- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
Справа № 991/1821/23
Провадження 1-кп/991/31/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області),
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
представника Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України ОСОБА_12
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання про застосування приводу до обвинуваченого ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 4201604001000006, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2016, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Шостка Сумської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України,
ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Хомутовка, Курської області російської федерації, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України;
ВСТАНОВИВ:
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 4201604001000006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.01.2016, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України.
У зв`язку із черговою неявкою 18.01.2024 в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_13 . Суд поставив на обговорення питання про застосування до обвинуваченого приводу до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції або шляхом забезпечення його участі із використанням власних технічних засобів.
2.В судовому засіданні сторони висловили такі позиції:
Прокурор просив застосувати заходи забезпечення кримінального провадження та здійснити привід обвинуваченого ОСОБА_13 для участі у судовому засіданні.
Захисник ОСОБА_7 заперечив щодо здійснення приводу обвинуваченого, наголосивши, що причина неявки обвинуваченого ОСОБА_13 є поважною. Відповідно до КПК України участь обвинуваченого у розгляді справи в режимі відеоконференції з приміщення суду або з використанням власних технічних засобів є добровільною, а тому привід з цією метою не може бути застосований. Також захисник наголосив, що ОСОБА_13 перебуває на лікуванні у зв`язку із тяжкою хворобою та після оперативного втручання, а сторона захисту завчасно надала докази поважності причин такої неявки.
Захисник ОСОБА_9 заперечив щодо здійснення приводу обвинуваченого ОСОБА_13, оскільки обвинувачений є особою пенсійного віку та перебуває на лікуванні, а привід може вплинути на стан його здоров`я. Систематичне перебування обвинуваченого на лікарняному свідчить про тяжкий стан здоров`я обвинуваченого. Законом не передбачено обов`язок обвинуваченого брати участь в режимі відеоконференції.
Захисник ОСОБА_11 заперечив щодо здійснення приводу обвинуваченого, так як КПК України не передбачає привід для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Захисник також звернув увагу Суду, що ОСОБА_13 людина похилого віку і перебуває на лікуванні у зв`язку з тяжким станом здоров`я, а тому причина неявки є поважною.
Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_10 заперечили щодо здійснення приводу обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію своїх захисників.
Представник Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України ОСОБА_12 залишила питання на розсуд суду.
3.Заслухавши думку учасників, Суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 314 КПК України визначено, що підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.
За змістом пункту 1 частини 7 статті 42, частини 1 статті 323 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд. Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК України.
Положеннями частини 1, 2 статті 131 КПК України визначено, що привід є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Під час судового провадження рішення про здійснення приводу приймається судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали. Привід може бути застосований, зокрема, до обвинуваченого (частина 1, 2, 3 статті 140 КПК України).
Відповідно до частини 3 статті 142 КПК України суд, встановивши, що особа, яка зобов`язана з`явитися на виклик суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), та не з`явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
Поважні причини неприбуття особи на виклик визначені статтею 138 КПК України. Так, до таких причин віднесено:
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Кожна з цих обставин має бути належним чином обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Змагальність сторін, визначена статтею 22 КПК України, передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Таке обстоювання полягає не лише в повідомленні суду своєї позиції та в її належній аргументації, а й у доведенні відповідними засобами доказування певних обставин чи фактів, на яких вона ґрунтується.
Враховуючи викладене, під час вирішення питання застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження як накладення грошового стягнення на обвинуваченого та здійснення його приводу суд має встановити:
1) чи був обвинувачений викликаний у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку,
2) чи наявні (відсутні) поважні причини неприбуття обвинуваченого на виклик,
3) чи повідомив обвинувачений суд про причини свого неприбуття;
4) чи буде дієвим застосування таких заходів забезпечення.
Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні передбачений главою 11 КПК України. Частинами 1, 2 статті 135, частиною 1, 2 статті 136 КПК України передбачено, що особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.
Виклик обвинуваченого ОСОБА_13 у підготовче судове засідання, призначене на 12 год 00 хв 18.01.2024, здійснений з дотриманням вимог статтей 135-137 КПК України, що підтверджується відповідною довідкою (т. 7 арк. 117).
Захисник ОСОБА_7 18.01.2024 на електронну адресу суду надіслав клопотання про долучення доказів на підтвердження поважності причин неприбуття обвинуваченого ОСОБА_13 у призначене підготовче судове засідання. У додатках до клопотання міститься витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності, відповідно до якого ОСОБА_13 з 12.01.2024 по 24.01.2024 визнаний тимчасово непрацездатним внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві. Також захисник надав консультаційний висновок спеціаліста від 17.01.2024. Згідно із зазначеним висновком ОСОБА_13 знаходиться на МВТН (медичний висновок про тимчасову непрацездатність ) з 27.12.2023 у зв`язку із здійсненим оперативним втручанням 28.12.2023.
Сторона захисту у своїх доводах посилається на перебування обвинуваченого ОСОБА_13 на лікуванні, як на поважну причину неприбуття у судове засідання. Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 138 КПК України поважною причиною неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад. З огляду на викладене, сам по собі факт перебування особи на лікарняному не є безумовною поважною причиною не прибувати за викликом до суду.
Дослідивши зазначені додатки до клопотання, Суд констатує, що копії документів не містять відомостей про тяжкість захворювання ОСОБА_13 . Крім того, в них не міститься застереження щодо об`єктивної неможливості брати участь у судових засіданнях, зокрема, в режимі відеоконференції. Суд вважає, що надані стороною захисту відомості не можуть розцінюватися як поважна причина неприбуття обвинуваченого до суду, оскільки не позбавляли ОСОБА_13 можливості взяти участь у судовому засіданні, зокрема, у режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Суд звертає увагу на систематичне порушення обвинуваченим ОСОБА_13 обов`язку прибувати на виклик суду. Про дату, час та місце проведення судових засідань обвинувачений заздалегідь повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням (т. 6 а.с. 202), відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_13 21.11.2023 отримав повістку про виклик у судові засідання, призначені на 28.11.2023, 01.12.2023, 19.12.2023.
У судове засідання 28.11.2023 обвинувачений ОСОБА_13 не з`явився. 27.11.2023 захисник надіслав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням ОСОБА_13 на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділені (ішемічна хвороба серця). Згідно з доданою до клопотання випискою з медичної картки стаціонарного хворого № 4914 ОСОБА_13 перебував на стаціонарному лікуванні з 08.06.2023 по 16.06.2023. Також захисник надав довідку № 84, в якій зазначено, що ОСОБА_13 знаходиться на лікуванні у КНП "ПЛІЛ" ПМР у відділені інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії з 20.11.2023 по теперішній час, але без зазначення дати видачі довідки.
28.11.2023 підготовче судове засідання відкладено на 19.12.2023. Згідно з реєстром відправленої поштової кореспонденції (т. 6, а.с. 192) обвинуваченому ОСОБА_14 28.11.2023 направлялася повістка про виклик у підготовче судове засідання, призначене на 19.12.2023 та 28.12.2023, на вказану в обвинувальному акті адресу місця проживання: АДРЕСА_3 . Відповідно до рекомендованого повідомлення (т. 7 а.с. 46) повістка про виклик не вручена із зазначенням причини - адресат відсутній за вказаною адресою.
У судове засідання 19.12.2023 обвинувачений ОСОБА_13 повторно не з`явився. Захисник ОСОБА_7 18.12.2023 надіслав клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи для вирішення питання про зупинення провадження стосовно ОСОБА_13 . Захисник в клопотанні зазначив, що ОСОБА_13 перебуває на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділені у зв`язку із тяжким та тривалим захворюванням - ішемічної хвороби серця, що виключає можливість його участі в судових засіданнях. Суд дослідив надані захисником додатки до клопотання - медичні довідки, а саме: виписку з медичної картки стаціонарного хворого № 4914, довідку № 84 та довідку № 86. В довідці № 86 зазначено, що обвинувачений з 12.12.2023 по теперішній час перебуває на лікуванні у тому ж лікувальному закладі, дата видачі довідки не зазначена.
Судом не визнано довідки та виписка з медичної картки належними доказами, які б підтверджували поважність причин систематичної неявки обвинуваченого ОСОБА_13 у судові засідання з посиланням на тяжке захворювання, у зв`язку з чим 19.12.2023 Судом накладено грошове стягнення.
22.12.2023 Суд звернувся з запитом до лікувального закладу з проханням повідомити інформацію щодо тяжкості захворювання ОСОБА_13, зокрема його можливість чи неможливість брати участь у судових засіданнях, в тому числі шляхом відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів. Відповідно до отриманої відповіді ОСОБА_13 з 20.11.2023 по 29.11.2023 перебував на лікуванні у відділені інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії КНП «ПЛІЛ» ПМР. При надходження стан кваліфікований як середнього ступеню тяжкості, виписаний з відділення у задовільному стані - до праці. З 12.12.2023 по 21.12.2023 також перебував у відділені інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії КНП «ПЛІЛ» ПМР. На момент отримання запиту закладом лікування обвинувачений ОСОБА_13 на лікуванні в КНП «ПЛІЛ» ПМР не перебував.
Сторона захисту акцентує увагу Суду на неможливість обвинуваченого ОСОБА_13 з`явитися у судові засідання у зв`язку із тяжкою хворобою та перебування обвинуваченого на лікуванні. Суд зауважує, що стороною захисту не надано медичного документа, в якому зазначалося про об`єктивну неможливість брати участь у судових засіданнях або підтверджувався тяжкий стан здоров`я ОСОБА_13 . Також стороною захисту не доведено факт неможливості тимчасово залишити заклад лікування під час перебування обвинуваченого на стаціонарному лікуванні або взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Таким чином, є підстави для застосування до обвинуваченого визначеного у статті 323 КПК України заходу забезпечення кримінального провадження, пов`язаного із неприбуттям особи в судове засідання без поважних причин, а саме приводу.
4.Це кримінальне провадження надійшло до Вищого антикорупційного суду 28.02.2023. Ухвалою від 03.03.2023 Суд призначив підготовче судове засідання, кримінальна справа вже майже рік перебуває на стадії підготовчого судового засідання. ОСОБА_13, починаючи з жовтня, систематично не з`являється у судові засіданні, дати яких узгоджуються Судом завчасно.
Водночас згідно з частиною 1 статті 318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Частиною другою цієї ж статті передбачено, що судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні із обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених КПК України. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд (частини 1 та 2 статті 28 КПК України).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Положення Конвенції кореспондуються з нормами національного законодавства. Так, частина 5 статті 28 КПК України закріплює право кожного на те, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Аналогічно частина 1 статті 283 КПК України гарантує право на розгляд обвинувачення в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
При прийнятті рішенні про привід обвинуваченого ОСОБА_13 . Суд бере до уваги, що у зазначеному кримінальному провадженні до кримінальної відповідальності притягується ще ОСОБА_6, тому з метою дотримання балансу інтересів двох обвинувачених та для забезпечення права на справедливий розгляд і вирішення справи в розумні строки щодо іншого обвинуваченого у справі, необхідно застосувати захід забезпечення.
5.Ухвалюючи рішення про привід обвинуваченого ОСОБА_13, Суд звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_13 є особою похилого віку, тому Суд вважає за необхідне місцем доставлення обвинуваченого визначити приміщення суду у місті Павлоград, в якому фактично проживає обвинувачений. Також Суд вважає за необхідне дозволити обвинуваченому брати участь в судовому засіданні дистанційно, поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів відеоконференцзв`язку.
Таким чином, Суд визначає альтернативний спосіб виконання ухвали про здійснення приводу, а саме шляхом надання доручення особі, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, забезпечити можливість, у тому числі технічну, дистанційної участі обвинуваченого в судовому засіданні із використанням власних технічних засобів відеоконференцзв`язку, або із використанням власних технічних засобів особи, яка виконує ухвалу про здійснення приводу.
Тобто Суд зазначає наявність двох альтернативних місць участі обвинуваченого ОСОБА_13 в судовому засіданні, які підлягають врахуванню особою, яка буде виконувати ухвалу про привід. У випадку встановлення об`єктивної неможливості супроводження обвинуваченого ОСОБА_13 до приміщення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, уповноважена особа повинна забезпечити технічну можливість дистанційної участі обвинуваченого в судовому засіданні із використанням власних технічних засобів.
Керуючись статтями 139, 140, 143, 314, 323, 376 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Застосувати (здійснити) до обвинуваченого ОСОБА_13 (адреса проживання: АДРЕСА_3 ), привід до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області для участі у судовому засіданні, призначеному на 12 год 30 хв 26.01.2024, в режимі відеоконференції або шляхом забезпечення його участі із використанням власних технічних засобів.
Виконання ухвали про здійснення приводу доручити відповідним підрозділам Національного антикорупційного бюро України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Даний привід не підлягає виконанню, якщо його виконання може спричинити загрозу життю і здоров`ю особи, щодо якої він застосовується.
У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу до початку судового засідання повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Повний текст ухвали оголошений 22.01.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_15
Судді:
ОСОБА_17