- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
Справа № 991/2364/23
Провадження 1-кп/991/135/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16,
захисників ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,
представників цивільних відповідачів - адвокатів ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду питання про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 52017000000000209 від 24.03.2017 та № 52022000000000276 від 22.09.2022,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 за обвинуваченням ОСОБА_35, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_36, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України (справа № 991/2364/23, провадження 1-кп/991/135/23).
Ухвалою суду від 05.01.2024 призначено відкрите підготовче судове засідання.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.01.2024 для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3
02 січня 2024 року на підставі протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду до провадження колегії суддів надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022 за обвинуваченням ОСОБА_35, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_36, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_37, ОСОБА_15, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, для розгляду питання про об`єднання з кримінальним провадженням № 52017000000000209 від 24.03.2017 (справа № 991/22/24, провадження № 1-кп/991/1/24).
Для вирішення питання про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень у підготовче судове засідання були викликані також учасники кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 є пов`язаним з кримінальним провадженням № 52022000000000276 від 22.09.2022. Обставини у кримінальних провадженнях є частково тотожними, які підтверджуються тими самими доказами, тому вважав за доцільне об`єднати матеріали вказаних проваджень.
Захисники, з думкою яких погодились обвинувачені, представники цивільних відповідачів заперечували щодо об`єднання матеріалів кримінальних проваджень, звертали увагу на те, що:
1) таке об`єднання суперечитиме ст. 334 КПК України, оскільки вирішення цього питання є можливим лише на стадії судового розгляду;
2) об`єднання матеріалів кримінальних проваджень зумовлюватиме порушення розумних строків судового розгляду кримінальних проваджень, оскільки призведе до збільшення кількості учасників кримінального провадження та обсягу доказів;
3) посилались на інші обставини, зокрема, на те, що (1) кримінальне провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 вже перебувало на розгляді у Вищому антикорупційному судді, і в ході судового розгляду вирішувались певні питання, передбачені ст. 314 КПК України, у той час як кримінальне провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 надійшло до суду вперше; (2) порушено процедуру передачі судової справи раніше визначеній колегії суддів; (3) прокурор є непослідовним у своїх діях, оскільки на досудовому розслідуванні матеріали кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 були виділені з кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017; (4) певні особи в одному кримінальному провадженні є свідками, а в іншому обвинуваченими.
Поміж іншим, учасники судового провадження навели приклади інших ускладнень, які, на їх думку, можуть виникнути у ході судового розгляду об`єднаного кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_38 у судове засідання не прибув, надіслав до суду клопотання про проведення судового засідання з вирішення питання про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень без його участі, у якому також зазначив, що при вирішенні питання про об`єднання покладається на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обох справ, суд дійшов такого висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданнями кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 334 КПК України якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.
За частиною першою цієї ж статті матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Як передбачено у ч. 1 ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Згідно з обвинуваченням, висунутим у кримінальному провадженні № 52022000000000276 від 22.09.2022, ОСОБА_39, ОСОБА_8, ОСОБА_40, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_13 обвинувачуються у зловживанні своїм службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичних осіб ГК ТЕС Групи компаній ДТЕК та групи компаній ICU використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у виді безпідставно сплачених споживачами електричної енергії упродовж 2018 року та в період з січня по червень 2019 року (включно) грошей на загальну суму 20 046 529 378,39 грн (неправомірна вигода Групи ДТЕК становить 9 299 460 642,57 грн), яка більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України).
ОСОБА_11 обвинувачується у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у виді безпідставно сплачених споживачами електричної енергії упродовж ІІІ-ІV кварталів 2016 року, 2017 року та 2018 року грошей на загальну суму 31 375 685 936,07 грн з ПДВ (ч. 2 ст. 367 КК України).
ОСОБА_14 обвинувачується у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у виді безпідставно сплачених споживачами електричної енергії упродовж травня-червня 2016 року та 2017 року грошей на загальну суму 19 356 971 494,34 грн з ПДВ (ч. 2 ст. 367 КК України).
ОСОБА_12 обвинувачується у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у виді безпідставно сплачених споживачами електричної енергії упродовж травня-червня 2016 року, 2017 року та 2018 року грошей на загальну суму 25 853 277 822,93 грн з ПДВ (ч. 2 ст. 367 КК України).
ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_38, ОСОБА_9 обвинувачуються у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у виді безпідставно сплачених споживачами електричної енергії упродовж І-ІІ кварталів 2019 року грошей на загальну суму 6 284 909 406,24 грн з ПДВ (ч. 2 ст. 367 КК України).
ОСОБА_7 обвинувачується у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у виді безпідставно сплачених споживачами електричної енергії упродовж травня-червня 2016 року грошей на загальну суму 1 742 905 530,42 грн з ПДВ (ч. 2 ст. 367 КК України).
За змістом обвинувального акта службові особи НКРЕКП за пособництва працівників ТОВ «ДТЕК Енерго» підготували та прийняли постанову від 03.03.2016 № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» (далі - Постанова № 289 або Порядок № 289), якою необґрунтовано включили в формулу розрахунку прогнозованої ціни продажу (тарифу) електроенергії, що виробляється тепловими електростанціями, витрати з доставки вугілля морським шляхом до України та його перевалку з судна на склади українських портів, які документально не підтверджені та фактично не здійснювались (так звана формула «Роттердам +»). У подальшому, на підставі запровадженої Постановою № 289 формули НКРЕКП затвердила розмір прогнозованої оптової ціни електроенергії відповідно на 2016 та 2019 роки: постановами від 28.04.2016 № 721 зі змінами, від 20.12.2016 № 2326 зі змінами, від 28.12.2017 № 1513 та від 14.10.2018 № 1906. Внаслідок затвердження необґрунтованої формули розрахунку тарифу та подальшого її застосування упродовж травня 2016 року - грудня 2017 року спричинено тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у вигляді безпідставно сплачених споживачами електроенергії грошей у сумі 19 356 971 494,34 грн, а упродовж 2018 року та січня - червня 2019 року у сумі 20 046 529 378,39 грн.
За версією сторони обвинувачення, у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 ОСОБА_39, ОСОБА_8 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_40, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_13 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: зловживання своїм службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичних осіб ГК ТЕС Групи компаній ДТЕК та групи компаній ICU використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у виді безпідставно сплачених споживачами електричної енергії упродовж травня 2016 року - грудня 2017 року спричинено тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у вигляді безпідставно сплачених споживачами електроенергії грошей у сумі 19 356 971 494,34 грн, яка більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
За змістом обвинувального акта службові особи НКРЕКП за пособництва працівників ТОВ «ДТЕК Енерго» підготували та прийняли постанову від 03.03.2016 № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» (далі - Постанова № 289 або Порядок № 289), якою необґрунтовано включили в формулу розрахунку прогнозованої ціни продажу (тарифу) електроенергії, що виробляється тепловими електростанціями, витрати з доставки вугілля морським шляхом до України та його перевалку з судна на склади українських портів, які документально не підтверджені та фактично не здійснювались (так звана формула «Роттердам +»). У подальшому, на підставі запровадженої Постановою № 289 формули НКРЕКП затвердила розмір прогнозованої оптової ціни електроенергії відповідно на 2016 та 2017 роки: постановами від 28.04.2016 № 721 зі змінами, від 20.12.2016 № 2326 зі змінами. Внаслідок затвердження необґрунтованої формули розрахунку тарифу та подальшого її застосування упродовж травня 2016 року - грудня 2017 року спричинено тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у вигляді безпідставно сплачених споживачами електроенергії грошей у сумі 19 356 971 494,34 грн.
Ознайомившись зі змістом обвинувальних актів в обох провадженнях, суд дійшов висновку, що описані у них події кримінальних правопорушень тісно пов`язані між собою. Учасниками таких подій є тіж самі юридичні та фізичні особи. Події відрізняються періодом обрахування розміру шкоди.
Також суд ураховує, що у кримінальному провадженні № 52017000000000209 від 24.03.2017 призначене підготовче судове засідання, розгляд справи по суті не розпочався.
Тому, зважаючи на пов`язаність подій інкримінованих кримінальних правопорушень, однакові стадії судового провадження, тотжний склад учасників, колегія суддів дійшла висновку, що спільний розгляд матеріалів кримінальних проваджень № 52022000000000276 від 22.09.2022 (справа № 991/22/24, провадження 1-кп/991/1/24) та № 52017000000000209 від 24.03.2017 позитивно вплине на виконання судом завдань кримінального провадження.
Посилання на неможливість застосування на даній стадії судового провадження норм ч. 2 ст. 334 КПК України, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки диспозиція цієї статті передбачає передачу складу суду матеріалів кримінального провадження для вирішення питання про їх об`єднання у день їх надходження, а не за результатами підготовчого судового засідання. До того ж, вирішенню підлягає питання про об`єднання матеріалів, які надійшли до суду, з тими матеріалами кримінального провадження, у яких вже здійснюється судове провадження.
Звертаємо увагу, що судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає стадію підготовчого провадження (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Тобто, вирішення питання про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень на стадії підготовчого судового провадження повністю узгоджується з нормами кримінального процесуального закону та сприяє вирішенню завдань кримінального провадження.
Щодо дотримання розумних строків судового розгляду у об`єднаному провадженні, колегія суддів завертає увагу на таке.
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесена розумність строків.
Згідно із ч. 1, 2, 3, 5 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Тобто, кількість учасників кримінального провадження впливає на визначення складності кримінального провадження, але не є визначальною для твердження про затягування розгляду справи у випадку об`єднання матеріалів кримінальних проваджень.
У судовому засіданні учасники судового провадження наводили також інші доводи, які не потребують детального аналізу колегією суддів, оскільки, з урахуванням встановлених обставин, не мають вирішального значення при вирішенні питання об`єднання матеріалів кримінального провадження.
При цьому суд керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність об`єднання матеріалів зазначених кримінальних проваджень в одне провадження.
Керуючись статтями 2, 7, 28, 217, 334, 369-372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали кримінального провадження № 52022000000000276 від 22.09.2022 (справа № 991/22/24, провадження 1-кп/991/1/24) об`єднати з матеріалами кримінального провадження № 52017000000000209 від 24.03.2017 (справа № 991/2364/23, провадження 1-кп/991/135/23).
Об`єднаному провадженню присвоїти номер справи 991/2364/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3