- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
Справа № 991/711/24
Провадження № 1-кп/991/5/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
06 лютого 2024 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_4 про відвід колегії суддів від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000301, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2022 року.
Підготовче судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_4,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52022000000000301, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_8 .
2.У судовому засіданні 06 лютого 2024 року захисник ОСОБА_4 заявила відвід колегії суддів на підставі п. 5 ч. 1 ст. 75 та п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Свою заяву мотивувала таким: 1) виключення суддів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під час автоматизованого розподілу цієї судової справи між суддями через відсутність спеціалізації порушує вимоги ст. 35 КПК України; 2) колегія суддів, як і інші судді ВАКС, мають інтерес щодо цього кримінального провадження, відтак розглядаючи його діятимуть в умовах конфлікту інтересів; 3) ухвала від 26 січня 2024 року внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень з пропущенням законодавчо визначеного строку; 4) призначення підготовчого судового засідання відбулось всупереч законодавчої вимоги про необхідність надання стороні захисту п`ятиденного строку з моменту отримання обвинувального акта для підготовки до судового засідання; 5) при призначенні дати чергового підготовчого судового засідання суд не врахував графік зайнятості адвоката ОСОБА_4 ; 6) підготовче судове засідання відбувається за відсутності всіх учасників судового провадження всупереч вимог ч. 2 ст. 314 КПК України; 7) суд позбавив адвоката можливості підготувати заяву про відвід колегії суддів; 8) рішення здійснювати розгляд клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу суд прийняв всупереч процесуального закону, оскільки вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду в порядку ст. 315 можливе після вирішення питань, передбачених у ст. 314 КПК України.
2.1.Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заяву свого адвоката.
2.2.Прокурор ОСОБА_5 просив залишити заяву без задоволення. Просив врахувати, що відвід було заявлено після постановлення колегією протокольної ухвали, якою прийнято рішення продовжувати судове засідання. На початку судового засідання захисник не мала відводів.
3.Заслухавши заяву захисника та думки сторін, дослідивши матеріали судової справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу колегії суддів з огляду на таке.
Щодо відводу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України
4.Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема, у п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КПК України особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, надано право заявити відвід судді з цих підстав.
Частина 3 статті 35 КПК України передбачає, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, крім випадків, установлених законом.
Згідно з частинами 4, 5 статті 35 КПК України кримінальне провадження, розгляд якого відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів, в обов`язковому порядку розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (першої чи апеляційної інстанції, Касаційного кримінального суду Верховного Суду) строком на один рік.
Частиною 2 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що у випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.
Особливості застосування принципу спеціалізації суддів визначені в актах суддівського самоврядування. Відповідно до пунктів 2.3.20 та 2.3.23 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26 листопада 2010 року, автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів. Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності).
Відповідно до п.2 розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, судові справи розподіляються між суддями, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням, зокрема, спеціалізації суддів, запровадженої зборами суддів.
4.1.Відповідно до Рішення № 2 від 25 жовтня 2022 року зборів суддів Вищого антикорупційного суду «Про визначення персонального складу слідчих суддів» вбачається, що для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, було, серед іншого, вирішено:
-з числа суддів Вищого антикорупційного суду переобрати повторно з 01 грудня 2022 року по 30 листопада 2024 року включно слідчими суддями ОСОБА_12 та ОСОБА_9 ;
-обрати з числа суддів Вищого антикорупційного суду слідчими суддями з 01 грудня 2022 року по 30 листопада 2024 року включно, зокрема, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
-встановити зазначеним слідчим суддям спеціалізацію «слідчий суддя»;
-здійснювати обраним слідчим суддям у відповідний період, на який їх обрано, розподіл клопотань, скарг та інших матеріалів, розгляд яких згідно з кримінальним процесуальним законодавством України віднесено до компетенцій слідчих суддів, а також заяв про відвід (самовідвід) слідчого судді.
4.2.Відповідно до Звіту про автоматизований розподіл по справі № 991/711/24 (провадження № 1-кп/991/5/24) вбачається, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні надійшов до Вищого антикорупційного суду 26 січня 2024 року. З урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та з урахуванням хронологічного порядку надходження судових справ, для розгляду обвинувального акта визначено колегію суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
У Звіті, серед іншого, зазначено, що під час визначення колегії суддів для розгляду обвинувального акта було виключено, зокрема, суддів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у зв`язку із відсутністю спеціалізації.
4.3.Враховуючи наведене, виключення суддів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під час автоматизованого розподілу справи № 991/711/24, є правомірним та таким, що відповідає положенням частини третьої статті 35 КПК України, статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Положенню про автоматизовану систему документообігу суду.
4.4.Щодо клопотання про необхідність витребування у Вищого антикорупційного суду звіту про автоматизований розподіл судової справи № 991/711/24 між суддями. Доцільність витребування такої інформації відсутня з огляду на можливість ознайомитись із сказаним звітом на офіційному веб-сайті Судової влади у вкладці «стан розгляду справ», перейшовши за посиланням https://court.gov.ua/log_documents/61212758/4910/.
4.5.Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи захисника про порушення встановленого КПК України порядку визначення колегії суддів для розгляду цього провадження не відповідають фактичним обставинам, а твердження про втручання в систему автоматизованого розподілу є необґрунтованим та не підтверджується належними та допустимим доказами.
4.6.Запровадження спеціалізація суддів Вищого антикорупційного суду за рішенням зборів суддів передбачено ч. 2 ст. 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який відповідно до ст. 2 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» також складає правову основу його діяльності.
4.7.Принцип спеціалізації суддів спрямований на підвищення якості правосуддя та за своїм визначенням передбачає розподіл судової справи серед обмеженого кола суддів та, відповідно, виключення з розподілу інших суддів цього суду, які не мають відповідної спеціалізації. Рішення № 2 від 25 жовтня 2022 року спрямоване на забезпечення дотримання цього принципу, а його зміст повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_4 щодо порушення порядку визначення колегії суддів як необґрунтовані.
Щодо відводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України
5.Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який установить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення ЄСПЛ у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії»). При цьому, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
На переконання колегії суддів, вирішальне значення при цьому має можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу.
Щодо доводів про те, що колегія суддів має інтерес у цьому кримінальному провадженні, відтак розглядаючи його діятиме в умовах конфлікту інтересів
6.Згідно зі ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», судді є суб`єктами, на яких поширюються вимоги цього закону, в тому числі щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Частина 1 статті 1 цього Закону визначає поняття потенційного та реального конфлікту інтересів.
Так, потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
У той час як реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний же інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
В силу вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», судді зобов`язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів - Національне агентство чи інший визначений законом орган;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
У разі виникнення у судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом), реального чи потенційного конфлікту інтересів він зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі повідомити про це Раду суддів України (ч. 10 ст. 133 Закону України «Про запобігання корупції»).
Отож, закон виділяє врегулювання конфлікту інтересів процесуальним способом.
НАЗК у п. 6.4 Методичних рекомендацій щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» зазначило, що вирішення конфлікту інтересів у процесуальний спосіб визначається, зокрема, Кримінальним процесуальним кодексом України.
Зазначеним нормативно-правовими актом передбачено такий процесуальний інструмент врегулювання конфлікту інтересів як відвід або самовідвід. У разі виникнення конфлікту інтересів, який може бути врегульовано у процесуальний спосіб, суддя врегульовує його самостійно без повідомлення Ради суддів України.
Під час підготовчого судового засідання суддями не розкривалась інформація про можливий конфлікт інтересів та не заявлялись самовідводи.
Дійсно, згідно обвинувального акта ОСОБА_6 та ОСОБА_8 обвинувачуються, зокрема, у підбурюванні до закінченого замаху на надання суддям ВАКС неправомірної вигоди. З доводів захисника та обвинувального акта не вбачається, що у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді, було встановлено факти причетності суддів та працівників ВАКС до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, щодо отримання неправомірної вигоди за прийняття рішення у іншому кримінальному провадженні. Відтак, на переконання колегії суддів, ця обставина не породжує приватного інтересу в суддів-учасників колегії.
Крім того, цей блок доводів суд розцінює як такий, що спрямований на озвучення позиції захисника щодо непідсудності справи Вищому антикорупційному суду. Наведене є предметом перевірки у порядку ст. 34 КПК України, тому не приймається до уваги під час розгляду питання про відвід колегії суддів.
Щодо доводів про те, що призначення підготовчого судового засідання відбулось з порушенням законодавчої вимоги про необхідність надання стороні захисту п`ятиденного строку з моменту отримання обвинувального акта для підготовки до судового засідання
7.Згідно вимог частини 1 статті 314 КПК України, після отримання обвинувального акта, суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Текстуальний аналіз наведеної норми дозволяє зробити висновок, що доводи захисника необґрунтовані та не узгоджуються з положеннями процесуального законодавства, а отже безпідставні та не можуть бути прийняті до уваги під час розгляду питання про відвід колегії суддів.
Щодо доводів про неврахування графіку зайнятості адвоката ОСОБА_4 при призначенні дати чергового підготовчого судового засідання
8.Адвокат ОСОБА_4 надсилала заяву, якою зверталась до суду з проханням не призначати судові засідання у зазначені в ній дати.
Разом із тим, колегія суддів враховує обов`язок захисника, передбачений ч. 2 ст. 49 КПК України, прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю свого клієнта, а у разі неможливості прибути в призначений строк завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд.
Причини неприбуття захисника на виклик мають бути поважні та належним чином підтверджені, натомість заява адвоката ОСОБА_4 не відповідає таким критеріям, не містить підтверджень поважності неможливості явки до суду в зазначені дати, а стосується лише прохань не призначати судові засідання.
Суд, призначаючи судові засідання у цій справі, як і в будь-якій іншій, врахував свою зайнятість під час розгляду інших судових справ та необхідність розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу в строк, визначений статтею 199 КПК України.
Так, згідно ч. 6 ст. 181 КПК України, у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Частина 4 статті 199 КПК України зобов`язує суд розглянути таке клопотання до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Оскільки строк дії ухвали, якою до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, закінчується 07 лютого 2024 року, суд призначав судові засідання з огляду на свій обов`язок, передбачений ч. 4 ст. 199 КПК України.
Більше того, суд зважив на неявку захисника ОСОБА_4 у судове засідання 05 лютого 2024 року та відклав його до 06 лютого 2024 року на 12 годину 00 хв. врахувавши при цьому заяву адвоката.
Вказане свідчить про відсутність упередженості чи необ`єктивності до захисника ОСОБА_4, її клієнта та сторін загалом під час визначення дат судових засідань.
Щодо доводів про те, що підготовче судове засідання відбувається за відсутності всіх учасників судового провадження всупереч вимог ч. 2 ст. 314 КПК України
9.На переконання суду, ця частина доводів захисника про наявність сумнівів у неупередженості колегії суддів ґрунтується на незгоді з протокольною ухвалою, якою розгляд клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу та процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, постановлено здійснювати без участі іншого обвинуваченого, його захисників та потерпілого.
При постановленні цього рішення суд врахував наведені вище положення ч. 6 ст. 181 та ч. 4 ст. 199 КПК України, які зобов`язують суд розглянути таке клопотання до закінчення строку дії попередньої ухвали. Крім того, зазначене клопотання прокурора стосується виключно обвинуваченого ОСОБА_6 та не має відношення до обвинуваченого ОСОБА_8 . Дійсно, думка обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисників щодо цього клопотання прокурора, у випадку їх присутності в судовому засіданні, могла бути заслухана, але не була б визначальною при постановленні ухвали за результатами його розгляду.
Щодо доводів про те, що суд позбавив адвоката можливості підготувати заяву про відвід колегії суддів
10.Дослідивши матеріали судового прави суд встановив, що адвокат ОСОБА_4 ще 26 січня 2024 року була викликана у підготовче судове засідання на 30 січня 2024 року, яке не відбулось та було знято з розгляду. 29 січня 2024 року адвокат надіслала до суду свій перший процесуальний документ у цій справі. Крім того, зі змісту оголошеної заяви про відвід вбачається, що адвокат була достеменно обізнана про зміст звіту про автоматизований розподіл цієї справи, відтак знала персональний склад колегії суддів. До прибуття в судове засідання 06 лютого 2024 року в захисника ОСОБА_4 було 12 днів для підготовки заяви про відвід колегії суддів. Натоміть адвокат не підготувала таку заяву. Відтак її появу суд трактує як таку, що була спрямована на затягування розгляду справи та викликана незгодою з протокольною ухвалою суду. Разом із тим, на проханням захисника суд оголосив перерву в судовому засіданні для узгодження правової позиції щодо відводу зі своїм клієнтом та підготовки такого відводу.
Щодо доводів про неможливість здійснювати розгляд клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу до вирішення питань, передбачених у ст. 314 КПК України
11.Частиною 1 статті 315 КПК України передбачено, що якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З огляду на приписи частини 2 цієї статті, з метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
У свою чергу частиною 3 статті 315 передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Враховуючи конструкцію статті 315 КПК України, суд констатує, що розгляд клопотання про продовження запобіжного заходу може бути розглянуте до вирішення питань, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України та до початку підготовки до судового розгляду. Відтак доводи захисника про упередженість колегії суддів з огляду на порушення порядку проведення підготовчого судового засідання є необґрунтованими.
12.Надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали від 26 січня 2024 року з пропущенням законодавчо визначеного строку не може свідчити про упередженість чи необ`єктивність колегії суддів при розгляді цього кримінального провадження. Якби у кожному випадку такі чи подібні до таких суто технічні питання ставили під сумнів неупередженість та об`єктивність суддів, це поставило б під загрозу можливість формування складу суду в будь-якому суді.
13.Суд дійшов до висновку, що заявник відводу не обґрунтувала підстави, які б свідчили, що колегія суддів є необ`єктивною чи упередженою у цьому кримінальному провадження.
14.З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вищенаведені доводи захисника ґрунтуються виключно на припущеннях та не містять у собі достатніх підстав для відводу колегії суддів.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 75, 76, 81, 372 КПК України, суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Заяву захисника ОСОБА_4 про відвід колегії суддів залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2
ОСОБА_3