- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/732/24
Провадження № 1-кс/991/748/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
слідчого ОСОБА_4,
підозрюваного ОСОБА_5,
його захисників адвокатів ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 квітня 2023 року за № 42023000000000674,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 29 січня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 268 096 092 грн та, у випадку внесення застави, покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами, визначеними слідчим та прокурором;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Прокурор повідомив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 квітня 2023 року за № 42023000000000674, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, у межах якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
На переконання прокурора, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку прокурора, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків.
1.1.1. 30 січня 2024 року у судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 надав слідчому судді письмові заперечення проти клопотання прокурора, у яких просив відмовити у його задоволенні.
Адвокат звернув увагу на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри, адже клопотання прокурора містить виключно суб`єктивне сприйняття обставин укладення державного контракту № 403/1/22/317 від 11 жовтня 2022 року (надалі - Контракт) та не окреслює конкретних ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, зокрема, не розкриває, у чому саме полягало зловживання ОСОБА_5 своїми службовим становищем, яким чином ОСОБА_5 розпорядився грошовими коштами, у чому полягав мотив його дій та як обраховано розмір збитків.
Захисник наголосив, що надані прокурором матеріали стосуються інших осіб, а обставини укладення та виконання Контракту мають вирішуватися у площині господарсько-правових відносин.
Наведені прокурором ризики, ну думку сторони захисту, є абстрактними. ОСОБА_5 є державним службовцем, неодноразово був відзначений за сумлінне виконання службових обов`язків, має міцні соціальні зв`язки, проживає з дружиною та донькою, завжди прибував за викликами слідчих, що нівелює ризик його переховування.
Всі документи, пов`язані з укладенням Контракту, були вилучені, а тому, за твердженням захисника, ризик їх знищення відсутній, а ризики впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення є необґрунтованими.
Окремо захисник акцентував увагу на належній процесуальній поведінці підозрюваного після повідомлення його про підозру, зокрема, він не намагався протидіяти кримінальному провадженню, прибував на виклики, добровільно надав доступ до вилучених у нього мобільних телефонів.
Крім того, на думку адвоката, ступінь суворості запропонованого прокурором запобіжного заходу не релевантна обставинам кримінального правопорушення та особі підозрюваного. Також не обґрунтований жодним чином розмір застави у сумі 268 млн грн, який не відповідає матеріальному стану підозрюваного.
1.1.2. 31 січня 2024 року захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 надала письмові пояснення, у яких зазначила, що повідомлена ОСОБА_5 підозра є необґрунтованою. На її думку, надані прокурором документи, зокрема заява про залучення Міністерства оборони України (надалі - МОУ) як потерпілого з розрахунком шкоди, Контракт з ТОВ «Львівський арсенал», контракт з «Sevotech spol s.r.o.», відомості про рух коштів по банківських рахунках ТОВ «Львівський арсенал», висновки почеркознавчих експертиз не містять вказівки про причетність до закупівлі ОСОБА_5, а зміст зафіксованих в ході НСРД розмов свідчить, що ОСОБА_5 діяв у межах повноважень та не був причетний до протиправних домовленостей. Більшість свідків, протоколи допитів яких долучені до клопотання, не знайомі з ОСОБА_5 .
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та наголосив на тому, що ОСОБА_5 неналежним чином перевірив постачальника та документи, пов`язані з укладенням Контракту, не відслідкував порядок поставки. Прокурор зауважив, що ОСОБА_5 розумів той факт, що постачальники є фігурантами інших кримінальних проваджень та усвідомлював, що Контракт не буде виконано. Попри це, Контракт, додаткова угода до нього та рішення про попередню оплату були завізовані ним. Умови укладеного контракту належали до сфери компетенції ОСОБА_5 .
Також прокурор звернув увагу на існування ризику переховування, який обумовлений тяжкістю вчиненого злочину, ризику впливу на свідків, про який свідчить факт обіймання ним керівної посади. Ризик знищення чи пошкодження речей і документів прокурор обґрунтував неможливістю в ході слідчих дій відшукати певні документи, про існування яких наявні відомості в органу досудового розслідування. Ризик вчинення кримінального правопорушення обумовлений можливістю легалізації держаних грошових коштів в сумі понад 13 млн доларів США.
Також прокурор конкретизував обов`язок, передбачений ст. 194 КПК України, зокрема визначив його як не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду.
2.2. Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та повідомив, що з серпня 2022 року обіймав посаду начальника управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ та за колом своїх обов`язків опікувався укладенням контрактів на постачання товарів військового призначення з компаніями-нерезидентами та низкою компаній-резидентів.
Підозрюваний запевнив, що контракт був стандартним та відповідав за змістом іншим, які укладалися у 2022 році. Єдиним законодавчим актом, який регулював питання закупівлі товарів була постанова КМУ № 169 від 28 лютого 2022 року «Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», втім цей нормативний акт лише зазначав, що на закупівлю таких товарів не розповсюджуються загальні вимоги щодо публічних закупівель. Разом з тим, порядок здійснення таких закупівель визначений не був.
У зв`язку з викладеним були напрацьовані критерії здійснення закупівлі та перерахування грошових коштів, зокрема: (1) підтвердження наявності товару (висновок військового аташе) та (2) перерахування коштів виключно за наявності експортної ліцензії у продавця.
Наведені критерії були дотримані, а тому укладення Контракту та подальше перерахування грошових коштів на його виконання не порушувало законодавчих вимог. Крім того, підозрюваний зауважив, що у зв`язку з гострою нестачею озброєнь у 2022 році розглядалися всі пропозиції, підтверджені фактичною наявністю товару.
Крім того, ОСОБА_5 звернув увагу на необов`язковість паперового візування попередньої оплати, адже оплата оформлювалася в електронній системі. Також він повідомив, що за фактом невиконання Контракту подав заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Захисники підозрюваного ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання з мотивів, зазначених у письмових запереченнях та письмових поясненнях. Зокрема, за твердженням адвокатів, сторона обвинувачення не встановила обсяг повноважень ОСОБА_5, не уточнила, які саме з них порушив ОСОБА_5, не конкретизувала, чим візування ОСОБА_5 умов Контракту відрізнялося від аналогічних дій інших осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, які саме нормативні положення порушив ОСОБА_5, чим підтверджується участь його у змові на протиправне заволодіння коштами.
Також захисники звернули увагу, що ОСОБА_5 вживав заходи щодо повернення грошей, подав заяву про вчинення кримінального правопорушення, долучився до подання позовної заяви до господарського суду, а під час розмови зі ОСОБА_8, яка відбувалася під контролем сторони обвинувачення, вимагав від останнього повернути гроші або поставити товар.
Розмір запропонованої прокурором застави, на думку сторони захисту, не обґрунтований, а ризики не підтверджені належним чином.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, письмові заперечення та пояснення сторони захисту, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
27 січня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Згідно з повідомленням про підозру кримінальне правопорушення було вчинене за таких обставин.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_9, будучи співвласником та членом наглядової ради іноземної компанії «Sevotech a.s.» (Словацька Республіка), у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14 серпня 2022 року, створив і очолив організовану групу, до складу якої залучив тимчасово виконуючого обов`язки директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України ОСОБА_10, начальника управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_5, які були відповідальні за погодження та укладення контрактів на постачання озброєння, військової та спеціальної техніки, директора ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_8 та ОСОБА_11 (у подальшому заступника директора ТОВ «Львівський арсенал»), а також інших невстановлених на даний час осіб, які повинні були сприяти у вчиненні кримінальних правопорушень.
Відповідно до розподілу ролей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснювали загальне керівництво, координацію та управління організованою групою, організацію заволодіння бюджетними коштами та подальше розпорядження ними, надавали вказівки іншим учасникам організованої групи щодо безпосереднього заволодіння коштами, а також планували подальше розподілення отриманих прибутків між членами організованої групи.
При цьому ОСОБА_11 було відведено роль особи, яка підтримуючи особисті стосунки із службовими особами МОУ, відповідальними за здійснення державних закупівель, буде вчиняти дії, спрямовані на пошук підприємств-контрагентів, з якими можуть бути укладені відповідні договори та контракти на поставку озброєння, та подальше схиляння директора ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_8 на укладення державного контракту. Крім того, відповідно до відведеної ролі ОСОБА_11 повинен був вживати заходів на маскування та приховування протиправної діяльності, пов`язаної із заволодінням бюджетними коштами, шляхом створення уяви реальності виконання договірних зобов`язань.
ОСОБА_5 було відведено роль особи, яка будучи відповідальною службовою особою МОУ за здійснення державних закупівель, буде вчиняти дії, спрямовані на створення умов для погодження та підписання державного контракту на закупівлю мінометних пострілів, сприяти у подальшому перерахуванню грошових коштів на рахунки залученого до злочинної схеми підприємства, зареєстрованого в Україні, а також вчиняти інші дії, направлені на маскування дій учасників організованої групи.
Директору ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_8 було відведено роль особи, яка будучи керівником підприємства, що має дозвіл на здійснення експорту товарів військового і подвійного призначення на період воєнного стану, повинна була укласти державний контракт з Міністерством оборони України на поставку озброєння з метою подальшого заволодіння бюджетними коштами, не маючи наміру здійснювати реальне постачання товару. Крім того, ОСОБА_8 після отримання на розрахунковий рахунок ТОВ «Львівсткий арсенал» коштів згідно умов державного контракту повинен був вчинити дії, спрямовані на прикриття злочинної діяльності, шляхом перерахування коштів на інші рахунки, у тому числі рахунки підприємств-нерезидентів.
До вчинення злочину було вирішено залучити ТОВ «Львівський арсенал», оскільки вказане підприємство є суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів, про що зроблено відповідний запис за № 3291.05 у Реєстрі суб`єктів здійснення міжнародних передач товарів Держекспортконтролю, має дозвіл на здійснення міжнародних передач товарів військового призначення на період воєнного стану.
ОСОБА_9, використовуючи підконтрольну йому юридичну особу «Sevotech a.s.», забезпечив передумови для укладення фіктивного контракту з ТОВ «Львівський арсенал», ведення хибних перемовин щодо укладання та виконання вказаного контракту, а також вчинення подальших дій для виведення (переведення) грошових коштів у готівку та здійснення прикриття групи шляхом проведення фіктивних оглядів наявності товару на заводі виробника в Республіці Хорватія.
ОСОБА_8, обіймаючи посаду директора ТОВ «Львівський арсенал», будучи достовірно обізнаним про те, що ОСОБА_9 є фігуратном низки кримінальних проваджень, у тому числі щодо незаконного заволодіння коштами МОУ під час укладання та виконання інших державних контрактів, а також достовірно знаючи, що пропозиції ТОВ «Львівський арсенал» на закупівлю мінометних пострілів будуть погоджені МОУ, 14 серпня 2022 року здійснив укладення зовнішньоекономічного контракту № 23/04/LAS з продавцем - юридичною особою «Sevotech spol s.r.o.» на даний час - «Sevotech a.s.» в особі директора громадянина Словацької Республіки ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ) на поставку мінометних пострілів у кількості 100 000 шт., а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт. та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт., на загальну суму 36 600 000 доларів США. Згідно специфікації, що є невід`ємним додатком до контракту, країна походження товару - Республіка Хорватія.
13 вересня 2022 року ОСОБА_9, з метою створення видимості можливості виконання контракту № 23/04/LAS, здійснив огляд товарів військового призначення на території хорватської компанії «Elmech Sintermak d.o.o.» за адресою: м. Мокріца, Республіка Хорватія. За результатами огляду ОСОБА_9 зроблено фотознімки, які у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб направлені керівництву ТОВ «Львівський арсенал», яке у свою чергу направило їх до МОУ.
Надалі ОСОБА_8, надіслав до МОУ комерційну пропозицію за № 39/09-Р-9 від 26 вересня 2022 року на закупівлю мінометних пострілів, яка була доповнена листами № 39/09-Р-13 від 04 жовтня 2022 року, № 39/09-Р-13 від 04 жовтня 2022 року та № 39/09-1-1 від 06 жовтня 2022 року, що були відповідно протокольно розглянуті та затверджені під контролем ОСОБА_10 та ОСОБА_5 .
11 жовтня 2022 року ОСОБА_10 та ОСОБА_8, як наділені правом підпису особи, залишивши поза увагою (1) відсутність сертифікатів виробника товару та експортних ліцензій країни-виробника, (2) застереження менеджера із внутрішнього контролю та оцінки ризиків МОУ, який присвоїв контракту середній рівень ризику, (3) відсутність у ТОВ «Львівський арсенал» комерційних пропозицій від постачальника (термін скінчився 10 жовтня 2022 року, тобто за день до укладання контракту), (4) відсутність на дату підписання контракту дозвільних документів на поставку мінометних пострілів, які мали бути отримані в Держекспортконтролі, уклали державний контракт № 403/1/22/317 на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, загальна кількість 100 000 шт.
Зазначений контракт був складений та підписаний на умовах відтермінування і за обов`язковою участю суб`єкта господарювання ТОВ «Львівський арсенал», який міг здійснювати господарську діяльність відповідно до постанови КМУ № 169 від 28 лютого 2022 року, а саме пункту 7, який визначав що, державні замовники у сфері оборони для здійснення попередньої оплати за капітальними видатками та за державними контрактами (договорами) можуть у разі потреби перераховувати кошти постачальникам товарів, виконавцям робіт і надавачам послуг (крім нерезидентів) на рахунки, відкриті на їх ім`я в державних банках, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені державними контрактами (договорами) про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтверджуючих документів. Тобто залучення і використання учасниками організованої групи суб`єкта господарювання ТОВ «Львівський арсенал» було необхідною умовою, без якої вчинення кримінального правопорушення було б неможливим.
10 листопада 2022 року ОСОБА_10 та ОСОБА_8 з метою створення хибного уявлення виконання умов Контракту та документального підтвердження необхідності проведення оплати за контрактом, тобто забезпечення формальних умов для заволодіння коштами Міністерства оборони України, незважаючи на відсутність дозволу уповноваженого органу з експортного контролю Республіки Хорватія на виробника «Elmech Sintermak d.o.o.», уклали додаткову угоду до зазначеного контракту, згідно з умовами якої:
- вартість (ціна) товарів за цим Контрактом становить 1 381 923 400,00 грн;
- обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за цим Контрактом за загальним фондом (КПКВ 2101150/1) у 2022 році складають 1 340 465 698,00 грн;
- за рішенням замовника розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 97% від вартості (ціни) товарів на момент підписання Контракту на строк не більше як чотири місяці з дати перерахування коштів на рахунок виконавця;
- попередня оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату, наданого виконавцем, шляхом перерахування коштів протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після прийняття рішення замовником про здійснення попередньої оплати на оплату виключно на рахунок, відкритий на ім`я виконавця в державному банку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені Контрактом, з наданням підтвердних документів.
Контракт і додаткова угода до нього № 1 від 10 листопада 2022 року були погодженні ОСОБА_5 .
У подальшому ОСОБА_8 скерував до МОУ лист, яким запевнив, що у разі здійснення попередньої оплати за укладеними договорами до 10 листопада 2022 року, перша поставка товару відповідно до номенклатури буде здійснена до 10 грудня 2022 року.
Крім того, в листопаді 2022 року ОСОБА_11 прибув разом із ОСОБА_9 до Республіки Хорватія, де на території хорватської компанії «Elmech Sintermak d.o.o.» вони здійснили фіктивний повторний огляд товару, що у свою чергу повинно було стати підставою для наступного листування з МОУ з метою підтвердження нібито відсутності обставин умисного невиконання контракту, про що також було повідомлено ОСОБА_8, який у той же період часу перебував у м. Прага Чеської Республіки.
При цьому, ОСОБА_5, діючи під керівництвом та разом із ОСОБА_10, у порушення нормативних актів, які регулюють рух та погодження документів з фінансових питань у МОУ, 10 листопада 2022 року підготував та погодив проєкт рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом № 403/1/22/317 у розмірі 97% ціни контракту, що складає 1 340 465 698,00 грн та листом від 10 листопада 2022 року за № 403/2/2/10012 направили його в адресу Міністра оборони України.
13 листопада 2022 року рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом № 403/1/22/317 було затверджено.
Таким чином, службові особи МОУ ОСОБА_10 та ОСОБА_5, не маючи наміру забезпечувати реальне постачання товару, незважаючи на численні порушення вимог законодавчих актів погодили та уклали Контракт. Окрім того, незважаючи на порушення вимог законодавчих актів, без дотримання істотних умов вказаного Контракту була укладена додаткова угода від 10 листопада 2022 року № 1 до нього, а також підготовлене та погоджене рішення щодо здійснення попередньої оплати за Контрактом, що призвело до затвердження рішення щодо здійснення попередньої оплати і, як наслідок, незаконного перерахування бюджетних коштів.
17 листопада 2022 року за результатами підписання згаданого рішення на банківський рахунок ТОВ «Львівський арсенал», відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» МОУ на виконання умов Контракту здійснило попередню оплату на загальну суму 1 340 465 698,00 грн.
Того ж дня з метою маскування вчинення злочину та можливості відслідковування походження коштів грошові кошти в сумі 1 337 465 596,00 грн були перераховані на інший поточний рахунок ТОВ «Львівський арсенал», відкритий в ПАТ «КБ АКОРДБАНК».
У подальшому після купівлі іноземної валюти на виконання умов контракту № 23/04/LAS грошові кошти в сумі 3 659 970 доларів США та 9 150 000 Євро були перераховані ТОВ «Львівський арсенал» на рахунки «Sevotech a.s.».
Таким чином, ОСОБА_5, діючи у складі організованої групи разом із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, а також іншими невстановленими наразі особами, дії яких були об`єднані єдиним злочинним умислом, шляхом зловживання своїми службовими становищами, заволоділи державними коштами на загальну суму 1 340 465 698,00 грн, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що відповідно до примітки 4 статті 185 КК України є особливо великим розміром.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 5 ст. 191 КК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується наданими прокурором матеріалами, зокрема:
- контрактом № 23/04/LAS, укладеним 14 серпня 2022 року між ТОВ «Львівський арсенал» та «Sevotech spol s.r.o.» на поставку мінометних мін, кінцевим отримувачем яких є МОУ, зокрема мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, на загальну суму 36,6 млн доларів США. Згідно специфікації, що є невід`ємним додатком до контракту, країна походження товару - Республіка Хорватія. Серед інших умов вказаного контракту зазначено:
партія Товару має бути в наявності та готова до відправки на день підписання Контракту (п. 1.2);
продавець посвідчує походження Товару Сертифікатом походження, форма якого зазначена у Додатку № 2, та Сертифікатом якості Товару (п. 2.1);
продавець гарантує, що Товар, який передається за цим контрактом, є або на зберіганні в справному стані, або поточного виробництва, таким, що первинно вироблявся за стандартами виробника (технічними умовами) на даний вид товару і умовами цього Контракту (п. 2.2);
покупець має сплатити 100% загальної вартості Контракту, що становить 36,6 млн доларів США на підставі рахунку Покупця протягом 10 днів з дати набуття чинності Контракту та після надання Продавцем Покупцю визначеного переліку документів (п. 5.4);
- протоколом огляду від 08 травня 2023 року реєстраційних даних компанії «Sevotech spol s.r.o.», під час якого встановлено, що ОСОБА_9 є членом наглядової ради компанії з 04 листопада 2022 року;
- державним контрактом № 403/1/22/317 від 11 жовтня 2022 року на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, загальна кількість 100 000 шт., укладеним між МОУ в особі ОСОБА_10 та ТОВ «Львівський арсенал» в особі ОСОБА_8 . За умовами Контракту: орієнтовна вартість товарів на момент укладання Контракту без урахування податку на додану вартість становить 1 381 923 400 грн; за рішенням замовника розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 97% від орієнтовної вартості товару за Контрактом на строк не більш, як на п`ять місяців з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця; у разі проведення попередньої оплати товар поставляється не пізніше строку поставки товару, зазначеного у Специфікації; виконавець зобов`язаний поставити товари згідно з умовами Контракту не пізніше строку, визначеного у Специфікації, та надати замовнику документи згідно пункту 2.7. Контракту;
- додатковою угодою № 1 від 10 листопада 2022 року до державного контракту № 403/1/22/317 від 11 жовтня 2022 року, умови якої відповідають зазначеним у повідомленні про підозру;
- статутом ТОВ «Львівський арсенал», який визначає правовий статус та повноваження директора товариства;
- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю ОСОБА_8 від 12 липня 2023 року, в ході якого зафіксовано його розмови з ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_5, у тому числі з приводу укладеного контракту. Наведені розмови свідчать про існування між цими особами неформальних стосунків;
- заявою МОУ від 10 січня 2024 року, у якій зазначено про заподіяння міністерству майнової шкоди, пов`язаної з безпідставною оплатою 1,34 млрд грн за державним контрактом від 11 жовтня 2022 року з ТОВ «Львівський арсенал» та довідкою-розрахунку розміру цієї шкоди;
- висновками проведених судових почеркознавчих та технічних експертиз документів № 22324/23-32, № 26358/23-32, 22325/23-33, якими підтверджено справжність підписів ОСОБА_8 та ОСОБА_10 та відтисків кліше печаток на контрактах;
- протоколом огляду інформації, одержаної від АБ «УКРГАЗБАНК» та ПАТ «КБ АКОРДБАНК», під час якого встановлено, що 17 листопада 2022 року на рахунок ТОВ «Львівський арсенал» № НОМЕР_1, відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», МОУ здійснило оплату (платіжні доручення від 15 листопада 2022 року №№ 403/1/737, 403/1/738, 403/1/739, 403/1/740, 403/1/741) на загальну суму 1 340 465 698,00 грн). Того ж дня грошові кошти в сумі 1 337 465 596,00 грн були перераховані на інший поточний рахунок ТОВ «Львівський арсенал» НОМЕР_2, відкритий в ПуАТ «КБ АКОРДБАНК».
- листом Держекспортконтролю від 28 липня 2023 року, згідно з яким ТОВ «Львівський арсенал» дозвільні документи на здійснення імпорту мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт видавалися 30 грудня 2022 року та 10 травня 2023 року, тобто після підписання контракту та додаткової угоди;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14, який повідомив, що обіймаючи посаду заступника директора Департаменту, здійснював повноваження внутрішнього контролю, у тому числі оцінку ризиків за контрактами на підставі Порядку організації в системі МОУ внутрішнього контролю за управлінням ризиками, затвердженого наказом МОУ № 145 від 02 квітня 2019 року. Ризик за Контрактом з ТОВ «Львівський арсенал» був визначений як «середній», оскільки за своєю природою Контракт був лише угодою про наміри, а чинності набував лише за настання істотних умов. Свідок зазначив, що ОСОБА_10 йому повідомив про достатність листа від ТОВ «Львівський арсенал» щодо підтвердження наявності товару на складах виробника та копії експортної ліцензії для набуття Контрактом чинності та підписання додаткової угоди;
- комерційною пропозицією «Sevotech spol s.r.o.» від 15 вересня 2022 року, термін дії якої сплив 10 жовтня 2022 року, тобто за день до підписання Контракту;
- протоколом огляду листа Держфінмоніторингу від 26 вересня 2023 року щодо підозрілих фінансових операцій, зокрема зазначено, що бюджетні кошти, одержані «Sevotech spol s.r.o.» від ТОВ «Львівський арсенал» як передплата за Контрактом, у подальшому були використані для придбання об`єкту нерухомості (заводу по виготовленню боєприпасів, який перебуває у стані банкрутства);
- протоколом огляду від 26 січня 2024 року мережі «Інтернет», а саме журналістського розслідування щодо обставин постачання боєприпасів за Контрактом, в ході якого журналіст зустрічалася з ОСОБА_9, який повідомив про обговорення протиправних домовленостей з ОСОБА_10 ;
- листом-погодженням до Контракту, на якому міститься підпис ОСОБА_5 під графою «Обґрунтованість умов контракту підтверджую»;
- листом-погодженням до Додаткової угоди № 1 до Контракту, на якому міститься підпис ОСОБА_5 під графою «Обґрунтованість умов додаткової угоди підтверджую»;
- рішенням щодо здійснення попередньої оплати за Контрактом, підписаним ОСОБА_10, до якого долучено лист-погодження з підписом ОСОБА_5 ;
- протоколами проведення обшуків, зокрема в офісних приміщеннях, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Львівський арсенал», та Міністерстві оборони України;
- іншими матеріалами.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, в цілому підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для обґрунтованого припущення, що кримінальне правопорушення було вчинене.
Також сторона обвинувачення надала переконливі доводи, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення міг бути причетний ОСОБА_15 . Зокрема, така вірогідність ґрунтується на тому, що об`єктивна сторона цього кримінального правопорушення передбачала послідовність дій багатьох осіб, які можна виокремити у певні етапи. Можливість здійснення кожного наступного етапу залежала від реалізації попереднього, і у випадку нездійснення хоча б однієї ланки з ланцюга дій причетних осіб, реалізація загального плану була б неможлива.
Певна частина цих дій була обумовлена посадою ОСОБА_5 як начальника управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ, до кола компетенції якого належала процедура укладення контрактів на постачання товарів військового призначення, зокрема, вибір постачальників та перемовини з ним, оцінка пропозицій, прогнозування наслідків укладення та оцінка ризиків. Зазначені обставини не спростовував і сам ОСОБА_5 .
Як на стадії укладення Контракту, так і в ході його виконання дії посадових осіб МОУ можуть бути розцінені як невиправдано ризиковані, які зрештою спричинили шкоду у значному розмірі, що може вказувати про те, що вони вчинені свідомо та в умовах обізнаності із загальним планом заволодіння державними коштами. Частина цих дій належала до сфери компетенції ОСОБА_5, і без них досягнути протиправної мети було б неможливо.
Викладене переконує слідчого суддю у вірогідності вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а тому слід констатувати, що сторона обвинувачення має підстави підозрювати його у такому вчиненні, а тому повідомлена підозра є обґрунтованою. Разом з тим, ступінь цієї вірогідності потребує окремої оцінки, яку буде надано далі.
Слідчий суддя враховує наведені стороною захисту аргументи, щодо дії ОСОБА_5 перебували виключно у площині здійснення своїх повноважень, втім ці доводи не виключають версії сторони обвинувачення.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів. Також слід врахувати, що зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
ОСОБА_5 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово перетинав державний кордон протягом дії воєнного часу, що свідчить про наявність у нього такої можливості. Також прокурор надав відомості про наявність у ОСОБА_5 матеріальних ресурсів для переховування за кордоном.
Наведені обставини у сукупності переконують слідчого суддю в обґрунтованості доводів прокурора щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
В контексті оцінки цього ризику провідне значення мають обставини кримінального правопорушення, проаналізовані слідчим суддею у п. 3.3 цієї ухвали. Зокрема, до фактичної реалізації протиправних домовленостей була залучена низка працівників МОУ, у тому числі підлеглих підозрюваному.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
3.7. Щодо інших ризиків
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.
Зокрема, обґрунтовуючи ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурор навів лише загальні міркування, не конкретизувавши, у чому саме цей ризик може полягали та яким чином може бути реалізований.
Також ризик знищення, ховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення не аргументований прокурором шляхом окреслення кола таких речей і документів та можливим способом реалізації цього ризику.
Доводи сторони обвинувачення про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, зокрема легалізації доходів, набутих протиправним шляхом, також є непереконливими з огляду те, що на більшу частину коштів накладено арешт, а щодо іншої частини прокурор не навів доводів про можливість їх перебування під контролем підозрюваного. Також сторона обвинувачення не надала відомостей, які свідчили б про здійснення ОСОБА_5 протиправної діяльності у минулому чи інших доводів на користь цього ризику.
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
Поняття «обґрунтована підозра» не має визначення у кримінальному процесуальному законі. Проте, як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування. Таким чином, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Слідчий суддя констатувала обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин. Разом з тим, слід зауважити, що на відміну від стадії судового розгляду висунутого особі обвинувачення, на якій суд в переважній більшості оперує дискретними категоріями (допустимість/недопустимість доказів, винуватість/невинуватість особи тощо), на стадії досудового розслідування слідчий суддя використовує поняття ймовірності та вірогідності вчинення кримінального правопорушення та причетності особи до його вчинення.
Зазначені категорії за своїм визначенням можуть уособлювати не лише факт наявності/відсутності, а мати певний ступінь, який може бути більшим чи меншим в залежності від переконливості позиції сторін та підтвердження їх відповідними матеріалами.
Кримінальний процесуальний закон під час обрання запобіжного заходу покладає на слідчого суддю обов`язок враховувати не лише обґрунтованість підозри як окремий факт, а й ступінь цієї обґрунтованості. Зокрема п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України передбачено, що крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Отже, рівень обґрунтованості підозри має корелювати ступеню втручання у права особи, пов`язаного із застосуванням запобіжного заходу.
Проаналізувавши викладені у п. 3.3 цієї ухвали обставини, слідчий суддя встановила наявність підстав для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, втім, надані прокурором матеріали не є достатньо вагомими для такого суттєвого втручання у права особи як застосування до підозрюваного тримання під вартою як виключного запобіжного заходу.
Зокрема, надані прокурором матеріали НСРД містять відомості про зміст розмов причетних осіб, які свідчать про існування між ними неформальних стосунків. З іншого боку, ці розмови не дають ґрунтовних підстав для переконання, що ОСОБА_15 був обізнаний зі злочинним планом.
Також заслуговують на увагу аргументи прокурора щодо безпідставності укладення контракту, ухвалення рішення про здійснення попередньої оплати без належних для того підстав. З іншого боку, сторона захисту навела доводи про те, що ризикованість укладення контракту була обумовлена відсутністю належного законодавчого регулювання та гострою потребою в одержанні таких товарів. Прокурор не навів достатньо переконливих доводів, які б категорично виключали таку версію подій.
За таких обставин слід констатувати, що сторона обвинувачення переконала слідчого суддю в необхідності продовження з`ясування обставин кримінального правопорушення та обумовлену цим необхідність застосування запобіжного заходу, втім, рівень переконливості наданих прокурором доказів не виправдовує застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також слід зазначити, що рівень обґрунтованості підозри, окрім того що є окремою підставою, також може впливати на інтенсивність встановлених ризиків. Адже вагомість наданих доказів, усвідомлення особою складності їх спростування, може спонукати особу до позапроцесуальної протидії кримінальному провадженню, тобто підвищувати ступінь ризиків, з іншого боку, мінімальний рівень переконливості доводів прокурора дає підґрунтя для спростування їх у межах змагального процесу та мінімізує такі ризики.
Враховуючи наведені сторонами доводи у сукупності, відомості про особу підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя констатує низький рівень інтенсивності встановлених ризиків та вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання здатний їм запобігти та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
3.9. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами, визначеними слідчим та прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - два місяці.
За таких підстав клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання - задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами, визначеними слідчим та прокурором;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків визначити два місяці, тобто до 03 квітня 2024 року включно.
4. Повідомити ОСОБА_5 письмово під розпис про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
5. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 квітня 2023 року за № 42023000000000674.
6. У решті клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1