- Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
Справа № 991/10286/23
Провадження №11-сс/991/25/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2023 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2023 року частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, накладено арешт на майно з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження та розпорядження.
Частково не погодившись із указаним рішенням, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_8 звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
1.Поновити прокурору строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 у справі № 991/10286/23.
2.Під час апеляційного розгляду дослідити відомості про доходи ОСОБА_10 .
3.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 у справі № 991/10286/23 скасувати.
4.Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива НАБУ задовольнити, накласти арешт на таке майно:
4.1.нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_10;
4.2.квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
4.3.будівлю за адресою: АДРЕСА_11;
4.4.житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;
4.5.нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3;
4.6.земельну ділянку, кадастровий номер 3220882600:04:001:0014, за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Гнідинська сільська рада;
4.7.садовий будинок за адресою: АДРЕСА_13;
4.8.земельну ділянку, кадастровий номер 3220882600:04:001:1462 за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Гнідинська сільська рада;
4.9.садовий будинок за адресою: АДРЕСА_12;
4.10.автомобіль MERCEDES-BENZ S 560, д.н.з НОМЕР_1 ;
4.11.автомобіль MITSUBISHI L 200, д.н.з. НОМЕР_2 ;
4.12.100% частки в статутному капіталі ТОВ «ХОЛД ГРУП» (код ЄДРПОУ 36385304);
4.13.100% частки в статутному капіталі ПП «БЕЛЬВЕДЕР-О» (код ЄДРПОУ 33164120).
4.14.1/2 садового будинку за адресою: АДРЕСА_14;
4.15.1/2 садового будинку за адресою: АДРЕСА_15;
4.16.1/2 нежитлового приміщення (комори) за адресою: АДРЕСА_16;
4.17.1/2 нежитлового приміщення (комори) за адресою:АДРЕСА_17;
4.18.1/2 будівлі за адресою: АДРЕСА_18;
4.19.1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_4 ;
4.20.1/2 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_19;
4.21.1/2 нежитлового приміщення (комори) за адресою: АДРЕСА_20;
4.22.1/2 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_21;
4.23.1/2 нежитлового приміщення, АДРЕСА_22;
4.24.1/2 групи нежитлових АДРЕСА_23;
4.25.1/2 земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:961:0027, за адресою: АДРЕСА_24;
4.26.1/2 земельної ділянки, кадастровий номер 3220881301:01:017:0091, за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Вишеньки;
4.27.1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_7 ;
4.28.1/6 земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:111:0014, за адресою: АДРЕСА_8 ;
4.29.1/2 земельної ділянки, кадастровий номер 6523285500:04:007:0052, за адресою: АДРЕСА_25;
4.30.1/2 автомобіля BMW X 6, д.н.з НОМЕР_3 ;
4.31.1/2 від 100% частки в статутному капіталі ТОВ «ЗАКЛАД ДОШКІЛЬКОЇ ОСВІТИ «КРІСТАЛ КІДС».
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді від 28 листопада 2023 року є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зокрема:
-не оспорюючи висновків слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на 1/2 частину майна, право власності на яке зареєстроване за дружиною підозрюваного, ОСОБА_11, прокурор вважає висновок слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту тільки на 1/2 частину майна, право власності на яке зареєстроване за самим підозрюваним ОСОБА_10, таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження;
-детективом під час розгляду клопотання доведено, що: ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, санкцією якої встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої; він набув статусу підозрюваного; наявні конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування та розпорядження підозрюваним грошовими коштами, які належить арештувати; існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту призведе до приховування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі майна; обмеження права власності підозрюваного на вилучені грошові кошти є співрозмірним із завданнями кримінального провадження і накладення арешту на них не матиме значних негативних наслідків для інших осіб. Не зважаючи на це, слідчим суддею клопотання про арешт майна задоволено частково: накладено арешт на 1/2 частину такого майна, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_10 . При цьому доказів, що інша 1/2 частина цих об`єктів ОСОБА_10 не належить, в ході судового розгляду не надано;
-слідчим суддею безпідставно відхилено можливість набуття ОСОБА_10 зазначеного майна за рахунок коштів, які належали йому особисто, зокрема одержаних ним як дивіденди.
В судове засідання з`явились захисник підозрюваного ОСОБА_10 - ОСОБА_5, представник власника майна ОСОБА_6 та прокурор САП ОСОБА_7 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора САП ОСОБА_7, яка просила задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, уточнила вимоги апеляційної скарги: не наполягає на арешті земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:961:0027, розташованої за адресою: АДРЕСА_9 та погоджується із висновком слідчого судді щодо відсутності правових підстав для накладення арешту на неї; в іншій частині апеляційну скаргу прокурора САП ОСОБА_8 підтримала та просила задовольнити її з урахуванням уточнених у судовому засіданні вимог; захисника ОСОБА_5 та представника власника майна ОСОБА_6, які заперечили проти поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2023 року та висловилися проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно матеріалів провадження, оскаржувану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлено 28 листопада 2023 року. Детектив НАБУ ОСОБА_9 та прокурор САП ОСОБА_8 викликалися до суду для розгляду поданого клопотання. Відповідні обставини підтверджуються наявною у матеріалах провадження телефонограмою, складеною секретарем судового засідання ОСОБА_12 (том 1, а.с. 64). Відтак, у цьому випадку відсутні підстави, передбачені абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, за яких строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді для особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У зв`язку із поданням апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження та не порушенням питання щодо його поновлення, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 грудня 2023 року апеляційну скаргу прокурора САП ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2023 року повернуто особі, яка її подала.
20 грудня 2023 року прокурор САП ОСОБА_8 повторно звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2023 року, у якій, зокрема, просить поновити строк на її апеляційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарженняобгрунтоване тим, що прокурор не мала змоги 28 листопада 2023 року взяти участь у судовому засіданні з розгляду клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_10 з поважних причин, оскільки, на виконання наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора від 17.11.2023 № 211-вд, перебувала у відрядженні з 25.11.2023 по 04.12.2023.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Колегія суддів бере до уваги доводи прокурора про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та вважає за можливе його поновити, вважаючи строк пропущеним з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів провадження, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження № 52023000000000358 від 03.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України (том 1, а.с. 10).
21 листопада 2023 року ОСОБА_10 вручено повідомлення про підозру. ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, тобто у пропозиції службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, та наданні такої вигоди за вчинення та невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища (том 1, а.с. 11-16).
22 листопада 2023 року детектив НАБУ ОСОБА_9 звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023. Метою звернення з клопотанням про арешт майна стала необхідність забезпечення конфіскації майна як виду покарання в разі визнання ОСОБА_10 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (том 1, а.с. 1-9).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2023 року частково задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023.
Слідчий суддя дійшов обгрунтованого висновку про існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту на майно ОСОБА_10 може призвести до вжиття ним заходів щодо його приховування, передачі чи відчуження на користь інших осіб з метою уникнення конфіскації.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно вимог ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (далі - КК України), може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки прокурор в судовому засіданні уточнила апеляційні вимоги щодо земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:961:0027, то колегія суддів не переглядає оскаржувану ухвалу в цій частині.
Оцінюючи доводи прокурора САП ОСОБА_8 щодо необхідності накладення арешту на все майно, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_10, а не на 1/2 частини цього майна, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Частиною 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Виходячи з положень ст. 70 СК України, та беручи до уваги презумпцію рівності часток чоловіка і дружини у спільному майні подружжя, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на 1/2 частину рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_10 на праві спільної сумісної власності подружжя. Водночас вимога детектива НАБУ про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке зареєстроване за ОСОБА_10, задоволенню не підлягає. Така позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19).
Інші підстави для скасування оскаржуваної ухвали не спростовують висновків слідчого судді.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись статтями 115, 117, 170, 171, 173, 395, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2023 року задовольнити. Строк поновити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 листопада 2023 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3