- Головуючий суддя (ВАКС) : Сікора К.О.
Справа № 991/1384/24
Провадження № 1-кс/991/1468/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2024 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5,
захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_8 від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 квітня 2023 року за № 52023000000000172,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть заяви про відвід
1.1. У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 перебуває справа № 991/1384/24 за клопотанням детектива НАБУ про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 квітня 2023 року за № 52023000000000172.
У судовому засіданні 22 лютого 2024 року детектив ОСОБА_3 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_8 .
Під час розгляду його заяви у судовому засіданні 23 лютого 2024 року детектив подав письмову заяву про відвід, у якій просив відвести слідчого суддю ОСОБА_8 від розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні.
Заяву детектив обґрунтував існуванням вагомих сумнівів у його неупередженості, які обумовлені висловлюваннями слідчого судді ОСОБА_8 під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 (справа № 991/9393/23).
Зазначені висловлювання були предметом оцінки колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у межах розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалене слідчим суддею рішення. Ухвалою Апеляційної палати від 22 листопада 2023 року зазначене рішення було скасовано та, серед іншого, була констатована упередженість слідчого судді ОСОБА_8 під час вирішення справи.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Детектив ОСОБА_3 підтримав заяву про відвід з наведених у ній мотивів та уточнив її, просивши відвести слідчого суддю ОСОБА_8 як від розгляду справи № 991/1384/24, так і від участі у кримінальному провадженні № 52023000000000172.
Детектив повідомив, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя ОСОБА_8 допускав висловлювання в ході розгляду справи та формулювання у судовому рішенні, які свідчать про його упередженість.
З цього приводу керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора скерував скаргу на дії судді ОСОБА_8 до Вищої ради правосуддя.
Зазначені обставини були також встановлені під час апеляційного перегляду зазначеного рішення слідчого судді та наведені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2023 року.
За твердженням детектива, слідчий суддя ОСОБА_8 в ході розгляду справи висловив своє бачення щодо несправедливості кримінального провадження в цілому, тобто висловив упереджене ставлення до сторони кримінального провадження.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви про відвід та наголосив, що кримінальний процесуальний закон не передбачає преюдиціального значення рішень суду, а тому наведені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2023 року висновки не можуть бути використані під час розгляду заяви про відвід.
Також, на думку адвоката, скарга на суддю ОСОБА_8 до Вищої ради правосуддя є суто власною позицією керівника САП і не має жодного значення у межах вирішення питання про відвід.
Заява про відвід детектива, за твердженням захисника, обумовлена виключно незгодою із судовим рішенням.
2.3. Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав позицію адвоката ОСОБА_5 .
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, заслухавши думку осіб, висловлену у судовому засіданні, суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується суддя
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Правовий інститут відводу є механізмом, який забезпечує гарантію розгляду та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, яка передбачена ч. 1 ст. 21 КПК України.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити слідчому судді відвід з підстав, передбачених ст. 75 КПК України, які передбачають перелік обставин, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні.
Відвід може бути ініційований особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, та повинен бути вмотивований (ч. 2, 5 ст. 80 КПК України).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення у справі «Білуха проти України»). При цьому, при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
3.3. Оцінка та висновки
3.3.1. Фактично детектив не навів власних доводів, пославшись виключно на висновки Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, наведені в ухвалі 22 листопада 2023 року, а тому їх слід процитувати (в частині, що стосуються упередженості слідчого судді ОСОБА_8 ):
а) «Слідчий суддя був упередженим в ході всього судового засідання, а в оскаржуваній ухвалі сам визнав цей факт. При чому, в судовому засіданні про факт вже сформованої власної позиції слідчий суддя сторонам не повідомив.
Крім того, слідчий суддя постійно посилався на інше кримінальне провадження - №52022000000000057, контроль за яким здійснював раніше.
Висловлені слідчим суддею у судовому засіданні тези вказують на його упередженість та неоднакове ставлення до сторін під час судового засідання»;
b) «Висновки слідчого судді щодо показів свідка ОСОБА_9 вказують на його упередженість»;
c) «Крім того, слідчий суддя, надаючи оцінку обґрунтованості підозри в оскаржуваній ухвалі від 26 жовтня 2023 року оперував термінами, що не передбачені КПК...»
«Такі висловлення, за переконанням колегії суддів, перебувають поза площиною кримінального процесуального законом, а по-друге, викладення зазначених суб`єктивних суджень слідчим суддею у судовому рішенні є недопустимим через можливість формування у стороннього спостерігача переконання про необ`єктивність слідчого судді під час розгляду справи»;
d) «Втім, у випадку розгляду клопотання сторони обвинувачення у цьому провадженні із високою ймовірністю можна стверджувати, що слідчий суддя не був неупередженим, про що свідчить поведінка слідчого судді у судовому засіданні, а також відображення власного критичного ставлення до кримінального провадження у тексті оскаржуваної ухвали»;
e) «...вже наводились приклади вживання слідчим суддею ОСОБА_8 висловів, якими останній фактично визнавав факт особистої зацікавленості у долі кримінального провадження. Зокрема, в початковій фазі мотивувальної частини ухвали ним зазначено «що у нього сформувалась власна думка щодо досліджуваних подій», що, на переконання суду апеляційної інстанції, і у відповідності до висновків ЄСПЛ, свідчить про небезсторонність слідчого судді та такі переконання у цьому контексті є об`єктивно виправданими»;
f) «слідчий суддя ОСОБА_8 допустив вживання доволі недвозначних висловлень на адресу учасників судового провадження як під час розгляду справи, так і у тексті судового рішення від 26 жовтня 2023 року, як от:»
«...здійснював самостійний збір доказів шляхом підбурювання сторін до їх надання...»;
g) «Окремої уваги заслуговує факт спонукання учасників судового провадження з боку слідчого судді до досягнення «певного компромісу» при визначенні суми застави, що відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК відноситься до виключних повноважень слідчого судді...».
«...При цьому слідчий суддя цілком недвозначно повідомив про негативні наслідки у випадку незгоди прокурора піти на поступки...»;
h) «Колегія суддів впевнена, що наведені висловлювання слідчого судді є неприпустимими, оскільки викликають у стороннього спостерігача об`єктивні побоювання щодо небезсторонності судді при розгляді конкретної справи».
i) «Описана вище поведінка слідчого судді Вищого антикорупційного суду у даному кримінальному провадженні суперечить принципу диспозитивності, об`єктивності та безсторонності суду, яка може призвести до послаблення довіри суспільства до судової влади та інститутів правосуддя в Україні в цілому».
3.3.2. Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, передбачають, що підставою для відводу (самовідводу) може бути вірогідність того, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5 Принципів).
У Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01 січня 2001 року визначено, що суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він повинен бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача.
3.3.3. Процитовані вище висновки колегії суддів Апеляційної палати однозначно та категорично свідчать про прояв слідчим суддею ОСОБА_8 упередженості під час розгляду справи. Зазначені висновки належним чином вмотивовані та виглядають переконливими, адже ґрунтуються на оцінці конкретних дій та висловів слідчого судді, частина з яких дослівно наведена в ухвалі від 22 листопада 2023 року.
Відсутня необхідність аналізувати зазначені висновки на предмет їх обґрунтованості та відповідності фактичним обставинам. У цьому випадку суддя не вважає за необхідне з`ясовувати ці обставини та не висловлює власних оцінок щодо них. Адже сам факт існування зазначеного рішення є обставиною, передбаченою п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, оскільки з точки зору стороннього спостерігача є вагомою підставою ставити під сумнів об`єктивність слідчого судді та не довіряти йому при вирішенні справи.
Слід наголосити, що будь-яке судове рішення - це акт реалізації судової влади, який апріорі передбачає повагу до себе. Така повага є не лише складовою загальноправового принципу res judicata, а й втілює частину поваги до судової влади в цілому та є фундаментом функціонування правової системи демократичної країни.
Зазначене рішення є не лише власною формалізованою позицією трьох професійних суддів, висловленою за результатом аналізу певних обставин. Зазначене рішення є актом судової влади апеляційної інстанції, виданим у встановленому законом порядку, і вагомість, авторитетність цього акту не може бути проігнорована ані учасниками справи, ані стороннім спостерігачем. А однозначність формулювань, наведення конкретних цитат, їх детальний аналіз, вмотивованість висновків в ухвалі від 22 листопада 2023 року не залишають сторонньому спостерігачу можливості ставитися до них критично.
3.3.4. Як зазначив ЄСПЛ у п. 26 рішення «Де Куббер проти Бельгії», має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється («justice must not only be done: it must also be seen to be done»). Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.
Саме цей постулат перешкоджає подальшій участі слідчого судді ОСОБА_8 у кримінальному провадженні. Вочевидь, в очах стороннього спостерігача розгляд справи слідчим суддею, щодо якого вищою інстанцією констатована його упередженість у справі, не відповідатиме правовій природі правосуддя як за змістом, так і за зовнішніми ознаками.
Отже, подальша участь слідчого судді ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52023000000000172 є неможливою з огляду на положення п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України і він підлягає відведенню від участі у ньому.
3.3.5. Відсутня доцільність окремо оцінювати прохання детектива щодо відведення слідчого судді від розгляду справи № 991/1384/24, адже воно є складовою частиною прохання усунути слідчого суддю ОСОБА_8 від участі у кримінальному провадженні.
Слід погодитись з висловленою захисниками позицією щодо неможливості обґрунтовувати заяву про відвід фактом подання скарги на суддю до Вищої ради правосуддя. Подання скарги є власною оцінкою дій судді учасником справи і не може об`єктивно свідчити про наявність підстав для відводу. Втім, при вирішенні заяви детектива цей факт не враховується та не впливає на висновки за результатом її розгляду.
За таких обставин заяву про відвід слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Заяву про відвід - задовольнити.
2. Відвести слідчого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 квітня 2023 року за № 52023000000000172.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1