесію, оренду в установленому законодавством порядку, за умови, що не змінюється цільове призначення таких об`єктів.

Створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та його Статуту передбачала необхідність згоди заступником міського голови на підписання протоколу про таке створення, однак заступники ОСОБА_10 відмовлялися від таких дій. Після цього заступником було призначено ОСОБА_14, який підписав протокол про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса», його Статуту, договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та акту приймання-передачі майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

У подальшому, 31.10.2011, ОСОБА_14 та ОСОБА_9 підписали акт приймання-передачі майна, що передається у власність Одеською міською радою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» як внесок учасника до статутного капіталу прийняло у власність 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень. 19.01.2012 здійснено перереєстрацію вказаного майна за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Таким чином, ТОВ « МАО» набуло право власності на 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень.

Також, під час проведення загальних зборів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», було визначено статутний капітал Товариства у розмірі 473 402 196 гривень та розподілено вклади учасників, за яким Одеська міська рада - 25%, ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» - 75%, директором ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» призначено ОСОБА_9 .

Зазначений розподіл часток, а також призначення підконтрольного ОСОБА_7 та ОСОБА_4 директора уможливило укладення необхідних договорів від імені такого товариства, зокрема банківських договорів з банківською установою ПАТ «Фінбанк», підконтрольною та належною ОСОБА_4 та ОСОБА_7 . Так, частина грошових коштів, внесених товариством-співзасновником як внесок у статутний капітал стали предметом застави та були заблоковані банком, належному ОСОБА_4 та ОСОБА_7, що не дозволяло їх використання на реконструкцію та модернізацію аеропорту.

Саме вказані дії щодо укладення договору про створення товариства, умов його Статуту, визначення розподілу часток у вказаних розмірах, на переконання слідства, призвели до заволодіння майном КП «МАО» у сумі 118 млн грн. та привласнення доходу від діяльності аеропорту протягом 2012-2022 рр.

Описані вище дії зазначених осіб, структура власності зазначених товариств, зв`язки між особами та характер взаємовідносин, послідовність виконаних дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на заволодіння майном аеропорту, а з огляду на статус та підконтрольність ОСОБА_4 товариства, яке фактично стало власником майна та вирішальний впливу у діяльності Одеського аеропорту, слідчий суддя вважає, що підозрюваний міг бути організатором у вчиненні злочину.

Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення, настали для комунального підприємства, у виді вибуття із власності майна. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі наданих прокурором доказів.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.

3.3.Щодо продовження ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні прокурор вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.3.1.Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи відсутність обмежень для виїзду закордон навіть в умовах воєнного стану, враховуючи визнання його непридатним до служби; достатній майновий стан підозрюваного; високі статки його імовірного співучасника ОСОБА_7, з яким вони перебувають у тривалих дружніх та партнерських відносинах, за рахунок яких може бути забезпечено життя підозрюваного під час можливого його переховування; пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з можливою конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.

Слідчий суддя вважає, що такі обставини вказують на імовірність на підозрюваного переховуватися від слідства.

3.3.2. Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи детектива про існування вказаного ризику, враховуючи, інкриміновану підозрюваному роль у вчиненні злочину - організатора, який керував діями інших співучасників, узгоджував дії з іншими залученими особами, що дає підстави вважати про наявність можливостей для зміни чи знищення наявних у таких осіб документів; у ході проведення досудового розслідування виявлено документи, зі змісту яких вбачається спроби зменшити частку ОМР у статутному капіталі ТОВ «ОАД», що може свідчити про існування можливостей розмивання частки; укладений Меморандум від 15.12.2020 та додаткові угоди до нього свідчать про можливість та спроможність, а також наміри підозрюваного здійснити відчуження майна ОМР, яке передано в заставу ПАТ «Укрексімбанк», тобто фактично відчужити предмет злочину.

Зазначені обставини свідчать про імовірність вчинення таких дій та актуальності ризику.

3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги:

- інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, в якому він був організатором і виконував активні дії, у зв`язку з чим він може координувати дії та показання інших співучасників або вчиняти вплив на інших осіб щодо змісту, характеру та обсягу їх показань та процесуальної поведінки;

- у ході досудового розслідування декількома свідками, зокрема депутатами ОМР та інших посадових осіб ОМР, надано показання щодо впливу на них з боку ОСОБА_4 для виконання ними дій та прийняття рішень, необхідних для реалізації злочинного плану, шляхом неодноразових переконань;

- з огляду на статус, фінансові можливості, а також вагомий вплив у місті Одеса, з огляду на показання свідків, підозрюваний має можливості впливати на свідків з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань, або відмови від таких, з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, які дали викривальні показання, а також містять особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.

3.3.4. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення

Слідчий суддя критично оцінює доводи прокурора про імовірність реалізації вказаного ризику, враховуючи відомості щодо завершення досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_4 має статус підозрюваного. Більше того, зазначений ризик має визнаватися у випадку наявності відомостей про вчинення злочину наразі, або ж його планування у майбутньому, однак таких даних не надано.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку, що на даному етапі досудового розслідування продовжують існувати ризики перешкоджання кримінальному провадженню, передбаченні статтею 177 КПК України.

3.4. Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування

При оцінці доводів прокурора, щодо існування обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного були покладені відповідні процесуальні обов`язки, слідчий суддя доходить висновку про існування потреби у проведенні або завершенні більшої частини із зазначених нею слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КПК України.

При цьому, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, що існували об`єктивні обставини, які перешкоджали проведенню таких слідчих і процесуальних дій до закінчення дії попередньої ухвали.

Крім цього, необхідно врахувати, що у зв`язку з існуванням потреби у проведенні відповідних слідчих та процесуальних дій, а також наявністю об`єктивних обставин, що перешкоджали їх проведенню раніше, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2023 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до 6 місяців, тобто до 29 лютого 2024 року.

На переконання слідчого судді, зазначене свідчить про наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, тобто до 24 грудня 2023 року.

3.5. Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України та необхідності продовження строку дії обов`язків

При вирішенні питання про продовження строку дії застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

- пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнився 51 рік;

- достатньо забезпечений майновий стан, описаний у п. 3.6. цієї ухвали;

-міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який одружений, має дев`ять дітей (шестеро з яких неповнолітні);

-інформації щодо наявності хвороб, які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу, не надано;

-підозрюваний раніше не судимий, наразі відносно нього діє запобіжний захід у виді застави у кримінальному провадженні №52020000000000057.

Враховуючи продовження існування вказаних трьох ризиків, обставини імовірно вчинених злочинів, особисті дані підозрюваного, належна поведінка останнього може бути забезпечена лише подальшим застосуванням запобіжного заходу у виді застави та продовженням дії покладених на підозрюваного обов`язків. Слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Крім того, відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Зокрема, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування та імовірної втечі можливо нівелювати шляхом продовження дії обов`язку отримання підозрюваним дозволу слідчого, прокурора чи суду у разі виникнення в нього необхідності здійснення виїзду за межі визначеної цією ухвалою території, повідомляти уповноважених осіб про зміну свого місця проживання та/або місця роботи та здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. На переконання слідчого судді, продовження дії вказаних обов`язків, забезпечать можливість контролю за пересуванням підозрюваного з метою унеможливлення реалізації встановленого ризику переховування. Також, беручи до уваги доведеність існування ризику впливу на свідків, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними та іншими підозрюваними унеможливить втілення такого ризику.

Щодо тверджень захисника про наявність незручностей щодо обмеження виїзду за межі міста Одеси виключно за дозволами слідчого, прокурора або суду, то слідчий суддя вважає, що такий обов`язок не є надмірно обтяжливим, враховуючи добросовісність дій представників сторони обвинувачення, які сприяють підозрюваному та надають відповідні дозволи. Також слідчий суддя вважає, що необхідним продовження обов`язку обмеження спілкування із підозрюваним ОСОБА_7, враховуючи їхні ролі та специфіку вчинення інкримінованого злочину. Більше того, такі обмеження стосуються виключно обставин, викладених у підозрі, а тому не поширюються на побутове чи дружне спілкування.

На думку слідчого судді, покладені обов`язки не є занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених ризиків.

Таким чином, встановлені обставини у своїй сукупності, на переконання слідчого судді свідчать, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки для запобігання реалізації існуючим на даний час ризикам достатнім буде продовжити строк дії, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 184, 193-196, 199, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000172 від 13.04.2023 року - задовольнити.

2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, строк дії обов`язків, покладених на нього у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, на 2 місяці - до 20 лютого 2024 року включно, а саме:,

1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172, прокурора або суду;

2) не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування особисто або через інших осіб з підозрюваними: ОСОБА_7, ОСОБА_9 ОСОБА_14, ОСОБА_10, а також зі свідками: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_11, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_32, з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру;

5) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

3.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

4.Ухвала набирає законної сили і підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1