Документ № 116276969

Справа № 991/10459/23

Провадження 1-кп/991/124/23

УХВАЛА

09 січня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

представника потерпілого ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

обвинуваченого ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеному 24 липня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000001782, за обвинуваченням:

ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42018000000001782 від 24.07.2018 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час судового розгляду справи захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_8 подано до суду клопотання про зміну запобіжного заходу та скасування додаткового обов`язку, покладеного на обвинуваченого.

Доводи клопотання захисника

В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 107 127 044, 78 гривень з покладанням низки обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним законодавством України. Частину застави в розмірі 101 831 150 гривень за ОСОБА_9 внесено ТОВ «Конкорд Консалтинг». Внесені товариством кошти не є їх власними коштами, а були зібрані шляхом організації збору коштів серед бажаючих на умовах подальшого повернення. На теперішній час особи, які надавали власні кошти товариству, стали звертатися до нього з метою повернення коштів. Відповідні звернення осіб стали підставою для листів товариства на адресу обвинуваченого та Вищого антикорупційного суду з проханням повернути частину внесеної за ОСОБА_9 застави. Поряд з цим, захисник у клопотанні просить скасувати обов`язок здачі на зберігання до Державної міграційної служби України всіх паспортів ОСОБА_9 для виїзду за кордон. Скасування даного обов`язку захисником пояснюється необхідністю ОСОБА_9 виїхати до Федеративної Республіки Німеччини для здійснення догляду за матір`ю, щодо якої планується оперативне втручання через стан здоров`я. Враховуючи вищевикладене, а також добросовісну поведінку ОСОБА_9 протягом усього часу досудового розслідування, самостійне повернення з-за кордону після отримання інформації щодо проведення у відношенні нього досудового розслідування, зменшення ризиків, що встановлені ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу, захисник переконаний у наявності підстав для скасування одного з обов`язків, покладених на обвинуваченого та зменшення суми застави на 35 590 000 гривень.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні подане клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту письмового клопотання. Зазначив, що Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ОСОБА_9 визначено розмір застави у сумі 229 248 492 гривень. У подальшому ухвалою слідчого судді розмір застави зменшено до 107 127 044,78 гривень через належну поведінку підозрюваного, внесення за нього застави саме у вказаній сумі та відсутності можливості внесення додаткових коштів. Більшу частину застави, а саме суму в 101 831 150 гривень, за ОСОБА_9 внесено ТОВ «Конкорд Консалтинг». Товариство не є власниками зазначених грошових коштів. Товариство організувало збір коштів для внесення застави та гроші товариству надавалися фізичними і юридичними особами на підставі поворотної фінансової допомоги. На теперішній час різні особи, що були відправниками коштів, стали звертатися до товариства з проханням повернути надані ними кошти у зв`язку з фінансовими змінами у житті. Звернення осіб стали підставою для подачі цього клопотання для зменшення суми застави. Зменшення застави дозволить ТОВ «Конкорд Консалтинг» повернути кошти платникам, які по них звернулися до товариства. ОСОБА_9 позбавлений можливості здійснити виплату необхідної суми коштів.

Також захисник надав пояснення стосовно необхідності скасування обов`язку здачі документів, що надають право виїзду за кордон. Захисник вказав, що покладений на обвинуваченого обов`язок не дає останньому можливість вільно виїжджати за межі країни, як для особистих потреб, так і для потреб держави. Надана суду медична документація підтверджує необхідність виїзду ОСОБА_9 до Федеративної Республіки Німеччина у січні 2024 року з метою догляду за матір`ю, якій заплановано хірургічне втручання. За час проведення досудового розслідування ОСОБА_9 здійснював виїзди за кордон з дозволу сторони обвинувачення та повертався до країни. Водночас ОСОБА_9 самостійно приїхав до України під час війни після того, як дізнався про проведення досудового розслідування у відношенні нього. Таким чином, поведінка ОСОБА_9 до повідомлення йому про підозру, так і після набуття процесуального статусу підозрюваного є добросовісною, не спрямована на ухилення від суду, та свідчить про відсутність ризику переховування. Крім відсутності ризику переховування ухвалою колегії суддів від 30.11.2023 встановлено відсутність ризику знищення, спотворення чи приховування речей та документів, та ризику впливу обвинуваченого на експерта. У сукупності викладеного вбачається, що з моменту застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу, встановлені судом ризики зникли та зменшилися. Отже, є підстави для пропорційного зменшення розміру застави та скасування процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого. Просив клопотання задовольнити у повному обсязі.

Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію колеги з приводу поданого клопотання. Додатково пояснив, що ОСОБА_9 позбавлений можливості самостійно здійснити виплати особам, які вносили гроші для збору коштів на заставу через блокування закордонних рахунків обвинуваченого, його колишньої дружини та матері на підставі першочергових звернень сторони обвинувачення до уповноважених осіб іноземної юрисдикції. Оскільки попередньою ухвалою колегії суддів встановлена відсутність ризику знищення речей та документів, то має бути і пропорційно зменшені процесуальні обов`язки, покладені на обвинуваченого, та зменшено розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію захисників. Пояснив, що необхідність виїзду за кордон у січні 2024 року пов`язана з необхідністю догляду за хворою мамою. Проте в нього виникають необхідності виїзду також і з підстав, що пов`язані з участю в різних заходах щодо обороноздатності країни. З дозволу правоохоронних органів він виїздив за кордон під час проведення досудового розслідування та повернувся до України. Вважає, що ризику переховування не існує. Просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. Надала пояснення стосовно того, що востаннє строк дії процесуальних обов`язків продовжено ухвалою від 30.11.2023. Під час відповідного засідання судом була встановлена наявність ризику переховування. У поданому клопотанні стороною захисту не наводяться будь-які нові обставини, з яких можливо б було стверджувати про відсутність встановленого ризику. Також прокурор вказала, що предметом судового розгляду є незаконне заволодіння ОСОБА_9 грошовими коштами в сумі 10 млн доларів США, а взагалі у вигляді премії йому було виплачено понад 20 млн доларів США. Водночас ОСОБА_9 мав й інші джерела доходу. Таким чином сума застави в 107 млн гривень не є непомірною, а саме відповідна сума забезпечує його належну процесуальну поведінку. З приводу застави, який був внесений ТОВ «Конкорд Консалтинг» прокурор зазначила, що керівництво товариства самостійно приймало рішення бути заставодавцем за ОСОБА_9 та самостійно вирішувало питання щодо віднайдення необхідної суми грошових коштів. При залученні коштів товариство повідомляло, що вони можуть бути повернені після закінчення розгляду справи, або за клопотанням осіб можуть бути спрямовані до благодійного фонду. З огляду на що, вимоги третіх осіб до товариства з приводу повернення грошей не є підставою для зменшення суми запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого. З приводу необхідності виїзду за кордон у зв`язку із доглядом за матір`ю прокурор вказала, що ОСОБА_9 не звертався до суду з клопотанням про надання дозволу на такий виїзд, а хоче саме скасувати обов`язок на весь подальший час судового розгляду. З огляду на продовження існування ризику переховування вважає, що клопотання захисту задоволенню не підлягає.

Представники потерпілого ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора стосовно клопотання сторони захисту.

Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання захисника

Ознайомившись з клопотанням захисника та долученими до нього матеріалами, вислухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Положеннями ч. 1 ст. 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 1 статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам того, що останній переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливатиме на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення обвинуваченим вищеперерахованих дій.

Відповідно до приписів ст. 194 КПК України запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо буде доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відтак, для зміни запобіжного заходу стороні захисту необхідно довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, та які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж зменшилися настільки, що подальше застосування раніше обраного запобіжного заходу та/або додаткових обов`язків є безпідставним.

Щодо посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку ОСОБА_9 з часу набуття ним процесуального статусу у справі як на підставу для твердження про відсутність ризику переховування та, як наслідок, необхідності скасування обов`язку здачі до Державної міграційної служби України всіх паспортів для виїзду за кордон, колегія суддів зазначає наступне.

Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим судом під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у випадку порушення підозрюваним/ обвинуваченим покладених на нього обов`язків при застосуванні запобіжного заходу, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, застава у визначеному розмірі фактично забезпечує виконання особою покладених на нього процесуальних обов`язків та є засобом запобігання перешкоджанню підозрюваним/ обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зважаючи на вказане, на переконання суду, відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження, в тому числі і повернення до місця проживання після отримання дозволів на виїзд, за умови застосування до нього запобіжного заходу, не є достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику. На переконання колегії суддів, зазначена обставина свідчить саме про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що в достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Надаючи оцінку відсутності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_9 через твердження сторони захисту щодо самостійного повернення обвинуваченого до України після отримання відомостей про здійснення щодо нього кримінального провадження суд зазначає таке. Відповідним доводам сторони захисту була надана оцінка колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при визначенні виду запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого, та вказано, що наведені твердження є лише позицією захисту та не підтверджуються матеріалами справи. Стороною захисту ні до клопотання, що є предметом даного розгляду, ні в судовому засіданні, як і раніше, не було надано жодних доказів вищезазначені позиції. Тому посилання захисників на відповідні обставини не береться судом до уваги при вирішенні питання щодо відсутності ризику переховування.

Натомість, наявні матеріали справи дають підстави суду стверджувати, що обвинувачений протягом тривалого часу мав значні доходи, що дозволяло йому тривалий період мешкати за кордоном. Разом з цим, мати обвинуваченого, його троє неповнолітніх дітей та колишня дружина останні роки постійно мешкають за кордоном. Відповідні обставини поряд з можливістю обвинуваченого як батька трьох неповнолітніх дітей при наявності паспорту для виїзду за кордон вільно залишити територію країни навіть під час дії воєнного стану переконують суд в неможливості задоволення клопотання захисника в частині скасування обов`язку здачі до Державної міграційної служби України всіх паспортів для виїзду за кордон.

Поряд з цим, оформлення обвинуваченим шлюбу після повідомлення йому про підозру та проживання дружини на території України, на переконання колегії суддів, не є достатніми підставами стверджувати про відсутність ризику переховування.

Також колегія суддів звертає увагу, що хвороба близької людини, яка планує лікування за кордоном, і потребує догляду, має строковий характер. Для підтвердження цього стороною захисту подано інформацію про початок лікування матері. Не зважаючи на визначений період часу лікування близької особи сторона захисту просить взагалі скасувати обов`язок здати наявні паспорти для виїзду за кордон. З урахуванням існуючого ризику переховування, постійне скасування цього обов`язку не буде відповідати його меті та призначенню на теперішній час.

З приводу зміни запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Таким чином, вищезазначені законодавчі положення пов`язують можливість повернення застави виключно з припиненням дії цього запобіжного заходу.

Колегія суддів наголошує, що у випадку застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до приписів ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, як у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку, коли заставу визначено в якості альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою. Таким чином, внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного/обвинуваченого є актом добровільної волі такої особи (фізичною або юридичної). Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню.

При цьому, відповідний статус заставодавця не вичерпується самими лише фактом внесенням визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов`язки як заставодавця протягом дії цього запобіжного заходу. Разом з цим, така особа несе і ризик втрати внесених нею коштів у випадку невиконання підозрюваним/обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

З огляду на вищезазначене, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного/обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк за нього бажанням до припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи викладене, колегією суддів, при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави, не приймаються до уваги твердження сторони захисту та заставодавця - ТОВ «Конкорд Консалтинг», що внесені останніми за ОСОБА_9 кошти у вигляді застави не належали товариству, а були отримані від третіх осіб з зобов`язанням подальшого повернення. Будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені між третіми особами та заставодавцем з приводу внесення застави не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли через застосування до особи запобіжного заходу. Вимоги цивільно-правового характеру третіх осіб до заставодавця щодо повернення коштів, які останній вніс у якості застави за підозрюваного/обвинуваченого не є обставиною, що зумовлює обов`язкову зміну запобіжного заходу.

Водночас суд звертає увагу і на позицію сторони захисту щодо необхідності пропорційного зменшення суми застави та додаткових обов`язків, покладених на обвинуваченого, через зменшення ризиків, які були встановлені колегією суддів Вищого антикорупційного суду при застосуванні до ОСОБА_9 запобіжного заходу та продовженні обов`язків. Відповідна позиція захисту не передбачена Кримінальним процесуальним законодавством. Тому відхиляється судом, як така, що не ґрунтується на вимогах законодавства і не може бути врахована судом.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні не встановлено підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави та скасування додаткового обов`язку у вигляді здачі до Державної міграційної служби України всіх паспортів для виїзду за кордон. Відтак клопотання захисника ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.

Окремо суд зазначає, що у разі виникнення обставин, які свідчитимуть про необхідність обвинуваченому виїхати за кордон, останній має право звернутися до суду з відповідним клопотанням для отримання дозволу на виїзд.

Керуючись статтями 107, 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_10

Судді

ОСОБА_11