- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/9599/23
Провадження 1-кс/991/10653/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
11 січня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисників - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016110350000102 від 01.04.2016, відносно:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України,
ВСТАНОВИВ:
04.12.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді було передане на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.11.2023 було скасовано ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 15.11.2023 про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу та направлено на новий судовий розгляд у судді першої інстанції вказане клопотання.
1.Зміст поданого клопотання
У своєму клопотанні детектив просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, тобто, за відсутності самого підозрюваного.
За версією слідства, між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було узгоджено сприяння з боку ОСОБА_9, який обіймав посаду Першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та володів суттєвим впливом на діяльність підприємств - учасників Державного концерну «Укроборонпром», підвищення ОСОБА_8 на посаду генерального директора ДК «Укрспецекспорт», а взамін, останній використовуючи своє службове становище, мав забезпечити отримання ОСОБА_7 неправомірної вигоди від діяльності ДК «Укрспецекспорт», в тому числі, але не виключно, шляхом укладення від імені ДК «Укрспецекспорт» договорів із підконтрольними ОСОБА_7 юридичними особами на умовах, що дозволили б йому одержати неправомірну вигоду від виконання таких договорів.
За даними слідства, упродовж 2016 року ДК «Укрспецекспорт», як комісіонер, мало здійснити закупівлю бортового радіо електронного обладнання (далі - БРЕО) для виконання раніше укладеного договору комісії з Державним підприємством «410 завод цивільної авіації» (комітент). Відповідно до договору комісії, сума коштів, яку ДК «Укрспецекспорт» міг витрати на цю закупівлю, суттєво перевищувала ринкову вартість таких товарів.
Як зазначає детектив, за таким договором, компанія, підконтрольна ОСОБА_7 ТОВ «АН сервіс», була зобов`язана поставити товари до ДК «Укрспецекспорт», проте ціни у договорі були завідомо завищені таким чином, щоб максимальна сума коштів залишилась у розпорядженні ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а не була зарахована як прибуток ДК «Укрспецекспорт».
При цьому, як вказує детектив, кошти, які б залишились не використаними ДК «Укрспецекспорт» після закупівлі бортового обладнання для літаків, вважались би додатковою комісійною платою ДК «Укрспецекспорт» (тобто додатковим прибутком) і не підлягали б перерахуванню комітенту. Однак, у свою чергу ОСОБА_8, будучи генеральним директором ДК «Укрспецекспорт», володів цією інформацією, знав реальну ринкову вартість БРЕО, а також осіб, які могли забезпечити поставку таких товарів. За версією слідства, ОСОБА_8 вступив у змову із ОСОБА_7 з метою надання неправомірної вигоди останньому за рахунок коштів ДК «Укрспецекспорт», шляхом укладення договору про поставку БРЕО між компанією, підконтрольною ОСОБА_7, та ДК «Укрспецекспорт».
При цьому, ОСОБА_8, діючи умисно, у період з 14.07.2016 до 17.08.2016 організував підготовку підлеглими співробітниками ДК «Укрспецекспорт» службової записки про винесення питання закупівлі висотомірів РВ-5МД1 (з антеною), ВЭМ-72ФГ, ВМФ-50 на розгляд комісії з конкурентних закупівель товарів, робіт і послуг в ДК «Укрспецекспорт» для обрання процедури закупівлі. Узгоджуючи свої дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8, діючи умисно, організували надходження до ДК «Укрспецекспорт» цінової пропозиції ТОВ «АН сервіс» із цінами та умовами поставки (строк поставки, розмір передоплати, строк оплати), що були очевидно найвигіднішими та попередньо узгодженими між сторонами.
На виконання вказаного, протягом серпня 2016 - лютого 2017 забезпечили укладення та виконання необхідних договорів, зокрема, договору від 26.08.2016 № USE-17.3-163-D-16 між ДК «Укрспецекспорт» та ТОВ «АН Сервіс», залучене ОСОБА_7 . Вартість товарів за вказаним договором складала 14 377 249,99 грн та була умисно необґрунтовано завищена з метою створення можливості отримання неправомірної вигоди ОСОБА_7 .
За даними слідства, різниця між ринковою вартістю товарів та ціною договору склала 12 947 075,99 грн. Завдяки цьому, ОСОБА_7 зміг отримати неправомірну вигоду від виконання згаданого контракту у сумі орієнтовно понад 170 000 доларів США, а ДК «Укрспецекспорт» завдано збитки у розмірі 12 947 075,99 грн.
Надалі, за версією слідства, у зв`язку з неможливістю безпосередньо одержати неправомірну вигоду після перерахування ДК «Укрспецекспорт» безготівкових коштів на рахунки ТОВ «АН сервіс», ОСОБА_7 через невстановлених осіб, які мали вплив на ТОВ «АН сервіс», з метою приховання реальної вартості постачання та зміни форми (перетворення) коштів, здобутих злочинним шляхом з безготівкових на готівкові, організував здійснення з вказаними коштами фінансових операцій та подальше набуття, володіння та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом.
На виконання плану ОСОБА_7 невстановленими особами, які мали вплив на ТОВ «АН сервіс», забезпечено укладення ТОВ «АН сервіс» контракту від 25.08.2016 № 25/08-16 із компанією «Asia Capital Overseas Limited» (зареєстрована в Особливому адміністративному районі Китайської Народної Республіки Гонконг), а також додаткової угоди від 25.08.2016 № 1 до даного контракту про поставку висотомірів РВ-5МД1 (з антеною), ВЭМ-72ФГ, ВМФ-50 за ціною 435 000 доларів США (11 007 905,55 грн за курсом НБУ на дату укладення договору), яка дозволяла приховати реальну вартість товарів, що постачалися.
На підставі вказаного контракту ТОВ «АН сервіс» мало обґрунтовану підставу для перерахування грошових коштів із банківського рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Піреус банк МКБ» на рахунок іншої юридичної особи - нерезидента, зокрема у період з 31.08.2016 до 06.09.2016 ДК «Укрспецекспорт» здійснено оплату за договором від 26.08.2016 № USE-17.3-163-D-16 шляхом перерахування на банківський рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «АН сервіс» в АТ «Піреус банк МКБ» передоплати у сумі 11 501 799,99 грн. за придбання висотомірів РВ-5МД1 (з антеною), ВЭМ-72ФГ, ВМФ-50.
Також забезпечено здійснення фінансових операцій з коштами здобутими злочинним шляхом, а саме: 16.09.2016 придбано іноземну валюту у розмірі 335 000 доларів США (еквівалент - 8 631 960,75 грн), використовуючи грошові кошти, що надійшли від ДК «Укрспецекспорт», та перераховано 20.09.2016 придбану іноземну валюту у розмірі 335 000 доларів США зі свого рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Піреус банк МКБ» на рахунок компанії «Asia Capital Overseas Limited» № НОМЕР_2 у банку «Hongkong and Shanghai Banking Corporation Limited» із призначенням платежу «PREPMNT GOODS CONTR.25/08-16 DD 25.08.2016».
Після здійснення цього переказу за невстановлених обставин відбулася зміна форми (перетворення) майна - частина з вказаних коштів була конвертована у готівку, зокрема 86 600 доларів США було надано у володіння ОСОБА_7 у якості неправомірної вигоди.
Після отримання другої частини оплати по договору із ДК «Укрспецекспорт» 14.02.2017 було придбано іноземну валюту у розмірі 100 000 доларів США зі свого рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Піреус банк МКБ» на рахунок компанії «Asia Capital Overseas Limited» № НОМЕР_2 у банку «Hongkong and Shanghai Banking Corporation Limited» із призначенням платежу «PMNT GOODS CONTR.25/08-16 DD 25.08.2016».
Після здійснення цього переказу за невстановлених обставин відбулася зміна форми (перетворення) майна - частину вказаних коштів було конвертовано у готівку у період часу не раніше 20.02.2017 розподілено між співучасниками, з яких кошти у розмірі 84 465 доларів США надано у володіння ОСОБА_7 як неправомірну вигоду від укладення та виконання ДК «Укрспецекспорт» договору № USE-17.3-163-D-16 з ТОВ «АН сервіс», що дало можливість розпорядитися ними на власний розсуд.
Таким чином, детектив стверджує, що ОСОБА_7 підозрюється в організації умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використанні свого службового становища генеральним директором Державного підприємства державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (далі - ДК «Укрспецекспорт») ОСОБА_8 всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди у розмірі 12 947 075,99 грн, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та в організації набуття, володіння та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом - коштами у великому розмірі у сумі 11 352 644,05 грн, у тому числі здійснення з ними фінансових операцій, зміна форми (перетворення) такого майна, вчиненому особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України.
На переконання сторони обвинувачення, пред`явлена ОСОБА_7 підозра повністю відповідає рівню обґрунтованої, на підтвердження чого детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.
Також детектив стверджує про існування ризиків на запобігання яких вважає за необхідним обрання запобіжного заходу, а саме ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Так, на наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду вказує:
-відсутність підозрюваного на території України та обставини його виїзду закордон;
-історія перебування за кордоном та наявність обставин, що вказують на його переховування від органу досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
-наявність достатніх майнових ресурсів підозрюваного та членів його сім`ї для переховування у підозрюваного та його близьких осіб, в т.ч. незадекларованих доходів;
Також детектив вважає реальним ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_7 вживав неодноразових спроб вплинути на свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, з метою перешкодити наданню ними викривальних показів щодо нього, шляхом оскарження судових рішень, якими вирішувалося питання про затвердження угоди про визнання винуватості з указаними особами.
На переконання детектива, щодо підозрюваного також існує ризик спроби перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, який проявляється у вжитті численних заходів щодо збирання інформації про слідчі та процесуальні дії, які проводили детективи Національного бюро. За інформацією слідства, ОСОБА_7 опосередковано має доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, та від третіх осіб отримував інформацію про заплановані детективами Національного бюро слідчі дії, координував свою та поведінку з огляду на отриману інформацію, зокрема, покидав територію України для уникнення участі у таких слідчих діях, а також поведінку інших осіб, що на даний час є учасниками інших кримінальних проваджень. Також, ОСОБА_7 використовуючи свої матеріальні можливості та політичний вплив своїх близьких осіб, організовував кампанії в медіа, направлені на тиск на журналістів, якими були викриті його дії, зокрема, по імовірному отриманню неправомірної вигоди та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.
Як вважає детектив, у ході досудового розслідування зафіксовано не лише гіпотетичну можливість, а реальні факти спроб перешкоджання кримінальному провадженню підозрюваними, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою гарантуватиме сумлінну та відповідальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та судового розгляду. При цьому, детектив вказує, що ОСОБА_7 раніше повідомлялося про підозру у іншому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні, яке на сьогодні вже перебуває на розгляді у суді.
Також, у ході досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні ОСОБА_7 ухилявся від явки за повістками про виклик, намагався уникнути кримінальної відповідальності шляхом виїзду за кордон та був оголошений у розшук.
Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_7 повернувся на територію України 17.01.2022 та більше не перетинав державний кордон. Поряд з цим, відповідно до заяв захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_7, він перебуває за межами території України у зв`язку «із службовою необхідністю».
З огляду на викладене, 31.10.2023 ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, про що винесено відповідну постанову детективом.
На підставі викладеного, для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, детектив просить обрати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України (за його відсутності) і не визначати у відповідній ухвали строк її дії та розмір застави.
2.Позиції учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити. Додатково подав письмові пояснення щодо обрахунку строку досудового розслідування, надавши на їх обгрунтування процесуальні рішення, прийняті у кримінальному провадженні. Зокрема, позиція прокурора зводиться до того, що обрахування строку досудового розслідування залежить від наявності у кримінальному провадженні підозрюваних, а виділення кримінального провадження із підозрюваними фактично повертає таку справу (провадження) до юридичного стану, за якого у кримінальному провадженні жодній особі не вручено підозру і тому строк рахується за правилами ст. 219, ст. 294 КПК України. При цьому, прокурор зауважує, що на момент прийняття всіх процесуальних рішень у кримінальному провадженні №4016110350000102 діяли редакції ст. 219, 294 КПК, які містили застереження, що зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесено в ЄРДР після введення в дію змін. Прокурор із посиланнями на низку судових рішень вказує, що на час винесення рішень про продовження строків існувала послідовна практика, яку сторона обвинувачення дотримувалася. Більше того, прокурор посилається на рішення ОП ККС ВС від 11.09.2023 у справі №711/8244/18 в якому було уточнено висновок щодо переваги спеціальної норми - застереження п.4 параграфу 2 розділу 4 Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII над загальною нормою ст. 5 КПК України.
Окрім цього, прокурор висловився щодо неможливості перевірки обчислення строків досудового розслідування на стадії, на якій перебуває вказане кримінальне провадження, а також просив врахувати, що при розгляді клопотань про обрання запобіжного заходу не висувається вимог перевірки та доведення його подання у межах строку досудового розслідування.
Стороною захисту заперечувалися підстави задоволення цього клопотання, оскільки адвокати зауважили про недопустимість доказів, отриманих поза межами строку досудового розслідування. Зокрема, захисник вказав, що у кримінальних провадженнях № 42019000000000438 від 26.02.2019 та № 52019000000000186 від 05.03.2019 (саме щодо цього кримінального правопорушення повідомлено про підозру ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ), строк досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру почав спливати з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки вони були розпочаті після введення в дію 16.03.2018 змін до КПК, передбачених Законом № 2147-VIII.
На момент об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 42019000000000438 та № 52019000000000186 - 15.03.2019 - жодній особі не було повідомлено про підозру, тому відповідно правила, передбаченого ч. 7 ст. 217 КПК України, днем початку розслідування у цьому об`єднаному провадженні має бути 26.02.2019, тобто день початку розслідування того провадження, яке розпочалось раніше. Отже, строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 42019000000000438 мав сплинути 27.08.2020, тобто через вісімнадцять місяців.
Враховуючи викладене, захист вважає, що усі докази, які були зібрані після 27.08.2020, є недопустимими відповідно до імперативної вимоги ч. 8 ст. 223 КПК України, оскільки отримані поза межами строку досудового розслідування. За виключенням таких доказів, захисник вважає, що пред`явлена підозра є необгрунтованою.
Також захисник вказав, що висновок товарознавчої експертизи має некатегоричний характер, що потягнуло за собою гіпотетичні припущення у висновку судової економічної експертизи та необгрунтовано визначило розмір заподіяної шкоди.
Захисник вважає неможливим обгрунтування причетності ОСОБА_7 виключно показаннями та доказами, отриманими від ОСОБА_10, який у свою чергу уклав угоду про визнання винуватості та зобов`язався надавати показання проти ОСОБА_7 натомість отримавши переваги та імунітет від кримінального переслідування. Більше того, захисник висловлює сумніви щодо джерела надання доказу «телефонні листування», які на його переконання є неповними та неможливо перевірити їхню автентичність.
Адвокат також вважає безпідставними доводи прокурора та детектива про наявність будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, виїзд ОСОБА_7 16.03.2022 за межі території України відбувся законно, доказів протилежного не надано, на даний момент він перебуває на консульському обліку за кордоном. Підзахисний висловлював готовність взяти участь у слідчих діях у режимі відеоконференції, ним не порушувалися процесуальні обов`язки. За час повномасштабного вторгнення ОСОБА_7 надав підтримку ЗСУ у виді передачі значної кількості автомобілів та передачі внесеної за батька застави у сумі 10 млн. грн на потреби ЗСУ. Інші ризики, на думку захисника, також не підтверджуються та є надуманими.
У подальшому, захисник подав зміни до власних заперечень, які стосувалися виключно обрахунку строку досудового розслідування. Так, захисник з урахуванням винесення Апеляційною палатою ВАКС ухвали №991/6920/23 від 20.12.2023 просив врахувати, що після закриття проваджень, дані про які були внесені до ЄРДР до змін у КПК України 16 березня 2018 року, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016110350000102 продовжено на 12 місяців, до 03 вересня 2020 року. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт продовження строків досудового розслідування після цієї дати матеріали справи не містять. Оскільки в кримінальному провадженні строк досудового розслідування, який за матеріалами справи закінчився 03 вересня 2020 року, продовжений у встановленому порядку КПК України не був, повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 06 жовтня 2023 року та від 30.10.2023 складено та вручено після закінчення строку досудового розслідування.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Водночас, враховуючи, що детектив просить обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності останнього, слідчий суддя зауважує, що згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного здійснюється лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
За змістом вказаних законодавчих положень, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, слідчому судді необхідно з`ясувати:
1)чи набула особа статусу підозрюваного?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи оголошена особа в міжнародний розшук або чи виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором?
4)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
5)чи наявні інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які слід врахувати при обранні запобіжного заходу?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення детектива, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.
При цьому, згідно з ч. 1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, зокрема, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
У свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (зокрема, надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, тощо).
З долучених до клопотання матеріалів встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 складено та підписано 06.10.2023, однак за місцем свого зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 був відсутній.
У зв`язку з відсутністю підозрюваного повідомлення про підозру було направлено засобами поштового зв`язку:
-за місцем його проживання (реєстрації), адресою: АДРЕСА_1 (підтверджується відомостями із особової картки Державної міграційної служби України, інформації із Центрального міжрегіонального управління ДМС;
- для передачі йому житлово-експлуатаційній організації за місцем підозрюваного проживання (реєстрації) - ОСББ «Клов-5» за адресою: АДРЕСА_2 (відповідно до статуту товариства);
-за місцем роботи - ТОВ «Хюндай мотор Україна» за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівка, будинок 1А. (згідно з відомостями витягу з ЄДР ОСОБА_7 є керівником ТОВ «Хюндай Мотор Україна»).
Отримання та доставлення вказаних листів підтверджується наданими поштовими описами цінного листа з вкладеннями, накладними АТ «Укрпошта», відміткою про отримання.
Також з наданих матеріалів вбачається, що скановані повідомлення про підозру від 06.10.2023 та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки були направлені на електронну пошту ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зазначена підозрюваним у його клопотанні до Солом`янського районного суду м. Києва, що оцінюється слідчим суддею як додатковий захід, всебічно направлений на виконання вимог щодо інформування особи про пред`явлену їй підозру.
При цьому, із матеріалів клопотання вбачається, що 30.10.2023 було складено повідомлення про нову підозру ОСОБА_7 про вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України. Порядок вручення нової підозри був аналогічний описаному вище, тобто за місцем проживання (реєстрації), житлово-експлуатаційній організації, та за місцем роботи, що підтверджується матеріалами справи.
Оцінюючи порядок дій сторони обвинувачення щодо вручення повідомлення про підозру на предмет відповідності чинному кримінальному процесуальному законодавству, слідчий суддя доходить висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру та про нову підозру.
Тим паче слідчий суддя бере до уваги, що згідно з інформацією, яка перебувала у розпорядженні сторони обвинувачення, ОСОБА_7 перебував поза межами України, що свідчить про неможливість особистого вручення повідомлення про підозру.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення виправдано та дієво вчинено такі дії, які у своїй сукупності, свідчать про виконання обов`язку щодо інформування особи про характер і причину підозри.
За таких обставин, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_7 набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, а тому слідчим суддею може вирішуватись питання про обрання відносно нього запобіжного заходу.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміновані йому злочини. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками злочинів, передбачених за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України, за фактами організації зловживання службовим становищем службових осіб «Укрспецекспорт» (далі - ДК «Укрспецекспорт») при укладенні договору комісій та закупівлі пристроїв за завищеними цінами та легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.
За версією органу досудового розслідування, механізм злочинної діяльності передбачав укладання договорів від імені ДК «Укрспецекспорт» із підконтрольними ОСОБА_7 юридичними особами, що уможливлювало б отримання неправомірної вигоди від таких договорів, шляхом завищення цін на товари.
Зокрема, за версією слідства, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» ОСОБА_8 перебував у дружніх відносинах з ОСОБА_7, завдяки сприяння якого отримав кар`єрне зростання та посаду генерального директора ДП, оскільки батько останнього - ОСОБА_9 перебував на посаді Першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, а тому мав вплив на призначення посад в підприємствах та установах оборонної сфери.
Водночас, як вважає слідство, умовою такої допомоги передбачалося створення ОСОБА_8 умов для укладення договору товариствами, підконтрольними ОСОБА_7 .
Зокрема, таким договором став договір з підшуканим ОСОБА_7 ТОВ «АН сервіс» про постачання товарів (радіовисотомір РВ-5МД1 (з антеною); електричний висотомірів ВЭМ-72ФГ з індикацією у футах; механічний висотомір ВМФ-50 з індикацією у футах).
Так, з метою приховання своєї злочинної діяльності організовано підготовку та направлення підлеглими співробітниками ДК «Укрспецекспорт» низки запитів на цінові пропозиції до різних суб`єктів господарювання та ТОВ «АН сервіс» для створення видимості прозорої процедури закупівлі на конкурентній основі, а також підготовку підлеглими службової записки про винесення питання закупівлі висотомірів РВ-5МД1 (з антеною), ВЭМ-72ФГ, ВМФ-50 на розгляд комісії з конкурентних закупівель товарів, робіт і послуг в ДК «Укрспецекспорт» для обрання процедури закупівлі.
У результаті узгоджених дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ДК «Укрспецекспорт» надійшла цінова пропозиція ТОВ «АН сервіс» із цінами та умовами поставки (строк поставки, розмір передоплати, строк оплати), що були очевидно найвигіднішими та попередньо узгодженими між сторонами.
При цьому, задля звичайної комерційної діяльності, ОСОБА_8 було забезпечено укладення ДК «Укрспецекспорт» Додаткового договору від 19.08.2016 № 3 до Договору комісії № USE-17.3-23-D/K-16 з ДП «Завод 410 ЦА», за яким ДК «Укрспецекспорт» зобов`язувалося придбати висотоміри РВ-5МД1 (з антеною) - 2 од., ВЭМ-72ФГ - 2 од., ВМФ-50 - 2 од. за ціною 14 377 249,99 грн.
У свою чергу, ТОВ «АН сервіс» укладено контракт від 25.08.2016 № 25/08-16, а також додаткову угоду від 25.08.2016 № 1 до контракту від 25.08.2016 № 25/08-16 із компанією «Asia Capital Overseas Limited» (зареєстрована в Особливому адміністративному районі Китайської Народної Республіки Гонконг) про поставку висотомірів РВ-5МД1 (з антеною), ВЭМ-72ФГ, ВМФ-50 за ціною 435 000 доларів США (11 007 905,55 грн за курсом НБУ на дату укладення договору).
Надалі, укладено ДК «Укрспецекспорт» договору від 26.08.2016 № USE-17.3-163-D-16 з ТОВ «АН сервіс», за яким ТОВ «АН сервіс» зобов`язувалося поставити висотоміри РВ-5МД1 (з антеною), ВЭМ-72ФГ, ВМФ-50 за ціною 14 377 249,99 грн (у тому числі ПДВ - 2 396 208,33 грн).
За результатами вказаного договору, 80 відсотків загальної ціни договору № USE-17.3-163-D-16 на рахунок ТОВ «АН сервіс» різними платежами протягом серпня-вересня 2016 року.
У подальшому ТОВ «АН сервіс», на виконання домовленості з ОСОБА_7, 16.09.2016 придбало іноземну валюту у розмірі 335 000 доларів США та переказало її 20.09.2016 на рахунок компанії «Asia Capital Overseas Limited», однак із отриманої передоплати, лише кошти у розмірі 119 000 доларів США використані для придбання і доставки товарів, а решта коштів у період часу з 20.09.2016 до 22.09.2016 розподілені між іншими невстановленими особами, з яких 86 600 доларів США передано ОСОБА_7 у якості неправомірної вигоди від укладення та виконання ДК «Укрспецекспорт» договору № USE-17.3-163-D-16 з ТОВ «АН сервіс».
За даними слідства, різниця між вартістю товарів, отриманих ДК «Укрспецекспорт» за договором від 26.08.2016 № USE-17.3-163-D-16 від ТОВ «АН сервіс», та ринковою вартістю таких товарів складає 12 947 075,99 грн.
Більше того, у подальшому шляхом виконання ряду фінансових операцій з коштами здобутими злочинним шляхом, а саме, шляхом придбання ТОВ «АН сервіс» 09.02.2017 іноземної валюти у розмірі 100 000 доларів США та перерахування коштів відбулася зміна форми (перетворення) майна - частину вказаних коштів було конвертовано у готівку, яку розподілено між співучасниками.
З огляду на сукупність та послідовність вказаних дій, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненими кримінальними правопорушеннями, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваного та імовірного співучасника, та наслідками, які за версією обвинувачення, настали для держави.
При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
-наказу № 31-к від 09.02.2016;
-контракту № USE-17.3-11-K\KE-16(403-ЛТ) від 16.03.2016;
-договору комісії № USE-17.3-23-D\K-16 від 14.03.2016 з додатковою угодою № 1 від 08.06.2016;
-листів від 24.05.2016 № 57-1406, від 03.06.2016 № 57-1506, від 25.08.2016 № USE-17.3-9764, додаткового договору від 19.08.2016 № 3 до договору комісії № USE-17.3-23-D\K-16 від 14.03.2016;
-цінових пропозицій; службової записки від 17.08.2016 № 17.1\1296; протоколу № 72 від 18.08.2016; договору від 26.08.2016 № USE-17.3-163-D-16, звіту про його укладання;
-акти здачі-приймання виробів для проведення технічного приймання; актів наданих послуг для ремонту від 30.03.2017; платіжних доручень;
-контракту від 25.08.2016 № 25\08-16, з додатковою угодою № 1;
-заяв про купівлю іноземної валюти або банківських металів;
- відповіді на запит від компетентних органів Об`єднаних Арабських Еміратів;
-висновків експерта від 21.04.2022 № 32101\21\-56\32102\21-52 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 26.08.2022 № 14038\14039\22-71 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 09.02.2022 № 24298/19-35/2919-2940/22-35
-висновків експерта за результатами проведення судової телекомунікаційної експертизи від 17.06.2022 № 15259/20-35
-протоколів допиту свідків від 23.08.2023, від 28.08.2023, від 01.09.2023, від 04.09.2023;
-статуту ДК «Укреспецекспорт»;
-протоколу огляду публікації Бігус.інфо від 19.03.2019;
- відомості з телефонів; протоколу огляду від 28.06.2023;
- інші матеріали кримінального провадження.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій підозрюваного, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слідчий суддя вважає, що доводи та зауваження сторони захисту щодо недопустимості доказів, у зв`язку із порушенням порядку їхнього збирання не можуть бути оцінені на стадії досудового розслідування, а є предметом перевірки на судовому розгляді. Зокрема, факт отримання показань свідка ОСОБА_10 як наслідок укладання угоди про визнання винуватості не може свідчити про недопустимість доказів, оскільки жодним чином не порушує норми КПК України. Більше того, отримані відомості листування та показання відповідають іншим доказам, зібраним у ході досудового розслідування.
3.3.Щодо строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні
Головним аргументом відсутності підстав для задоволення цього клопотання сторона захисту вказувала закінчення строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Окрім цього, підставою для повторного направлення вказаного клопотання до суду першої інстанції відповідно до ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.12.2023 було істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та визначено необхідність з`ясування питання дотримання строків подання клопотання у межах строку досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Вирішуючи питання про строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та його дотримання при подачі клопотання, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
З наданих сторонами матеріалів слідчий суддя не встановив наявність у цьому кримінальному провадження процесуальних рішень про закриття кримінального провадження, або ж інших рішень, якими закінчується стадія досудового розслідування.
Водночас, кримінальний процесуальний закон передбачає обмежені правила для строку досудового розслідування, та з урахуванням змін законодавства, такі строки та правила їх обрахунку залежали від різних умов, зокрема наявності у кримінальному провадженні підозрюваних.
З долучених прокурором процесуальних документів та тих, які містяться у матеріалах справах можливо встановити такий хід та рух кримінального провадження № 42016110350000102:
-01.04.2016 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України кримінальне провадження № 42016110350000102 щодо можливого привласнення чужого майна посадовими особами ТОВ «Оптимумспецдеталь» в особі директора ОСОБА_12 та ТОВ «Фірма «Ренал» в особі директора ОСОБА_13, яке було їм ввірено чи перебувало у їх віддані (кримінальне провадження в цій частині закрито 31.07.2019 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України);
-25.04.2016 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, а саме щодо привласнення чужого майна невстановленими особами ТОВ «Промомаркетгруп» протягом 2015 року, яке було їм ввірено чи перебувало в їх віддані (кримінальне провадження в цій частині закрито 31.07.2019 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України);
-30.06.2016 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1, 3 ст. 212 КК України, кримінальне провадження № 42016060360000121, а саме щодо заволодіння коштами, підробкою документів та ухилення від сплати податків ДП «Житомирський бронетанковий завод» ДК «Укроборонпром»;
-17.01.2017 внесено до ЄРДР відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. 1 ст. 256 КК України, кримінальне провадження № 42017000000000087 (27.04.2017 виділено з кримінального провадження №42016110350000102);
-13.04.2017 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України, а саме щодо підроблення офіційного документу, який видається підприємством з метою використання його іншою особою, згідно показів колишнього засновника та директора ТОВ «Оптимумспецдеталь» (ЄДРПОУ 38320170) ОСОБА_12 (кримінальне провадження в цій частині закрито 31.07.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України);
-26.02.2019 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме щодо факту заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовими особами ДК «Укроборонпрм» своїм службовим становищем у змові з іншими особами, в тому числі з представниками підприємств-постачальників, під час постачання до державних підприємств запчастин та комплектуючих для військової техніки за завищеними цінами на загальну суму понад 250 млн грн;
- 26.02.2019 внесені відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 52019000000000172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме щодо заволодіння організованою групою у складі осіб, яким підконтрольні ТОВ «Оптимумспецдеталь», ТОВ «Фірма «Ренал», із залученням посадових осіб Міністерства оборони України, ДК «Укроборонпром», ДП «Житомирський бронетанковий завод», ДП «Львівський бронетанковий завод», ДП «Харківський бронетанковий завод», ДП «Київський бронетанковий завод», ДП «Миколаївський бронетанковий завод», ДП «Ізюмський приладобудівний завод», ПАТ «Завод «Кузня на Рибальському» грошовими коштами державного бюджету та державних підприємств орієнтовно у розмірі 250 млн грн., тобто в особливо великих розмірах, під час виконання договорів про постачання бронетанкового озброєння та техніки на зазначені вище державні підприємства;
- 05.03.2019 на підставі повідомлення в засобах масової інформації внесено відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні № 52019000000000186 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме щодо зловживання своїм службовим становищем керівниками ДК «Укрспецекспорт» та Ради національної безпеки і оборони України за попередньою змовою з групою осіб, які мають вплив, контроль над діяльністю ТОВ «Оптимумспецдеталь» заволоділи коштами державного бюджету в особливо великому розмірі під час проведення закупівлі деталей та комплектуючих для авіатехніки;
- 31.10.2022 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, а саме щодо надання завідомо неправдивого висновку експерта;
- 26.10.2023 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209КК України, а саме щодо набуття ТОВ «АН сервіс» майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом - оплати за договором у сумі 14 377 249,99 грн, володіння цими коштами шляхом утримання їх на банківському рахунку та розпорядження цим майном - придбанням іноземної валюти за рахунок цих коштів на загальну суму 11 352 644,05 грн та переказ їх на банківський рахунок компанії «Asia Capital Overseas Limited».
При цьому, у межах кримінального провадження № 42016110350000102 було прийнято значну кількість процесуальних рішень про об`єднання та виділення кримінального провадження, а саме:
- 04.03.2019 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийнято рішення про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42019000000000438 з № 52019000000000172 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню № 42019000000000438, досудове розслідування доручено детективам НАБ України. Надалі, 15.03.2019 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийняв рішення про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42019000000000438 з № 52019000000000186 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню № 42019000000000438, досудове розслідування доручено детективам НАБ України.
- 17.01.2020 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийняв рішення про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42019000000000438 з № 42016060360000121 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню № 42016060360000121 (на момент об`єднання не вручено повідомлення про підозру жодній особі);
- 10.03.2020 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прийняв рішення про об`єднання матеріалів досудових розслідувань кримінальних проваджень № 42016110350000102 з № 42016060360000121 в одне, присвоївши об`єднаному провадженню № 42016110350000102.
У той же час, у зв`язку із тим, що у кримінальному провадженню було вручено підозри 05.03.2019 ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 212 КК України обрахунок 2-місячного строку досудового розслідування за підозрою розпочався з 05.03.2019 заступником Генерального прокурора було винесено постанову від 02.05.2019 про продовження строку досудового розслідування до 3 місяців, тобто 05.06.2019.
Надалі, 13.05.2019 у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 повідомлено підозрюваних ОСОБА_11 та ОСОБА_10 про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України, та у межах кримінального провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016 було подано до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання про звільнення підозрюваних від кримінальної відповідальності, у задоволенні яких відмовлено.
Тобто, кримінальне провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016 знову повернуто на стадію досудового розслідування, здійснення якого постановою Генерального прокурора від 08.11.2019 було доручено детективам НАБ України.
Враховуючи, що у вказаному кримінальному провадженні було повідомлено про підозру декільком особам строк досудового розслідування підлягав продовженню у порядку визначеному ст. 219, 294 КПК України.
У той же час, з 16.03.2018 набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року. Вказаним законом передбачалися зміни щодо строків досудового розслідування, зокрема у частині суб`єктів продовження строку досудового розслідування, а також встановлювався обмежений строк досудового розслідування фактових проваджень (проваджень за відсутності підозрюваних), який міг продовжуватися.
Однак, до вказаних змін було передбачено застереження, що вони не мають зворотної дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін відповідно до п. 7 §1 розділу 4 вказаного Закону, тобто з 16 березня 2018 року.
При цьому, у правовій позиції ОП ККС ВС, висловленій у постанові від 11.09.2023 у справі №711/8244/18 вказано, що пункт 4 § 2 (якими передбачено застереження) є спеціальною нормою по відношенню до статті 5 КПК України і, відповідно, у спеціально визначеній ним ситуації перевага має надаватися йому, а не загальній нормі статті 5 КПК України (lex specialis derogat legi generali). Відтак, норма пункту 4 § 2 є складовою кримінального процесуального законодавства України, яку слід застосувати з тією особливістю, яка нею прямо визначена.
З урахуванням того, що досудове розслідування у кримінальному продовженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 здійснювалося за кількома фактами (кримінальними правопорушеннями), які внесені до 16.03.2018 (зокрема, в яких підозрювалися ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ), та факти зареєстровані після вказаної дати (у т.ч. факти за підозрою ОСОБА_7, внесені 05.03.2019 та 06.10.2023), правила обрахунку строку такого провадження є ускладненим, оскільки фактично передбачав застосування різних редакцій закону до об`єднаного кримінального провадження, що не відповідало б принципу правової визначеності.
Однак, враховуючи, що кримінальне провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016 було зареєстровано до введення відповідних змін, а тому до нього застосовувалися застереження, які наведені вище, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено постановами заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Так, постановами від 19.11.2019 строк продовжено до 6 місяців (03 березня 2020 року), від 27.02.2020 до 9 місяців (03 червня 2020 року), від 18.05.2020 до 11 місяців (03 серпня 2020 року), від 01.07.2020 до 12 місяців (03 вересня 2020 року).
Із матеріалів долучених стороною захисту та зміненої позиції захисника вбачається, що кінцева дата до якої продовжено строк досудового розслідування постановою прокурора є 03 вересня 2020 року, і вважається останнім днем строку досудового розслідування, що підтверджується рішенням апеляційного суду, прийнятим у цьому кримінальному провадженні. Таким чином, з огляду на суб`єкта продовження строку досудового розслідування, застосовними до цього кримінального провадження є положення КПК України, без урахування змін, внесених законом №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Водночас, ще до спливу зазначеного строку постановами прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 28.05.2020, 01.07.2020, 02.07.2020, 06.08.2020,13.08.2020 з кримінального провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016 було виділені матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, в яких особам повідомлено про підозру в окремі провадження.
Такі зміни вплинули на кримінальне провадження № 42016110350000102 від 01.04.2016, оскільки з цього моменту воно знову набуло статус фактового провадження, а досудове розслідування продовжили здійснювати за кількома фактами, які внесені як до 16.03.2018 так і після, у т.ч. в яких підозрюється ОСОБА_14 . Продовження досудового розслідування за вказаними фактами вбачається зі змісту постанови про виділення матеріалів кримінального провадження від 24.12.2020.
При цьому, повернення кримінального провадження № 42016110350000102 до стану фактового обумовлює необхідність вирішення питання продовження строку досудового розслідування. Однак, слід відмітити, що зміни про обмеження строків досудового розслідування у фактових провадженнях (зміни до статтей 219 та 294, 295-1 КПК України) та наділення повноваженнями на таке продовження слідчих суддів було внесено законом №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, поправки якого до цього кримінального провадження не застосовувалися.
Слідчий суддя зауважує, що питання визначення строків досудового розслідування в об`єднаних фактових кримінальних провадженнях регулюється фактично ч. 6 ст. 219 КПК України та покладає на прокурора обов`язок такого обрахунку. Однак, жодним чином не врегульовано питання щодо об`єднання фактових кримінальних провадженнях, відомості по яких внесені після 16.03.2018 року, з кримінальними провадженнями зареєстрованими раніше, та в яких строк не обліковувався.
Враховуючи послідовний підхід сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні щодо застосування норм без урахування змін, внесеним законом № 2147-VIII від 03.10.2017, а також беручи до уваги висновок апеляційної інстанції про повноважність прокурора продовжувати строк у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що фактове кримінальне провадження не потребувало продовження строку досудового розслідування.
У той же час посилання сторони захисту на висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати ВС у складі ККС від 31.10.2022 у справі №753/12578/19, на переконання слідчого судді, є нерелевантними, оскільки зазначена правова позиція стосується визначення суб`єкта продовження строку досудового розслідування у кримінальних проваджень із підозрюваними, а також справа стосувалася кримінальних правопорушень, внесених після 16.03.2018.
Натомість, у цьому кримінальному провадженні підіймається проблема щодо того який строк досудового розслідування переймає кримінальне провадження, з якого було виділено матеріали шодо підозрюваних, та до якого не застосовуються зміни щодо обмеження строків фактового провадження.
У подальшому, як вбачається із наданих матеріалів у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 01.04.2016 ОСОБА_7 та ОСОБА_10 було повідомлено про підозри за кримінальними правопорушеннями, передбаченими ст. 369-2 КК України, матеріали за якими виділені у окремі провадження, що підтверджується відповідними постановами від 24.12.2020 та 27.01.2021.
Як вбачається із документів долучених прокурором, з 27.01.2021 в об`єднаному кримінальному провадженні про підозру нікому не повідомлялось аж до 06.10.2023. Так, 06.10.2023 було повідомлено про підозру ОСОБА_7 та ОСОБА_15, що призводить до обрахунку 2-місячного відліку від моменту повідомлення про підозру.
До того ж, будь-яких відомостей, які би свідчили про закриття кримінального провадження слідчому судді не надано, що свідчить про відсутність рішень про закінчення строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
За таких обставин, із наданих сторонами матеріалів, слідчий суддя не може погодитися із позицією сторони захисту про закінчення строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Більше того, слідчий суддя вважає за необхідне відмітити, що порядок розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу передбачено ст. 193 КПК України, а перелік обставин, які сторона обвинувачення має довести при розгляді такого виду клопотань чітко визначена статтею 194 КПК України.
Зазначені норми не передбачають перевірки перебігу строку досудового розслідування, оскільки зазначені питання є предметом судового контролю у межах розгляду інших клопотань.
Натомість, вирішення питання обрахунку строку досудового розслідування у межах розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу може призвести до порушення принципу змагальності кримінального провадження, оскільки вимагає відкриття з боку сторони обвинувачення матеріалів, розкриття яких на стадії досудового розслідування може призвести до шкоди досудовому розслідуванню.
Тим паче, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Тобто, прокурор є відповідальним за дотримання строків у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
При цьому, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може здійснювати судовий контроль за дотриманням строків досудового розслідування під час розгляду клопотання, зокрема про закриття кримінального провадження у порядку ч. 9 ст. 284 КПК України, під час розгляду клопотань про продовження строку досудового розслідування у порядку ст. 294, 295-1 КПК України.
Таким чином, за відсутності рішень, які би свідчили про закінчення строку досудового розслідування, слідчий суддя вважає необгрунтованим витребування від прокурора матеріалів щодо строку досудового розслідування та передчасним надання оцінки щодо такого строку у межах розгляду клопотання про запобіжний захід.
3.4.Щодо оголошення особи в міжнародний розшук або чи виїзду та/або перебування на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором
У поданому клопотанні та у судовому засіданні прокурор зазначає, що підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 у виді тримання під вартою є оголошення останнього у міжнародний розшук.
Чинний КПК України у жодній нормі не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Водночас, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
За правилами ч. 2 ст. 281 КПК України, про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.
Вищевикладене свідчить про те, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.
Із наданих матеріалів встановлено, що 31.10.2023 детективом НАБУ ОСОБА_6 винесено постанову про оголошення підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у міжнародний розшук. Вказана постанова обгрунтована тим, що 06.10.2023 відносно ОСОБА_7 було складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України. У порядку, передбаченому ст. 42, 135 КПК України органом досудового розслідування було повідомлено про підозру (вручено під розпис житлово-експлуатаційним організаціям, надіслано на електронну пошту та за місцем роботи). Надалі, 30.10.2023 у такому ж порядку було повідомлено про нову підозру за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209КК України.
При цьому, зі змісту постанови та долучених матеріалів встановлено, що ОСОБА_7 викликався повістками для допиту на 16.10.2023, 18.10.2023, 20.10.2023 на 10 год. 00 хв. Зазначені виклики здійснювалися шляхом направлення повісток за місцем проживання ОСОБА_7 (зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 ), місцем роботи, опублікування повісток на сайті Офісу Генерального прокурора та у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета КМ України «Урядовий кур`єр»).
Однак, на зазначені виклики підозрюваний не з`явився, а з отриманої інформації від Державної прикордонної служби було встановлено про виїзд ОСОБА_7 за кордон. Так, підставою для оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_7 стала відсутність даних щодо його місця перебування.
Слідчий суддя вважає, що така постанова винесена законно, оскільки згідно з матеріалів клопотання, ОСОБА_7 неодноразово викликався до детективів НАБУ для проведення слідчих дій (допиту), зокрема на 16.10.2023, 18.10.2023, 20.10.2023. Такі виклики здійснювалися у порядку, передбаченому законом, а саме шляхом направлення повісток за місцем проживання, місцем роботи.
При цьому, як вбачається із матеріалів клопотання про відповідні виклики був обізнаний підозрюваний ОСОБА_7, про що свідчить направлення адвокатом ОСОБА_4 клопотання про участь підозрюваного у слідчих діях у режимі відеоконференції. У відповідних клопотаннях (датованих 09.10.2023, 16.10.2023, 18.10.2023) адвокат повідомляє про перебування ОСОБА_7 за межами території України (Іспанії) через службову необхідність, а тому не може прибути на допит.
Також стороною обвинувачення долучено ухвали Солом`янського районного суду про участь у судовому засіданні обвинуваченого у кримінальному провадженні № 52020000000000770 у режимі відеоконференції. Як було повідомлено у судовому засіданні та зі змісту клопотання адвоката ОСОБА_4 від 18.10.2023 зазначені ухвали стосуються участі ОСОБА_7 в іншому кримінальному провадженні та датовані березнем-жовтнем 2023 року.
Таким чином, слідчий суддя констатує, що підозрюваний ОСОБА_7 перебував поза межами території України на момент його викликів до Національного антикорупційного бюро України. Вказані відомості свідчать про обгрунтованість здійснення викликів підозрюваного ОСОБА_7 у порядку ч. 8 ст. 135 КПК України (шляхом публікації повістки в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора). Більше того, у матеріалах клопотання містяться відомості (довідки) про перебування на консульському обліку підозрюваного у Консульстві України в Малазі.
Оцінюючи зазначені обставини на предмет поважності причин неприбуття особи за відповідними викликами, слідчий суддя виходить із таких міркувань.
Наведені стороною захисту причини неприбуття на виклики до органу досудового розслідування, на переконання слідчого судді, не є поважними, а тому розцінюються як свідоме ігнорування підозрюваним обов`язку з`явитися на виклик та як переховування від слідства.
Так, надані стороною захисту відомості очевидно свідчать про перебування підозрюваного закордоном. Ба більше, стороною захисту вказується, що виїзд закордон був обумовлений службовою необхідністю, однак будь-яких підтверджуючих даних про вказане у судовому засіданні не було надано. При цьому, наявні у матеріалах клопотання документи свідчать, що закордоном у місті Малазі перебувають члени сім`ї ОСОБА_7 (дружина та син). На разі, підозрюваний перебуває на тимчасовому обліку у консульстві, що дає підстави вважати про відсутність намірів підозрюваного повертатися на територію України.
Таким чином, слідчий суддя вважає необгрунтованими доводи сторони захисту про поважність причин неприбуття на виклики детектива НАБУ, та враховуючи очевидну обізнаність підозрюваного щодо існування відносно нього кримінального провадження, розцінює таке ігнорування викликів як ухилення від процесуального обов`язку підозрюваного з`являтися до детектива.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що оголошення у міжнародний розшук ОСОБА_7 має правові підстави.
3.5.Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_7 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вплинути на його хід.
3.5.1.Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:
1)неодноразові неявки підозрюваного за викликами детектива та відсутність відомостей про постійне місце проживання закордоном, що стало підставою для оголошення його у міжнародний розшук;
2)перебування підозрюваного та членів його сім`ї протягом тривалого часу закордоном, що вказує на відсутність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного в Україні;
3)обставини його виїзду за межі України у період воєнного стану, враховуючи відсутність відомостей про підстави, причини та спосіб виїзду;
4)достатність майнового стану підозрюваного ОСОБА_14, його близьких осіб, які на переконання суду, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування;
5)історія перетину державного кордону підозрюваного та перебування підозрюваного закордоном, що уможливлює вільне переміщення та переховування на територіях різних держав;
6)тяжкість і характер злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 та суворість можливого покарання і пов`язані із цим негативні наслідки;
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.4.2.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги:
-інкриміновані підозрюваному злочини ймовірно вчинені ним у співучасті, у складі організованої групи, в якій він був організатором вчинення, у зв`язку з чим має безпосередній вплив на таких співучасників, що дозволяє координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки;
-зафіксовані факти корегування та надання вказівок іншим співучасникам;
-в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.
Водночас, слідчий суддя критично ставиться до позиції сторони обвинувачення про спробу впливу на свідків шляхом оскарження вироків, якими затверджено угоду про визнання винуватості свідків, оскільки це є реалізацією стратегії захисту, що не може обмежуватися судом, за відсутності ознак зловживання.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
3.4.3.Щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчиняти дії, направлені на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи зібрані відомості про отримання підозрюваним інформації від третіх осіб про заплановані детективами НАБУ слідчі дії. Залежно від отриманої інформації підозрюваний координував свою поведінку, зокрема своє місце перебування, надавав вказівки на дії іншим особам.
Також долучені матеріали вказують на намагання підозрюваного, з використанням політичних та впливових зв`язків, здійснювати тиск на журналістів, якими були викриті його дії, зокрема, по імовірному отриманню неправомірної вигоди та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом.
Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
3.5.Щодо інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про обрання до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті тяжких корупційних злочинів, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю та з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-станом на день розгляду клопотання ОСОБА_7 виповнилося 29 років, дані про стан здоров`я відсутні;
-достатньо забезпечений майновий стан підозрюваного (володіння корпоративними частками у декількох товариствах, наявність у власності житлового будинку, квартири, земельних ділянок та ін. об`єктів нерухомості), його близьких осіб (наявність на праві власності у дружини квартири);
-міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який одружений, має малолітнього сина, які перебувають закордоном;
-згідно із наданої довідки перебуває на тимчасовому консульському обліку в Консульстві України в Малазі (строк перебування на консульському обліку - до 19.10.2024 року);
-підозрюваний раніше не судимий, надано інформацію про розгляд обвинувального акту у Солом`янському районному суді м. Києва відносно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 52020000000000770 за обвинуваченням за ч.2 ст. 369-2 КК України.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
При цьому, враховуючи, що при розгляді клопотання, поданого у порядку ч.6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя перевіряє лише можливість обрання єдиного запобіжного заходу - тримання під вартою, відсутня необхідність оцінювати питання щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Крім того, керуючись положеннями абз. 7 ч. 4 ст. 183 та ч. 4 ст. 197 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 193-194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016110350000102 від 01.04.2016, - задовольнити.
2.Обрати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
3.Після затримання підозрюваного ОСОБА_7 і не пізніше як через 48 (сорок вісім) годин із часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1