Офіс Генпрокурора обвинувачує Олександра Лієва та його спільників у виведенні грошей на закупівлі мін для ЗСУ та створення фіктивних умов купівлі боєприпасів.

Загалом організована група мала розгалужену структуру. У Міноборони їй допомагав в.о. Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Тоомас Накхур. З боку компанії «Львівський арсенал» учасниками схеми стали директор Юрій Збітнєв, його заступник Василь Сахненко, а також представник компанії Олег Євдоченко, який безпосередньо займався пошуком постачальників боєприпасів.

Схема, за версією слідства, передбачала укладення контракту на постачання боєприпасів із подальшим перерахуванням значної передоплати, частина якої мала бути виведена за кордон. Восени 2022 року Міністерство оборони України та компанія «Львівський арсенал» підписали контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів на суму майже 1,4 млрд грн. Контрагентом для постачання боєприпасів із заводу Elmech у Хорватії була словацька компанія SEVOTECH. Після всіх перевірок та погоджень на підставі рішення робочої групи Олександр Лієв як представник Міноборони та Юрій Збітнєв як директор ТОВ «Львівський арсенал» уклали цей контракт. Однак спочатку документ не передбачав перерахунку коштів. Додаткова фінансова угода могла бути підписана тільки після того, як «Львівський арсенал» надасть ліцензію на експорт озброєння від словацької компанії SEVOTECH.

Щоб підтвердити наявність товару, учасники наглядової ради та працівники компанії SEVOTECH Катаріна Гарінг та Олександр Хорошаєв поїхали на хорватський завод, пофотографували там товар і передали знімки в Україну. Ці фотографії використали як доказ того, що міни нібито існують і їх готові продати. Після того як Міноборони отримало необхідний пакет документів від «Львівського арсеналу», в тому числі експортну ліцензію, і здійснило перевірки, 10 листопада 2022 року Лієв та Збітнєв підписали додаткову угоду про фінансові зобов’язання.

При цьому, за версією слідства, посадовці проігнорували застереження від власного аудиту про ризики. Згідно з угодою, МОУ мало перерахувати «Львівському арсеналу» передоплату у сумі 1,3 млрд грн (97% від вартості всього контракту). Роль «Львівського арсеналу» тут була ключовою, адже під час воєнного стану фірма мала офіційне право на закупівлю та імпорт зброї.

Щоб обґрунтувати необхідність якнайшвидшого перерахування коштів, Збітнєв навіть написав офіційного листа, у якому пообіцяв привезти першу партію мін уже до 20 грудня 2022 року. Для додаткового маскування плану Василь Сахненко та Катаріна Гарінг повторно відвідали завод у Хорватії нібито для огляду боєприпасів. У цей же час Тоомас Накхур в обхід правил швидко підготував документи на виплату грошей. У результаті Міноборони перерахувало кошти на рахунок «Львівського арсеналу» в банку. Того ж дня ці гроші перегнали через банк, масово скупили валюту і 30% від суми перевели за кордон як передоплату на рахунки компанії SEVOTECH. Туди надійшло $3,65 млн та 9,15 млн євро.

За інформацією журналістів-розслідувачів, частина цих коштів з рахунків SEVOTECH була далі перерахована на рахунок хорватської компанії WDG Promet, власником якої є Матіас Зубак. Зрештою, учасники схеми перевели частину валюти в готівку через підставні фірми в Європі та забрали собі, а куди точно пішли інші гроші за кордоном — достовірно не відомо.

Коли боєприпаси так і не поставили в обумовлений термін, Олександр Лієв почав надсилати «Львівському арсеналу» претензії й вимагати сплатити штраф та поставити товар. Загалом МОУ направило пʼять претензій, проте компанія на них не відреагувала і кошти не повернула. Більша частина грошей — 818 млн грн (а загалом майже мільярд разом із іншими залишками) — наразі заарештовані в межах кримінального провадження на рахунках компанії «Львівський арсенал».

Наприкінці січня 2024 року справа набрала нових обертів. СБУ спільно з Офісом Генпрокурора повідомили про розкриття схеми розкрадання, і п'ять фігурантів отримали підозри. 27 січня 2024 року правохоронні органи затримали Олександра Лієва під час спроби перетину державного кордону.

Цікавим є те, що упродовж усього цього часу «Львівський арсенал» та SEVOTECH направляють до МОУ офіційні звернення, стверджуючи, що боєприпаси є в наявності та можуть бути поставлені на всю суму передоплати.Але чому цього не відбулося — питання відкрите.

Сам Лієв повністю відкидає звинувачення і зазначає, що жодних фактів корупції чи недбалості в його діях не було.

Свою позицію Лієв обґрунтовує тим, що на початку повномасштабного вторгнення всі контракти укладалися напряму проведення публічних закупівель, і тоді жоден постачальник не працював без повної передоплати. За його словами, за 2022 рік Департамент, де він працював із травня, уклав 435 договорів на 519 млрд грн. З них 385 контрактів повністю виконані, 32 — розірвані з поверненням коштів (або не оплачувалися), а 18 — проблемні й розглядаються в судах. З оплачених договорів протягом 2022-2024 років поставлено 98% від загальної суми, і Лієв упевнений, що решта 2% також буде поставлена, або держава поверне ці кошти.