- Головуючий суддя (ВАКС) : Федоров О.В.
Справа № 991/943/24
Провадження 1-кс/991/955/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
09 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000619 від 21.12.2021,
ВСТАНОВИВ:
02 лютого 2024 року вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Короткий виклад змісту поданого клопотання
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає, Детективами Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
За версією слідства, адвокат ОСОБА_4 вчинила підбурення ОСОБА_5 до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, а саме суддям Сумського апеляційного суду за винесення ними рішення про визнання ОСОБА_5 невинуватим у скоєнні кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12020200130000158 від 06.03.2020.
31.01.2024 о 18 год. 35 хв. ОСОБА_4 було затримано детективами Національного антикорупційного бюро України в порядку ст. 208 КПК України.
При цьому, під час особистого обшуку затриманої було виявлено та вилучено готівкові грошові кошти у сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США та мобільний телефон realme C21-Y, модель RMX3263, IMEI 1 НОМЕР_1, IMEI 2 НОМЕР_2, з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» з номером « НОМЕР_3 ».
Виявлені та вилучені готівкові грошові кошти у сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США, у вигляді 20 банкнот номіналом по 100 доларів США з такими серіями та номерами:
PB52714088F PB52714089F PB52714095F PB52714085F PB52714069F PB52714897F PB52714896F PB52714084F PB52714066F PB52714064F PB52714065F PB52714070F PB52714071F PB52714072F PB52714073F LL40617021A B52714097F PB52714898F PB52714096F PA34543909B та є грошовими коштами, які були передані ОСОБА_4 в якості неправомірної вигоди.
Прокурор вказує, що вказані грошові кошти мають важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі підтверджують факти підбурювання ОСОБА_4 . ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди суддям Сумського апеляційного суду, а також безпосередньо факт передачі неправомірної вигоди.
Постановою детектива у кримінальному провадженні від 01.02.2024 вищезазначені грошові кошти були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021.
Також, під час особистого обшуку ОСОБА_4, здійснено експрес огляд мобільного телефону realme C21-Y, у ході якого виявлено листування та вхідні/вихідні з`єднання з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_4, який належить заявнику у даному кримінальному провадженні свідку ОСОБА_5 . Встановлена інформація має значення для кримінального провадження.
Як вказує прокурор, з метою встановлення даних, які зберігаються на вилученому під час особистого обшуку носії інформації - мобільному телефоні, необхідно провести детальний його огляд за участі спеціаліста та подальші експертні дослідження. Вказаний носій інформації має важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі підтверджують факти підбурювання ОСОБА_4 . ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди суддям Сумського апеляційного суду.
Постановою детектива у кримінальному провадженні від 01.02.2024 вищевказаний носій інформації був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.12.2021.
Як зазначено прокурором у клопотанні, грошові кошти були використані під час вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим є речовими доказами. Окрім цього, до вилучених грошових коштів може бути застосована судом спеціальна конфіскація.
Окрім того, вилучений під час особистого обшуку ОСОБА_4 мобільний телефон був використаний під час вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим є речовим доказом.
Детектив зазначає, що виявлені та вилучені предмети та документи мають важливе доказове значення для кримінального провадження, оскільки є предметом кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим постановою від 11.11.2022 визнані речовими доказами.
Також прокурор вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, судом під час розгляду по суті кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 може бути призначено покарання у виді конфіскації майна (у тому числі мобільного телефону).
За таких обставин, на переконання прокурора, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у даному клопотанні.
2.Режим розгляду поданого клопотання
У поданому клопотанні та в судовому засіданні просили здійснювати його розгляд у закритому режимі, мотивуючи свої вимоги необхідністю запобігання розголошенню відомостей досудового розслідування.
Слідчий суддя, вирішуючи питання про здійснення розгляду поданого клопотання у закритому режимі, виходить з таких міркувань.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 27 КПК України слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» таємна інформація це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить, зокрема, таємницю досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Тож, з урахуванням описаних у клопотанні обставин кримінального правопорушення, беручи до уваги, що здійснення його розгляду у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці досудового розслідування, а шкода від оприлюднення інформації щодо обставин досудового слідства переважає суспільний інтерес в її отриманні, слідчий суддя приходить до висновку, що розгляд клопотання про арешт необхідно здійснювати у закритому судовому засіданні.
3.Позиція сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні детектив підтримав подане клопотання та просив його задовільнити.
Підозрювана ОСОБА_4 та їїзахисник у судове засідання не прибули, надіслали заяву про розгляд клопотання за їх відсутності.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
4.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.
Стаття 170 КПК встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення, а також для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
При цьому, згідно ст. 171 КПК України для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно може бути речовим доказом.
Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна саме з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя має встановити:
1)чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна?
2)чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою?
3)чи відповідає вказане майно ознакам речового доказу та чи відповідає ознакам спеціальної конфіскації?
4)чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких детектив звертається із відповідним клопотанням?
5)чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування?
З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя, встановлюючи наявність зазначених вище обставин, приходить до таких висновків.
4.1. Щодо набуття статусу підозрюваної, наявності обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що особі може бути призначено покарання у виді конфіскації майна
Як вказувалось вище, підставою застосування арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації є, зокрема, набуття особою статус підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру. При цьому, у разі здійснення кримінального провадження стосовно адвоката необхідно враховувати положення ст. 481 КПК України, відповідно до яких письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. Саме ж фактичне вручення такого повідомлення може здійснюватися прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за наявності відповідного доручення.
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4, яка є адвокатом, 01.02.2024 складене та підписане заступником Генерального прокурора керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 . В цей же день, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 вручив вказане повідомлення про підозру особисто ОСОБА_4, що підтверджується особистим підписом останньої у тексті такого повідомлення, зробленим у присутності її захисника адвоката ОСОБА_8 .
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації.
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя виходить з того, що кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з вказаної практики вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 могла вчинити інкримінований їй злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що вироком Білопільського районного суду Сумської області від 14.01.2021 за результатом розгляду кримінального провадження №12020200130000158 від 06.03.2020 ОСОБА_5 було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами викрадення майна ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Адвокат ОСОБА_4, будучи захисницею ОСОБА_5, оскаржила вказаний вирок до Сумського апеляційного суду.
За версією слідства, після відкриття провадження за апеляційними скаргами учасників, у адвоката ОСОБА_4 виник умисел на підбурення ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, а саме суддям Сумського апеляційного суду за вчинення ними дій в інтересах ОСОБА_5, а саме за прийняття рішення про визнання його невинуватим у скоєнні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12020200130000158 від 06.03.2020.
З метою реалізації вказаного плану, ОСОБА_4 під час однієї із зустрічей повідомила ОСОБА_5, що в силу тривалого здійснення індивідуальної адвокатської діяльності на території міста Суми вона знайома з суддями Сумського апеляційного суду, у тому числі з головою Сумського апеляційного суду ОСОБА_11 та може посприяти в ухваленні апеляційним судом виправдувального вироку за надання суддям неправомірної вигоди у розмірі від 12 до 14 тис. доларів.
В подальшому, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_5, що від голови Сумського апеляційного суду ОСОБА_11 вона дізналась суму та детальний механізм передачі неправомірної вигоди. Зокрема, грошові кошти мають бути передані в два етапи, тобто 2000 доларів США до судового засідання та 2000 доларів США після прийняття рішення колегією суддів. При цьому, адвокат пояснила, що в інтересах ОСОБА_5 буде прийняте рішення про повернення кримінального провадження № 12020200130000158 від 06.03.2020 за його обвинуваченням на новий розгляд до суду першої інстанції.
З метою формування у ОСОБА_5 впевненості в можливості надання неправомірної вигоди суддям Сумського апеляційного суду, ОСОБА_4 неодноразово повідомила, що попередні домовленості щодо передачі грошових коштів суддям за прийняття ними рішення на його користь чинні. Адвокат переконувала ОСОБА_5, що усі вищевказані обставини вона обговорювала безпосередньо з головою Сумського апеляційного суду ОСОБА_11 зазначаючи, що саме він буде в колегії із суддею ОСОБА_12 і як він скаже, таке рішення і буде прийняте, поручившись за його слова, стверджуючи, що він ніколи її не підводив.
Під час зустрічей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 остання неодноразово підтверджував раніше обумовлені домовленості, водночас, у зв`язку з тим, що судове засідання неодноразово відкладалось, ОСОБА_4 повертала ОСОБА_5 попередньо надані ним грошові кошти, які планувалось передати суддям Сумського апеляційного суду в якості неправомірної вигоди.
31.01.2024 ОСОБА_5 на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_4, в черговий раз передав їй частину призначеної суддям неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США. В цей же день, 31.01.2024 колегія суддів Сумського апеляційного суду своєю ухвалою залишила оскаржений вирок без змін. За твердженням ОСОБА_4 їй були не відомі причини прийняття такого рішення й вона мала намір це з`ясувати, про що і повідомила ОСОБА_5, залишивши попередньо отримані від нього грошові кошти в сумі 2000 доларів США в себе.
В подальшому, вказані кошти в сумі 2000 доларів США, які, за версією слідства, мали бути передані в якості неправомірної вигоди суддям Сумського апеляційного суду за прийняття ними судового рішення в інтересах ОСОБА_5, були вилучені в ОСОБА_4 в ході її особистого обшуку.
Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, яке може бути вчинене ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями підозрюваної та ознаками складу інкримінованого їй злочину.
При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі досліджених в ході судового засідання копій матеріалів кримінального провадження, а саме:
-протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 21.12.2021, від 15.07.2022, 21.09.2022, 09.11.2022, 14.03.2023, 22.08.2023;
-протоколом за результатами проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 22.09.2022 № 638, де зафіксоване спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_5 21.09.2022;
-протоколами за результатами проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 04.10.2022 №740 та № 741, де зафіксоване спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_5 26.09.2022;
-протоколом за результатами проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 13.01.2023 № 186, де зафіксоване спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_5 від 13.01.2023;
-протоколом за результатами проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 17.02.2023 № 605, де зафіксоване спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_5 16.01.2023;
-протоколом за результатами проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 21.02.2023 № 655, де зафіксоване спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_5 18.01.2023;
-протоколом за результатами проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 24.08.2023 № 5/6/5/1-5625, де зафіксоване спілкування ОСОБА_4 з ОСОБА_5 23.08.2023;
-протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 31.01.2024;
-протоколом затримання ОСОБА_4 від 31.01.2024;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слідчим суддею встановлено, що за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Тобто конфіскація майна передбачена у санкції статті як факультативне додаткове покарання, а тому, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд може застосувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Таким чином, враховуючи вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваною інкримінованого їй злочину, який передбачає конфіскацію майна як додаткове покарання, слідчий суддя вважає, що дійсно існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може бути призначене покарання у виді конфіскації майна. Вказане обумовлює необхідність забезпечення такої можливої конфіскації шляхом застосування до майна підозрюваної такого заходу забезпечення як арешт належного їй майна.
4.2.Щодо можливості накладення арешту на вказане у клопотанні майно
Частина 10 статті 170 КПК України встановлює, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як зазначалось вище, арешт з метою забезпечення можливої конфіскації на стадії досудового розслідування може бути накладений на майно підозрюваного.
Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належать на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_4, а саме грошові кошти, мобільний телефон.
Зазначені речі були вилучені при проведенні особистого обшуку ОСОБА_4 під час затримання останньої 31 січня 2024 року, що свідчить про належність такого майна.
4.3.Щодо відповідності майна ознакам речового доказу
Як зазначалося вище, з метою збереження речових доказів арешт на майно накладається лише за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає ознакам речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
Зі змісту поданого клопотання та доданих до нього матеріалу вбачається, що з вказаною метою прокурор просить накласти арешт на:
- Грошові кошти в сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США, купюрами по 100 доларів США: PB52714088F PB52714089F PB52714095F PB52714085F PB52714069F PB52714897F PB52714896F PB52714084F PB52714066F PB52714064F PB52714065F PB52714070F PB52714071F PB52714072F PB52714073F LL40617021A B52714097F PB52714898F PB52714096F PA34543909B;
- мобільний телефон realme C21-Y, модель RMX3263, IMEI 1 НОМЕР_1, IMEI 2 НОМЕР_2, з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» з номером « НОМЕР_3 ».
Зазначене майно у подальшому постановою детектива від 12.11.2022 визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні як такі, що є предметом неправомірної вигоди, знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, грошима, набутими кримінально протиправним шляхом.
Як встановлено слідчим суддею, вказане майно було виявлене в ході затримання ОСОБА_4 31.01.2024 року. Згідно з протоколом затримання, у ході його проведення обшуку жіночої сумки та були виявлені у шкіряному конверті.
Як встановлено слідчим суддею, номери та серії вказаних купюр повністю співпадають з серіями та номерами купюр, вручених заявнику ОСОБА_5 відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів від 23 серпня 2023 року. Так, відповідні грошові кошти були вручені заявнику для отримання фактичних даних про вимагання в нього неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовими особами.
Так, з долучених до клопотання матеріалів встановлено, що відповідні грошові кошти передавались в якості частини неправомірної вигоди, яка зі слів ОСОБА_4 повинна була забезпечити прийняття суддями апеляційного суду необхідного рішення у кримінальній справі щодо ОСОБА_5 .
Також, з огляду на правову кваліфікацію вчинений діянь, відповідні грошові кошти також відповідають ознакам майна, здобутого кримінально протиправним шляхом. За таких обставин, слідчим суддею встановлено відповідність зазначеного майна критеріям речових доказів, встановлених ст. 98 КПК України, оскільки вони зберегли на собі сліди вчинених злочинів та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Також враховуючи положення ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.
Враховуючи умови та обставини отримання ОСОБА_4 таких коштів, а саме отримання їх від ОСОБА_5 та призначення їх в якості неправомірної вигоди, яка має бути передана суддям апеляційного суду, слідчий суддя доходить висновку, що таке майно підлягатиме спеціальній конфіскації.
Окрім цього, під час особистого обшуку було вилучено мобільний телефон realme C21-Y, модель RMX3263, IMEI 1 НОМЕР_1, IMEI 2 НОМЕР_2, з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» з номером « НОМЕР_3 », під час огляду якого виявлено листування та вхідні/вихідні з`єднання з абонентським номером мобільного телефону НОМЕР_4, який належить заявнику у даному кримінальному провадженні свідку ОСОБА_5 .
Враховуючи обставини розслідуваного злочину, обставини його вчинення, вказані відомості, які попередньо виявлені на пристрої, можуть використовуватися як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно пристрої, як матеріальні носії цих відомостей, також мають ознаки речового доказу і можуть бути використані сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів.
Крім того, враховуючи встановлені слідством обставини, умови та джерело відшукання відповідних пристроїв, ймовірну причетність до вчинення розслідуваних злочинів особи, у володінні якої вони знаходилися, беручи до уваги, що такий пристрій використовувався ОСОБА_4 для комунікації з ймовірними співучасниками з приводу подій та заявником, які є предметом досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такі засоби можуть містити відповідне листування, фото, файли документів, аудіо-, відеодзвінки, які мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, зокрема, можуть підтвердити зв`язок між ймовірно причетними особами або ж спростувати відомості про призначення коштів для суддів.
У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що наразі у контексті потреб досудового розслідування існує необхідність проведення детального огляду вилучених технічних засобів, в т.ч. із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, яка дозволить у повному обсязі скопіювати як вже наявні на таких пристроях файлів так і ймовірно видалені.
Слідчий суддя також враховує, що з часу вилучення відповідних пристроїв до часу прийняття рішення стосовно арешту майна минув досить незначний проміжок часу, що об`єктивно не давав органу досудового розслідування можливості провести повне копіювання вмісту цих пристроїв та здійснити їх огляд на предмет наявності видалених файлів.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існує можливість використання вилученого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
4.4.Щодо розумності та співрозмірності арешту
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Рішення ЄСПЛ від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (Рішення ЄСПЛ у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986, заява № 8793/79, параграф 50).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, його специфіку і тяжкість, наявність обґрунтованої підозри у його вчиненні особи, яка є фактичним власником такого майна. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що пов`язані із накладенням арешту обмеження є виправданими, співмірними із завданнями кримінального провадження та пропорційними меті, з якою такі обмеження застосовуються.
У цьому контексті слідчий суддя зауважує, що арешт накладається без заборони користування відповідним майном, а тому не вбачає негативних наслідків від його застосування як для самої підозрюваної, так і для інших осіб. Водночас, заборона відчуження та розпорядження відповідним майном є обґрунтованою та виправданою з огляду на встановлений ризик передачі зазначеного майна на користь інших осіб, що унеможливить досягнення заявленої мети арешту.
Крім того, з урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає. У цьому випадку арешт майна необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження та негативних наслідків для володільців майна не створює.
Також слідчий суддя відзначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації правомочностей щодо таких прав, такий захід є тимчасовим.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що обмеження, яких зазнає підозрювана, на даному етапі виправдовують такий ступінь втручання у її право власності.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання детектива про арешт майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 98, 131, 167-168, 170-173, 208, 236, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000619 від 21.12.2021, задовольнити.
2.Накласти арешт(іззабороною відчуження,користування тарозпоряджання)на майно вилучене у підозрюваної ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення її особистого обшуку:
- грошові кошти в сумі 2000(двітисячі)доларів США, купюрами по 100 доларів США: PB52714088F, PB52714089F, PB52714095F, PB52714085F, PB52714069F, PB52714897F, PB52714896F, PB52714084F, PB52714066F, PB52714064F, PB52714065F, PB52714070F, PB52714071F, PB52714072F, PB52714073F, LL40617021A, B52714097F, PB52714898F, PB52714096F, PA34543909B;
- мобільний телефон realme C21-Y, модель RMX3263, IMEI 1 НОМЕР_1, IMEI 2 НОМЕР_2, з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» з номером « НОМЕР_3 ».
3.Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
4.Копію ухвали негайно після її оголошення вручити детективу та іншим учасникам судового засідання, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати учасникам, які не були присутні під час оголошення ухвали.
5.Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
6.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
7.Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1