Документ № 117146222

Справа № 991/1293/24

Провадження 1-кс/991/1304/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, його захисника - адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 (далі - Клопотання) у рамках кримінального провадження № 52023000000000172 від 13.04.2023, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), в якому прокурор просить продовжити строк дії обов`язків покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2023 у справі № 991/10964/23 на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умань, Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на строк 60 днів.

Клопотання мотивовано тим, що: (1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто в організації та керуванні вчиненням заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вченого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах; (2) встановлені слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 ризики того, що він може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п. 1-3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; (3) оскільки для встановлення всіх обставин Кримінального провадження необхідно провести/закінчити проведення ряду слідчих/процесуальних дій, то існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено додаткові процесуальні обов`язки.

В судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_3 підтримав подане ним Клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 частково заперечував проти задоволення Клопотання, просив не продовжувати строк дії обов`язків: не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, посилаючись на наступне: (1) прокурор подав Клопотання, яке є аналогічним попередньому, тобто не дотримався вимог п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України; (2) підозра, про яку повідомлено ОСОБА_4, є необґрунтованою, не підтверджується належними доказами; (3) в попередній ухвалі слідчого судді встановлено мінімальну актуальність ризиків незаконно впливати на свідків у Кримінальному провадженні та знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів. Захисник зазначив, що ОСОБА_4 як релігійна людина відвідує різні міста України для участі у релігійних обрядах, а тому обмеження його у вільному пересуванні територією України спричиняє суттєві незручності.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши доводи сторін та дослідивши матеріали Клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

У рамках Кримінального провадження встановлено, що усвідомлюючи високий рівень дохідності Міжнародного аеропорту Одеса (далі аеропорт), діючи умисно, з метою протиправного та незаконного заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та привласнення доходу від його діяльності, представники сфери великого бізнесу міста Одеси ОСОБА_6 і ОСОБА_4 (прізвище та ім`я змінено з ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в період з грудня 2009 року по квітень 2011 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, домовились про спільне вчинення злочину, з огляду на що розпочали організацію та планування його вчинення у спосіб створення через офшорні підконтрольні іноземні компанії юридичної особи - резидента держави Україна, залучення як виконавця до вчинення злочину міського голови Одеської міської ради, який повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого створена ними юридична особа - резидент поза конкурсною процедурою буде визначена як така, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цій юридичній особі на умовах, що 75% спільно створеного підприємства буде належати їй, а 25% Одеській міській раді, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та видачу свідоцтва про право приватної власності на таке майно, обернення його на свою користь, а також подальше розпорядження ним з метою унеможливлення його повернення законному власнику.

З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, використовуючи підконтрольні іноземні компанії «Velafichita Holdings LTD» та «Letnon Limited» (підприємства -резиденти республіки Кіпр), 03.12.2009 створили та зареєстрували на території Великої Британії юридичну особу «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» («Odessa airport development Ltd.»), виступивши її бенефіціарними власниками.

Надалі, з метою маскування особистої ролі у вчиненні злочину, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, залучили як виконавця підконтрольного та підзвітного їм ОСОБА_7, який, у відповідності до заздалегідь розробленого плану, 14.04.2010 очолив створене ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та в подальшому спільно створене з Одеською міською радою ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

04.11.2010 міським головою Одеської міської ради обрано ОСОБА_9 та відповідно до його розпорядження від 06.11.2010 №1394/К-01р розпочато виконання обов`язків Одеського міського голови.

Як вказує детектив, ОСОБА_9, залучили до вчинення злочину як виконавця який обіймаючи посаду міського голови Одеської міської ради забезпечив прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» поза конкурсною процедурою буде визначене як таке, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цьому товариству на згаданих умовах, підписавши їх, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та, не пізніше грудня 2011 року, підписання та видачу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» свідоцтво про право приватної власності на таке майно.

На виконання вказаного, за сприянням ОСОБА_9 на сесії Одеської міської ради було прийнято рішення Одеської міської ради «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса», відповідно до п. 1 якого Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та п. 2 якого передбачалось надання згоди КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на укладення договору про спільну діяльність з таким Товариством.

У подальшому, з метою передачі майна у приватну власність саме ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а фактично ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», ОСОБА_9, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в порушення законодавства, забезпечив підготовку та підписав з іншим, аніж був проголосований текстом рішення, відповідно до якого у пункті 1-му цього рішення зазначив, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», чим фактично вніс у таке рішення завідомо неправдиві відомості.

З метою визначення вартості майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та подальшої передачі його до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» саме в розмірі 25%, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 забезпечили проведення ПП «Бюро Маркуса» оцінки ринкової вартості основних засобів підприємства, за звітом якого загальна вартість основних засобів термінального комплексу і супроводжуючих служб (2488 позицій) складає 118 350 549 гривень.

При цьому, майно КП «Міжнародний аеропорт Одеса» не могло бути передано в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» оскільки, метою проведення оцінки було використання майна в бухгалтерському обліку і врахування при прийнятті управлінських рішень, а не розпорядження чи відчуження майна, шляхом внесення його в статутний капітал, що є порушенням абз. 2 п. 18 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України №1891 від 10.12.2003.

За сприяння ОСОБА_9, Одеською міською радою прийнято рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність», відповідно до якого визначено статутний капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у розмірі 473 402 196 гривень, та частку Одеської міської ради у ньому в розмірі 118 350 549 гривень, що складатиме 25%, та погоджено, що в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеська міська рада вносить майно загальною вартістю 118 350 549 гривень в кількості 2 488 одиниць.

Більше того, пунктом 1 рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність» надано згоду заступнику міського голови на підписання протоколу про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та його Статуту.

Разом з цим, пунктом 9.2.9.10 Статуту Товариства передбачено, що для прийняття рішень Загальними зборами з запропонованих питань, рішення вважається прийнятим, якщо про свою позицію з приводу такого рішення повідомили учасники, які володіють більше 60 % голосів та за прийняття такого рішення проголосувала необхідна кількість учасників, що володіють більш ніж 50 % загальної кількості голосів учасників товариства.

Таким чином, Одеська міська ради позбавлялась можливості впливати на господарську діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також розпоряджатись його майном і доходом.

Пунктом 2 цього ж рішення ОМР від 08.07.2011 передбачалось затвердження договору про корпоративні принципи управління товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та надання згоди заступнику міського голови ОСОБА_11 на підписання від імені Одеської міської ради зазначеного договору. Пунктом 8 цього ж рішення передбачалось підписання акта приймання-передачі майна у статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Однак, заступники міського голови - ОСОБА_12, а у подальшому ОСОБА_13 відмовлялися підписати відповідний договір, навіть на прохання ОСОБА_9 та ОСОБА_6, у зв`язку з чим були усунуті від посад та призначено на вказану посаду ОСОБА_8, який і підписав необхідні документи.

Зокрема, за твердженнями детектива, співорганізатор вчинення злочину ОСОБА_6 у вересні 2011 року, спробував особисто переконати ОСОБА_11 у необхідності підписання протоколу про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса», його Статуту, договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та акту приймання-передачі майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», на що ОСОБА_11 відповів відмовою.

31.10.2011, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підписали акт приймання-передачі майна, що передається у власність Одеською міською радою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в якості внеску до статутного капіталу прийняло у власність 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень. 19.01.2012 здійснено перереєстрацію вказаного майна за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса». При цьому, 535 одиниць основних засобів з 2488 були аеродромними об`єктами, що забезпечують безпеку польотів та не могли бути відчуженими.

Більше того, 09.11.2011 між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в особі ОСОБА_7 та КП «Міжнародний аеропорт Одеса» укладено Генеральну угоду про основні принципи співробітництва, а 20.12.2011 - договір Доручення, за яким право підписання договорів від імені Міжнародного аеропорту «Одеса» від КП «Міжнародний аеропорт Одеса» до ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Таким чином, детектив вказує, що організатори вчинення злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_4 отримали повний контроль технологічного циклу та фінансово-господарської діяльності Міжнародного аеропорту «Одеса».

Більше того, за даними слідства, ОСОБА_7, будучи директором ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», відкрив у належному організаторам вчинення злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ПАТ «Фінбанк» розрахунковий поточний рахунок № НОМЕР_1 для забезпечення діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

З метою створення видимості формування частини статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» на вищевказаний рахунок були перераховані кошти від ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» на суму 177 700 000 та 177 351 647 гривень.

Водночас, на підставі додаткової угоди укладеної між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та ПАТ «Фінбанк» до депозитної угоди № 118/11/11, вказані грошові кошти стали предметом застави та були заблоковані банком за договорами застави майнових прав по кредитних зобов`язаннях підприємств, які не мали жодного відношення до діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Вказані банківські операції стали прямим порушенням умов пункту 4 першого розділу договору «Про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким передбачалось обмеження щодо використання грошових коштів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» до початку будівництва злітно - посадкової смуги в сумі, що перевищує 10 % від його статутного капіталу.

Для виконання передбачених кредитним договором зобов`язань, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 забезпечили укладення між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» договору застави №151413Z24, іпотечного договору №151413Z23, іпотечного договору №151414Z10, договору застави №151413Z28, договору застави №151413Z30, договору застави №151413Z29, договору застави №151414 Z11, договору застави №151413Z5, договору застави №151414Z2, договору поруки №151414Р3, відповідно до яких все майно, отримане внаслідок вчинення злочину від КП «Міжнародний аеропорт Одеса», у тому числі 75% корпоративних прав ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також приміщення Нового терміналу і права на вказане майно передані ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в якості гарантій виконання умов договору № 151413К6 від 16.10.2013.

Разом з цим, упродовж 2013 - 2023 років ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» сплатило ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» лише частину основного боргу у сумі 410 259,17 доларів США.

Таким чином, за версією слідства, організатори вчинення злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_4 вчинили усі необхідні дії, спрямовані на унеможливлення повернення майна аеропорту його законному власнику.

При цьому, за період часу з 01.06.2012 по 31.12.2022 вказані особи привласнили дохід від аеропортової діяльності в розмірі 2 млрд 576 млн 081 тис. грн.

Отже, за вказаних обставин, ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

ОСОБА_4 29.08.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2023 у справі № 991/7735/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 120 780 000 гривень. У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, на підозрюваного покладено наступні обов`язки: прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172, прокурора, суду; не відлучатися із м. Одеса без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування особисто або через інших осіб з підозрюваними: ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також зі свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_11, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, з приводу обставин викладених у повдомленні про підозру; здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Термін дії обов`язків - до 29.10.2023.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.10.2023 у справі № 991/9394/23 строк дії зазначених обов`язків, крім обов`язку носити електронний засіб контролю, продовжено до 27.12.2023.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2023 у справі № 991/10964/23 строк дії зазначених обов`язків продовжено до 20.02.2024 включно.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2023 у справі № 991/9292/23 строк дії зазначених обов`язків, строк досудового розсування у Кримінальному провадженні продовжено до 29.02.2024 включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частино 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов`язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Так, ОСОБА_30 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно положень ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким злочином.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, доданих до Клопотання, зокрема копіями листів, протоколів засідань, договорів, додаткових угод, аудиторських висновків, наказів, рішень, розпоряджень, аудиторських звітів, висновків експертів, протоколів допиту свідків, протоколів оглядів (а.с. 76 - диск DVD-R).

Враховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні йому про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Висновки слідчого судді, викладені в ухвалі про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні, не мають приюдиційного значення при розгляді Клопотання.

У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1-3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4, є особливо тяжким злочином та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Враховуючи роль ОСОБА_4 у вчинюваному злочині (організатор), значні майнові активи підозрюваного разом із наявністю широкого кола знайомих серед посадових осіб органів місцевого самоврядування та виконавчих органів вказує на можливість покинути територію України та тривалий час проживати за її межами.

Крім того, слідчим суддею береться до уваги, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов`язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України. Однак, відповідно до п. 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, з урахуванням положень ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах воєнного стану дозволяється виїзд за кордон військовозобов`язаним чоловікам, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Враховуючи, що на утриманні підозрюваного ОСОБА_4 перебуває 6 дітей віком до 18 років, а тому не має обмежень щодо виїзду за межі території України навіть в умовах воєнного стану.

Зазначене вказує на те, що ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, хоч і зменшився незначною мірою із плином часу, однак продовжує існувати.

Щодо ризику незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу. (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, беручи до уваги, що підозрюваний виконував функції організатора, тобто координував дії інших осіб, що можуть бути причетні до вчинення вказаного злочину, використовуючи свої зв`язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб ОСОБА_4 може впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Крім того, у ході досудового розслідування декількома свідками, зокрема депутатами ОМР та інших посадових осіб ОМР, надано показання щодо впливу на них з боку ОСОБА_4 для виконання ними дій та прийняття рішень, необхідних для реалізації злочинного плану, шляхом неодноразових переконань.

За такого, зазначений ризик продовжує існувати.

Щодо ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи прокурора про існування вказаного ризику, враховуючи, інкриміновану підозрюваному роль у вчиненні злочину - організатора, який керував діями інших співучасників, узгоджував дії з іншими залученими особами, що дає підстави вважати про наявність можливостей для зміни чи знищення наявних у таких осіб документів; у ході проведення досудового розслідування виявлено документи, зі змісту яких вбачається спроби зменшити частку ОМР у статутному капіталі ТОВ «ОАД», що може свідчити про існування можливостей розмивання частки; укладений Меморандум від 15.12.2020 та додаткові угоди до нього свідчать про можливість та спроможність, а також наміри підозрюваного здійснити відчуження майна ОМР, яке передано в заставу ПАТ «Укрексімбанк», тобто фактично відчужити предмет злочину.

Зазначені обставини свідчать про продовження існування такого ризику.

За результатами розгляду Клопотання слідчим суддею не встановлено наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, продовжують існувати ризики, передбачені п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного (має постійне місце проживання та родину, виховує 9-х дітей, 6 із яких неповнолітні, користується авторитетом у громаді, позитивно харахтеризується), проте, в світлі наведених вище фактичних даних, вони не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Разом з тим, у судовому засіданні сторона захисту просила не покладати на підозрюваного обов`язок не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, оскільки ОСОБА_4 як релігійна людина відвідує різні міста України для участі у релігійних обрядах, а тому обмеження його у вільному пересуванні територією України спричиняє суттєві незручності.

Враховуючи вищевикладене, беручи належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та розмір внесеної за підозрюваного застави, слідчий суддя вважає за можливе зменшити обсяг обмежень прав ОСОБА_4 та не продовжувати строк дії вказаного обов`язку.

Разом з тим, доводи сторони захситу щодо відсутності підстав для покладання на ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними у Кримінальному провадженні, оскільки це порушує його право на захист, слічим суддею відхиляються, виходячи з наступного.

Враховуючи, що слідчим суддею встановлено продовження існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є необхідним обмеження спілкування ОСОБА_4 з іншими підозрювпними, щоб зменшити такий ризик. Крім того, судом на підозрюваного покладено обов`язок утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними саме щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 в Кримінальному провадженні, що не є надмірним втручанням у права підозрюваного, та не порушує його право на захист.

За такого, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, які продовжують існувати та не зменшились суттєвим чином, слід продовжити строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023, прокурора або суду; (2) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; (3) утримуватися від спілкування особисто або через інших осіб щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 в кримінальному провадження № 52023000000000172 від 13.04.2023, з підозрюваними: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також зі свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_11, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ; (4) здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Так, стороні обвинувачення, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання його загальних засад та встановлення обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, необхідно провести/завершити проведення ряду слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема: провести допити, огляди, здійснити тимчасові доступи, отримати висновки судово-економічних експертиз, отримати від компетентних органів Республіки Кіпр та Королівства Великої Британії та Північної Ірландії відповіді на запити про міжнародну правову допомогу.

За такого, існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування Кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного ОСОБА_4 покладено додаткові процесуальні обов`язки.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, строк дії ухвали про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, слід встановити два місяці, до 19 квітня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

За такого, Клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023, прокурора або суду;

2) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) утримуватися від спілкування особисто або через інших осіб щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 в кримінальному провадження № 52023000000000172 від 13.04.2023, з підозрюваними: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також зі свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_11, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29

4) здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали - два місяці, до 19 квітня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_31