Документ № 117146252

справа № 991/6813/23

провадження № 11-сс/991/70/24

слідчий суддя: ОСОБА_1

доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

16 лютого 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5,

за участі захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

прокурорів ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - захисників підозрюваного ОСОБА_10 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 р., -

ВСТАНОВИЛА:

16.01.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні - прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 (т. 15 а.с. 193-200) на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 р, якою відмовлено у задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_11, погодженого з прокурором САП ОСОБА_8, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_10, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України.

Для розгляду зазначеної апеляційної скарги автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач ОСОБА_2, судді ОСОБА_3, ОСОБА_4 (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2024 р.) (т. 15 а.с. 201).

23.01.2024 року на розгляд колегії суддів надійшли апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - захисників підозрюваного ОСОБА_10 на вищевказану ухвалу слідчого судді (т. 15 а.с. 219-244). При цьому, в обох апеляційних скаргах ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали з огляду на те, що 11.01.2024 року у судовому засіданні було оголошено лише її резолютивну частину, тоді як повний текст захисники отримали 16.01.2024 року. Відтак, за відсутності повного тексту ухвали сторона захисту була позбавлена можливості вирішити питання про необхідність подання апеляційної скарги у випадку незгоди з мотивами слідчого судді.

Враховуючи, що в апеляційних скаргах порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані клопотання підлягають розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційних скарг, у зв`язку з чим ухвалою судді-доповідача від 24.01.2024 р. їх призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 16 а.с. 27).

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав своє клопотання та клопотання захисника ОСОБА_7, та просив їх задовольнити. Додатково зазначив, що 11.01.2024 року у судовому засіданні було оголошено лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали, з якою сторона захисту повністю погодилась, оскільки слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ознайомившись 16.01.2024 року з мотивами слідчого судді, захист дійшов висновку про те, що оскаржувану ухвалу слід доповнити додатковими мотивами, які є суттєвими у даній справі, у зв`язку з чим 22.01.2024 року засобами поштового електронного зв`язку було подано апеляційну скаргу.

Захисник ОСОБА_7 також підтримала клопотання та просила поновити пропущений строк на апеляційне оскарження з мотивів, викладених у ньому. На питання суду зазначила, що дійсно, участі у розгляді слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_10 вона не брала, хоча за договором про надання правової допомоги від 06.09.2023 р. разом з іншими адвокатами АО «Лутковська та Лук`яненко» здійснює захист інтересів останнього. Оскільки мотиви слідчого судді стали їй відомі лише 16.01.2024 року, тобто в день проголошення повного тексту оскаржуваної ухвали, 22.01.2024 року засобами електронного поштового зв`язку нею подано апеляційну скаргу. Зауважила, що згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, і цей строк рахується з моменту оголошення саме повного тексту ухвали. Також зазначила, що у суду апеляційної інстанції існує обов`язок поновити в такому випадку строк на апеляційне оскарження, бо інакше судове рішення буде незаконним.

Прокурори САП ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечили проти поновлення строку на апеляційне оскарження обом захисникам та зазначили, що 11.01.2024 року під час проголошення резолютивної частини оскаржуваної ухвали захисник ОСОБА_6 був присутнім, відтак, йому було відомо про прийняте рішення. Посилання адвокатів на неотримання повного тексту оскаржуваної ухвали є безпідставним, оскільки вони не були позбавлені можливості подати короткий текст апеляційних скарг, а згодом їх доповнити, як це передбачено нормами КПК України та як це зробила сторона обвинувачення. Окрім того, зауважили, що положення КПК України чітко передбачають строки на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, зокрема п`ять днів з моменту її проголошення, при цьому днем початку відліку цього строку є день проголошення резолютивної частини ухвали. Також, на думку прокурорів, у разі подання захисниками апеляційних скарг засобами електронного зв`язку, строк на їх подання закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в суді. З урахуванням сукупності вищенаведених обставин та враховуючи, що доводів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у клопотаннях не наведено, вони задоволенню не підлягають.

Підозрюваний ОСОБА_10, повідомлений про час та місце розгляду клопотань своїх захисників у порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду не звертався. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотань про поновлення пропущеного строку за його відсутності.

При вирішенні заявлених клопотань, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.

Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.

Отже, хоча статтею 117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.

При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, визначеного ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що клопотання про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглянуто слідчим суддею 11.01.2024 року у судовому засіданні за участі його захисників - адвокатів ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Відповідно до положень ч. 2 ст. 376 КПК України, в цей день було оголошено резолютивну частину ухвали, тоді як її повний текст оголошено 16.01.2024 року (т. 15 а.с. 175, 178-185).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Тобто, дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.

Отже, у даному випадку визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України 5-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 12.01.2024 року та сплинув 16.01.2024 року.

Водночас, свої апеляційні скарги захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 подали засобами електронного зв`язку 22.01.2024 року о 23:59 та 23.01.2024 року о 00:13:23, відповідно, що підтверджується протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т. 15 а.с. 223, 243) - тобто, поза межами встановленого строку.

Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.

Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі Верховного Суду від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).

В апеляційних скаргах, обґрунтовуючи клопотання, зазначається, що за відсутності повного тексту оскаржуваної ухвали захисники були позбавлені можливості визначитися з обґрунтуванням та мотивами апеляційних скарг.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати ККС Верховного Суду від 27.05.2019 р. (справа № 461/1434/18), у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Однак, у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Отже, Верховним Судом сформовано правову позицію, згідно з якою пропущений строк на апеляційне оскарження у разі, якщо заінтересовані особи не були обізнані з мотивами постановлення судового рішення, може бути поновлений апеляційним судом, а така причина пропуску строку може визнаватися поважною.

Враховуючи, що 11.01.2024 року у судовому засіданні було оголошено лише резолютивну частину оскаржуваної ухвали, з якою захист повністю погодився, оскільки слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про обрання ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів приймає доводи адвоката ОСОБА_6 про те, що у захисту на той момент не було підстав для звернення з апеляційною скаргою. Водночас, ознайомившись з мотивами слідчого судді, захист дійшов висновку про те, що оскаржувану ухвалу слід змінити шляхом доповнення мотивами, які, на його думку, є суттєвими у даній справі, тому було прийнято рішення про подання апеляційної скарги. Вищенаведене, на думку колегії суддів, може свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для його поновлення. Крім того, апеляційну скаргу подано фактично в межах п`яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали. Зазначене свідчить про відсутність ознак зволікання при її апеляційному оскарженні.

При цьому, колегія суддів відхиляє заперечення прокурора про те, що у разі подання апеляційної скарги засобами електронного зв`язку строк на її подання закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в суді, оскільки у відповідності до ч. 7 ст. 115 КПК України при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. Будь-яких виключень з цієї норми, які б стосувалися обчислення процесуального строку при подачі апеляційних скарг за допомогою електронної пошти, законодавством, у тому числі і ст. 115 КПК України, не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 р. у справі № 991/6511/21 (провадження № 51-5361км21).

За викладених обставин у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені захисником ОСОБА_6, можуть бути визнані поважними, що є підставою для поновлення цього строку.

Водночас, колегія суддів не може зробити аналогічні висновки відносно доводів, наведених у клопотанні захисника ОСОБА_7, які, хоча і повністю дублюють доводи захисника ОСОБА_6, однак стосуються інших обставин, а тому не підтверджують поважності причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження.

Так, на відміну від адвоката ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7 не брала участі у розгляді слідчим суддею клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_10 запобіжному заходу. Відповідно, оскаржувану ухвалу постановлено без її виклику, та за її відсутності в якості учасника провадження. Копія оскаржуваної ухвали на адресу адвоката ОСОБА_7 судом також не направлялась.

За наведених обставин, саме у клопотанні мало би бути наведене належне обґрунтування причин, які завадили останній вчасно (протягом п`яти днів з дня оголошення резолютивної частини ухвали) звернутися до суду апеляційної інстанції. Натомість, зі змісту клопотання не встановлено жодних об`єктивних та достатніх підстав вважати підтвердженими обставини, які б з 11.01.2024 року унеможливлювали чи суттєво ускладнювали можливість адвоката ОСОБА_7 звернутись з апеляційною скаргою.

Колегія суддів наголошує, що процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», «Рябих проти Росії», «Устименко проти України», «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» висловлено позицію про те, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).

У даному випадку жодна з таких обставин відсутня. Крім того, інтереси підозрюваного ОСОБА_10 під час розгляду клопотання слідчим суддею представляли чотири захисника, серед яких адвокат ОСОБА_6, доводи якого щодо необізнаності з мотивами постановленого судового рішення та їх вплив на подальше його оскарження визнані колегією суддів слушними та такими, що можуть слугувати причиною поновлення строку у даному конкретному випадку. Натомість, такі ж доводи ОСОБА_7, яка не була учасником судового розгляду, за відсутності у неї інших об`єктивних причин не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги.

При цьому, її посилання на те, що визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України п`ятиденний строк на апеляційне оскарження обраховується з дня проголошення повного тексту ухвали, а не її резолютивної частини, а також на те, що у суду апеляційної інстанції за наявності відповідного клопотання учасника провадження існує виключно обов`язок поновити строк на апеляційне оскарження, є хибним тлумаченням норм КПК України та правової позиції Верховного Суду з даного питання. Так, у постанові Верховного Суду № 310/8610/16-к від 11.09.2018 р., на яку звертала увагу ОСОБА_7, зазначено лише, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи захиснику у поновленні строку, залишив без уваги наявність об`єктивних обставин, які перешкодили своєчасно оскаржити ухвалу слідчого судді, зокрема необізнаність останнього як учасника судового провадження з мотивами судового рішення, натомість жодного висновку щодо обов`язку суду апеляційної інстанції поновити учасникам судового провадження строк на апеляційне оскарження лише виходячи з наявності відповідного клопотання, вказана постанова не містить.

Отже, питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з обставин даного провадження та наявності поважних причин пропуску цього строку, належним чином обґрунтованих у відповідному клопотанні.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово зазначав, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України» та інші).

З урахуванням сукупності вищевикладених обставин, колегія суддів констатує відсутність передбачених законом підстав для поновлення захиснику ОСОБА_7 пропущеного строку на апеляційне оскарження. Під час розгляду клопотання нею не наведено, а судом не встановлено жодних об`єктивних причин, які б перешкоджали їй вчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою, як не встановлено і наявності особливих та непереборних обставин чи підтвердження того, що відновлення пропущеного строку необхідне для виправлення серйозних судових помилок. Відтак, підстави для задоволення клопотання відсутні.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 на оскаржувану ухвалу слідчого судді підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-372, 395, 399, 418, 532 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання захисника ОСОБА_6 - задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 р.

Розгляд апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 р. здійснювати в одному провадженні № 11-сс/991/70/24 з апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_8 .

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2024 р. - відмовити та повернути їй апеляційну скаргу.

Ухвала суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

ОСОБА_4