- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/898/24
Провадження 1-кс/991/911/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
02 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
прокурора - ОСОБА_3,
підозрюваної ОСОБА_4,
захисника - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Конотоп, Сумської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, працює адвокатом,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України,
у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000619 від 21.11.2021,
ВСТАНОВИВ:
02.02.2024 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
В обґрунтування заявленого клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
За версією слідства, ОСОБА_4, будучи адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 345 від 20.05.2011), використала наданий їй статус з метою підбурити ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
Так, 14.01.2021 суддя Білопільського районного суду Сумської області розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020200130000158 від 06.03.2020, за результатами чого ухвалила вирок відносно ОСОБА_7 та визнала його не винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України (за епізодом викрадення майна ОСОБА_8 ), за ч. 1 ст. 357 КК України, окрім цього визнала його винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (за епізодами викрадення майна ОСОБА_9, ОСОБА_10 ) і призначила йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
11.03.2023 суддя колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду ОСОБА_11 своєю ухвалою відкрила провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_12, захисника - адвоката ОСОБА_13, обвинуваченого ОСОБА_14, захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 на вирок Білопольського районного суду Сумської області від 14.01.2021 відносно ОСОБА_14, ОСОБА_7 (справа № 573/719/20) .
За твердженням детектива, у середині серпня 2021 року, ОСОБА_4 вирішила підбурити ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, а саме суддям Сумського апеляційного суду.
Зокрема, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3, переконавши ОСОБА_7, що в силу тривалого здійснення індивідуальної адвокатської діяльності на території міста Суми вона знайома з суддями Сумського апеляційного суду, у тому числі з головою Сумського апеляційного суду ОСОБА_15, повідомила ОСОБА_7, що йому необхідно надати грошові кошти в сумі від 12000 до 14000 доларів США як неправомірну вигоду для суддів Сумського апеляційного суду, за вчинення цими суддями дій в інтересах ОСОБА_7, а саме для прийняття рішення про визнання ОСОБА_7 невинуватим у скоєнні кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12020200130000158 від 06.03.2020.
14.12.2021 ОСОБА_7 звернувся із заявою про кримінальне правопорушення до правоохоронних органів, у якій повідомив, що його адвокат ОСОБА_4 разом з головою Сумського апеляційного суду ОСОБА_15 та суддями Сумського апеляційного суду, які розглядають апеляційну скаргу, вимагають неправомірну вигоду в розмірі від 12000 до 14000 доларів США за ухвалення виправдувального вироку відносно нього.
В подальшому, 21.09.2022 ОСОБА_4, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, б. 112, змінила суму неправомірної вигоди, а саме повідомила, що сума неправомірної вигоди становитиме 5000 доларів США. Окрім цього ОСОБА_4 повідомила, що вживе заходів до відкладення судового засідання на декілька місяців для того, щоб ОСОБА_7 зміг зібрати необхідну суму грошових коштів.
26.09.2022 ОСОБА_4, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_4, повідомила ОСОБА_7, що надання неправомірної вигоди буде відбуватися в два етапи, тобто 2000 доларів США до судового засідання та 2000 доларів США після прийняття рішення колегією суддів. При цьому ОСОБА_4 пояснила, що в інтересах ОСОБА_7 буде прийняте рішення про повернення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та іншої особи на новий розгляд до суду першої інстанції. Для формування впевненості ОСОБА_7 в можливості надання неправомірної вигоди суддям Сумського апеляційного суду ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_7, що суму та механізм передачі неправомірної вигоди вона дізналась від голови Сумського апеляційного суду ОСОБА_15 .
13.01.2023 ОСОБА_4, перебуваючи в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_4, продовжила підбурювати ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди суддям Сумського апеляційного суду. Зокрема, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_16, що попередні домовленості щодо передачі неправомірної вигоди суддям в розмірі 4000 доларів США за прийняття ними рішення на користь ОСОБА_7 чинні.
31.01.2024, близько 11 год 00 хв, ОСОБА_7, перебуваючи в будівлі за адресою: АДРЕСА_4, на виконання домовленості з ОСОБА_4, передав частину грошових коштів у сумі 2000 доларів США в якості неправомірної вигоди для передачі суддям Сумського апеляційного суду.
31.01.2024, близько 17 год 00 хв, колегія суддів Сумського апеляційного суду оголосила ухвалу в судовій справі № 573/719/20, якою залишила вирок без змін. Одразу ж після цього ОСОБА_4, перебуваючи біля будівлі Сумського апеляційного суду, повідомила ОСОБА_7, що їй не відомі причини прийняття колегією суддів Сумського апеляційного суду вказаного вище рішення.
В подальшому, цього ж дня неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США вилучено у ОСОБА_4 під час особистого обшуку.
31.01.2024 о 18 год. 35 хв. ОСОБА_4 затримано та 01.02.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.
На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».
Як зазначає детектив, підставами застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
За твердженням детектива, встановлені в ході досудового розслідування обставини вчинення злочину, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м`які, запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 . Отже, обрання запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою, на переконання детектива, не забезпечить запобігання встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшить їх до прийнятного рівня.
Посилаючись на положення ст. 182 КПК України, у разі задоволення клопотання, детектив просить визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень. На переконання детектива, враховуючи матеріальний стан ОСОБА_4, зазначений розмір застави не є завідомо непомірним для неї, водночас, застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов`язків.
Крім того, детектив зазначає, що у разі внесення визначеного розміру застави з метою досягнення мети застосування запобіжного заходу та виконання завдань кримінального провадження, існує необхідність в покладенні на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись із Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021 (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду);
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи заявленого клопотання та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що прокурором не долучено достатніх доказів, які б свідчили про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри. Звернув увагу на те, що сторона обвинувачення на даний час так і не визначилась із остаточною кримінально-правовою кваліфікацією розслідуваних обставин. Як зазначив захисник, першочергово відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесенні за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, при цьому підозру ОСОБА_4 вручено за нібито вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, при цьому, на думку захисника, така кваліфікація не відповідає дійсним обставинам справи та обрана стороною обвинувачення тільки тому, що вказаний злочин є більш тяжким ніж, наприклад, шахрайство.
Захисник стверджував про відсутність ризиків перешкоджання кримінальному провадженню. Зазначив, що ризик переховування можливо нівелювати шляхом покладення на підозрювану обов`язку здати до відповідних органів її паспорт для виїзду за кордон. Більше того, на переконання захисника, факт того, що ОСОБА_4 востаннє перебувала за кордоном у 1986 році, свідчить про відсутність в неї реальної можливості та бажання виїзду за кордон. Щодо ризику знищення речей та документів, які можуть мати значення для цього кримінального провадження, захисник звернув увагу на те, що прокурором не конкретизоване про які саме речі та документи йде мова, що свідчить про недоведеність існування такого ризику. Не обґрунтовано, на переконання захисника, і існування інших ризиків.
Також, на думку захисника, прокурором не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам про які зазначено в клопотанні. На переконання захисника запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту достатньою мірою забезпечить дотримання ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків та убезпечить від реалізації вказаних ризиків.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника та просила відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до неї запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1)чи набула особа статусу підозрюваного?
2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4)чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5)чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6)який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо набуття статусу підозрюваного
На стадії досудового розслідування запобіжні заходи можуть застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру. При цьому, у разі здійснення кримінального провадження стосовно адвоката необхідно враховувати положення ст. 481 КПК України, відповідно до яких письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. Саме ж фактичне вручення такого повідомлення може здійснюватися прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за наявності відповідного доручення.
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4, яка є адвокатом, 01.02.2024 складене та підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_17 . В цей же день, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 вручив вказане повідомлення про підозру особисто ОСОБА_4, що підтверджується особистим підписом останньої у тексті такого повідомлення, зробленим у присутності її захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набула процесуального статусу підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 могла вчинити саме інкримінований їй злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що вироком Білопільського районного суду Сумської області від 14.01.2021 за результатом розгляду кримінального провадження №12020200130000158 від 06.03.2020 ОСОБА_7 було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами викрадення майна ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Адвокат ОСОБА_4, будучи захисницею ОСОБА_7, оскаржила вказаний вирок до Сумського апеляційного суду.
За версією слідства, після відкриття провадження за апеляційними скаргами учасників, у адвоката ОСОБА_4 виник умисел на підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, а саме суддям Сумського апеляційного суду за вчинення ними дій в інтересах ОСОБА_7, а саме за прийняття рішення про визнання його невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12020200130000158 від 06.03.2020.
З метою реалізації вказаного плану, ОСОБА_4 під час однієї із зустрічей повідомила ОСОБА_7, що в силу тривалого здійснення індивідуальної адвокатської діяльності на території міста Суми вона знайома з суддями Сумського апеляційного суду, у тому числі з головою Сумського апеляційного суду ОСОБА_15 та може посприяти в ухваленні апеляційним судом виправдувального вироку за надання суддям неправомірної вигоди у розмірі від 12 до 14 тис. доларів.
В подальшому, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_7, що від голови Сумського апеляційного суду ОСОБА_15 вона дізналась суму та детальний механізм передачі неправомірної вигоди. Зокрема, грошові кошти мають бути передані в два етапи, тобто 2000 доларів США до судового засідання та 2000 доларів США після прийняття рішення колегією суддів. При цьому, адвокат пояснила, що в інтересах ОСОБА_7 буде прийняте рішення про повернення кримінального провадження № 12020200130000158 від 06.03.2020 за його обвинуваченням на новий розгляд до суду першої інстанції.
З метою формування у ОСОБА_7 впевненості в можливості надання неправомірної вигоди суддям Сумського апеляційного суду, ОСОБА_4 неодноразово повідомила, що попередні домовленості щодо передачі грошових коштів суддям за прийняття ними рішення на його користь чинні. Адвокат переконувала ОСОБА_7, що усі вищевказані обставини вона обговорювала безпосередньо з головою Сумського апеляційного суду ОСОБА_15 зазначаючи, що саме він буде в колегії із суддею ОСОБА_11 і як він скаже, таке рішення і буде прийняте, поручившись за його слова, стверджуючи, що він ніколи її не підводив.
Під час зустрічей ОСОБА_7 та ОСОБА_4 остання неодноразово підтверджував раніше обумовлені домовленості, водночас, у зв`язку з тим, що судове засідання неодноразово відкладалось, ОСОБА_4 повертала ОСОБА_7 попередньо надані ним грошові кошти, які планувалось передати суддям Сумського апеляційного суду в якості неправомірної вигоди.
31.01.2024 ОСОБА_7 на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_4, в черговий раз передав їй частину призначеної суддям неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США. В цей же день, 31.01.2024 колегія суддів Сумського апеляційного суду своєю ухвалою залишила оскаржений вирок без змін. За твердженням ОСОБА_4 їй були не відомі причини прийняття такого рішення й вона мала намір це з`ясувати, про що і повідомила ОСОБА_7, залишивши попередньо отримані від нього грошові кошти в сумі 2000 доларів США в себе.
В подальшому, вказані кошти в сумі 2000 доларів США, які, за версією слідства, мали бути передані в якості неправомірної вигоди суддям Сумського апеляційного суду за прийняття ними судового рішення в інтересах ОСОБА_7, були вилучені в ОСОБА_4 в ході її особистого обшуку.
Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, яке може бути вчинене ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваної та ознаками складу інкримінованого їй злочину.
Зазначені обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
-протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 21.12.2021, від 15.07.2022, 21.09.2022, 09.11.2022, 14.03.2023, 22.08.2023;
-протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 22.09.2022 № 638, де зафіксоване спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_7 21.09.2022;
-протоколами за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 04.10.2022 №740 та № 741, де зафіксоване спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_7 26.09.2022;
-протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 13.01.2023 № 186, де зафіксоване спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_7 13.01.2023;
-протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 17.02.2023 № 605, де зафіксоване спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_7 16.01.2023;
-протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 21.02.2023 № 655, де зафіксоване спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_7 18.01.2023;
-протоколом за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 24.08.2023 № 5/6/5/1-5625, де зафіксоване спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_7 23.08.2023;
-протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 31.01.2024;
-протоколом затримання ОСОБА_4 від 31.01.2024;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що під час розгляду цього клопотання слідчий суддя на підставі оцінки сукупності досліджених доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини вчинення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами отриманими у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.3.1.Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкриміноване їй кримінальне правопорушення. Так, санкція ч. 3 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду з огляду й на те, що за законодавчими приписами у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права такі як звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 фінансово забезпечена на рівні достатньому для тривалого проживання за кордоном - підозрюваній на праві приватної власності належить коштовне рухоме та нерухоме майно, зокрема два житлових будинки, три земельні ділянки та автомобіль.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
На переконання слідчого судді ризик можливої втечі та переховування від органу досудового розслідування та суду має достатньо великий ступінь інтенсивності, з огляду на відсутність у підозрюваної міцних соціальних зв`язків за місцем її проживання в Україні ( ОСОБА_4 розлучена, відомостей щодо осіб, які б перебували на її утриманні слідчому судді не надано, повнолітня донька підозрюваної тривалий час проживає за кордоном та знаходиться на утриманні підозрюваної), враховуючи наявність в неї паспорту громадянина України для виїзду за кордон та реальну можливість безперешкодного виїзду за межі держави, оскільки вона є особою, що не підлягає мобілізації.
3.3.2.Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Слідчий суддя вважає, що підозрювана має можливість знищити чи спотворити документа та речі, які мають значення для цього кримінального провадження, враховуючи, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а стороною обвинувачення зібрані не всі необхідні докази (у тому числі речі і документи).
При цьому, слідчий суддя враховує, що підозрювана, будучи обізнаною у способах знищення інформації з електронних інформаційних мереж - додатків для відправлення та отримання миттєвих повідомлень, може вчинити дії спрямовані на знищення такої інформації за допомогою не виявлених та на даний момент не вилучених мобільних терміналів.
3.3.3.Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4, використовуючи набуті нею зв`язки серед службових осіб правоохоронних та судових органів, має можливість впливати на свідків, зокрема, ОСОБА_7, який є заявником у цьому кримінальному провадженні, суддів та інших працівників Сумського апеляційного суду та інших свідків, які ще не були допитані.
З огляду на викладене підозрювана матиме можливість впливати на вказаних осіб задля надання ними неправдивих показань на її користь (наприклад, щодо змісту її спілкування з ОСОБА_7, обставин зустрічей між ними, обговорюваних питань тощо).
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження
3.3.4.Щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення
Слідчий суддя погоджується, що розслідувані у цьому кримінальному провадженні обставини можуть свідчити про імовірність вчинення іншого кримінального правопорушення. Так, слідчий суддя враховує той факт, що отримані під час досудового розслідування відомості свідчать про систематичний характер вчинення підозрюваною відповідних протиправних дій щодо надання неправомірної вигоди за прийняття рішень службовими особами.
Так, в протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 13.01.2023 зафіксовано розмову між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, під час якої остання повідомляє про передачу неправомірної вигоди за прийняття рішення голові Сумського апеляційного суду, а також вплив на прийняття рішення іншими суддями.
Вказана розмова свідчить про можливе вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних корупційних правопорушень, пов`язаних із наданням неправомірної вигоди. Наведене свідчить про схильність ОСОБА_4 до вчинення корупційних правопорушень, пов`язаних із отриманням, пособництвом в отриманні неправомірної вигоди та посередництвом у таких діях.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України;
-пред`явлення їй підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватою у вчиненні якого, їй може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-на день розгляду клопотання підозрюваній ОСОБА_4 виповнилось 48 років, інформації про наявність хронічних захворювань, які б перешкоджали застосуванню запобіжного заходу слідчому судді не надано;
-достатній майновий стан, який буде описаний у 3.6. цієї ухвали;
-підозрювана працює адвокатом, не одружена, має повнолітню доньку, яка з 2021 року постійно проживає за кордоном (навчається у Греції);
-підозрювана раніше не судима, відомостей про застосування до неї раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення їй про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або більш м`якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваної, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваної, зазначених у п. 3.4. цієї ухвали, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення нею позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
До аналогічних висновків слідчий суддя доходить і при аналізі інших більш м`яких запобіжних заходів. Зокрема, домашній арешт, в тому числі цілодобовий, не зможе забезпечити обмеження підозрюваної в доступі до технічних пристроїв, що уможливить її спілкування з іншими особами (в т.ч. учасниками кримінального провадження), що також може зашкодити дієвості кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрювану обов`язків буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням особистих характеристик підозрюваної, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваної ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Як вказувалось вище, за інкримінований підозрюваній злочин передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказування, з огляду на правову кваліфікацію та можливість залучення до протиправної діяльності інших, не встановлених на даний час осіб, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити максимальний строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме - до 30 березня 2024 року.
3.6. Щодо альтернативного запобіжного заходу
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Сторона обвинувачення просила визначити суму застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваної:
-відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, сума нарахованого доходу ОСОБА_4 складала: 459440 грн.;
-на праві власності ОСОБА_4 належить автомобіль HONDA CR-V, 2014 року випуску, житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_5 та три земельні ділянки у Сумській області.
Враховуючи зазначене, майновий стан підозрюваної, а також обставини вказаного кримінального провадження, слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу у розмірі максимально можливому для цього виду кримінального правопорушення, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень. Визначений розмір застави є співмірним із офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного підозрюваній майна та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.
За описаних вище обставин альтернативний запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану такі обов`язки:
1)прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2)не відлучатись із Сумської області без дозволу до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7, а також будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.11.2021, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5)здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України Сумської області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.
6)носити електронний засіб контролю.
Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування і не більше визначеного строку дії основного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто до 30 березня 2024 року включно.
За наведених вище обставин, слідчий суддя доходить висновку про існування підстав для задоволення поданого клопотання.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000619 від 21.11.2021 - задовольнити.
2.Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
3.Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування визначити до 30 березня 2024 року включно.
4.Одночасно визначити підозрюваній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
5.Сума застави може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти
застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва
суду).
6.Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі підозрювана звільняється з-під варти і вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
7.Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
8.Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.
9.У разі звільнення підозрюваної ОСОБА_4, з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на неї такі обов`язки:
7)прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
8)не відлучатись із Сумської області без дозволу до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
9)повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
10)утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7, а також будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.11.2021, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
11)здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України Сумської області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.
12)носити електронний засіб контролю.
10.Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити строком до 30 березня 2024 року включно.
11.Контроль за виконанням покладених на підозрювану обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.11.2021, та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
12.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
13.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваній, її захиснику та направити для виконання керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
14.Виконання ухвали в частині взяття під варту в залі суду, доставлення до місця ув`язнення та тримання під вартою доручити батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
15.Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № № 52021000000000619 від 21.11.2021, та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
16.Строк дії ухвали до 30 березня 2024 року включно.
17.Повідомити Раду адвокатів Сумської області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, яка є адвокатом.
18.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1