- Головуючий суддя (ВАКС) : Шкодін Я.В.
справа №991/154/24
провадження №1-кс/991/158/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«10» січня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника майна - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 року.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Відповідно до клопотання, НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01 червня 2017 року, в межах якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України. Не дивлячись на те, що її чоловік ОСОБА_4 немає жодного статусу у цьому кримінальному провадженні ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 рокуу справі №991/644/20 накладено арешт на два його автомобілі марок «AUDI» та «MERSEDES-BENZ» з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а ухвалою від 05 липня 2023 року у справі №991/5306/23 - скасовано арешт з 1/2 частини вказаних транспортних засобів, оскільки вони є спільною сумісною власністю подружжя. Втім, адвокат вважає, що арешт на вказані автомобілі був накладений необґрунтовано, оскільки вони є особистою приватною власністю ОСОБА_4, а не спільною сумісною власністю подружжя, враховуючи те, що він придбав їх за власні кошти, отримані від продажу квартир, які були у його власності ще до шлюбу з ОСОБА_5, та дивідендів. Автомобілі зареєстровані за ним на праві власності, а сам факт їх придбання в період шлюбу не є безумовною підставою для надання їм статусу спільної сумісної власності подружжя. При цьому, ОСОБА_4 не має статусу підозрюваного, обвинуваченого, засудженого у кримінальному провадженні, за наявності якого до майна могла б бути застосована конфіскація. На переконання адвоката, такий арешт є непропорційним та надмірно обтяжливим, оскільки власника транспортних засобів фактично обмежено у його конституційному праві володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, що триває вже чотири роки. При цьому, підстави для арешту майна та обмеження права власності, на думку адвоката, відсутні. До того ж, арешт накладено на 1/2 автомобілів, однак вони є неподільними речами у розумінні ст. 183 ЦК України, тобто їх неможливо поділити без втрати їх цільового призначення, при цьому, визначення часток ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в арештованих автомобілях, на переконання адвоката, виходить за межі повноважень слідчого судді. Адвокат також виклала свої доводи на підтвердження необґрунтованості накладення арешту на транспортні засоби на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки арешт на цій підставі накладений з метою забезпечення неіснуючого цивільного позову, який можливо буде заявлений колись у майбутньому. При цьому, адвокат звернула увагу на те, що Міністерство юстиції України в порядку господарського судочинства вже звернулося з позовними вимогами про відшкодування «шкоди», завданої внаслідок виконання державою рішення ЄСПЛ у справі «ТОВ «Золотий мандарин ОЙЛ» проти України», тобто фактично позов вже завлений до АТ «К.Енерго» на всю суму збитків, завданих Державному бюджету України.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 подане клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Детектив НАБУ в судове засідання не з`явився, подав письмові заперечення, у яких просив розглядати зазначене клопотання за його відсутності, при цьому проти його задоволення заперечував у зв`язку з обґрунтованістю накладеного арешту. Зокрема, у цих запереченнях детектив зазначив, що питання щодо зняття арешту з автомобілів, які юридично належать чоловікові ОСОБА_5 - ОСОБА_4, вже неодноразово досліджувалися слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, а саме: ухвалою Апеляційної Палати Вищого антикорупційного суду від 18 квітня 2023 року ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 рокуу справі №991/644/20 про накладення арешту залишено без змін; ухвалою слідчого судді цього ж суду від 31 травня 2023 року в задоволенні клопотання про скасування арешту майна було відмовлено; ухвалою слідчого судді від 05 липня 2023 року скасовано арешт з 1/2 автомобілів; ухвалами слідчого судді від 14 серпня та 22 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні клопотань про скасування арешту майна, про що адвокатом не зазначено в даному клопотанні про скасування арешту. Детектив також вказав на те, що твердження адвоката щодо придбання ОСОБА_4 автомобілів за власні кошти не відповідає дійсності. Так, він зазначив, що до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження придбання вказаних автомобілів саме за кошти, які належали ОСОБА_4 особисто та/або за кошти від продажу квартир та/або дивідендів, в тому числі відповідних платіжних документів, правочинів тощо. При цьому, законодавцем встановлено презумпцію спільності майна, придбаного подружжям під час шлюбу, а реєстрація прав на таке майно лише за одним із подружжя не спростовує належності його до спільної сумісної власності. Водночас, під час придбання транспортних засобів подружжям ОСОБА_6 не було укладено будь-яких правочинів про те, що вони набуваються за кошти, які належать ОСОБА_4 особисто. Детектив у запереченнях також послався на те, що режим спільної сумісної власності, на відміну від режиму спільної часткової власності, не передбачає виділ часток кожного власника в натурі, що унеможливлює ідентифікацію конкретних часток підозрюваної та її чоловіка у спільному майні, через що обтяження майна є єдиним можливим та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження з метою можливої конфіскації майна у випадку призначення такого виду покарання. Крім того, детектив звернув увагу на те, що безпосередньо ОСОБА_5 та члени її родини постійно користуються вказаними вище автомобілями, адже стороною обвинувачення за майже три роки не вчинялися жодні заходи щодо позбавлення фактичного користування майном ані ОСОБА_5, ані ОСОБА_4, ані будь-якою іншою особою, а також зауважив, що отримані ОСОБА_4 доходи у 2017-2019 роках, на які посилається адвокат, так само є об`єктом спільної сумісної власності.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
В ході розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №52017000000000361 від 01 червня 2017 року, зокрема стосовно того, що група осіб, наділених можливістю здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ТОВ «Золотий Мандарин Ойл», за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, протягом 2013-2016 років розробили та реалізували протиправну схему, яка полягала у заволодінні грошовими коштами державного бюджету України шляхом зловживання своїм службовим становищем, в межах якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційної Палати цього суду від 18 квітня 2023 року (справа №991/644/20), накладено арешт, зокрема на автомобілі марки AUDI А8 2017 року випуску, VIN: НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2 та MERSEDES-BENZ GLS 350 2018 року випуску, VIN: НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_4, право власності на які набуто ОСОБА_4 за час шлюбу з ОСОБА_5, а отже належать їй на праві спільної сумісної власності. Як вбачається зі змісту вказаної ухвали, такий арешт накладений у зв`язку з тим, що у випадку визнання ОСОБА_5 винною у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, до неї може бути застосовано обов`язкове додаткове покарання, передбачене санкцією цієї статті, у вигляді конфіскації майна, а також судом може бути прийнято рішення про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), для запобігання можливості його відчуження.
З матеріалів клопотання вбачається, що питання скасування арешту зазначених автомобілів, з посланням загалом на аналогічні обставини, неодноразово розглядалося слідчими суддями Вищого антикорупційного суду. Зокрема, 05 липня 2023 року слідчий суддя, застосувавши принцип пропорційності до вказаного майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6, дійшов висновку, що воно належить подружжю у рівних частинах та скасував арешт з 1/2 автомобілів, зареєстрованих за ОСОБА_4 .
У клопотанні ставиться питання про скасування арешту також і з іншої 1/2 частини автомобілів з посиланням на те, що хоч вони і були придбані ОСОБА_4 у період шлюбу (27 жовтня 2018 року та 13 серпня 2019 року), однак за особисті кошти, накопичені ним від продажу у 2018 році двох квартир, що перебували в його особистій приватній власності відповідно до договору про поділ майна подружжя від 13 червня 2016 року, а також отриманих дивідендів, виплачених йому у 2018 та 2019 роках ТОВ «МЮФ «ЕНТЕГРІТЕС», яке засновано ще 02 жовтня 2012 року, тобто задовго до шлюбу з ОСОБА_5 у 2017 році. Підтверджуючи джерела походження коштів на купівлю транспортних засобів, адвокат у клопотанні детально проаналізувала доходи та активи як ОСОБА_4, так ОСОБА_5 за 2017-2019 роки, акцентуючи увагу на тому, що ОСОБА_5 не мала коштів для купівлі арештованих автомобілів, а тому вони є особистою власністю її чоловіка, із долученням до клопотання копій відповідних документів (свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_4, щорічних декларацій ОСОБА_5, договору про поділ майна подружжя, договорів купівлі-продажу квартир, квитанцій про здійснення ОСОБА_4 банківських операцій, заяв про видачу готівки, відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, інформації щодо цін на автомобілі із сайту ОLX, даних Головного сервісного центу МВС). Отже, за викладених у клопотанні обставин, адвокат вважає, що арешт зазначених вище автомобілів накладений необґрунтовано та порушує права ОСОБА_4, як їх власника.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).
Дослідивши та проаналізувавши доводи, викладені у клопотанні та висловлені в судовому засіданні, а також додані до нього документи, слідчим суддею встановлено наступне.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких віднесено, зокрема і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК України). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В ході розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у шлюбі з підозрюваною ОСОБА_5 з 04 листопада 2017 року.
Вирішуючи питання про можливість скасування арешту з 1/2 автомобілів, що, за твердженням адвоката, не є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбані за особисті кошти ОСОБА_4, слідчий суддя виходить з досліджених та оцінених в судовому засіданні матеріалів, долучених до клопотання.
Однак, за результатами такого дослідження слідчий суддя прийшов до висновку, що адвокатом не доведено та надані матеріали не дозволяють чітко пересвідчитись в інформації щодо факту придбання автомобілів саме за власні кошти ОСОБА_4 .
Так, слідчий суддя вважає, що версія стосовно того, що грошові кошти, за які придбано автомобілі, є особистою власністю ОСОБА_4 не є занадто нереалістичною, однак, з урахуванням досліджених матеріалів, на думку слідчого судді, запропонована версія, що загалом ґрунтується лише на фінансовій спроможності ОСОБА_4, виглядає не досить непереконливою та є такою, що не дає можливості дійти будь-якого висновку у питанні природи набуття права власності на кошти, за які придбано автомобілі, та достеменно встановити конкретну особу їх власника, враховуючи, серед іншого і, ту обставину, що квартири, на грошові кошти від продажу яких посилається адвокат в клопотанні, були ним продані 28 квітня та 17 липня 2018 року, а автомобілі придбані - 29 жовтня 2018 року та 13 серпня 2019 року, тобто, за час, що минув між цими двома подіями, могли відбуватися будь-які обставини, про існування яких слідчому судді не може бути відомо.
При цьому, слідчий суддя враховує твердження адвоката стосовно безпідставності накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), з огляду на відсутність такого цивільного позовуу кримінальному провадженні, однак зазначена обставина не змінює (не спростовує) висновку про виправданість накладеного арешту з іншої підстави - з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
За таких обставин, на думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку, ступінь тяжкості, забезпечення підстав для утримання органом досудового розслідування майна шляхом накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає, враховуючи також те, що хоч арешт тривалий час накладений на 1/2 автомобілів, які є неподільним майном, а ОСОБА_4 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, зазначена обставина не позбавляє його, як і будь-яку іншу особу, права вільно користуватися цими автомобілями, реалізацію якого, в тому числі і закордоном, підтвердила адвокат в судовому засіданні.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Повний текст ухвали був внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень із запізненням через перебування слідчого судді в складі колегії суддів у нарадчій кімнаті за результатами розгляду кримінального провадження №991/9294/20.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотанняадвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1